Справа № 758/3372/20
про залишення позову без руху
20 березня 2020 року місто Київ
Суддя Подільського районного суду м. Києва Ларіонова Н.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», ОСОБА_2 , про витребування мана з чужого незаконного володіння, визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним, скасування запису про право власності, усунення перешкод в користуванні майном та відшкодування моральної шкоди, -
В березні 2020 р. позивач ОСОБА_3 звернулася до Подільського районного суду м. Києва з позовом, в якому просить: 1) визнати недійсним договір від 31.03.2017 року, серія та номер: 4457, купівлі- продажу квартири, що розташована за адресою АДРЕСА_1 який (договір) укладений між Публічним акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний Банк» та ОСОБА_2 , виданий 31.03.2017 року, видавник: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський В.А.; 2) скасувати запис про право власності № 34574422, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. як державним реєстратором, згідно з яким (записом) проведено державну реєстрацію права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 за Відповідачем-2 ОСОБА_2 ; витребувати з чужого незаконного володіння, а саме - з володіння фізичної особи ОСОБА_2 - об'єкт нерухомого майна - квартиру, що розташована за адресою о АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_3 (податковий номер НОМЕР_1 ); 3) усунути перешкоди ОСОБА_3 та членам її сім'ї в користуванні та розпоряджання житловим приміщенням, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом анулювання запису про право власності № 34574422, покладання на Відповідачів обов'язку не чинити ОСОБА_3 та членам її сім'ї перешкод у доступі до вказаного житлового приміщення та забезпечення вільного доступу до нього, відновлення реєстрації місця проживання ОСОБА_3 та членів її сім'ї за адресою АДРЕСА_2 ; 4) стягнути з Відповідача -1 - Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» - моральну шкоду на користь Позивача ОСОБА_3 у розмірі 200.000 гривень.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суддя вважає, що вищевказаний позов слід залишити без руху за таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Позов за змістом і формою повинен відповідати вимогам ст. ст. 175-177 ЦПК України.
Перш за все, суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються (п.3); зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них (п.4); виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (п.5).
Відповідно до ч. 4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
При цьому, відповідно до абз. 1 п. 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 р. № 10, відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI та статті 82 ЦПК єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Як вбачається з позовної заяви, вона не оплачена судовим збором взагалі. При цьому, прохальна частина позову не містить частини про звільнення позивача від сплати судового збору, попри те, що в самій позовній заяві піднімається питання скрутного матеріального становища позивача.
Ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до ст.4 ч.2 п.1 п.п.2 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно пп.1 п. 1, ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Так, вимоги позивача визнати недійсним договір, скасувати запис про право власності та усунути перешкоди - є вимогами немайнового характеру, за які позивачу слід заплатити по 840,80 грн. за кожну вимогу, що становить 2522,40 грн.
Вимоги позивача про витребування майна з чужого незаконного володіння та стягнення моральної шкоди - є вимогами майнового характеру, плата за які складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому, вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння не визначена в розмірі, що є обов'язковим для вимоги майнового характеру, яка має бути сплачена у вищевказаному розмірі (не менше 840,80 грн.)
Так, враховуючи те, що позивачем не подано жодного документа на підтвердження вартості спірного майна, позивачу необхідно подати документи про дійсну вартість спірного майна на час пред'явлення позову, для визначення судового збору в тому числі.
Отже, без документів про вартість спірного майна вищевказаний позов не відповідає п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України, оскільки не викладено обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги про вартість спірного майна та не зазначено доказів, що підтверджують ці обставини.
Отже, вищевказаний позов не оплачений судовим збором.
В зв'язку з чим, для розгляду районним судом вищевказаного позову позивачу необхідно сплатити судовий збір в розмірі 2522,40 грн. за вимоги немайнового характеру та 1 % від ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - за кожну вимогу майнового характеру (2 вимоги, як мінімум по 840,80 грн. за кожну) до державного бюджету за реквізитами для сплати судового збору (Державна судова адміністрація України, 050): Отримувач коштів: УК у Поділ. р-ні/Подільс. р-н/22030101; Код отримувача (ЄДРПОУ) 37975298; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA468999980313151206000026008; Код класифікації доходів бюджету: 22030101; Наявність відомчої ознаки: «00» Без деталізації за відомчою ознакою; та подати до суду оригінали квитанцій про сплату судового збору.
Крім того, ч. 1 ст. 177 ЦПК України передбачено, що позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
З матеріалів справи вбачається, що примірник позовної заяви з доданими до неї документами відповідачам додано не було.
Крім того, позивачем на обґрунтування своїх вимог не додано до позову документ, на підставі якого позивач у власності має спірну квартиру.
А відтак, для розгляду судом вищевказаного позову позивачу слід надати ще дві копії примірника позовної заяви та додатків до неї для відповідачів, документ на підтвердження пава власності позивача на спірне майно, сплатити судовий збір до державного бюджету з поданням оригіналу квитанції про сплату, або подати документ, що підтверджує підстави для звільнення від його сплати.
На підставі ст.185 ч.1 ЦПК України вищевказаний позов підлягає залишенню без руху із встановленням строку для усунення зазначених недоліків з роз'яснення того, що в разі їх неусунення позов буде вважатись неподаним та повернутий позивачеві.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.185 ч.1, 258-260, 261, 353, 354 ЦПК України, п.15.5 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України (2017 р.), -
Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», ОСОБА_2 , про витребування мана з чужого незаконного володіння, визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним, скасування запису про право власності, усунення перешкод в користуванні майном та відшкодування моральної шкоди, надавши позивачу строк для усунення недоліків в 10 (десять) днів з дня отримання копії ухвали, в інакшому випадку позов вважати неподаним та повернути позивачу.
Ухвала в частині визначення розміру судового збору може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду з подачею апеляційної скарги через Подільський районний суд м. Києва протягом 15 днів з дня складання ухвали.
Учасник справи, якому копія ухвали не була вручена в день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому копії ухвали.
Суддя: Н. М. Ларіонова