Провадження № 22-ц/803/4058/20 Справа № 171/2205/19 Суддя у 1-й інстанції - Чумак Т. А. Суддя у 2-й інстанції - Барильська А. П.
11 серпня 2020 року м.Кривий Ріг
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справах:
головуючого - судді: Барильської А.П.,
суддів: Бондар Я.М., Зубакової В.П.,
секретар судового засідання - Голуб О.О.
сторони
заявник: ОСОБА_1
боржник: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції, в м. Кривому Розі, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу ОСОБА_3 , який діє в інтересах та від імені ОСОБА_2 на ухвалу Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 04 грудня 2019 року, яке постановлено суддею Чумак Т.А. в місті Апостолово, -
У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернулась з заявою про видачу дублікату виконавчого листа про стягнення аліментів на утримання непрацездатної дружини.
В обґрунтування заяви вказує на те, що оригінал виконавчого листа по справі №2-533/2002 року, виданий на підставі рішення Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 08 квітня 2002 року, втрачений при пересилці поштою.
Ухвалою Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 04 грудня 2019 рокузадоволено заяву ОСОБА_1 про видачу дублікату виконавчого листа про стягнення аліментів на утримання непрацездатної дружини.
Видано дублікат виконавчого листа ОСОБА_1 на підставі рішення Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 04 грудня 2019 року у цивільній справі №2-533/2002 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання непрацездатної дружини.
В апеляційній скарзі представник боржника ставить питання про скасування ухвали суду та прийняття нової ухвали про відмову у задоволенні заяви про видачу дублікату виконавчого листа, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає про те, що судом першої інстанції не враховано, що рішення суду від 08 квітня 2002 року по справі №2-533/2002 року державним виконавцем 23 вересня 2015 року виконано в повному обсязі на підставі п 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» № 606 - XIV від 1999 року.
У відзиві на апеляційну скаргу представника боржника заявник ОСОБА_1 зазначає про те, що ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, а доводи апеляційної скарги безпідставними та такими, що не заслуговують на увагу.
Заслухавши суддю-доповідача, боржника ОСОБА_2 ,та його представника ОСОБА_3 в режимі відеоконфіренції, які кожен окремо, підтримали доводи апеляційної скарги, просили її задовольнити, заявника ОСОБА_1 , яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги просила ухвалу суду залишити без змін, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах заявлених вимог, доводів апеляційної скарги, відзиву заявника на апеляційну скаргу представника боржника, за наявними у справі матеріалами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 08 квітня 2002 року рішенням Апостолівського районного суду Дніпропетровської області стягнуто з ОСОБА_2 аліменти у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, на утримання непрацездатної дружини ОСОБА_1 (а.с. 5).
Висновком МСЕК від 20 вересня 2011 року ОСОБА_1 встановлена ІІ група інвалідності, безстроково (а.с. 4).
Звертаючись до суду з заявою про видачу дублікату виконавчого листа ОСОБА_1 посилалася на втрату виконавчого листа, при пересилці між районними Державними виконавчими службами м. Дніпра (а.с.1).
Постановляючи ухвалу про видачу дублікату виконавчого листа, суд першої інстанції, виходив з того, що оригінал виконавчого листа було втрачено, у зв'язку з чим неможливо виконати рішення про стягнення аліментів.
Стаття 129-1 Конституції України визначає, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є обов'язковість судового рішення.
Зазначене конституційне положення кореспондується з частиною першою статті 18 ЦПК України, згідно якої судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.
Виконання судових рішень, у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Виконання судового рішення відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року у справі № 1-7/2013, є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
Конституційний Суд України в рішенні від 27 січня 2010 року № 3-рп/2010 у справі № 1-7/2010 за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положення пункту 18 частини першої статті 293 ЦПК України у взаємозв'язку зі статтею 129 Конституції України (про апеляційне оскарження ухвал суду) зробив висновок, що необґрунтована відмова у видачі дубліката виконавчого листа фактично унеможливлює виконання прийнятого судового рішення, яке набрало законної сили.
У підпункті 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України передбачено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв'язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, надавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.
Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист.
При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа або судового наказу у зв'язку з його втратою заявники повинні подати докази, а суди мають обов'язково перевірити, чи не було виконано втрачені судові рішення, судові накази, чи не втратили вони законної сили; перевірити чи отримував стягувач оригінали виконавчих листів, та, якщо так, то коли, ким, на якій правовій підставі і за яких обставин; чи пред'являв стягувач виконавчий лист до виконання; обставин втрати виконавчого документа, коли було виявлено втрату оригіналу виконавчого листа і якими доказами це підтверджується.
Під час розгляду заяви про видачу дублікату виконавчого документа суд зобов'язаний з'ясувати, чи є чинним рішення суду та чи не було скасовано, чи виконано рішення повністю або частково, чи не призведе видача дубліката виконавчого документа до отримання стягувачем неналежного; також суд має встановити, за яких обставин та ким втрачено виконавчий документ. Якщо виконавчий документ був втрачений при пересилці, до заяви про видачу дублікату втраченого виконавчого документу повинно бути додано довідки органів зв'язку або державного виконавця.
До того ж дублікат виконавчого документа може бути виданий, якщо зацікавлена особа звернулась до суду із заявою про це до закінчення строку встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. У разі якщо такий строк закінчився, зацікавлена особа яка звертається до суду з заявою про видачу дубліката виконавчого документа може одночасно ставити питання про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання.
За правилами ч.1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Таким чином, належним доказом підтвердження надсилання стягувачу копії постанови про повернення виконавчого листа разом з направленням його оригіналу є виключно квитанція про відправлення та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
Такі ж правові висновки викладені у Постанові Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі №335/7328/16-ц.
Як вбачається з матеріалів справи, 08 квітня 2002 року рішенням Апостолівського районного суду Дніпропетровської області стягнуто з ОСОБА_2 аліменти у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, на утримання непрацездатної дружини ОСОБА_1 (а.с. 5).
Висновком МСЕК від 20 вересня 2011 року ОСОБА_1 встановлена ІІ група інвалідності, безстроково (а.с. 4).
Згідно відповіді Самарського відділу державної виконавчої служби Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), з 10 серпня 2005 року на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження №1157026 з примусового виконання виконавчого листа №2-533 від 08 квітня 2002 року, виданого Апостолівським районним судом Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти у розмірі 1/4 частини доходу. Державним виконавцем вищезазначене виконавче провадження згідно постанови від 23 вересня 2015 року закінчено на підставі п.8 ч.1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» та виконавчий документ, відповідно до вимог чинного законодавства, було направлено до суду, який його видав (а.с.68).
Задовольняючи заяву ОСОБА_1 про видачу дублікату виконавчого листа, суд першої інстанції правильно встановив, що виконавчий лист, дублікат якого просить видати заявниця, був втрачений при пересиланні з Самарського відділу державної виконавчої служби Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) до Апостолівського районного суду Дніпропетровської області, тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для видачі його дубліката.
Колегія суддів не бере до уваги доводи апеляційної скарги представника боржника про те, що судом першої інстанції не враховано, що рішення суду від 08 квітня 2002 року по справі №2-533/2002 року виконано державним виконавцем 23 вересня 2015 року на підставі п 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» № 606 - XIV від 1999 року у повному обсязі, оскільки матеріалами справи не містять підтвердження надсилання стягувачу та суду першої інстанції копії постанови про закінчення виконавчого провадження разом з направленням оригіналу виконавчого листа, а саме, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, натомість відсутність виконавчого документа є перешкодою для примусового виконання чинного рішення суду про стягнення аліментів.
Натомість, як вбачається з матеріалів справи рішення Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 08 квітня 2002 року, яким стягнуто з ОСОБА_2 аліменти у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, на утримання непрацездатної дружини ОСОБА_1 не виконано у повному обсязі, оскільки згідно висновку МСЕК від 20 вересня 2011 року ОСОБА_1 встановлена ІІ група інвалідності, безстроково.
На підставі викладеного, враховуючи те, що після винесення постанови про закінчення виконавчого провадження виконавчий лист на сьогоднішній день як на адресу стягувача, так й суду першої інстанції не надходив, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що виконавчий лист був втрачений при пересилці.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає, що при постановленні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції дотримано норми матеріального та процесуального права, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, що у відповідності до ст. 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін.
Керуючись статтями 374, 375, 381, 382-384 ЦПК України,суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 , який діє в інтересах та від імені ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Ухвалу Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 04 грудня 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Повне судове рішення складено 12 серпня 2020 року.
Головуючий:
Судді: