Провадження № 22-ц/803/3776/20 Справа № 183/5724/17 Суддя у 1-й інстанції - Сорока О. В. Суддя у 2-й інстанції - Городнича В. С.
12 серпня 2020 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Городничої В.С.
суддів - Варенко О.П., Лаченкової О.В.
при секретарі - Мамедової О.І.
розглянувши в порядку спрощеного провадження, без повідомлення учасників справи, в письмовому провадженні у м. Дніпрі апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 січня 2020 року у справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
09 листопада 2017 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (надалі - АТ «КБ «ПриватБанк»), звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просять стягнути заборгованість за кредитним договором у розмірі 56154,80 грн., а також покласти на відповідача судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» зазначив, що відповідач звернулася до банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала заяву №б/н від 07.10.2010 року, згідно якої отримала кредит у розмірі 13000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на карткових рахунок. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами Банку, які викладені на офіційному сайті позивача, складає між нею та Банком договір про надання банківських послуг.
Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керувався Умовами та Правилами надання банківських послуг, де зазначено, що відповідач при укладенні договору дала свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням, ініціативою банку. При укладенні договору сторони керувалися ч.1 ст. 634 ЦК України і укладений між ними договір є договором приєднання, друга сторона не може пропонувати свої умови договору.
Позивач зазначає, що зі своєї сторони виконав умови кредитного договору, надав відповідачеві кредитні кошти у зазначеному вище розмірі, а відповідач зобов'язалася погашати заборгованість за кредитом, відсотки за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісію на умовах, передбачених договором, слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту.
Згідно п.2.1.1.12.2 Договору, в разі непогашення клієнтом боргових зобов'язань за кредитом до 25 числа місяця, що слідує за місяцем, в якому були здійснені трати, за користування кредитом, клієнт сплачує проценти у розмірі, зазначеному в Тарифах, що діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті, з розрахунку 365/366 календарних днів на рік. У разі виникнення прострочених зобов'язань за кредитом згідно п.2.1.1.12.2.1.Договору клієнт сплачує банку проценти в подвійному розмірі від зазначених в Тарифах, що діють на дату нарахування.
При непогашенні суми простроченого кредиту, згідно п.2.1.1.12.6.1 Договору, на суму від 100 грн., клієнт сплачує банку пеню відповідно до встановлених тарифів, що діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті. Пеня нараховується в день нарахування відсотків за кредитом. Також, при порушені позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов'язань більше ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплати банку штраф у розмірі 500,00 грн. + 5% від ціни позову.
Відповідач взяті на себе зобов'язання з повернення кредиту у встановлений строк не виконувала, у зв'язку з чим станом на 10.08.2017 року виникла заборгованість у розмірі 56154,80 грн., з яких 33788,02 грн. - заборгованості за тілом кредиту, 3354,78 грн. - заборгованості за відсотками за користування кредитом, 15861,77 грн. нарахованої пені, а також 500,00 грн. штрафу (фіксована частина) та 2650,23 грн. штрафу (процентна складова). Зазначену суму заборгованості АТ КБ «ПриватБанк» просить стягнути з відповідача.
Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 січня 2020 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 07.10.2010 року станом на 10.08.2017 року у розмірі 33788 (тридцять три тисячі сімсот вісімдесят вісім) грн. 02 коп., що становить заборгованість по тілу кредиту.
В іншій частині позову Акціонерному товариству «Комерційний Банк «ПриватБанк» - відмовлено.
В апеляційній скарзі АТ КБ "ПриватБанк", посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати в частині відмови у стягненні заборгованості за процентами та неустойкою та ухвалити в цій частині нове рішення, задовольнивши позовні вимоги у повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що про наявність домовленості між сторонами про розмір базової відсоткової ставки, про відповідальність боржника у вигляді пені та штрафів (підстави, розмір, порядок нарахування) свідчить Довідка, з умовами якої відповідач був ознайомлений під час оформлення кредитної картки, згідно умов вказаної довідки- у разі неналежного виконання своїх зобов'язань щодо повернення кредитних коштів, боржник несе відповідальність у вигляді сплати відсотків, та штрафів. Про обізнаність відповідача з умовами щодо сплати відсотків за користування кредитом також свідчать його дії спрямовані на їх виконання.
Відзиву на апеляційну скаргу від відповідача в порядку ст.360 ЦПК України не надходило.
Згідно з ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи.
З'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.
Відповідно до ч.ч.1, 4 ст.367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами наявні договірні правовідносини з приводу надання банківських послуг АТ КБ «ПРИВАТБАНК» по оформленню кредитного ліміту на кредитну картку на ім'я відповідача, але погодитись з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може за наступних підстав.
Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме анкети-заяви за 1009070700176631277 про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку відповідач ОСОБА_1 07.10.2010 року замовила у банку послугу по оформленню зарплатної картки для отримання заробітної плати за місцем роботи в Комунальному закладі "Новомосковська міська стоматологічна лікарня", яка не передбачала можливості кредитування і встановлення кредитних лімітів (а.с.8 зворот). Позначки про надання згоди на отримання кредитної картки "Універсальна" , а також картки "GOLD" анкета заява не містить.
Крім того, ті умови, на яких відповідач отримала зарплатну картку не передбачали відсотків за користування коштами з картки, штрафних санкцій та можливості позивача їх змінювати в односторонньому порядку.
Інших доказів, які б підтверджували факт отримання та користування відповідачем саме кредитних коштів банку матеріали цивільної справи не містять.
А тому посилання позивача в позовній заяві на те, що відповідачка отримала кредитну карту «Універсальна» 30 днів пільгового періоду, та була ознайомлений з умовами кредитування та тарифами обслуговування кредитних карт є безпідставними, та не доведеними суду належними та допустими доказами.
Так, надані позивачем до позовної заяви Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна"та Витяг з умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку жодним чином не узгоджуються з анкетою-заявою бн підписаною відповідачкою 07.10.2010 року, відповідно до умов якої вона замовила у банку зовсім інші банківські послуги.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що відсутні правові підстави для задоволення позову про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за невиконання зобов'язань за кредитним договором.
На основі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення суду першої інстанції та ухваленням нового про відмову у задоволенні позову повністю.
Згідно ст.141 ЦПК України судові витрати понесені позивачем під час розгляду в суді апеляційної інстанції поверненню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" - задовольнити частково.
Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 січня 2020 року у справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором -скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову Акціонерному товариству комерційний банк "ПриватБанк"до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити повністю.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий: В.С. Городнича
Судді: О.П. Варенко
О.В. Лаченкова