Провадження № 33/803/914/20 Справа № 203/1979/20 Суддя у 1-й інстанції - Смольняков О. О. Суддя у 2-й інстанції - Слоквенко Г. П.
11 серпня 2020 року м. Дніпро
Суддя Судової палати у кримінальних справах Дніпровського апеляційного суду Слоквенко Г.П., у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро розглянувши апеляційну скаргу особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 01 липня 2020 року в справі про адміністративне правопорушення, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, ФОП, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП,
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини.
Постановою суду ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340,00 грн. (триста сорок гривень, 00 копійок) на користь держави.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок.
При обставинах встановлених місцевим судом 30.04.2020 о 19 год. 45 хв. в м. Дніпрі на пл.. Десантників в районі е/о №98 керуючи мотоциклом BMW н.з. НОМЕР_1 , не дотримав безпечного інтервалу, внаслідок чого зіткнувся з автомобілем ВАЗ2115, н/з НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався у попутному напрямку. Внаслідок ДТП транспортні засоби пошкоджено, а водій ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження. Таким чином, ОСОБА_1 порушив п.13.1 ПДР України.
Вимоги апеляційної скарги та узагальненні доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 01 липня 2020 року і провадження по справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Зазначає, що суд першої інстанції безпідставно визнав його винним у ДТП, оскільки з матеріалів справи, дійсних обставин, що виникли при вчиненні ДТП вказаними водіями вбачається, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення.
На думку апелянта, водій ОСОБА_2 не дотримався п. 13.1 ПДР.
Зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги обставини зіткнення транспортних засобів в конкретній дорожній ситуації та механічні пошкодження виявлені і зафіксовані на схемі місця ДТП і фототаблицях. Зокрема, поза увагою суду залишились при наведених обставинах дані, щодо конкретної ділянки дороги, а в подальшому і розташування транспортних засобів на проїзній частині дороги.
Позиція учасників апеляційного перегляду.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та діючий в його інтересах адвокат Гриза О.В. апеляційну скаргу підтримали в повному обсязі та просили її задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати і провадження по справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Мотиви апеляційного суду.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 294 КУпАП України постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
У відповідності до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Так, відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
У відповідності до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року судам слід враховувати на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності.
Статтею 124 КУпАП передбачено відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Однак, в порушення вищезазначених вимог закону, районний суд належним чином не з'ясував обставини щодо вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки викладені в постанові висновки суду об'єктивно не підтверджуються доказами, які містяться в матеріалах справи та передчасно прийшов до висновку про винуватість останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Апеляційним переглядом встановлено, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №413808 від 01.06.2020 року 30.04.2020 о 19 год. 45 хв. в м. Дніпрі на пл. Десантників в районі е/о №98 керуючи мотоциклом BMW н.з. НОМЕР_1 , не дотримав безпечного інтервалу, внаслідок чого зіткнувся з автомобілем ВАЗ2115, н/з НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався у попутному напрямку. Внаслідок ДТП транспортні засоби пошкоджено, а водій ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження. Таким чином, ОСОБА_1 порушив п.13.1 ПДР України.
Так, при винесенні оскаржуваного рішення, як на підставу для визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, суд посилався на протокол про адміністративне правопорушення серія ДПР18 №413808 від 01.06.2020, протокол огляду місця ДТП від 30.04.2020, схемою до протоколу огляду місця ДТП від 30.04.2020, поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , фото таблицею, відповідно до яких ОСОБА_1 дійсно скоїв зазначене правопорушення за вищевикладених обставин. Однак, вказані докази самі по собі підтвердити вину ОСОБА_1 у ДТП, яке мало місце 30.04.2020 року, не можуть.
Суд передчасно дійшов висновку щодо невідповідності дій водія ОСОБА_1 положенням п 13.1 ПДР України, хоча й не навів докладних мотивів свого рішення.
У судовому засіданні під час апеляційного перегляду апелянтом був долучений експертний висновок №19/104-9/2д/47 від 06.08.2020 року.
Для проведення вищевказаного експертного висновку було надано достатньо матеріалів для її проведення, а саме: копію матеріалів справи про адміністративне правопорушення, складеного відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП (протокол про адміністративне правопорушення серія ДПР18 №413808, протокол огляду місця ДТП від 30.04.2020 року та схема до нього, фотознімки місця ДТП, пояснення учасників ДТП, рапорти та інші матеріали справи), а тому ставити під сумнів висновки даної експертизи не надається можливим.
Так, відповідно до висновку експерта №19/104-9/2д/47 від 06.08.2020 року мінімальна швидкість руху автомобіля "ВАЗ-2115" номерний знак НОМЕР_2 перед початком гальмування була не менша ніж 48,3...50,5 км/год.
В даній дорожній обстановці водій автомобіля "ВАЗ-2115" номерний знак НОМЕР_2 повинен був діяти відповідно до вимог п. 10.1 ПДР.
Крім цього, технічна можливість запобігти вказаній ДТП для водія автомобіля "ВАЗ-2115" ОСОБА_2 визначалась виконанням ним вимог 10.1 ПДР і для нього не було яких-небудь перешкод технічного характеру, які не дозволили б йому виконати зазначені вимоги ПДР.
При заданому механізмі події, дії водія автомобіля "ВАЗ-2115" ОСОБА_2 не відповідали вимогам п. 10.1 ПДР, що з технічної точки зору перебуває у причинному зв'язку з настанням даної ДТП.
В даній дорожній обстановці водій мотоцикла "BMW" ОСОБА_1 повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.3 ПДР.
В умовах місця події, технічна можливість запобігти вказаній ДТП одностороніми водія мотоцикла "BMW" ОСОБА_1 не визначалась. Тобто водій ОСОБА_1 не мав технічної можливості запобігти даної ДТП своєчасним виконанням тих або інших вимог ПДР.
При заданому механізмі події, в діях водія мотоцикла "BMW" ОСОБА_1 не вбачається невідповідностей вимогам п. 12.3 ПДР, які з технічної точки зору могли б знаходитися в причинному зв'язку з настанням даної ДТП.
Положеннями ст. 251 КупАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі - Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Також відповідно до статті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справив їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції є необґрунтованою і підлягає скасуванню, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП - закриттю, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого с. 124 КУпАП, оскільки його вина у вчиненні даного правопорушення не доведена.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 01 липня 2020 року - скасувати.
Винести нову постанову, якою ОСОБА_1 визнати невинуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та провадження по справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили негайно, остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду Г.П. Слоквенко