Справа № 2-47/09
13 січня 2009 року м. Димитров
Димитровський міський суд Донецької області у складі: головуючого - судді Редько Ж.Є., при секретарі Ченченко І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Димитров Донецкої області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення боргу за договорами позики, в обгрунтування якого вказав, що з 10.07.2003 року по 31.01.2006 року відповідач працювала на посаді директора ПП «Акро» і в цей період тричі зверталася до нього за отриманням в борг грошових коштів. Таким чином, по трьох боргових розписках відповідач отримала від нього в борг 7877, 07 грн., а саме: по розписці від 02.08.2005 року - 1683, 43 грн., по розписці від 18.10.2005 року - 3193, 64 грн. і по розписці від 16.09.2004 року - 3000 грн. Відповідач зобов.язалася в рахунок погашення боргу перераховувати щомісячно по 500 грн. Проте, до цього часу у рахунок боргу не погасила жодної копійки. Намагаючись вирішити питання про повернення боргу, він 30.09.2008 року звернувся до відповідача з претензією, яка залишилася без відповіді. Тому позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 7877, 07 грн., та понесені ним судові витрати: судовий збір у сумі 79 грн. та 30 грн. витрат, пов.язаних з оплатою інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.
Сторони у судове засідання не з, явилися, про час і день слухання справи повідомлені належним чином, письмово сповістили суд про розгляд справи у їх відсутність та про те, що позивач наполягає на своїх вимогах, а відповідач не заперечує проти них.
Перевіривши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню.
Відповідно до ct.ct.1046, 1047 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона - позикодавець передає у власність другій стороні - позичальнику грошові кошти, а позичальник зобов, язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів. З моменту передачі коштів договір позики є укладеним. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника.
Судом установлено, що позивач тричі передавав відповідачеві грошові суми на загальну суму 7877, 07 грн., які відповідач отримала, зобов.язуючись їх повернути, про що власноручно склала розписки, а саме: розписку від 02.08.2005 року на суму 1683, 43 грн., розписку від 18.10.2005 року на суму 3193, 64 грн. і розписку від 16.09.2004 року на суму 3000 грн. (а.с. 6, 7, 8). Зазначене підтверджує укладення між сторонами договорів позики. Вказані обставини сторони не заперечують, про що свідчать їх письмові заяви.
Відповідно до ч. 1 т.1049 ЦК України позичальник повинен повернути позикодавцеві предмет позики у строк та в порядку, встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред, явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред, явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Як вбачається із тексту розписок від 02.08.2005 року та від 18.10.2005 року, строк повернення позики сторонами не встановлювався. За розпискою від 16.09.2004 року відповідач зобов, язалася повертати позику у сумі 3000 грн. щомісячно по 500 грн. до повного погашення боргу, тобто останній строк повернення позики за цією розпискою настав 16.03.2005 року.
11.11.2008 року позивач направив до відповідача лист, за яким запропонував ОСОБА_2 протягом 7 діб з моменту отримання листа повернути йому за борговими розписками кошти у сумі 7877, 07 грн. (а.с. 9, 10). Даний лист отриманий відповідачем 14.11.2008 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 11).
Проте до теперішнього часу відповідач не повернула зазначену суму боргу.
Відповідно до ст. 625 ЦК України невиконання грошового зобов, язання майже за неможливістю боржника не звільняє його від відповідальності.
Неповерненням суми позики в обумовлений строк відповідач порушила в односторонньому порядку зобов, язання, що випливають з умов договору позики, що є недопустимим.
Оскільки відповідач не виконала взяті на себе зобов, язання за договором позики та у добровільному порядку не сплачує борг, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 7877, 07 грн. є правомірною і такою, що підлягає задоволенню.
В силу ст. 88 ЦПК Украйни з відповідача на користь позивача підлягають стягненню сплачені ним судовий збір у сумі 79 грн. пропорційно заявленій вимозі та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у сумі 30 грн., а всього 109 грн. (а.с. 2.3).
Інших вимог позивач не заявляє.
На підставі ст. ст. 625, 1046, 1047, 1049, 1050 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 57, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_1 грошову суму за договорами позики від 16.09.2004 року, від 02.08.2005 року та від 18.10.2005 року у загальному розмірі 7877 (сім тисяч вісімсот сімдесят сім) грн. 07 коп. і судові витрати у сумі 109 грн., а всього 7986 (сім тисяч дев.ятсот вісімдесят шість) грн. 07 коп.
Заява про апеляційне оскарження судового рішення може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд Донецької області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.