Справа № 417/196/20
Провадження № 22-ц/810/370/20
11 серпня 2020 року м. Сєвєродонецьк
Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Єрмакова Ю.В.,
суддів Авалян Н.М., Луганської В.М.,
за участю секретаря судового засідання - Сінько А.І .,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідачі - Марківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області
розглянув в порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Луганського апеляційного суду в м. Сєвєродонецьку апеляційну скаргу Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області
на рішення Марківського районного суду Луганської області від 07 квітня 2020 року, постановлене суддею Дідоренко А.Е.,
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Марківського об'єднаного управління пенсійного фонду України Луганської області про стягнення недоотриманої пенсії, компенсації втрати частини доходів,
Короткий зміст заяви
У лютому 2020 року ОСОБА_1 (позивачка) звернулась до Марківського об'єднаного управління пенсійного фонду України Луганської області (відповідач) про стягнення недоотриманої пенсії, компенсації втрати частини доходів.
В обґрунтування позову зазначила, що ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у м.Луганськ.
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 10.10.2019 року позивач є спадкоємцем померлої матері ОСОБА_2 , яка складається з недоотриманої пенсії, що знаходиться на рахунку в Марківському об'єднаному управлінні пенсійного фонду України Луганської області в розмірі 61 575,62 грн.
10.10.2019 року представник позивача ОСОБА_3 звернулася до відповідача з заявою та пакетом документів на оформлення недоотриманої пенсії після смерті ОСОБА_2 .
06.02.2020 року представником позивачки була отримана недоотримана пенсія у сумі 51535 грн. 27 коп. Залишок не перерахованих грошових коштів складає 10040 грн. Позивачка вважає такі дії відповідача є неправомірними, у зв'язку з чим звернулася до суду з даним позовом в якому просить стягнути з Марківського об'єднаного управління ПФУ Луганської області на користь ОСОБА_1 різницю у нарахованій та несплаченій недоотриманій пенсії в сумі 10 040 грн., стягнути компенсацію втрати частини доходів у сумі 58 310 грн. та судові витрати по справі.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Марківського районного суду від 07 квітня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_3 до Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про стягнення недоотриманої пенсії, компенсації втрати частини доходів задоволено частково.
Стягнуто з Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області на користь ОСОБА_1 недоотриману пенсію в сумі 10040 (десять тисяч сорок) гривень 00 коп. нараховану померлій ОСОБА_2 , 1937 року народження, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка входить до складу спадщини на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 10.10.2019 року виданого державним нотаріусом Марківської державної нотаріальної контори Ченакал О.Є., запис у реєстрі №1968.
Вирішено питання щодо судових витрат.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції послався на статті 1216-1218, 1268,1270 ЦК України, а також на ч.1 ст.46 та ст. 52 ЗУ «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» та дійшов висновку, що оскільки встановлено право позивача на отримання недоотриманої пенсії померлої матері ОСОБА_2 , 1937 року народження у сумі 61575,62 грн. посвідчене свідоцтвом про право на спадщину за законом від 10.10.2019 р., виданого на підставі відомостей відповідача щодо розміру недоотриманої пенсії спадкодавця, тому відповідач має виплатити позивачеві зазначену суму. Таким чином позовні вимоги в частині стягнення недоотриманої пенсії в розмірі 10 040 грн. підлягають задоволенню.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погодившись з вказаним рішенням, Марківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області звернулось до суду з апеляційною скаргою, просило скасувати рішення Марківського районного суду від 07 квітня 2020 року та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.
Іншою стороною рішення суду не оскаржується.
(1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Доводами апеляційної скарги є те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.
Скаржник посилається на порядок виплати недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера встановлений статтею 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Також, зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що позивачці 06.02.2020 року була нарахована та виплачена недоотримана пенсія в сумі 51 535,27 грн.
(2) Позиція інших учасників справи
Ухвалою Луганського апеляційного суду від 04 червня 2020 року відкрито провадження по справі, сторонам по справі роз'яснювалося право на подання до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу у письмовій формі.
Правом на відзив позивачка не скористалася.
Ухвалою Луганського апеляційного суду від 19 червня 2020 року справу було призначено до апеляційного розгляду.
Сторони належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, до судового засідання не з'явилися, що відповідно до частини другої статті 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.
ОСОБА_1 про дату, час та місце судового засідання повідомлено також в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 1-1 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції».
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосування норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд переглядає справу за наявними і ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з положенням частини 2 статті 374 ЦПК України підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вказаним вимогам оскаржуване рішення відповідає.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції послався на статті 1216-1218, 1268,1270 ЦК України, а також на ч.1 ст.46 та ст. 52 ЗУ «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» та дійшов висновку, що оскільки встановлено право позивача на отримання недоотриманої пенсії померлої матері ОСОБА_2 , 1937 року народження у сумі 61575,62 грн. посвідчене свідоцтвом про право на спадщину за законом від 10.10.2019 р., виданого на підставі відомостей відповідача щодо розміру недоотриманої пенсії спадкодавця, тому відповідач має виплатити позивачеві зазначену суму.
Судова колегія погоджується з таким висновком суду.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_1 від 10.05.2019 року ОСОБА_2 , 1937 року народження померла ІНФОРМАЦІЯ_3 у м.Луганськ Луганської області (а.с.8 зворотній бік).
Як вбачається зі свідоцтва про право на спадщину за законом від 10.10.2019 року, виданого державним нотаріусом Марківської державної нотаріальної контори Ченакал О.Є. спадкоємцем майна ОСОБА_2 , 1937 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Луганськ, є її донька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Спадщина, на яку видане це свідоцтво, складається з грошових коштів у виді недоотриманої пенсії, що знаходиться на рахунку в Марківському об'єднаному управлінні пенсійного фонду України Луганської області в розмірі 61 575,62 грн. (а.с.8).
Свідоцтво про право на спадщину за законом, яке отримала позивачка в судовому порядку не оскаржено.
На звернення представника позивача ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 від 10.10.2019 року заступником начальника Марківського ОУ ПФУ Луганської області Ткаченко С. повідомлено, що виплата недоотриманої пенсії буде виплачена згідно чинного законодавства (а.с.9).
У відзиві на позовну заяву відповідачем надано довідку про нарахування та виплату пенсії ОСОБА_2 , 1937 року народження, в якій зазначена виплата недоотриманої пенсії в розмірі 51535 грн. 27 коп. за період з 10.2016 року по 03.2019 року (а.с.22-24).
Зазначені обставини сторонами не заперечуються.
З урахуванням встановлених обставини, судом правильно визначено, що спірні правовідносини виникли з приводу захисту позивачем його порушеного права власності у спосіб стягнення на свою користь коштів, набутих в порядку спадкування за законом, після смерті матері позивачки.
Так, статтею 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм правом та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ст. 328 УЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття власності не встановлена судом.
Відповідно до статті 1216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).
Статтею 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Члени сім'ї, зазначені в частині першій статті 52 цього Закону, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до статті 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліменти, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Аналіз статей 1218, 1227 ЦК України свідчить, що суми нарахованої але неотриманої пенсії входить до складу спадщини.
Такий правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 286/3516/16-ц та від 04 вересня 2019 року у справі № 750/7865/18.
Отже, оскільки ОСОБА_2 за життя була нарахована, але не виплачена сума пенсії в розмірі 61 575,62 грн. і цю суму у встановленому законом порядку успадкувала позивачка, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину, з якої 51 535,27 грн. було сплачено позивачці, залишок - 10 040 грн., апеляційний суд вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.
Доводи скаржника про те, що судом першої інстанції не враховано, що позивачці 06.02.2020 року була нарахована та виплачена недоотримана пенсія в сумі 51535,27 грн. не є слушними, оскільки, як вбачається з рішення суду першої інстанції, ця сума врахована судом при ухваленні рішення.
Інші доводи апеляційної скарги фактично є доводами, викладеними відповідачем в запереченні на позовну заяву, щодо яких судом були прийняті висновки, з якими судова колегія погоджується.
Відповідно до ст. 12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Виходячи із вищезазначеного та оцінюючи встановлені обставини і докази в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем надано достатньо належних та допустимих доказів, які свідчать про доведеність її вимог у повному обсязі.
Натомість, скаржником не надано до суду достатніх доказів щодо неправомірності висновку суду першої інстанції, тому колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим і таким, що ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Отже, вирішуючи даний спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному об'ємі з'ясував права та обов'язки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін та дав їм належну правову оцінку, постановив рішення, яке відповідає вимогам закону.
Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами.
Щодо суті апеляційної скарги
Згідно з статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін.
Оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення, то судові витрати понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на Марківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області.
Керуючись ст. 259,268,367, 374,375,381,382,383,384 ЦПК України,
Апеляційну скаргу Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області залишити без задоволення.
Рішення Марківського районного суду Луганської області від 07 квітня 2020 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Дата складення повного тексту постанови 11 серпня 2020 року.
Судді Ю.В. Єрмаков
Н.М. Авалян
В.М. Луганська