Справа № 418/157/18
Провадження № 22-ц/810/393/20
11 серпня 2020 року місто Сєвєродонецьк
Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого судді Стахової Н.В.,
суддів: Кострицького В.В., Лозко Ю.П.,
учасники справи: позивач - Акціонерне товариство «Державний ощадний банк» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк», відповідачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Державний ощадний банк» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк»
на ухвалу Міловського районного суду Луганської області від 28 квітня 2020 року, постановлену Міловським районним судом Луганської області у складі судді Шовкуна В.О. у приміщенні того ж суду
у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором про іпотечний кредит,
встановив:
У лютому 2018 року ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 9480,95 доларів США.
Заочним рішенням Міловського районного суду Луганської області від 04 грудня 2019 року позов Акціонерного товариства «Державний ощадний банк» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором про іпотечний кредит задоволено. Стягнуто солідарно зі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованість за договором про іпотечний кредит № 123Зд/07 від 22.03.2007 року станом на 13.02.2018 року у сумі 9480 доларів США 95 центів, судовий збір у розмірі 3790 гривень 69 копійок.
Ухвалою Міловського районного суду Луганської області від 04 березня 2020 року скасоване заочне рішення Міловського районного суду Луганської області від 04 грудня 2019 року, справу призначено у підготовчому судовому засіданні на 19.03.2020 року.
24 квітня 2020 року АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» було подано заяву про збільшення позовних вимог та стягнення солідарно зі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором про іпотечний кредит у сумі 11311,42 доларів США.
Ухвалою Міловського районного суду Луганської області від 28 квітня 2020 року заяву про збільшення позовних вимог було повернуто позивачеві.
Не погодившись із вказаною ухвалою, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою на неї, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу суду від 28 квітня 2020 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким прийняти заяву Акціонерного товариства «Державний ощадний банк» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» про збільшення розміру позовних вимог.
Апеляційна скарга мотивована тим, що заява про збільшення позовних вимог була подана у відповідності до вимог норм ЦПК України, а саме сплачений судовий збір у зв'язку зі збільшенням розміру позовних вимог, заява подана до закінчення підготовчого засідання, копія даної заяви була надіслана на поштову адресу ОСОБА_1 , що підтверджується квитанцією, а тому суд дійшов помилкового висновку про те, що позивачем не дотримано вимог ч.5 ст. 49 ЦПК України та підстав для повернення заяви у цьому випадку відсутні.
Ухвалою Луганського апеляційного суду від 02 червня 2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Державний ощадний банк» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» на ухвалу Міловського районного суду Луганської області від 28 квітня 2020 року, у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором про іпотечний кредит.
Ухвалою Луганського апеляційного суду від 02 липня 2020 року призначено до апеляційного розгляду вказану скаргу у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія дійшла наступного.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Повертаючи Акціонерному товариству «Державний ощадний банк» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» заяву про збільшення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не дотримано вимог, передбачених ч. ст. 49 ЦПК України, зокрема до позовної заяви не надано документів, підтверджуючих направлення вказаної заяви відповідачам.
Проте, до таких висновків суд першої інстанції дійшов з порушенням норм процесуального права.
У відповідності до п.2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Згідно ч.5 ст. 49 ЦПК України у разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої та частинами третьою і четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у рішенні суду.
З матеріалів справи, вбачається, що 24 квітня 2020 року Акціонерне товариство «Державний ощадний банк» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» звернулось з заявою про збільшення позовних вимог у цивільній справі № 418/157/18.
При цьому суду першої інстанції було надано оригінал платіжного доручення про сплату судового збору у розмірі 797,29 грн. (№ 1070428713 від 15 квітня 2020 року), оригінал фіскального чеку ПАТ «Укрпошта» ВПЗ «Сєвєродонецьк-4» від 17.04.2020 року, адресований ОСОБА_1 , розрахунок заборгованості, копії банківських виписок про рух коштів, копії ордеру та свідоцтва (а.с.60-82).
Статтею 13 Закону України «Про поштовий зв'язок» від 04 жовтня 2001 року № 2759-III передбачено порядок надання поштового зв'язку, зокрема, у абзаці 3 вказано, що у договорі про надання послуг поштового зв'язку, якщо він укладається у письмовій формі, та у квитанції, касовому чеку тощо, якщо договір укладається в усній формі, обов'язково зазначаються найменування оператора та об'єкта поштового зв'язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість. У договорі, стороною якого є національний оператор зв'язку, укладеному у будь-якій формі, має міститися попередження про недопущення пересилання письмової кореспонденції, виконаної і розтиражованої друкарським способом без вихідних даних (тираж, назва друкарні, номер замовлення та інше). За недотримання цієї вимоги несе відповідальність оператор поштового звязку.
Відповідно до частини 2 Правил надання послуг поштового звязку, завтерджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 207 (далі - Правила), зазначено, зокрема, що розрахунковий документ - документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв'язку.
Відповідно до ч. 8 Правил оператори поштового зв'язку надають послуги з пересилання внутрішніх та міжнародних поштових відправлень, поштових переказів. До внутрішніх поштових відправлень належать зокрема - листи - прості, рекомендовані, з оголошеною цінністю.
Відповідно до ч. 11 Правил поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю.
Відповідно до ч. 19 Правил, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та /або з після платою.
Аналізуючи сказані норми, колегія суддів робить висновок, що належним доказом надіслання відповідачу та третім особам є квитанція або касовий чек, в якому зазначено найменування оператора та об'єкта поштового зв'язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість.
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження направлення відповідачу копії заяви про збільшення позовних вимогз додатками є фіскальний чек ПАТ «Укрпошта» ВПЗ «Сєвєродонецьк-4» від 17.04.2020 року, адресований ОСОБА_1 , який містить найменування оператора та об'єкта поштового зв'язку, які надають послуги, дату та вид послуги, її вартість, адресу: 93010, м. Рубіжне.
Таким чином, наданий суду оригінал фіскального чеку є належним доказом про відправку ОСОБА_1 копії заяви про збільшення позовних вимогразом із доданими до неї додатками (а.с.60).
Щодо стосується направлення копії заяви про збільшення позовних вимог відповідачу ОСОБА_2 , то як вбачається з матеріалів справи, останній зареєстрований на непідконтрольній Україні території, на яку ПАТ «Укрпошта» не здійснює пересилання.
З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції передчасно дійшов висновку про недотримання позивачем вимог ч. 5 ст. 49 ЦПК України.
Згідно із п.1 ч.1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, згідно із п.4 ч.1 ст. 379 ЦПК України порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, що призвели до постановлення помилкової ухвали.
Таким чином, судова колегія дійшла висновку про те, що доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час перегляду ухвали суду першої інстанції, а тому вона підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду, як така, що постановлена з порушенням норм процесуального права.
Керуючись ст. 367, 374, 379, 382, 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд
постановив:
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Державний ощадний банк» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» задовольнити частково.
Ухвалу Міловського районного суду Луганської області від 28 квітня 2020 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова Луганського апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту.
Повний текст постанови складено - 11 серпня 2020 року.
Головуючий Н.В. Стахова
Судді: В.В. Кострицький
Ю.П. Лозко