Провадження № 22-ц/803/6074/20 Справа № 210/781/19 Суддя у 1-й інстанції - Сільченко В. Є. Суддя у 2-й інстанції - Барильська А. П.
11 серпня 2020 року м.Кривий Ріг
справа № 210/781/19
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Барильської А.П.,
суддів - Бондар Я.М., Зубакової В.П.,
секретар судового засідання - Голуб О.О.
сторони:
позивач - ОСОБА_1
відповідачі - Управління праці та соціального захисту населення виконкому Металургійної районної у місті ради, Управління Державної казначейської служби України у місті Кривому Розі Дніпропетровської області, Державна казначейська служба України
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксації судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, без участі учасників справи, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу ОСОБА_2 , який діє в інтересах та від імені позивача ОСОБА_1 , на ухвалу Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 24 квітня 2020 року, яка постановлена суддею Сільченко В.Є. в місті Кривому Розі Дніпропетровської області, відомості щодо дати складання повного тексту ухвали в матеріалах справи відсутні,-
В квітні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про виправлення помилки, допущеної при оформленні та видачі виконавчого документа №210/781/19 у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Металургійної районної у місті ради, Управління Державної казначейської служби України у місті Кривому Розі Дніпропетровської області, Державної казначейської служби України про стягнення компенсації за несвоєчасне виконання зобов'язання в обґрунтування якої зазначила, що з метою виконання рішення суду по даній справі було оформлено виконавчий лист, виданий 12.12.2019 року, який оформлено без очевидних прорахунків та помилок, у якому, відповідно до п.5 ч.1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», зазначено резолютивну частину рішення.
Разом з цим, листом № 5-06-11/1452 від 20.01.2020 року Державною казначейською службою України повернуто вказаний виконавчий лист та зазначено, що на їхню думку, резолютивну частину рішення викладено без врахування постанови апеляційного суду.
У зв'язку з викладеним, заявник просила суд у виконавчому документі зазначити резолютивну частину рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень, наступного змісту:
«Стягнути на користь ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , три відсотків річних у розмірі 1906,04 гривень, інфляційні втрати у розмірі 8951,03 гривень та моральну шкоду у розмірі 2000,00 гривень з Державного бюджету України шляхом списання в безспірному порядку з Єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України.
Стягнути з Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , понесені судові витрати у розмірі 1108 гривень 57 копійок шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України».
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 24 квітня 2020 року заяву ОСОБА_1 задоволено.
Виправлено помилку у виконавчому документі - виконавчому листі №210/781/19, виданому 12 грудня 2019 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Металургійної районної у місті ради, Управління Державної казначейської служби України у місті Кривому Розі Дніпропетровської області, Державної казначейської служби України про стягнення компенсації за несвоєчасне виконання зобов'язання, та вирішено вважати вірним:
«Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 компенсацію в розмірі 3 відсотків річних за несвоєчасне виконання постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2014 року на суму 1906 (одна тисяча дев'ятсот шість) гривень 04 копійок, інфляційні втрати за несвоєчасне виконання постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2014 року в розмірі 8951 (вісім тисяч дев'ятсот п'ятдесят одна) гривень 03 копійок, грошові кошти в рахунок компенсації моральної шкоди в розмірі 2000 (дві тисячі) гривень 00 копійок шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України».
В іншій частині виконавчий лист залишено без змін.
В апеляційній скарзі представник позивача ставить питання про скасування ухвали суду першої інстанції та постановлення нової ухвали про задоволення заяви ОСОБА_1 про виправлення помилки, допущеної при оформленні та видачі виконавчого документа №210/781/19 посилаючись на те, що з метою виконання рішення суду по даній справі було оформлено виконавчий лист, виданий 12.12.2019 року, який оформлено без очевидних прорахунків та помилок, у якому, відповідно до п.5 ч.1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», зазначено резолютивну частину рішення.
Однак, листом № 5-06-11/1452 від 20.01.2020 року Державною казначейською службою України повернуто вказаний виконавчий лист та зазначено, що на їхню думку, резолютивну частину рішення викладено без врахування постанови апеляційного суду.
У зв'язку з викладеним, представник позивача вважає, що суд у виконавчому документі має зазначити резолютивну частину рішення, з урахуванням постанови апеляційного суду, що передбачає заходи примусового виконання рішень, слідуючого змісту: «Стягнути на користь ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , три відсотків річних у розмірі 1906,04 гривень, інфляційні втрати у розмірі 8951,03 гривень та моральну шкоду у розмірі 2000,00 гривень з Державного бюджету України шляхом списання в безспірному порядку з Єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України. Стягнути з Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , понесені судові витрати у розмірі 1108 гривень 57 копійок шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України».
Відзив на апеляційну скаргу не подано.
Учасники справи, будучи належним чином, завчасно, повідомлені про розгляд справи, в судове засідання не з'явились, від предствника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надійла заява-клопотання про задоволення апеляційної скарги за відсутності позивача та її представника, що у відповідності до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, не перешкоджає розглядові справи. Неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи являється їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, тому не може бути перешкодою для розгляду судом апеляційної інстанції питання по суті.
Виходячи з вимог п.11 частини 3 статті 2 ЦПК України щодо неприпустимості зловживання сторонами своїми процесуальними правами, статті 371 ЦПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги, а також зважаючи на вимоги ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів визнала неявку сторін та їх представників в судове засідання такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до ч.1 та ч.3 ст.431 ЦПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглянув справу як суд першої інстанції. Виконавчий лист, судовий наказ, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.
Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», у виконавчому документі зазначаються, зокрема, резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень.
Відповідно до частини 1 статті 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає задоволенню.
Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, рішенням Дзержинського районного суду від 07.06.2019 року частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Металургійної районної у місті ради, Управління Державної казначейської служби України у місті Кривому Розі Дніпропетровської області, Державної казначейської служби України про стягнення компенсації за несвоєчасне виконання зобов'язання та стягнуто з Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 компенсацію в розмірі 3 відсотків річних за несвоєчасне виконання постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2014 року на суму 1906 грн. 04 коп.; стягнуто з Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 інфляційні втрати за несвоєчасне виконання постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2014 року в розмірі 8951 грн. 03 коп.; стягнуто з Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 грошові кошти в рахунок компенсації моральної шкоди в розмірі 2000 грн. шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України; в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у розмірі 1108 грн. 57 коп. шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 27 листопада 2019 року рішення Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07 червня 2019 року змінено в частині порядку стягнення трьох відсотків річних, інфляційних втрат та моральної шкоди та зазначено про стягнення на користь ОСОБА_1 трьох відсотків річних у розмірі 1 906,04 гривень, інфляційних втрат у розмірі 8951,03 грн. та моральної шкоди у розмірі 2 000 грн. з Державного бюджету України шляхом списання в безспірному порядку з Єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України. В іншій частині рішення суду залишено без змін.
У виконавчому листі № 210/781/19, виданому 12 грудня 2019 року на підставі рішення Дзержинського районного суду від 07.06.2019 року, зазначено: «Стягнути з Державної казначейської служби України (код ЄДРПОУ 37567646,вул. Бастіона,6, м. Київ, 01601) на користь ОСОБА_1 компенсацію в розмірі 3 відсотків річних за несвоєчасне виконання постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2014 року на суму 1906 (одна тисяча дев'ятсот шість) гривень 04 копійок, інфляційні втрати за несвоєчасне виконання постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2014 року в розмірі 8951 (вісім тисяч дев'ятсот п'ятдесят одна) гривень 03 копійок, грошові кошти в рахунок компенсації моральної шкоди в розмірі 2000 (дві тисячі) гривень 00 копійок шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України», замість вірного: «Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 компенсацію в розмірі 3 відсотків річних за несвоєчасне виконання постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2014 року на суму 1906 (одна тисяча дев'ятсот шість) гривень 04 копійок, інфляційні втрати за несвоєчасне виконання постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2014 року в розмірі 8951 (вісім тисяч дев'ятсот п'ятдесят одна) гривень 03 копійок, грошові кошти в рахунок компенсації моральної шкоди в розмірі 2000 (дві тисячі) гривень 00 копійок шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України».
При цьому, у виконавчому листі № 210/781/19, який виданий 12 грудня 2019 року на підставі рішення Дзержинського районного суду від 07.06.2019 року, помилково зазначено, що суми, що підлягають стягненню з Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 , стягуються з Державної казначейської служби України, а не з Державного бюджету України, порядок стягнення яких був визначений постановою Дніпровського апеляційного суду від 27 листопада 2019 року. тобто у виконавчому листі допущено помилку в частині юридичної особи, з якої підлягають стягненню грошові кошти.
Наведене вище свідчить про допущення судом першої інстанції технічної помилки у виконавчому документі, яка підлягає виправленню, тому на думку колегії суддів, суд першої інстанції вірно вважав, що ця помилка підлягає виправленню.
Однак, задовольняючи заяву представника позивача про виправлення помилки, допущеної при оформленні та видачі виконавчого документа №210/781/19 та постановляючи 24 квітня 2020 року ухвалу про виправлення помилки у виконавчому документі, суд першої інстанції помилково зазначив, що стягнуті з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 кошти підлягають стягненню шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України, як то було зазначено в рішенні Дзержинського районного суду від 07.06.2019 року, в той час, як постановою Дніпровського апеляційного суду від 27 листопада 2019 року було постановлено, що кошти мають бути шляхом списані в безспірному порядку з Єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України, у зв'язку з чим доводи апеляційної скарги представника позивача заслуговують на увагу у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
При цьому, заявлена представника позивача вимога в заяві про виправлення помилки, допущеної при оформленні та видачі виконавчого документа №210/781/19 та в апеляційній скарзі про внесення виправлень у виконавчий документ в частині порядку стягнення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судових витрат в розмірі 1108,57 коп. задоволенню не підлягає, оскільки судом апеляційної інстанції питання щодо визначення порядку стягнення судових витрат не вирішувалося.
На підставі наведеного вище колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити заяву ОСОБА_1 про виправлення помилки, допущеної при оформленні та видачі виконавчого документа №210/781/19, до суду першої інстанції для вирішення питання, відповідно до вимог ЦПК України, оскільки суд апеляційної інстанції позбавлений процесуального права на внесення виправлення у виконавчий документ, який виданий судом першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 255, 367, 369, 374, 377, 381, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , який діє в інтересах та від імені позивача ОСОБА_1 , - задовольнити частково.
Ухвалу Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 24 квітня 2020 року скасувати.
Заяву ОСОБА_1 про виправлення помилки, допущеної при оформленні та видачі виконавчого документа №210/781/19 у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Металургійної районної у місті ради, Управління Державної казначейської служби України у місті Кривому Розі Дніпропетровської області, Державної казначейської служби України про стягнення компенсації за несвоєчасне виконання зобов'язання направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання, відповідно до вимог ЦПК України.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складено 11 серпня 2020 року.
Головуючий:
Судді: