СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/6092/18
пр. № 1-кп/759/204/20
12 серпня 2020 року м. Київ
Святошинський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.06.2014 за № 120141000000000884 , за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Дмитрівка, Києво-Святошинського р-ну, Київської обл., українця, громадянина України, картка фізичної особи - платника податків НОМЕР_1 , який здобув повну середню освіту, працює на посаді монтажника в ТОВ «Акутрон», неодружений, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
сторони кримінального провадження:
прокурор - ОСОБА_6 ,
обвинувачений - ОСОБА_5 ,
захисник - ОСОБА_7 ,
інші учасники судового провадження:
потерпілі - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
представник потерпілої - ОСОБА_10 ,
Обвинувачений ОСОБА_5 22.06.2014 приблизно о 00 год. 20 хв., не маючи при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, керуючи транспортним засобом «ВАЗ-11173», н.з. НОМЕР_2 , рухався в лівій смузі руху по пр. Перемоги, зі сторони вул. Живописна в напрямку просп. Академіка Палладіна, зі швидкістю приблизно 84,7 - 91,2 км/год. У цей час попереду автомобіля «ВАЗ-11193», н.з. НОМЕР_2 , в лівій смузі по ходу руху в попутному напрямку рухався пішохід ОСОБА_11 .
Під час руху ОСОБА_5 грубо порушив вимоги пунктів 1.5; 2.1 «а»; 2.3«б»; 12.1; 12.4 Правил дорожнього руху, а саме:
-п. 1.5, відповідно до якого дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків;
-пп. «а» п. 2.1 - водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії;
-пп. «б» п.2.3 - для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного стану і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
-п. 12.1 - під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;
-п. 12.4 - у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 60 км/год.
Порушення вищевказаних вимог Правил дорожнього руху з боку водія ОСОБА_5 виявилися в тому, що він, не маючи посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, керуючи технічно справним транспортним засобом автомобілем «ВАЗ-11173», н.з. НОМЕР_2 , рухався з перевищенням максимально допустимої швидкості на даній ділянці дороги, проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, не вибрав безпечну швидкість керованого ним автомобіля з урахуванням дорожньої обстановки, щоб мати змогу постійно контролювати його рух, відволікся від керування автомобілем переключаючи радіостанції в магнітолі, внаслідок чого біля будинку № 131 по просп. Перемоги в м. Києві, скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_11 , який від отриманих тілесних ушкоджень загинув на місці пригоди.
Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 1903 від 02.07.2014 смерть ОСОБА_11 настала від множинних переломів кісток скелету з ушкодженнями внутрішніх органів, крововтратою та шоком. Характер та розташування тілесних ушкоджень на тілі, ознаки струсу тіла та сліди на одязі, вказують на можливість виникнення ушкоджень в результаті автомобільної травми.
Порушення вимог пунктів 1.5; 2.1 «а»; 2.3«б»; 12.1; 12.4 Правил дорожнього руху обвинуваченим ОСОБА_5 та спричинення смерті ОСОБА_11 перебувають між собою у прямому причинному зв'язку.
Таким чином, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України, а саме: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, визнав частково та показав, що 22.06.2014 приблизно о 00 год. 20 хв. він керував автомобілем «ВАЗ-11173», н.з. НОМЕР_2 , та рухався в лівій смузі руху по просп. Перемоги в напрямку просп. Академіка Палладіна в м. Києві, їхав додому. Ділянка дороги в цій частині піднімається вгору, має освітлення. Зненацька перед його автомобілем з'явився чоловік, як він потім дізнався ОСОБА_11 . Він застосував екстрене гальмування, але зіткнення уникнути йому не вдалося. Після зіткнення він одразу зупинився та викликав працівників поліції та швидку медичну допомогу. Працівники поліції приїхали дуже швидко. У автомобілі, який був справний, він був сам, посвідчення водія категорії «В» він не має. Також показав, що спідометр у автомобілі був поламаний, він не показував швидкість руху, тому з якою швидкістю він рухався сказати не може. До потерпілого він не підходив, бачив його візуально. Вважає, що ОСОБА_11 також порушив правила дорожнього руху, оскільки не мав права переходити дорогу в цій частині. Чи відволікався від керування автомобіля він сказати не може. У подальшому, обвинувачений показав, що він свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення визнає в повному обсязі та не оспорює формулювання обвинувачення, зазначене в обвинувальному акті. Цивільний позов потерпілої ОСОБА_8 визнав частково, а цивільний позов потерпілої ОСОБА_9 не визнав. Також показав, що він частково відшкодував шкоду потерпілим, а саме: ОСОБА_8 відшкодував 25000 грн, з яких 11000 грн - матеріальна шкода та 14000 грн - моральна шкода, а ОСОБА_9 відшкодував 30000 грн, з яких 10000 грн - матеріальна шкода та 20000 грн - моральна шкода.
Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_8 показала, що вона була матір'ю ОСОБА_11 . Очевидцем подій, які відбувалися 22.06.2014, вона не була. Про смерть сина, який був єдиною дитиною, їй стало відомо від цивільного чоловіка. Вона разом з невісткою та цивільним чоловіком були присутні під час проведення слідчого експерименту за участі ОСОБА_5 , який по відношенню до них поводив себе зухвало. ОСОБА_5 не вибачався та жодним чином не відшкодовував завдану шкоду. Просила задовольнити цивільний позов, заявлений до обвинуваченого, у повному обсязі. Також показала, що її син практично не пив. Вважає, що у даній ДТП винен ОСОБА_5 , оскільки він перевищив швидкість руху. Просила призначити обвинуваченому покарання пов'язане з позбавленням волі.
Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_9 показала, що вона була дружиною ОСОБА_11 . Очевидцем подій, які відбувалися 22.06.2014, вона не була. Ввечері 21.06.2014, приблизно о 22 год. 45 хв., їй подзвонив чоловік ОСОБА_11 і повідомив що їде додому. Після того як він не приїхав додому, вона телефонувала йому на мобільний номер телефону, але зв'язку не було. Зранку 22.06.2014 вона поїхала до його матері, після цього вона подала заяву про зникнення чоловіка. Також показала, що слідчий проводив за її участі слідчий експеримент. Крім того показала, що чоловік часто затримувався на роботі, до вживання алкоголю він був не схильний. Просила призначити обвинуваченому покарання відповідно до закону. Цивільний позов, заявлений до обвинуваченого, підтримала частково, а саме: щодо відшкодування матеріальної шкоди на суму 13205 грн, оскільки надгробний пам'ятник вона не встановлювала, щодо відшкодування моральної шкоди на суму 250000 грн та щодо відшкодування процесуальних витрат на суму 5000 грн.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_12 показав, що він очевидцем подій, які відбувалися 22.06.2014, не був. Він працював разом із ОСОБА_11 21.06.2014 вони затрималися на роботі, а потім пішли до кафе, яке розташоване у с. Мила, де вжили багато алкоголю. Їх було приблизно 6 чоловік. Після відвідування кафе, приблизно о 22 год. 00 хв., вони розійшлися. Про загибель ОСОБА_11 він дізнався у понеділок. Також показав, що ОСОБА_11 зрідка ходив з ними до кафе.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_13 показав, що він очевидцем подій, які відбувалися 22.06.2014, не був. Він рухався по Житомирській трасі в бік м. Києва, коли його біля автостанції «Дачна» зупинили працівники поліції та попросили бути понятим, на що він згодився. Під час проведення огляду місця події працівники поліції робили заміри. Також на місці події був автомобіль «ВАЗ», який був пошкоджений, та збита людина чоловічої статі. До замірів та самого протоколу він зауважень не мав. Також показав, що під час даної слідчої дії був ще один понятий. На даній ділянці дороги наземний пішохідний перехід відсутній, смуги руху розділені відбійником.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_14 показав, що він очевидцем подій, які відбувалися 22.06.2014, не був. Він рухався по пр. Перемоги в бік вул. Хрещатик у м. Києва, коли його біля автостанції «Дачна» зупинили працівники поліції та попросили бути понятим, на що він згодився. Під час проведення огляду місця події працівники поліції робили заміри. Також на місці події був автомобіль «ВАЗ» червоного кольору, який був пошкоджений, збита людина чоловічої статі, на асфальті була кров. Тіло знаходилося у крайній лівій смузі руху. До замірів та самого протоколу він зауважень не мав. Також показав, що під час даної слідчої дії був ще один понятий. На даній ділянці дороги є підземний пішохідний перехід. Тіло лежало приблизно за 5 м. до даного переходу. Також на місці події був водій, який збив пішохода. Водій був у адекватному стані, мовчав.
Допитати свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_16 у судовому засіданні не виявилося можливим, оскільки стороною обвинувачення прибуття даних свідків у судові засідання не було забезпечено, незважаючи на те, що суд всіляко сприяв стороні обвинувачення в цьому.
Також судом безпосередньо дослідженні та перевірені в ході судового розгляду письмові докази, надані стороною обвинувачення, а саме:
- протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 22.06.2014 та додатки до даного протоколу, відповідно до якого 22.06.2014 в період часу з 02 год. 00 хв. до 04 год. 00 хв. старшим слідчим Голосіївського РУ ГУМВС в м. Києві капітаном міліції ОСОБА_17 в присутності понятих та старшого ІСОМ ДТП ВДАІ Дарницького РВ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_18 проведено огляд ділянки місцевості біля будинку № 131 по пр. Перемоги в м. Києві. Оглядом встановлено, що відстань від місця виявлення першого фрагменту пластини переднього бампера червоного кольору (умовне позначення №1) до початку лівого та правого гальмівного юзу (умовні позначення №2,3) становить 0,2м. Далі по ходу руху автомобіля від початку зазначених гальмівних юзів (умовні позначення №2,3) на відстані 2,7м виявлений правий тапок синього кольору марки «Аdizero» (умовне позначення №4), від якого на відстані 5,3м відновлюється правий гальмівний юз (умовне позначення №5) і продовжується до місця зупинки транспортного засобу довжиною 31,3м. Від місця відновлення правого гальмівного юзу на відстані 16,1м виявлено фрагмент пластикової решітки (можливо бампер) (умовне позначення №6) і далі на відстані 0,8м (умовне позначення №7) знаходиться спортивна кофта синього кольору. Через 10,8 м виявлений автомобіль (умовне позначення №8) марки «ВАЗ 11193», н.з. НОМЕР_2 , попереду якого на відстані 0,8м виявлено труп чоловічої статі та плями речовини бурого кольору (умовні позначення № 9,10). Крім того, зі схеми пригоди, що є додатком до протоколу вбачається, що відстань від початку лівого та правого гальмівних юзів (умовні позначення №2,3) до місця зупинки транспортного засобу (умовне позначення №8) становить 39,7м, від місця відновлення правого гальмівного юзу (умовне позначення № 5) до місця зупинки транспортного засобу (умовне позначення №8) становить 31,3м ( т.1 а.п. 50-78);
- картки обліку адміністративних правопорушень стосовно ОСОБА_5 за період часу з 03.02.2013 до 17.03.2018, з яких вбачається, що ОСОБА_5 неодноразово притягався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122; ч. 1 та 6 ст. 121; ч. 1 ст. 130; ч. 2 ст. 126; ст. 1211 КУпАП як до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, так і після його вчинення (т. 1 а.п. 80-96);
- висновок експерта № 1903 за результатами проведеної з 23.06.2014 до 02.07.2014 судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_11 , відповідно до якого при розтині тіла встановлено: наявні зажиттєві ушкодження, отримані за короткий час до смерті, з набряком та крововиливами в тканини їх місці, з витіканням крові з відкритих отворів черепа ( отвори носа, вушні ходи), з поширеним гострим здуттям легень та малокровієм внутрішніх органів, з поширеними смугастими крововиливами в лівому шлуночку серця, запустіванням судинного русла від крові - ознаки крововтрати та шоку. Такими були - крововиливи в м'яких покривах голови в лівій половині, найбільш інтенсивні в скронево-тім'яній ділянці; множинні переломи кісток склепіння та основи черепа, з вдавленням лінії перелому кісток в порожнину черепа по краям контуру дуги перелому потиличної кістки; з утворенням кільцеподібного складного комбінованого перелому основи черепу; обмежено-дифузні крововиливи в м'які оболонки мозку, крововилив у шлуночки мозку; поширене садно на протязі лівої половини обличчя на тлі фіолетового синця на повіках, поширене садно на правій половині грудної клітки, садна в пахових ямках, на лівому надпліччі з переломом лівої ключиці та відшаруванням з крововиливами в тканини надпліччя, множинні садна на лівій руці з переломом лівої плечової кістки; множинні переломи ребер зліва та 1 ребра справа, розриви внутрішніх зв'язок хрящів ребер справа; масивні забої легень, з гематомами та пневматомами лівої легені, крововиливи в коренях легень - ознаки струсу тіла; розриви капсул та тканини селезінки у воріт, крововилив в ворота лівої нирки, розрив печінки між частками по ходу круглої зв'язки, крововилив в ділянку хвоста підшлункової залози; відривний перелом внутрішньої кісточки правої гомілки, з розривом капсули та крововиливом в порожнину скокового суглобу; перелом суглобової поверхні блоку таранної кістки справа; множинні садна з розміжченням клітковини та крововиливами в тканини лівого стегна і гомілки; правої гомілки, рвані рани на задній поверхні правого гомілково-стопного суглобу з випадінням розділеного Ахіллова сухожилка; відшарування тканин на рівні підколінної ямки зліва; рвана клаптева рана на лівій гомілці по задній поверхні; садна та синці на кінцівках, крововиливи в порожнини щілин крижовоклубових з'єднань тазу. Смерть ОСОБА_11 настала від множинних переломів кісток скелету з ушкодженнями внутрішніх органів, крововтратою та шоком.
Дані ушкодження спричинені тупими предметами. Характер та їх розташування на тілі, ознаки струсу тіла та сліди на одязі, вказують на можливість виникнення ушкоджень в результаті автомобільної травми зіткненні транспортного засобу (легкового автомобіля), який рухався, з пішоходом. У момент первинного контакту ОСОБА_19 знаходився в вертикальному положенні, в русі (шаг, біг), та був звернутий до автомобіля спиною та дещо лівим боком. Місцем первинного контакту на тілі були нижні кінцівки, приблизно на рівні колінних суглобів, з опорною правою ногою. Після цього малося падіння на автомобіль, з ударом значної сили лівою половиною тулуба, голови, лівим плечем по поширеній поверхні з граничними виступами частин автомобіля; переміщення особи на тверде покриття дороги із ковзанням по ньому обличчям, передньою поверхнею тіла, та з утворенням інших ушкоджень. Ознак переїзду колесами автомобіля на тілі не знайдено.
У причинному зв'язку зі смертю знаходяться виявлені ушкодження. Вони об'єднані єдиним механізмом автомобільної травми, виникли від суцільної травматичної дії, та мають ознаки тяжкого тілесного ушкодження (небезпека для життя вказаних множинних переломів з ушкодженням внутрішніх органів, шоку та крововтрати). Ушкоджень, які не виникли в результати даної автомобільної травми, при експертизі трупа не виявлено.
У результаті судово-токсикологічного дослідження крові та сечі від трупа ОСОБА_11 виявлено етиловий спирт в концентрації в крові 3,51 проміле, в сечі 4,03 проміле; не знайдено метиловий спирт, а також пропіловий, бутиловий, аліловий спирти та їх ізомери. Подібні концентрації етанолу в крові та в сечі свідчать про те, що ОСОБА_11 за 3-4 години до смерті вживав спиртні напої в великій кількості, та в момент дорожньо-транспортної пригоди знаходився у стані алкогольного сп'яніння, яке розцінюється як, можливе, тяжке сп'яніння (т.1 а.п. 97-104);
- висновок експерта № 581ат від 04.12.2014, за результатами автотехнічної експертизи, проведеної на підставі постанови слідчого від 24.10.2014, з якого вбачається, що в ситуації, що склалася на дорозі безпосередньо перед дорожньо-транспортною пригодою, водій автомобіля «ВАЗ-11193», н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_5 , повинен був керуватися вимогами пунктів 12.2, 12.4, 12.3 Правил дорожнього руху України; з технічної точки зору, шляхом застосування екстреного гальмування, ОСОБА_5 не мав технічної можливості уникнути наїзду на пішохода. В даній дорожній ситуації в діях водія «ВАЗ-11193», н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_5 , експертом, з технічної точки зору, вбачаються невідповідності вимогам пункту 12.4 Правил дорожнього руху України, які знаходяться в прямому причинному зв'язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди. Причиною даної дорожньо-транспортної пригоди, з технічної точки зору, є невідповідність дій водія автомобіля «ВАЗ-11193», н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_5 вимогам пункту 12.4 Правил дорожнього руху України (т. 1 а.п. 106 - 114);
- висновок експерта № 146-2015/о-13524/15-52 від 15.03.2016 та додатки до даного протоколу, відповідно до якого виявлені при судово-медичні експертизі трупа ОСОБА_11 були виявлені наступні тілесні ушкодження: А) закрита черепно-мозкова травма у вигляді садна лівої половини обличчя, синця повік лівого ока, крововиливу в м'яких покривах голови в лівій половині, найбільш вираженого в скронево-тім'яній ділянці, численних переломів кісток склепіння та основи черепу, крововиливів під м'які мозкові оболонки та в шлуночки головного мозку; Б) поширене садно на правій половині грудної клітки, садна в пахвових ямках, на лівому надпліччі, множинні садна на лівій руці, множинні садна з розміченням клітковини та крововиливами в тканини лівого стегна і гомілки, правої гомілки, садна та синці на кінцівках, рвані рани на задній поверхи правого гомілково-ступневого суглобу з випадінням розділеного Ахіллова сухожилка; відшарування тканин на рівні підколінної ямки зліва; рвана клаптева рана на лівій гомілці по задній поверхні; В) переломом лівої ключиці з відшаруванням та крововиливами в тканини лівого надпліччя, перелом лівої плечової кістки, множинні переломи ребер зліва та 1 ребра справа, розриви внутрішніх зв'язок хрящів ребер справа, відривний перелом внутрішньої кісточки правої гомілки, з розривом капсули та крововиливом в порожнину гомілко- ступневого суглобу, перелом суглобової поверхні блоку таранної кістки справа, крововиливи в порожнини щілин крижово-клубових з'єднань тазу; Г) масивні забої легень з крововиливами в коренях легень, розриви капсули та тканини селезінки у воріт, крововилив в ворота лівої нирки, розрив печінки між частками по ходу круглої зв'язки, крововилив в ділянку хвоста підшлункової залози.
Вказані ушкодження утворилися від дії тупих предметів, якими були частини автомобіля, що рухався, та дорожнє покриття під час дорожньо-транспортної пригоди - зіткненні транспортного засобу, що рухався (легкового автомобіля) з пішоходом.
Враховуючи комплекс тілесних ушкоджень у ОСОБА_11 та пошкоджень на автомобілі ВАЗ-11193, н.з. НОМЕР_2 , можна стверджувати, що під час первинного контакту з автомобілем пішохід перебував у вертикальному або близько до нього положенні, був звернутий задньою та дещо лівою частиною тіла до автомобіля в динамічному стані з опорою на праву ногу. Первинне контактування (удар автомобілем) відбувалося між облицюванням переднього бампера автомобіля та нижніми кінцівками пішохода на рівні гомілок ближче до колінних суглобів, після чого мало місце закидання тіла на капот, ліве переднє крило, вітрове скло, дах та інші деталі автомобіля з наступним падінням на дорожнє покриття та ковзанням по ньому. По наявним даним не можливо визначити в стані кроку чи в стані бігу перебував пішохід.
Враховуючи обсяг та локалізацію тілесних ушкоджень у ОСОБА_11 , пошкоджень на автомобілі ВАЗ-11193, н.з. НОМЕР_2 , швидкість автомобіля в момент наїзду на пішохода мала складати не менше 60 км/год. Враховуючи дані «Протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди» від 22.06.2014 та схеми до нього, а саме: фрагмент бампера автомобіля на місці пригоди зафіксований за 5,5 м до початку утворення сліду юзу, правий тапок пішохода - через 2,7 м від початку цього сліду, а обидва вказані об'єкти мали переміщуватись вперед по напрямку руху транспортного засобу після відокремлення (тобто, після удару) на невизначену величину шляху, то реальна швидкість автомобіля в момент первинного контактування з пішоходом могла складати більше, ніж 84,7 - 91,2 км/год. Проте визначити, на скільки більше, не є можливим через недостатність необхідних даних (т.1,а.п. 135-151);
- висновок експерта № 228вт від 02.06.2015, відповідно до висновків якого в ситуації, яка склалася на дорозі безпосередньо перед дорожньо-транспортною пригодою, водій автомобіля «ВАЗ-11193», н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_5 повинен був керуватися вимогами пунктів 12.2; 12.3 та 12.4 Правил дорожнього руху України. В даній дорожній ситуації при швидкості руху 120 км/год водій автомобіля «ВАЗ-11193», н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_5 з моменту виникнення небезпеки для його руху не мав технічної можливості уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_11 , шляхом застосування екстреного гальмування для зниження швидкості його руху до швидкості руху перешкоди. В даній дорожній ситуації в діях водія експертом, з технічної точки зору, невідповідностей вимогам пунктів 12.2; 12.3 ПДР України не вбачається, та вбачаються невідповідності вимогам пункту 12.4 ПДР України, які знаходяться в причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної події. З технічної точки зору, причиною виникнення даної події є невідповідність дій водія «ВАЗ-11193», н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_5 вимогам пункту 12.4 ПДР України (т.1 а.п. 162-173);
- протокол проведення слідчого експерименту від 21.08.2014 та додатки до даного протоколу, який проводився за участю свідка ОСОБА_16 , відповідно до якого останній повідомив про обставини свідком яких він був (т.1 а.п. 115-120);
- протокол проведення слідчого експерименту від 22.08.2014 та додатки до даного протоколу, який проводився за участю свідка ОСОБА_15 , відповідно до якого останній повідомив про обставини свідком яких він був (т.1 а.п. 121-126);
- протокол проведення слідчого експерименту від 08.10.2014 та додатки до даного протоколу, який проводився за участю потерпілої ОСОБА_9 (т.1 а.п. 127-131);
- протокол проведення слідчого експерименту від 28.04.2015 та додатки до даного протоколу, який проводився за участю свідка ОСОБА_5 (т.1 а.п. 132-134);
- протокол огляду транспортного засобу - автомобіля «ВАЗ-11193», н.з НОМЕР_2 , та додатки до даного протоколу від 03.07.2014, відповідно до якого виявлені та зафіксовані ушкодження вказаного транспортного засобу, а саме: деформована передня ліва частина (ліве переднє крило, ліва частина переднього бампера розбита), розбита передня ліва фара, деформований капот зліва, розбите лобове скло, увігнутий дах спереду назад, деформована передня ліва стійка, відсутній передній номерний знак. Салон автомобіля не оглядався та нічого не вилучалося (т.1 а.п. 152-158);
- інформацію Українського гідрометеорологічного центру ДСНЗС від 07.08.2014 № 01-20/1014, відповідно до якої у період з 20 год. 00 хв. 21.06.2014 до 04 год. 00 хв. 22.06.2014 температура повітря становила в межах 12 С0 - 21 С0, без опадів, метеорологічна дальність видимості 20 км (т.1 а.п. 177);
- інформацію КП ЕЗО м. Києва «Київміськсвітло» № 226-03\2015 від 09.02.2015 про стан зовнішнього освітлення 22.06.2014 по просп. Перемоги, біля будинку №131 у м. Києві, інформацію КП «Київдорсервіс» № 20/1943 від 17.10.2014 про дозволену максимальну швидкість руху по просп. Перемоги, 131 в м. Києві, інформацію КО «Інститут генерального плану м. Києва» № 03-932 від 12.11.2014, відповідно до яких з 00 год. 00 хв. до 04 год. 00 хв. 22.06.2014 зовнішнє освітлення працювало в черговому режимі (50% освітлювального обладнання біло відключено), у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год., дорога в цій частині має ухил (т.1 а.п. 178, 179, 180-181).
Оцінюючи вище перелічені докази, як кожний окремо з точки зору належності, допустимості, достовірності, так і сукупність вказаних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, а також враховуючи практику ЄСПЛ, суд дійшов до переконання, що в цілому спосіб отримання доказів у даному кримінальному провадженні був справедливим, а відтак, вказані докази суд визнає належними, допустимими, достовірними та кладе їх в основу вироку.
Таким чином, ретельно проаналізувавши безпосередньо дослідженні у судовому засіданні докази, суд вважає доведеним у судовому засіданні те, що ОСОБА_5 22.06.2014 приблизно о 00 год. 20 хв., керуючи автомобілем «ВАЗ-11193» н.з. НОМЕР_2 , по пр. Перемоги зі сторони вул. Живописної в напрямку пр. Академіка Палладіна в м. Києві, порушив правила безпеки дорожнього руху, а саме пункти 1.5; 2.1 «а»; 2.3«б»; 12.1; 12.4 Правил дорожнього руху України, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_11 , а тому його дії кваліфікує за ч. 2 ст. 286 КК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання.
Так, згідно зі ст. 66 та 67 КК України обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , судом не встановлено.
При цьому, суд не приймає до уваги таку обставину, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_5 як щире каяття, на яку посилається сторона захисту, оскільки щире каяття полягає не лише у визнанні своєї винуватості, а у вчиненні певних дій, зокрема відшкодуванні завданої злочином шкоди або інших діях, які б давали суду можливість пересвідчитись що особа виявляє жаль з приводу вчиненого, засуджує свою поведінку, бажає виправити наслідки скоєного кримінального правопорушення.
Також при призначенні обвинуваченому ОСОБА_5 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України є тяжким злочином; ставлення ОСОБА_5 до вчиненого, яке полягає у визнанні винуватості та частковому відшкодуванні завданої шкоди потерпілим (т. 1 а.п. 240б, 240в, 241а); дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він неодружений, має постійне місце реєстрації та проживання за яким характеризується посередньо, працює, за даними наявної документації на обліку у лікаря-психіатра та під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває, що свідчить про його осудність, раніше не судимий та відповідно до висновків досудової доповіді ОСОБА_5 не становить високої небезпеки для суспільства (т. 2 а.п. 72-74).
За сукупності вище наведених обставин, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_5 покарання за ч. 2 ст. 286 КК України в межах,установлених у санкції даної частини ст. 286 КК України, а саме у виді позбавлення волі.
Разом з тим, враховуючи особу обвинуваченого, зокрема, те, що віну період часу з 03.09.2012 до 17.03.2018 неодноразово притягувався до відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.122 КУпАП (перевищення водіями встановлених обмежень швидкості руху та порушення інших ПДР), ч. 6 ст. 121 КУпАП (керування транспортним засобом, не зареєстрованим або неперереєстрованим), ч.1 ст.126 КУпАП (керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів), ч.1 ст.130 КУпАП (керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння), ч.1 ст.121 КУпАП (керування транспортним засобом, що має несправності), тощо, суд не вбачає правових підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 ст. 75 КК України, звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Крім того, суд, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення та особу обвинуваченого, вважає за необхідне призначати обвинуваченому ОСОБА_5 додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами на максимальний строк.
Таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_5 та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.
Щодо цивільних позовів потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , то суд виходить з такого.
Так, цивільний позов потерпілої ОСОБА_8 про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 63835 грн задоволенню не підлягає, оскільки потерпілою не надано належних доказів на їх підтвердження (квитанцій про сплату).
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_9 про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 22905 грн 40 к. підлягає частковому задоволенню, а саме на суму 13205 грн 40 к. Також підлягає задоволенню цивільний позов у частині відшкодування процесуальних витрат у розмірі 5000 грн.
Цивільні позови потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в частині відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню, а саме: потерпілій ОСОБА_8 в розмірі 200 000 грн та потерпілій ОСОБА_9 в розмірі 100 000 грн. При вирішенні цивільних позовів суд враховував обставини та характер вчиненого кримінального правопорушення, глибину душевних страждань потерпілих, порушення їх життєвих зав'язків, а також вимоги розумності та справедливості.
Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України процесуальні витрати по справі, а саме: витрати за проведення судових експертиз, що підтверджуються розрахунками їх вартості, підлягають стягненню з обвинуваченого (т.1 а.п. 105, 161).
Речові докази відсутні.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 128, 129, 369-371, 373, 374, 376 КПК України, суд,
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Призначити ОСОБА_5 покарання за ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з моменту приведення вироку у виконання.
Цивільний позов ОСОБА_8 до ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_8 в рахунок відшкодування моральної шкоди 200 000 (двісті тисяч) грн 00 к.
В іншій частині позову відмовити.
Цивільний позов ОСОБА_9 до ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, та процесуальних витрат задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_9 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 13205 (тринадцять тисяч двісті п'ять) 40 к., в разунок відшкодування моральної шкоди 100 000 (сто тисяч) грн 00 к. та в рахунок відшкодування процесуальних витрат 5000 (п'ять тисяч) грн 00 к.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_5 на відшкодування судових витрат за проведення експертиз, залученими стороною обвинувачення експертами спеціалізованих державних установ, 1905 (одну тисячу дев'ятсот п'ять) грн 44 к.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Святошинський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя ОСОБА_1