Провадження № 22-ц/803/6307/20 Справа № 207/880/20 Суддя у 1-й інстанції - Бистрова Л. О. Суддя у 2-й інстанції - Лаченкова О. В.
12 серпня 2020 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:
головуючого - Лаченкової О.В.
суддів - Варенко О.П., Городничої В.С.
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи
апеляційну скаргу ОСОБА_1 ,
на ухвалу Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 18 травня 2020 року
по справі за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України про злочин, де не виконується жодне звернення, яке направлялось до виконавчих органів, -
В квітні 2020 року до Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області надійшов позов ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України про злочин, де не виконується жодне звернення, яке направлялось до виконавчих органів.
Ухвалою Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 18 травня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України в частині вимог: терміново включити світло в квартирі; замінити проводку, розетки та вимикачі; терміново замінити газову плиту; виплатити акції; виплатити 1000000 гривень за те, що родина сиділа рік без води в квартирі; повернути будматеріали, які зникли в зв'язку з довгими судовими процесами по вині Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська (далі текст не розбірливий); привести квартиру у належний стан, що по вині Кабінету Міністрів України, суддів, прокурорів та поліції квартира стала в жахливому стані, доплатити 40% нічних по КЗпП України; перевести в нічну зміну; надати кредитні кошти в розмірі 100000 гривень; списати усі заборгованості по комунальним послугам - вважати неподаною і повернуто позивачу.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 18 травня 2020 року і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відзивів на апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 18 травня 2020 року від інших учасників справи до суду не надходило.
Оскільки апеляційним судом у складі колегії суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому ч. 5 ст. 272 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Повертаючи позовну заяву ОСОБА_1 , суд першої інстанції дійшов до висновку, що недоліки позовної заяви, які були зазначені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 10.04.2020 року позивачем не було усунуто.
Але з такими висновком суду погодитись не можна, з наступних підстав.
Відповідно до ст.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, яка набула чинності для України з 11.09.1997 року, Високі Договірні сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією права і свободи, визначенні в розділі І «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У справі «Bellet у. France» Європейський суд з прав людини зазначив, що „стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".
Як свідчить позиція Європейського суду з прав людини у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Відповідно до положень ст. 124 Конституції України, ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, визначеному ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизначених або оспорюванних прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернулась до Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області з позовом до Кабінету Міністрів України про злочин, де не виконується жодне звернення, яке направлялось до виконавчих органів.
Ухвалою Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 10 квітня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України про злочин, де не виконується жодне звернення, яке направлялось до виконавчих органів залишено без руху, оскільки вона не відповідає вимогам ст.175, 177 ЦПК України, а саме: 1) у позовній заяві відсутні ціна позову; 2) обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 3) не зазначений спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; 4) не зазначені відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися; не визначений попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; 5) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Також, позивачем у позовній заяві не визначено відповідача, а саме: хто саме має включити світло в квартирі; замінити проводку, розетки та вимикачі; замінити газову плиту; виплатити акції; виплатити 1000000 гривень за те, що родина сиділа рік без води в квартирі; повернути будматеріали, які зникли в зв'язку з довгими судовими процесами по вині Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська (далі текст не розбірливий); привести квартиру у належний стан, що по вині Кабінету Міністрів України, суддів, прокурорів та поліції квартира стала в жахливому стані, доплатити 40% нічних по КЗпП України; перевести в нічну зміну; надати кредитні кошти в розмірі 100000 гривень; списати усі заборгованості по комунальним послугам тощо, не зазначено ім'я найменування цих відповідачів, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі; зміст позовних вимог зовсім не конкретизований та позивачу необхідно сплатити судовий збір, за вимоги майнового характеру.
Копія вказаної ухвали судді отримана позивачем 23 квітня 2020 року (а.с.30) в якій зазначено, що позивачеві необхідно усунути недоліки викладені в ухвалі в строк, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання цієї ухвали.
04 травня 2020 року від ОСОБА_1 на виконання ухвали судді надійшла заява про звільнення від сплати судового збору по справі №207/880/20 з долученими до заяви документами, які на її думку необхідні для усунення недоліків.
Проте, відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України у підготовчому засіданні суд: 1) оголошує склад суду, а також прізвища, імена та по батькові секретаря судового засідання, перекладача, спеціаліста, з'ясовує наявність підстав для відводів; 2) з'ясовує, чи бажають сторони укласти мирову угоду, передати справу на розгляд третейського суду або звернутися до суду для проведення врегулювання спору за участю судді; 3) у разі необхідності заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви; 4) вирішує питання про вступ у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, залучення співвідповідача, об'єднання справ і роз'єднання позовних вимог, прийняття зустрічного позову, якщо ці питання не були вирішені раніше; 5) може роз'яснювати учасникам справи, які обставини входять до предмета доказування, які докази мають бути подані тим чи іншим учасником справи; 6) з'ясовує, чи повідомили сторони про всі обставини справи, які їм відомі; 7) з'ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше; 8) вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста; 9) за клопотанням учасників справи вирішує питання про забезпечення позову, про зустрічне забезпечення; 10) вирішує заяви та клопотання учасників справи; 11) направляє судові доручення; 12) встановлює строки для подання відповіді на відзив та заперечення; 13) встановлює строк для подання пояснень третіми особами та відповіді учасників справи на такі пояснення; 14) встановлює строки та порядок врегулювання спору за участю судді за наявності згоди сторін на його проведення; 15) призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті; 16) встановлює порядок з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються під час розгляду справи по суті, про що зазначається в протоколі судового засідання; 17) з'ясовує розмір заявлених сторонами судових витрат; 18) вирішує питання про колегіальний розгляд справи; 19) здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
Разом з тим, постановляючи ухвалу від 18 травня 2020 року про повернення позовної заяви ОСОБА_1 , суд першої інстанції не вирішив клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору та не з'ясував чи є підстави для звільнення позивача від сплати судового збору.
Таким чином, оскільки суд не встановив повністю обставин справи, від яких залежить вирішення питання про відкриття провадження, не перевірив доводів позивачки щодо її майнового стану, у зв'язку з чим дійшов передчасного висновку про визнання неподаною і повернення позовної заяви.
Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа не може бути позбавлена права на судовий захист, оскільки це буде порушенням права, передбаченого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на справедливий суд.
У відповідності до положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та згідно із прецедентною практикою Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі»), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.
У зв'язку із цим при здійсненні правосуддя у цивільних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до ЦПК України, Закону України «Про судовий збір», а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.
Оскільки згідно норм законодавства України кожна особа наділена правом на звернення до суду за захистом своїх прав та свобод, тому висновок суду першої інстанції про повернення позовної заяви також є передчасним та виявом надмірного формалізму, що розцінюється як обмеження особи в доступі до суду, яке захищається статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, ухвалу суду першої інстанції скасувати і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 379, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Ухвалу Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 18 травня 2020 року - скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, установлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Головуючий суддя О.В.Лаченкова
Судді О.П.Варенко
В.С.Городнича