Справа № 2-2352/08
12 січня 2009 року м. Димитров
Димитровський міський суд Донецької області у складі:
головуючого - судді Редько Ж.Є.,
при секретарі Ченченко І.С.,
за участю позивача ОСОБА_1,
відповідача ОСОБА_2,
розлянувши у відкритому судовому засіданні у м. Димитров Донецької області справу
за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про
розірвання шлюбу,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В судовому засіданні в обгрунтування позову позивач вказала, що 04.03.2000 року вона зареєструвала з відповідачем шлюб. Від цього шлюбу у них народилося двоє дітей: син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та донька Олександра, 31.07.21003 року народження, які проживають разом з нею. Шлюбно-сімейні відносини з відповідачем припинені у жовтні 2008 року через різні погляди на сімейне життя, постійні непорозуміння, агресивну поведінку відповідача під час сп.яніння. Спроби помиритися ні до чого не привели, зараз вони мешкають окремо одне від одного, і сумісне господарство разом не ведуть. Позивач вважає, що за таких обставин подальше спільне проживання та збереження шлюбу, а також примирення з відповідачем є неможливим, тому просить суд шлюб з ним розірвати.
Відповідач позов визнав, на розірвання шлюбу згодний, оскільки позивач не бажає з ним примирятися і налагоджувати з ним сімейні відносини.
Заслухавши сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що 04 березня 2000 року сторони вперше зареєстрували шлюб у виконкомі Веселівської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області, актовий запис № 2, від якого 13 серпня 2000 року народився син ОСОБА_3 та 31 липня 2003 року - дочка ОСОБА_4, які мешкають разом з матір, ю. Шлюбно-сімейні відносини сторони припинили у жовтні 2008 року. З кінця листопада на початку грудня 2008 року сторони мешкали разом близько двох тижнів, бажаючи примиритися, але знову припинили свої відносини. Зазначені факти встановлено на підставі пояснень сторін, свідоцтв про шлюб, про народження, довідки з місця проживання позивача (а.с. 6, 7, 8, 9).
Проаналізувавши вищенаведене, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, оскільки шлюб сторін фактично розпався, у наданий судом двомісячний строк для примирення сторони не поновили свої сімейні стосунки, наполягають на розірванні шлюбу, вважають примирення та збереження сім. ї неможливими, спір про майно відсутній, місце проживання дітей визначено. Тому суд вважає, що подальше сумісне життя сторін і збереження сім. ї не відповідало б їх інтересам і шлюб підлягає розірванню.
Судові витрати необхідно стягнути з відповідача за згодою сторін, звільнивши позивача від їх сплати. На підставі ст. ст. 110, 112 Сімейного Кодексу України, керуючись ст. ст. 10, 11, 57, 209, 212, 215 ЦПК України, суд
Шлюб, зареєстрований 04 березня 2000 року у виконкомі Веселівської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області, актовий запис № 2, між ОСОБА_2 та ОСОБА_2 (до шлюбу Петрова) ОСОБА_5, розірвати.
При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути на користь держави державне мито з ОСОБА_2 у сумі 17 (сімнадцять) грн., ОСОБА_1 від сплати державного мита звільнити.
Заява про апеляційне оскарження судового рішення може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд Донецької області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.