Справа № 761/21953/20
Провадження № 1-кс/761/13691/2020
23 липня 2020 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання слідчого про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 120 201 101 300 016 21 від 29.05.2020, у якому
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Тульчин Вінницької області, громадянин України, українець, з середньою освітою, який офіційно не працевлаштований, у зареєстрованому шлюбі не перебуває, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , не судимий
підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло погоджене з прокурором відділу прокуратури Київської області ОСОБА_6 клопотання слідчого СУ ГУ НП у Київській області ОСОБА_7 про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 120 201 101 300 016 21 від 29.05.2020.
На обґрунтування клопотання зазначено, що 30.05.2020 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 30.05.2020 відносно підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк досудового розслідування цього кримінального провадження ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 22.07.2020 продовжений до шести місяців, тобто до 30.11.2020 включно.
На думку слідчого, продовжують існувати ризики переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду, знищення, приховування або спотворення речей та документів, що мають істотне значення для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, незаконного впливу на інших підозрюваних, свідків у цьому кримінальному провадженні.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та наполягав на його задоволенні з наведених у ньому підстав.
Захисник заперечував проти задоволення клопотання прокурора, посилаючись на необґрунтованість підозри відносно його підзахисного.
Підозрюваний підтримав думки захисників.
Слідчий суддя, заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, дійшов висновку про таке.
Відповідно до ст. 199 КПК на слідчого суддю покладений обов'язок при розгляді клопотання про продовження строку тримання особи під вартою з'ясувати обставини, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, свідчать про існування раніше заявлених або нових ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою, а також оцінити чинники, що перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Тлумачення наведених вище процесуальних норм у їх логічному зв'язку з положеннями Глави 4 КПК приводить слідчого суддю до висновку, що під час вирішення питання щодо застосування до особи запобіжних заходів оцінка наданих сторонами доказів має спрямовуватися не на досягнення остаточного переконання у винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, а має на меті встановити, чи є підозра обґрунтованою.
Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Слідчий суддя бере до уваги, що у рішенні ЄСПЛ у справі «Соловей і Зозуля проти України» Європейський Суд наголосив, що суд крім дотримання процесуальних норм національного законодавства має перевірити обґрунтованість підозри, яка, виходячи з практики Європейського Суду з прав людини, передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
У той же час, Європейський Суд з прав людини у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.
Таким чином, оцінюючи обґрунтованість підозри, суд не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.
З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність в діях підозрюваного ОСОБА_4 ознак інкримінованого злочину.
Вирішуючи питання про існування на даний час у цьому кримінальному провадженні передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком, у даному випадку, слід вважати дію, яка може бути вчинена з високим ступенем ймовірності.
Отже, ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь вірогідності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Таким чином, слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії цілком вірогідними з огляду на покарання, яке загрожує підозрюваному ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого правопорушення.
Крім того, за результатами оцінки встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважає, що існує ризик незаконного впливу підозрюваного ОСОБА_4 на свідків та потерпілих, з метою зміни останніми наданих раніше показань.
Слідчий суддя вважає, що станом на теперішній час продовжує існувати ризик знищення, зміни або спотворення речей та документів, які мають доказове значення у провадженні, з огляду на те, що органом досудового розслідування не здійснений необхідний обсяг слідчих дій, спрямованих на мінімізацію наведеного ризику.
Отже, за результатами встановлених у судовому засіданні обставин слідчий суддя вважає, що існують певні ризики позапроцесуальної поведінки підозрюваного.
За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 .
Зазначене приводить до висновку, що встановлені вище обставини є вагомими для продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 .
Частиною 3 статті 183 КПК передбачено, що слідчий суддя під час вирішення питання про тримання особи під вартою визначає розмір застави, який є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Ноймайстер проти Австрії» сума застави визначається з огляду на ступінь вірогідності того, що можлива втрата застави є достатньо стримуючим фактором, щоб утриматись підозрюваним від дій, спрямованих на переховування від суду.
Отже, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК, слідчий суддя вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 заставу у розмірі вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
На підставі викладеного, керуючись ст. 176-179, 182, 183, 193, 197, 199, 309, 577 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СУ ГУНП у Київській області ОСОБА_7 задовольнити.
Продовжити строк тримання підозрюваного ОСОБА_4 під вартою по 20 вересня 2020 року включно.
Визначити ОСОБА_4 заставу у сумі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 168 160 (сто шістдесят вісім тисяч сто шістдесят) грн.
Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві (код ЄДРПОУ - 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України в м. Києві, розрахунковий рахунок № UA 128201720355259002001012089, призначення платежу - застава за (ПІБ, дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали (назва суду) від (дата ухвали) по справі №…, внесені (П.І.Б. особи, що вносить заставу).
У разі внесення застави у визначеному судом розмірі вважається, що до підозрюваного обрано запобіжний захід у виді застави.
У випадку внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця перебування;
- здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
У разі внесення застави, встановити 2-х місячний термін дії покладених судом обов'язків, починаючи з дня внесення застави.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави.
На ухвалу слідчого судді до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником упродовж п'яти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_1