Справа № 161/5836/19 Провадження №33/802/558/20 Головуючий у 1 інстанції:Кирилюк В. Ф.
Категорія:ч.1 ст. 183-1 КУпАП Доповідач: Подолюк В. А.
12 серпня 2020 року місто Луцьк
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Подолюк В.А., з участю особи, притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 травня 2019 року щодо нього,
Вказаною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , не працюючого, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.183-1 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді громадських робіт на строк 120 (сто двадцять) годин.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 допустив несплату аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що призвело до виникнення заборгованості, що станом на 01.03.2019 складає 23188,93 грн., за що передбачено адміністративну відповідальність за ч. 1 ст. 183-1 КУпАП
Не погоджуючись із постановою судді першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення, а постанову місцевого суду скасувати та закрити провадження на підставі п.1 ст.247 КУпАП. Посилається на те, що постанова судді є незаконною, необґрунтованою та не відповідає фактичним обставинам справи. Зазначає, що в його діях відсутній склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст.183-1 КУпАП.
Вказує, що протокол про адміністративне правопорушення був складений державним виконавцем без його участі, в порушення вимог ст. 254 КУпАП, зі змістом цього протоколу його ніхто не ознайомлював. В обґрунтування поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження ОСОБА_1 вказує, що про існування зазначеної постанови дізнався лише 17.07.2020 в приміщенні Луцького відділу пробації.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення особи, яка притягнута до відповідальності, який підтримав подану в апеляційну скаргу та просив її задовольнити, приходжу до наступного висновку.
Так, ОСОБА_1 не був присутній під час розгляду справи щодо нього в суді першої інстанції, про існування постанови від 20 травня 2019 року дізнався 17 липня 2020 року, при цьому в той же день подав апеляційну скаргу, а тому, виходячи з принципу доступу до правосуддя, який випливає з п. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, строк на апеляційне оскарження постанови суду слід поновити, відтак, суд вважає за необхідне прийняти подану ним апеляційну скаргу до розгляду
Частиною 2 статті 254 КУпАП передбачено, що протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Однак, в матеріалах справи відсутні дані про отримання ОСОБА_1 копії протоколу, роз'яснення йому прав та обов'язків, передбачених ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, таким чином, суд знаходить, що протокол складений з істотним порушенням вимог ст. 254 КУпАП.
Так, недотримання положень ст. 254 КУпАП щодо вручення протоколу, на думку апеляційного суду, є грубим порушенням права на захист і тягне визнання протоколу недопустимим доказом.
Згідно вимог ст. 283 КУпАП, формулювання суті правопорушення повинно бути чітким і конкретним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення його, мотивів і форми вини, а висновки суду щодо оцінки доказів мають вказуватись у вигляді точних і категоричних суджень, які виключали б сумніви з приводу достовірності доказів на обґрунтування висновку про винуватість особи.
З диспозиції частини 1 статті 183-1 КУпАП випливає, що вона передбачає відповідальність за несплату аліментів, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа для примусового виконання.
Зі змісту протоколу про адміністратвине правопорушення, складеному щодо ОСОБА_1 , вбачається, що в ньому не сформульовано об'єктивної сторони правопорушення, не зазначено точних обставин вчинення адміністративного правопорушення згідно з диспозицією частини 1 статті 183-1 КУпАП.
Таким чином враховуючи, що при оформленні матеріалів справи не дотримано вимог закону, не сформульовано належним чином об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, відповідальність за яке встановлена у ч.1 ст. 183-1 КУпАП, тому протокол про адміністратвине правопорушення не може бути взятий за основу доведеності вини ОСОБА_1 .
На зазначені обставини суд першої інстанції увагу не звернув, допустив спрощений підхід до вирішення справи, що є недопустимим.
Зважаючи на те, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 183-1 КУпАП, а суд не може виходити за межі наданих йому повноважень, постанова судді суду першої інстанції підлягає скасуванню, провадження у справі про адміністративне правопорушення - закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. 294, п. 1 ст. 247 КУпАП, суд
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 травня 2019 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 травня 2019 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 183-1 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського
апеляційного суду В.А. Подолюк