справа №360/883/2019 Головуючий у І інстанції - Унятицький Д.Є.
апеляційне провадження №22-ц/824/9568/2020 Доповідач у ІІ інстанції - Приходько К.П.
11 серпня 2020 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Приходька К.П.,
суддів Писаної Т.О., Журби С.О.,
за участю секретаря Тимошевської С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Заступника керівника Фастівської місцевої прокуратури на ухвалу Бородянського районного суду Київської області від 03 червня 2020 року
у справі за позовом Заступника керівника Фастівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державного підприємства «Клавдієвське лісове господарство», Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства до Бучанської міської ради Київської області, ОСОБА_1 про визнання недійсними рішення, державного акту на право власності на земельну ділянку,
встановив:
В провадженні Бородянського районного суду Київської області перебуває на розгляді справа за вищевказаним позовом.
Ухвалою Бородянського районного суду Київської області від 03 червня 2020 року, призначено у справі судову земельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено питання:
Чи накладається за каталогами координат проектної документації із землеустрою за 2008 рік та планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування за 2004 рік, земельна ділянка з кадастровим номером 3221080501:04:008:0113, площею 0,7500 га., для ведення особистого селянського господарства, що передана у власність ОСОБА_1 на земельну ділянку, що перебуває у постійному користуванні державного підприємства «Клавдієвське лісове господарство», код ЄДРПОУ 00992065 для ведення лісового господарства на території Блиставицької сільської ради, с. Блиставиця Бородянського району Київської області, станом на 25 листопада 2008 року, якщо так, то яка площа накладення?
Проведення експертизи доручено експерту Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.
На час проведення експертизи провадження у справі зупинено.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, Заступник керівника Фастівської місцевої прокуратури подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на її незаконність, необґрунтованість, неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив ухвалу Бородянського районного суду Київської області від 03 червня 2020 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що у даній справі будь-яких питань, які потребують спеціальних знань і зумовлюють необхідність зупинення провадження у справі через призначення судової експертизи відсутні, тобто відсутня одна із безумовних умов для призначення експертизи.
Крім цього, судом в ухвалі не зазначено ні обставини справи, які мають значення для проведення експертизи, ні підстав для її проведення.
Також, при призначенні експертизи судом експертна установа була визначена на підставі клопотання одного із відповідачів, а не обиралась за взаємною згодою сторін, як того вимагають норми ст.103 ЦПК України.
Вирішуючи клопотання про призначення експертизи, суд першої інстанції не зазначив, у чому полягає потреба у спеціальних знаннях та не обґрунтував неможливість встановити такі фактичні дані з інших документів.
Відзив на апеляційну скаргу у встановлений апеляційним судом строк не надходив.
Відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи, в порядку, передбаченому статтею 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Постановляючи ухвалу про призначення експертизи, суд першої інстанції виходив із вимог щодо дотримання принципу змагальності сторін, а також з метою встановлення обставин, що мають значення для справи, для чого необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.
З висновками суду першої інстанції погоджується і колегія суддів, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи, а також узгоджуються з вимогами чинного законодавства з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 103 Цивільного процесуального Кодексу Українисуд призначає експертизу у справі у разі, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.
За змістом частини п'ятої статті 103 Цивільного процесуального Кодексу України учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта.
У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Відповідно до статті 263 Цивільного процесуального Кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до пункту 4 і 6 частини другої статті 2 Цивільного процесуального Кодексу Українисеред іншого основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема змагальність сторін та пропорційність.
За змістом пункту 2 частини першої статті 43 Цивільного процесуального Кодексу Україниучасники справи мають право подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам.
Відповідно до частини третьої статті 12 Цивільного процесуального Кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За положеннями пункту 4 частини п'ятої статті 12 Цивільного процесуального Кодексу Українисуд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Отже, обов'язку сторони довести обставини, які мають значення для справи та на які вона посилається, право подавати докази, кореспондує обов'язок суду сприяти реалізації цих прав і обов'язків.
Колегією суддів встановлено, що між сторонами є спір стосовно визнання недійсними рішення, державного акту на право власності на земельну ділянку, площею 0,75 га. з кадастровим номером 3221080501:04:008:0113 власником якої являється відповідач ОСОБА_1 .
Згідно доводів позовної заяви, вищезазначена земельна ділянка накладається на земельну ділянку, яка перебуває у постійному користуванні ДП «Клавдієвське лісове господарство», тоді як питання накладення спірної земельної ділянки за каталогами координат проектної документації із землеустрою підлягає з'ясуванню, шляхом призначення експертизи.
Відповідно до положень ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою, натомість ухвала Бородянського районного суду Київської області від 03 червня 2020 року постановлена з дотриманням норм процесуального права, та повинна бути залишеною без змін.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Висновки суду відповідають обставинам справи, які судом установлені відповідно до вимог процесуального закону, а також узгоджуються з нормами матеріального права, які судом правильно застосовані.
Керуючись ст.ст.367,374,375,381-384, ЦПК України, суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу Заступника керівника Фастівської місцевої прокуратури залишити без задоволення.
Ухвалу Бородянського районного суду Київської області від 03 червня 2020 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови виготовлено 12 серпня 2020 року.
Суддя-доповідач К.П. Приходько
Судді Т.О. Писана
С.О. Журба