Справа №753/17344/19
головуючий у суді І інстанції Лужецька О.Р.
Провадження: № 22-ц/824/10109/2020
11 серпня 2020 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
Головуючого судді Писаної Т.О.,
Суддів Приходька К.П., Журби С.О.
за участю секретаря судового засідання - Костецької М.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 23 червня 2020 року про відмову у задоволенні заяви про зміну заходу забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Служба у справах дітей Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім'ї Васильківської районної державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім'ї Бориспільської районної державної адміністрації, про визначення місця проживання дітей з матір'ю та відібрання дітей, стягнення аліментів та додаткових витрат на дітей,
У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Служба у справах дітей Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації (далі - Служба у справах дітей Дарницької РДА у м. Києві), Служба у справах дітей та сім'ї Васильківської районної державної адміністрації (далі - Служба у справах дітей та сім'ї Васильківської РДА), Служба у справах дітей та сім'ї Бориспільської районної державної адміністрації (далі - Служба у справах дітей та сім'ї Бориспільської РДА), про визначення місця проживання дітей з матір'ю та відібрання дітей, стягнення аліментів та додаткових витрат на дітей.
17 вересня 2019 року позивачем було подано заяву про забезпечення позову, в якій вона просила вжити заходи забезпечення позову, шляхом зобов'язання ОСОБА_2 забезпечувати явку неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до Міського центру дитини кожного понеділка, середи та п'ятниці з 16.00 до 19.30 год. для проведення спільних зустрічей (побачень) з ОСОБА_1 без присутності ОСОБА_2 за участю фахівця Міського центру дитини без присутності будь-яких інших осіб, починаючи з дати постановлення ухвали і до набрання чинності рішення суду.
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 18 вересня 2019 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено.
Зобов'язано ОСОБА_2 забезпечувати явку неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , до Міського центру дитини кожного понеділка, середи та п'ятниці з 16.00 до 19.30 год. для проведення спільних зустрічей (побачень) із ОСОБА_1 без присутності ОСОБА_2 за участю фахівця Міського центру дитини без присутності будь-яких інших осіб, починаючи з дати постановлення ухвали і до набрання чинності рішення суду.
Постановою Київського апеляційного суду від 21 листопада 2019 року ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 18 вересня 2019 року скасовано та постановлено нову, якою заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено частково.
Зобов'язано ОСОБА_2 забезпечувати явку неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , до Васильківського районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Васильківської районної державної адміністрації Київської області кожного понеділка з 15.00 до 17.00 год. для проведення спільних зустрічей (побачень) з ОСОБА_1 без присутності ОСОБА_2 за участі спеціаліста-психолога Васильківського районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді без присутності будь-яких інших осіб, починаючи з дати ухвалення постанови і до набрання законної сили рішення суду у даній справі.
У задоволенні решти вимог заяви відмовлено.
19 червня 2020 року представник ОСОБА_1 - адвокат Комлев С.В. подав заяву про заміну одного виду забезпечення позову іншим, шляхом зобов'язання ОСОБА_2 до ухвалення судового рішення у справі передавати їх спільних дітей позивачу з 08:00 години дня, першого числа кожного місяця до 19:00 години дня, п'ятнадцятого числа кожного місяця. Також просив застосувати зустрічне забезпечення, яким зобов'язати ОСОБА_1 доставляти малолітніх дітей сторін в сучасну музичну академію "MELODI" (вівторок і п'ятниця), у студії Києво-Святошинського районного центру творчості молоді "Оберіг" (з понеділка по п'ятницю з 09.00 до 12.00 год.), у студії бального танцю "Ритм" (вівторок і четвер), у вокальній студії "Діамант" (середа і п'ятниця) у ті тижні, коли діти будуть з нею, а у разі зміни графіку занять, доставляти у зазначені заклади освіти і розвитку дитини згідно зі зміненим графіком.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 23 червня 2020 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну одного заходу забезпечення позову іншим, яка подана в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Служба у справах дітей Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім'ї Васильківської районної державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім'ї Бориспільської районної державної адміністрації, про визначення місця проживання дітей з матір'ю та відібрання дітей, стягнення аліментів та додаткових витрат на дітей.
Не погоджуючись із ухвалою суду, адвокат Комлев С.В., що діє в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду та постановити нову, якою заяву позивача про заміну одного виду забезпечення позову іншим задовольнити, посилаючись на те, що оскаржувана ухвала була винесена з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
Учасники справи правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористались.
В судовому засіданні 11 серпня 2020 року ОСОБА_1 та її адвокат Комлев С.В. доводи апеляційної скарги підтримали, просили її задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, проте подав клопотання про відкладення розгляду справи, з підстав того, що його єдиний представник - адвокат Ларичев В.В. перебуває за межами Київської області, що підтверджується квитком Укрзалізниці. Вказує, що знайти іншого представника не вбачається можливим.
Розглянувши вказане клопотання, з'ясувавши думку учасників справи, колегія суддів прийшла до висновку, що указане клопотання задоволенню не підлягає, оскільки заявник не мотивує необхідності його безпосередньої участі та участі його представника в судовому засіданні, не зазначає поважну причину відсутності його адвоката.
Враховуючи викладене та те, що матеріали справи містять докази повідомлення учасників справи про дату, час та місце проведення судового засідання, участь представників сторін у засіданні суду є правом, а не їх обов'язком, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про відкладення розгляду справи.
На підставі ст. 372 ЦПК України колегія суддів прийшла до висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін, що не з'явились.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Ч. 1 ст. 367 ЦК Українипередбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково доданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно із ч. 1 ст. 376 ЦК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні заяви про зміну одного заходу забезпечення позову іншим, суд першої інстанції виходив із того, що заявником не обґрунтовано належними та допустимими доказами необхідності та доцільності проведення заміни вжитих постановою Київського апеляційного суду від 21 листопада 2019 року заходів забезпечення позову.
Колегія суддів з таким висновком суду погоджується, однак вважає за необхідне змінити мотиви для відмови у задоволенні заяви позивачки виходячи з наступного.
Суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 ЦПК України заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України).
Забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, має бути співмірним із заявленими позивачем вимогами.
Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу.
При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.
Згідно зі статтею 156 ЦПК України за клопотанням учасника справи суд може допустити заміну одного заходу забезпечення позову іншим.
Зміна одного заходу забезпечення позову іншим не змінює мети забезпечення позову.
У разі заміни одного заходу забезпечення позову іншим суд може відповідно змінити заходи зустрічного забезпечення.
Отже, суд може замінити заходи забезпечення позову, але лише за наявності відповідних підстав, які не суперечать завданню та основним засадам цивільного судочинства, передбачених статтею 2 ЦПК України, якими, поміж іншим, передбачено і таке завдання як ефективний захист порушеного права, що може бути несумісним у разі безпідставної заміни вжитих судом заходів забезпечення позову.
Крім того, саме особа, що заявляє про необхідність вжиття заходів забезпечення позову судом (аналогічно зміну заходу), зобов'язана довести зв'язок між неприйняттям таких заходів (чи їх зміни) і утрудненням чи неможливістю виконання судового рішення.
У заяві про заміну одного заходу забезпечення позову іншим адвокат Комлев С.В. в інтересах ОСОБА_1 зазначає, що починаючи з 25 травня 2019 року по теперішній час відповідач чинить перешкоди позивачу у спілкуванні з малолітніми дітьми, що може в подальшому призвести до втрати емоційного контакту позивача із дітьми.
В обгрунтування доводів апеляційної скарги представник позивачки посилається також на постанову Верховного Суду у справі №138/96/17, ухвалену Верховним Судом за наслідками перегляду у касаційному порядку цивільної справи про зобов'язання ОСОБА_2 не перешкоджати позивачу брати участь у вихованні та вільному спілкуванні із сином; визначення способу участі позивача у вихованні сина.
Зокрема звертає увагу колегії суду на висновки Верховного Суду про те, що, визначаючи способи участі батька (аналогічно матері) у спілкуванні та вихованні дитини, необхідно надавати системну оцінку фактам та обставинам, які впливають на ухвалення певного рішення, зокрема, суд має враховувати, у першу чергу, інтереси дитини, які не завжди можуть відповідати її бажанням, з урахуванням віку, стану здоров'я, психоемоційного стану.
Однак, при розгляді заяви про забезпечення позову, а відтак і зміни заходу забезпечення позову, вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття таких заходів і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.
Крім того, підставою для заміни способу забезпечення позову заявниця указує на невиконання ОСОБА_2 способу забезпечення позову, визначеного постановою Київського апеляційного суду від 21 листопада 2019 року.
Як вбачається із змісту указаної постанови та заяви про зміну способу забезпечення позову, що є предметом цього судового розгляду, підставою як для звернення із заявою про забезпечення позову так і про зміну способу забезпечення зазначено обставини перешкоджання позивачу у спілкуванні з малолітніми дітьми, що на думку заявниці може в подальшому призвести до втрати емоційного контакту її із дітьми.
Вирішуючи заяву щодо забезпечення позову колегія апеляційного суду у постанові від 21 листопада 2019 року зазначила, що зустрічі матері з дітьми без присутності батька за участю психолога без присутності будь-яких інших осіб будуть сприяти відновленню та налагодженню емоційних стосунків матері з дітьми і ця обставина відповідатиме їхнім законним інтересам, що в свою чергу може усунути загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду. При цьому судом було взято до уваги як інтереси позивача, так й інтереси інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Зокрема, судом було встановлено, що малолітні діти відвідують заняття в сучасній музичній академії "MELODI" за індивідуальним графіком - вівторок і п'ятниця з 13.45 години до 15.00 години, заняття в студіях Києво-Святошинського районного центру творчості молоді "Оберіг" на постійній основі з графіком занять: понеділок - п'ятниця з 09.00 години до 12.00 години, студія бального танцю "Ритми" вівторок і четвер з 18.00 години до 19.00 години, вокальна студія "Діамант" - середа з 15.30 години до 16.30 години і п'ятниця з 17.20 години до 18.20 години.
З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції з'ясував можливість проведення зустрічей у найближчому місці до місця проживання дітей, з урахуванням забезпечення безпеки і комфорту при проведенні таких зустрічей. А запропонований ОСОБА_1 графік зустрічей у місті Києві з урахуванням відстані між місцем проживання дітей і місцем зустрічі, часу необхідного для подолання дороги в обох напрямках було визнано таким, що призведе до значного і невиправданого фізичного і психологічного навантаження на дітей (віком 5 і 3 роки), що не відповідає інтересам дітей.
Звертаючись до суду із заявою про зміну способу забезпечення, заявниця просить встановити порядок проживання малолітніх дітей по черзі у батька та матері, що призведе до витрачання значного часу у період перебування у матері, за місцем її реєстрації, для подолання дороги для відвідування дітьми закладів освіти, а відтак до фізичного і психологічного навантаження на дітей, що не відповідає інтересам дітей. Підстав у колегії суддів при вирішенні цього судового розгляду переоцінювати висновки суду, якими були встановлені обставини при вирішенні заяви про забезпечення позову відсутні.
З урахуванням наведеного, колегія апеляційного суду не може погодитись із доводами заявниці, що зміна способу забезпечення позову є більш ефективним способом, оскільки призведе до фізичного і психологічного навантаження на дітей.
Доводи апеляційної скарги щодо наявності підстав для зміни раніше задоволеного судом способу забезпечення позову саме внаслідок невиконання відповідачем ОСОБА_2 у добровільному порядку забезпечення позову, визначеного постановою Київського апеляційного суду від 21 листопада 2019 року, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки ОСОБА_1 не позбавлена права звернутись до виконавчої служби про забезпечення зустрічей з дітьми відповідно до встановленого ухвалою суду способу у примусовому порядку.
Таким чином, заявником не наведено переконливих доводів на підтвердження зміни в обставинах, що передували зверненню до суду із заяви про зміну забезпечення позову на інший захід, який є більш ефективним.
Крім того, доводи скаржника, викладені в заяві про заміну способу забезпечення позову зводяться до аргументів по суті спору, а тому, суд апеляційної інстанції вважає, що обраний скаржником спосіб забезпечення позову зводиться до фактичного вирішення справи по суті.
Колегія апеляційного суду враховує також висновки Верховного Суду у справі №138/96/17, на яку посилається представник позивачки, про те, що дитина є найбільш вразливою стороною під час будь-яких сімейних конфліктів, оскільки на її долю випадає найбільше страждань та втрат. Судовий розгляд сімейних спорів, у яких зачіпаються інтереси дитини, є особливо складним, оскільки в його процесі вирішуються не просто спірні питання між батьками та іншими особами, а визначається доля дитини, а тому результат судового розгляду повинен бути спрямований на захист найкращих інтересів дитини.
Крім того, колегія апеляційного суду виходить з тих підстав, що до вирішення спору щодо визначення місця проживання дитини у судовому порядку питання виховання дитини вирішується батьками спільно, що передбачено положеннями статей 153, 157 СК України. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Як убачається із матеріалів справи між позивачкою та відповідачем існує конфліктна ситуація, яка свідчить про небажання батьків вирішити питання виховання дітей спільно. Позивачка у своєму клопотанні про зміну одного заходу забезпечення позову іншим не наводить переконливих доказів, що така зміна призведе до ефективного вирішення питання на тимчасовий період щодо виховання дітей до вирішення цивільного спору по суті, а постійна зміна середовища (двічі на місяць, як пропонує позивачка у заяві про зміну способу забезпечення позву) на думку колегії призведе до значного і невиправданого фізичного і психологічного навантаження на дітей, що не відповідає інтересам дітей.
Позивачка звертаючись до суду із заявою про зміну забезпечення позову також обґрунтовує її тим, що відповідач робить вплив на свідомість дітей викликаючи штучне неприйняття матері, однак доказів на підтвердження указаної обставини не надає.
Крім того, як зазначено у постанові Верховного Суду у справі №138/96/17, на яку посилається представник позивачки, суд за наявності для цього підстав, має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси (частина третя статті 171 СК України).
Отже заявницею не доведено зв'язок між неприйняттям запропонованих нею змінених заходів забезпечення позову і утрудненням чи неможливістю виконання судового рішення у цьому спорі про визначення місця проживання дітей та підстав для заміни застосованого постановою Київського апеляційного суду від 21 листопада 2019 року заходу забезпечення позову.
Розглядаючи вказану справу, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення заяви, проте, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає зміні в частині мотивів, з яких виходив суд відмовляючи у задоволенні заяви.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381, 382, 389 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 23 червня 2020 року змінити в частині мотивів відмови у задоволенні клопотання про зміну одного заходу забезпечення позову іншим.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови виготовлено 12 серпня 2020 року.
Головуючий суддя Т.О. Писана
Судді К.П. Приходько
С.О. Журба