Справа № 761/23307/20
Провадження № 1-кс/761/14625/2020
06 серпня 2020 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , підозрюваного ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання слідчого про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 120 191 000 000 006 05 від 07.06.2019, у якому
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Києва, громадянин України, українець, з неповною вищою освітою, який офіційно не працевлаштований, у зареєстрованому шлюбі не перебуває, зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , не судимий,
підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 313 КК України,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло погоджене з прокурором відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_3 клопотання слідчого СУ ГУ НП у м. Києві ОСОБА_8 про продовження застосованого до підозрюваного ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
На обґрунтування клопотання зазначено, що 21.04.2020 ОСОБА_9 повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 307, 3 ст. 307, ч. 3 ст. 313 КК України.
У подальшому, 22.04.2020 ОСОБА_9 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри за ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 313 КК, відповідно до якої останній, діючи у складі організованої групи, незаконно виготовляв та зберігав з метою збуту наркотичні засоби та психотропні речовини у великих та особливо великих розмірах, а також, діючи у складі організованої групи, незаконно придбав та зберігав обладнання, призначене для виготовлення наркотичних засобів та психотропних речовин.
На думку слідчого, існують ризики переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду, знищення, приховування або спотворення речей та документів, що мають істотне значення для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, незаконного впливу на інших підозрюваних, свідків у цьому кримінальному провадженні.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, наполягав на його задоволенні з підстав, які у ньому зазначені.
Захисники у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання слідчого, посилаючись на необґрунтованість підозри та відсутність ризиків у цьому кримінальному провадженні.
Підозрюваний підтримав думки захисників.
Слідчий суддя, заслухавши доводи сторін, дослідивши матеріали клопотання, дійшов висновку про таке.
Відповідно до ст. 9 КПК під час кримінального провадження суд зобов'язаний неухильно додержуватись вимог Конституції України, КПК, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та керуватись у своїй діяльності рішеннями Європейського Суду з прав людини(далі ЄСПЛ).
У силу ч. 1 ст. 9 Конституції України, ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» та Закону України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) є частиною національного законодавства України і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства.
Підстави та порядок встановлення тимчасового обмеження прав та свобод особи визначені кримінальним процесуальним законодавством, яке статтею ст. 194 КПК покладає на слідчого суддю обов'язок під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу з'ясувати обставини, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні інкримінованих злочинів, свідчать про існування ризиків непроцесуальної поведінки такої особи та відсутність підстав для застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Слідчий суддя приймає до уваги, що у рішенні ЄСПЛ у справі «Соловей і Зозуля проти України» Європейський Суд наголосив, що суд має перевірити не лише дотримання процесуальних норм національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, на підставі якої особу взято під варту.
Згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «K.F. проти Німеччини»«обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. У той же час, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» ЄСПЛ зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що необхідні для обґрунтування обвинувального вироку.
Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами підтверджується причетність гр. ОСОБА_7 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 313 КК України.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у цьому випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Отже, ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь вірогідність того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Таким чином, слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії цілком вірогідними з огляду на покарання - до дванадцяти років позбавлення волі, яке загрожує підозрюваному ОСОБА_7 у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих правопорушень.
Крім того, за результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважає, що існує ризик незаконного впливу ОСОБА_7 на інших підозрюваних та свідків, з метою зміни останніми наданих раніше показань.
Також ґрунтуються на матеріалах клопотання доводи сторони обвинувачення про наявність ризику знищення, зміни або спотворення речей та документів, які мають доказове значення у провадженні, тому що на теперішній час органом досудового розслідування не здійснений необхідний обсяг слідчих дій, спрямованих на мінімізацію наведеного ризику.
Отже, за результатами встановлених у судовому засіданні обставин слідчий суддя вважає, що існують певні ризики позапроцесуальної поведінки підозрюваного.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Інкримінований ОСОБА_7 злочин перед передбачає покарання у виді позбавлення волі понад вказаного строку.
Зазначене вище та відсутність доказів, які б спростували доводи сторони обвинувачення та довели, що більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою зможе забезпечити правомірну процесуальну поведінку підозрюваного приводить слідчого суддю до висновку, що встановлені вище обставини є вагомими для продовження відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Частиною 3 статті 183 КПК передбачено, що слідчий суддя під час вирішення питання про тримання особи під вартою визначає розмір застави, який є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Ноймайстер проти Австрії» сума застави визначається з огляду на ступінь вірогідності того, що можлива втрата застави є достатньо стримуючим для підозрюваного фактором, щоб утриматись від дій, спрямованих на переховування від суду.
Отже, відповідно до абзацу другого п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК, слідчий суддя вважає за необхідне призначити ОСОБА_7 заставу у сумі ста п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки лише така застава достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 177, 178, 182, 183, 193-197 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СУ ГУ НП у м. Києві ОСОБА_8 задовольнити.
Продовжити строк тримання підозрюваного ОСОБА_7 під вартою по 21 вересня 2020 року включно.
Визначити ОСОБА_7 заставу у сумі 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 315 300 (триста п'ятнадцять тисяч триста) грн.
Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві (код ЄДРПОУ - 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України в м. Києві, розрахунковий рахунок № UA 128201720355259002001012089, призначення платежу - застава за (ПІБ, дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали (назва суду) від (дата ухвали) по справі №…, внесені (П.І.Б. особи, що вносить заставу).
У разі внесення застави у визначеному судом розмірі вважається, що до підозрюваного обрано запобіжний захід у виді застави.
У випадку внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну;
- утримуватись від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні;
- носити електронний засіб контролю.
У разі внесення застави, встановити 2-х місячний термін дії покладених судом обов'язків, починаючи з дня внесення застави.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави.
На ухвалу слідчого судді до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником упродовж п'яти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_1