Справа № 761/23234/20
Провадження № 2/761/7024/2020
про відмову у відкритті провадження
11 серпня 2020 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Сіромашенко Н.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення витрат у розмірі 325181,36 грн.,-
Позивач звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом, в якому просить встановити факт порушення відповідачем умов договору про спільну діяльність від 8 червня 2011 року; стягнути з останнього на його (позивача) користь витрати в сумі 325181,36 грн.
Розглядаючи питання про відкриття провадження у справі, суддя вважає, що у відкритті провадження слід відмовити за таких підстав.
Статтею 19 ЦПК України визначено справи, що відносяться до юрисдикції загальних судів.
Відповідно до даної правової норми суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» вказано на те, що вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні перевірити належність справ до їх юрисдикції та підсудності (п.2).
Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у постанові № 3 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» в пункті 3 роз'яснив, що суди мають виходити з того, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є: - по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), - по-друге, суб'єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).
Згідно доводів позовної заяви 08 червня 2011 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено Договір про спільну діяльність б/н, за умовами якого сторони об'єднали майно і зусилля та погодили, що зобов'язались спільно діяти в сфері розробки та виробництва засобів медичного призначення, а саме: «гель гідрофільний», з метою отримання прибутку шляхом організації контрактного виробництва засобів медичного призначення, проведення реєстрації засобів медичного призначення в Україні та інших країнах світу для подальшої реалізації даних засобів медичного призначення в країнах світу.
Відповідно до договору, у зв'язку з порушенням умов якого заявлений позов, його виконання покладається на певні компанії (Холдинг), тобто на юридичні особи.
Формальне зазначення в договорі фізичних осіб не може прийматися до уваги при вирішення питання щодо підвідомчості спору.
У відповідності до п.1 ч.1 ст.20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: 1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи.
Як зазначається в пункті 3.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №10 від 24.10.2011 року «Про деякі питання підвідомчості та підсудності справ господарським судам» господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: 1) участь у спорі суб'єкта господарювання; 2)наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України,Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; 3) відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
Наведені роз'яснення застосування норм попередніх редакції ЦПК України та ГПК України мають враховуватися і при розгляді даної справи, оскільки загальні правила відмежування предметної юрисдикції цивільних і господарських справ в чинних на даний час редакціях вказаних кодексів в наведеній частині не зазнали істотних змін.
Відповідно до ст.8 ч.1 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справ в суді, але за умови, що ця справа відноситься до підсудності саме цього суду.
Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п.1 ст.6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Оскільки вказаний спір підвідомчій господарському суду, то на вищевказаний позов не поширюється юрисдикція місцевого суду загальної юрисдикції, а тому не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо позовна заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
В зв'язку з чим, у відкритті провадження за вищевказаним позовом слід відмовити.
При цьому позивачу роз'яснюється його право на звернення з вищевказаними вимогами, оформленими у встановленій законом формі - позовній заяві, в порядку господарського судочинства до відповідного господарського суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.19, п.1ч.1ст.186, 258-260, 261, 353, 354 ЦПК України, п.15.5 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, -
У відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення витрат у розмірі 325181,36 грн. відмовити.
Ухвала може бути оскаржена позивачем в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Києва протягом 15 днів з дня складання ухвали.
Учасник справи, якому копія ухвали не була вручена в день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому копії ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: