Провадження № 22-ц/803/4685/20 Справа № 210/6886/19 Суддя у 1-й інстанції - Хлистуненко О. В. Суддя у 2-й інстанції - Барильська А. П.
11 серпня 2020 року м.Кривий Ріг
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Барильської А.П.
суддів - Бондар Я.М., Зубакової В.П.
секретар судового засідання - Голуб О.О.
сторони:
позивач: ОСОБА_1 ,
відповідачі - Публічне акціонере товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг», Публічне акціонерне товариство «Південний гірничо - збагачувальний комбінат», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Південний гірничо - збагачувальний комбінат»
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м. Кривому Розі, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційні скарги ОСОБА_1 , Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» та Акціонерного товариства «Південний гірничо - збагачувальний комбінат» на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 лютого 2020 року, яке ухвалене суддею Хлистуненко О.В. в м. Кривому Розі та повне судове рішення складено 11 лютого 2020 року,-
В грудні 2019 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» (надалі ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»), Публічного акціонерного товариства «Південний гірничо - збагачувальний комбінат» (надалі ПАТ «ПівдГЗК»), правонаступником якого є Акціонерне товариство «Південний гірничо - збагачувальний комбінат» (надалі АТ «ПівдГЗК») про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю працівника внаслідок професійного захворювання.
В обґрунтування позову зазначила, що батько позивача ОСОБА_2 працював на підприємствах відповідача протягом тривалого часу в умовах впливу шкідливих факторів, внаслідок чого отримав професійне захворювання. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. Довідкою міжрайонної профпатологічної МСЕК Департаменту охорони здоров'я Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Серії АА № 0000180 від 03 січня 2018 року встановлено причинний зв'язок смерті ОСОБА_2 з професійним захворюванням, яке виникло внаслідок тривалої праці в умовах впливу шкідливих факторів на підприємствах відповідачів.
Вважає, що внаслідок смерті батька їй завдано моральної шкоди, оскільки вона втратила рідну їй людину, яку дуже любила. Незважаючи на окреме проживання, батько допомагав позивачу як матеріально, так і у побуті, підтримував її у складних життєвих ситуаціях. Смерть батька призвела до того, що позивач до теперішнього часу перебуває в напруженому психічному стані, адже думки про його смерть не залишають позивача до теперішнього часу. Тому, просила суд стягнути з відповідачів на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої смертю чоловіка внаслідок професійного захворювання: з ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» - 372109 грн., ПАТ «ПівдГЗК», правонаступником якого є АТ «ПівдГЗК» - 12 090 грн.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 лютого 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», місцезнаходження: м. Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, 1, код ЄДРПОУ 24432974, на користь ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , суму моральної шкоди, завданої смертю батька внаслідок професійного захворювання у розмірі 150 000 гривень без утримання податку на доходи фізичних осіб та інших обов'язкових платежів.
Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Південний гірничо-збагачувальний комбінат», місцезнаходження: 50026, м. Кривий Ріг, код ЄДРПОУ 00191000, на користь ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , суму моральної шкоди, завданої смертю батька внаслідок професійного захворювання у розмірі 12 000гривень без утримання податку на доходи фізичних осіб та інших обов'язкових платежів.
Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», місцезнаходження: м. Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, 1, код ЄДРПОУ 24432974, на користь держави судовий збір в розмірі 1 500 гривень.
Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Південний гірничо-збагачувальний комбінат», місцезнаходження: 50026, м. Кривий Ріг, код ЄДРПОУ 00191000, на користь держави судовий збір в розмірі 768 гривень 40 копійок.
В задоволенні іншої частини позову - відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить змінити рішення суду в частині розміру стягнутої судом моральної шкоди, задовольнивши позовні вимоги з урахуванням принципів розумності та справедливості.
На думку позивача, суд першої інстанції не врахував, що смерть батька є для неї незворотною втратою, яка не підлягає відновленню та яка завдає позивачу тривалих глибоких моральних страждань, які з часом послаблюються, але не зникають. Смерть батька призвела до того, що позивач до теперішнього часу перебуває у напруженому психічному стані, адже думки про його смерть не залишають позивача до теперішнього часу.
В апеляційній скарзі відповідач ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, так як судом першої інстанції не враховано роз'яснення, що містяться у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної шкоди».
Вважає, що судом першої інстанції не враховано, що батько позивача тривалий проміжок часу працював на підприємстві відповідача ПАТ «ПівдГЗК», правонаступником якого є АТ«ПівдГЗК».
Також суд першої інстанції не звернув увагу на відсутність протиправних дій відповідача ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», як обов'язкової умови відшкодування шкоди, не врахував, що батько позивача був попереджений про наявність на робочому місці небезпечних та шкідливих факторів і їх вплив на здоров'я та свідомо приймав запропоновані йому умови праці.
Звертає увагу на те, що визначений судом розмір моральної шкоди не відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості.
В апеляційній скарзі відповідач АТ«ПівдГЗК», який є правонаступником ПАТ «ПівдГЗК», посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Вважає, що судом першої інстанції не враховано роз'яснення, що містяться у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної шкоди».
Звертає увагу суду на те, що відповідно до Протоколу засідання комісії розслідування випадку професійного захворювання ОСОБА_2 від 24 червня 2002 року встановлено ступінь вини ПАТ «ПівдГЗК», правонаступником якого є АТ«ПівдГЗК» - 3,1%, натомість як вина ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» становить - 96,9% .
Відзиви на апеляційні скарги не подані.
Заслухавши суддю-доповідача, представника АТ«ПівдГЗК»- Єршову О.Ю., яка підтримала доводи апеляційної скарги, просила її задовольнити, проти апеляційної скарги позивача та апеляційної скарги ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» заперечувала, представника ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» - Ботвінка О.А., який підтримав доводи апеляційної, просив її задовольнити, проти апеляційної скарги позивача та апеляційної скарги АТ «ПівдГЗК», заперечував, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження, серії №1013 від 24 липня 1980 (а.с. 15).
ОСОБА_2 з 06 січня 1977 року по 16 травня 1996 року та з 09 вересня 1997 року по 01 лютого 2001 року працював горновим доменної печі на Криворізькому гірничо - металургійному комбінаті «Криворіжсталь», правонаступником якого є ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». З 08 травня 2001 року по 25 лютого 2002 року - газорізальником на ПАТ «Південний ГЗК», правонаступником якого є АТ«ПівдГЗК» (а.с. 12-14)
Відповідно до Акту розслідування хронічного професійного захворювання від 24 червня 2002 року, причиною професійного захворювання ОСОБА_2 є робота в шкідливих умовах праці протягом 23 років 10 місяців на підприємствах відповідачів, а саме запиленості повітря робочої зони, рівень якої перевищував граничну допустиму концентрації (а.с. 4-6).
Відповідно до протоколу засідання комісії з розслідування професійного захворювання ОСОБА_2 від 24 червня 2002 року, загальний стаж в шкідливих умовах 286 місяців, з яких: 9 місяців на ПАТ «Південний ГЗК», правонаступником якого є АТ«ПівдГЗК» та 277 місяців на Криворізькому гірничо - металургійному комбінаті «Криворіжсталь», правонаступником якого є ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». Ступень вини ПАТ «Південний ГЗК», правонаступником якого є АТ«ПівдГЗК» складає 3,1% та Криворізького гірничо - металургійного комбінату «Криворіжсталь», правонаступником якого є ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» 96,9%.
ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Саксаганським відділом реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області (а.с.3).
Довідкою комунальної установи «Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи» Дніпропетровської обласної ради, Серії АА № 0000180 від 03 січня 2018 року встановлено причинний зв'язок смерті ОСОБА_2 з професійним захворюванням, яке виникло внаслідок тривалої праці в умовах впливу шкідливих факторів (а.с. 8).
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» та ПАТ «Південний ГЗК», правонаступником якого є АТ«ПівдГЗК» про стягнення моральної шкоди, завданої смертю працівника внаслідок професійного захворювання, суд першої інстанції вірно встановив, що відповідно до ст.ст. 1167, 1168 ЦК України позивач має право, передбачене ст.ст. 153, 237-1 КЗпП України, для відшкодування моральної шкоди у зв'язку зі смертю батька внаслідок отриманого ним професійного захворювання з відповідачів.
Колегія суддів погоджується з висновком суду щодо наявності правових підстав для стягнення моральної шкоди, та із визначеним судом розміром моральної шкоди, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Частинами 3 та 4 статті 23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч. 2 цієї статті.
Відповідно ч. 2 ст. 1168 ЦК України, моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.
Виходячи з аналізу зазначеної норми закону вбачається, що право на відшкодування моральної шкоди чоловікові, дружині, батькам, дітям, а також особам, які проживали з померлим однією сім'єю виникає у разі, якщо встановлено причинний зв'язок між смертю фізичної особи та ушкодженням здоров'я на виробництві.
Рішенням Конституційного Суду України від 08.10.2008р. 20-рп/2008 (справа про страхові виплати), визначено, що саме право громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки ст. 237-1 КЗпП України (для потерпілих) та ст. 1167 ЦК України (для членів сімей потерпілих) їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).
Отже, право члена сім'ї померлого на відшкодування моральної шкоди у зв'язку зі смертю особи, спричиненого професійним захворюванням, виникає з настанням юридичного факту смерті та за наявності професійного захворювання і причинного зв'язку між смертю і професійним захворюванням, а тому правовідносини щодо відшкодування моральної шкоди члена сім'ї померлого виникають лише після смерті померлого та регулюються законодавством, яке діє на цей момент.
Виходячи із наведених вище обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивачу заподіяно моральну шкоду, і вона має право на її відшкодування на підставі ч. 2 ст. 1168 ЦК України, яка передбачає відшкодування моральної шкоди, завданої смертю фізичної особи членам її сім'ї.
Як вбачається з матеріалів справи, Актом розслідування хронічного професійного захворювання від 24 червня 2002 року, довідкою посмертного огляду по встановленню причинного зв'язку між смертю та профзахворюванням від 03 січня 2018 року, встановлено, що професійне захворювання виникло внаслідок тривалої праці в умовах впливу шкідливих факторів на підприємствах відповідачів, що потягло за собою в подальшому смерть ОСОБА_2 , що передбачає право членів сім'ї померлого на відшкодування їм моральної шкоди та довідкою міжрайонної профпатологічної МСЕК Департаменту охорони здоров'я Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Серії АА № 0000180 від 03 січня 2018 року встановлено причинний зв'язок смерті ОСОБА_2 з професійним захворюванням, яке виникло внаслідок тривалої праці в умовах впливу шкідливих факторів на підприємствах відповідачів.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно виходив з того, що втрата батька завдає позивачу фізичного болю та душевних страждань, яка виникла з вини відповідачів, якими не було виконано вимоги законодавства щодо створення на робочому місці працівника умов праці відповідно до нормативно-правових актів.
Колегія суддів не бере до уваги доводи апеляційної скарги ПАТ «АрселорМіттал Крвиий Ріг» про те, що судом першої інстанції не враховано, що батько позивача тривалий проміжок часу працював на підприємстві відповідача ПАТ «ПівдГЗК», правонаступником якого є АТ«ПівдГЗК», оскільки як вбачається з матеріалів справи, позивач пропрацював на підприємстві відповідача ПАТ «АрселорМіттал Крвиий Ріг» 23 роки 1 місяць, та відповідно до протоколу засідання комісії з розслідування професійного захворювання ОСОБА_2 від 24 червня 2002 року загальний стаж в шкідливих умовах 286 місяців, з яких: 277 місяців на Криворізькому гірничо - металургійному комбінаті «Криворіжсталь», правонаступником якого є ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» та ступень вини Криворізького гірничо - металургійного комбінату «Криворіжсталь», правонаступником якого є ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» 96,9%.
За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що зокрема, відповідач ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» повинен відшкодувати позивачу моральну шкоду, так як відповідно до статті 153 КЗпП України, забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Преамбула до Загальної Декларації прав людини закріплює положення про те, що визнання гідності, властивої всім членам людської сім'ї, і рівних та невід'ємних їх прав є основою свободи, справедливості та загального миру. Преамбула до Міжнародного пакту про економічні, соціальні та культурні права проголошує, що всі права людини «випливають із властивої людській особі гідності».
Згідно з Конституцією України - людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини - головним обов'язком держави (ст. 3 Конституції України).
Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» про те, що суд першої інстанції не звернув увагу на відсутність протиправних дій відповідача, як обов'язкової умови відшкодування шкоди, не врахував що батько позивача був попереджений про наявність на робочому місці небезпечних та шкідливих факторів і їх вплив на здоров'я та свідомо приймав запропоновані йому умови праці, оскільки добровільність виконання позивачем робіт у шкідливих умовах праці, не знімають з відповідача обов'язку виконати вимоги ч. 2 ст. 153 КЗпП України та ст. 13 Закону України «Про охорону праці» й нести відповідальність за їх невиконання у вставленому законом порядку.
Колегія суддів не бере до уваги доводи апеляційної скарги відповідача АТ «ПівдГЗК» про те, що судом не враховано те, що відповідно до Протоколу засідання комісії розслідування випадку професійного захворювання ОСОБА_2 від 24 червня 2002 року встановлено ступінь вини ПАТ «ПівдГЗК», правонаступником якого є АТ«ПівдГЗК» - 3,1%, натомість як вина ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» становить - 96,9% , оскільки як вбачається з матеріалів справи, судом при вирішенні стягнення розміру відшкодування моральної шкоди з ПАТ «ПівдГЗК», правонаступником якого є АТ«ПівдГЗК» було враховано, що ОСОБА_2 із зазначених вище обставин працював на підприємствах відповідачів та ступінь вини відповідачів.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що професійне захворювання ОСОБА_2 виникло, зокрема, з вини ПАТ «ПівдГЗК», правонаступником якого є АТ«ПівдГЗК», яким було допущено перевищення гранично допустимого рівня небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу.
Доводи апеляційної скарги позивача та відповідачів про те, що визначений судом розмір відшкодування моральної шкоди не відповідає вимогам розумності, виваженості, справедливості не заслуговують на увагу, оскільки розмір моральної шкоди визначений судом з урахуванням роз'яснень п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до якого, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, істотність вимушених змін у життєвих стосунках, конкретних обставин по справі і наслідків, що наступили.
На думку колегії суддів, розмір моральної шкоди визначено судом першої інстанції виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, судом враховано конкретні обставини по справі, моральні страждання та переживання позивача, яка втратила турботу та підтримку близької людини, наслідки, що наступили, та їх невідворотність.
У зв'язку зі смертю батька позивачу спричинено моральну шкоду, пов'язану із втратою рідної людини, що тягне за собою порушення нормальних життєвих зв'язків та необхідності докладання додаткових зусиль для організації свого життя.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду відповідає вимогам матеріального та процесуального права, тому апеляційні скарги підлягають - залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційні скарги ОСОБА_1 , Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» та Акціонерного товариства «Південний гірничо - збагачувальний комбінат» - залишити без задоволення.
Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 лютого 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному поряду безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 12 серпня 2020 року.
Головуючий:
Судді: