11 серпня 2020 рокуЛьвівСправа № 346/3646/19 пров. № А/857/7260/20
Колегія суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Ніколіна В.В.
суддів Гінди О.М., Пліша М.А.
за участі секретаря судового засідання Кітраль Х.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 27 травня 2020 року про залишення позовної заяви без розгляду (суддя - Калинюк О.П., м. Коломия) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Галицької митниці Держмитслужби про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
ОСОБА_1 в серпні 2019 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Галицької митниці Держмитслужби про скасування постанови в справі про порушення митних правил від 25.07.2019 №116/20600/19.
Ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 27 травня 2020 року у справі №346/3646/19адміністративний позов залишено без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Не погодившись із постановленою ухвалою, її оскаржив позивач, який із покликанням на порушення норм процесуального права, просить таку скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В доводах апеляційної скарги посилаючись на норми процесуального права вказує, що в суду першої інстанції не було підстав для залишення адміністративного позову без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 240 КАС України, оскільки представником позивача засобами електронного зв'язку до суду першої інстанції було подане клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв'язку із неможливістю прибути у судове засідання внаслідок запровадження на території України заходів щодо запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби.
Відповідач у письмовому відзиві на апеляційну скаргу вважає рішення суду першої інстанції обґрунтованим, прийнятим з врахуванням всіх обставини справи та таким, що відповідає нормам матеріального та процесуального права. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
Учасники справи, в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому, апеляційний суд, відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників справи, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Залишаючи адміністративний позов без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 240 КАС України, суд першої інстанції виходив із того, що належним чином повідомлені позивач та його представник повторно, а саме 07.05.2020 та 27.05.2020, не з'явилися у підготовче засідання, причини своєї неявки суду не повідомили та не подали заяв про розгляд справи за їх відсутності.
Такі висновки суду першої інстанції є помилковими та зроблені з порушенням норм процесуального права з огляду на таке.
Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (частини перша, друга статті 55 Конституції України).
За визначенням частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Положеннями частини п'ятої статті 205 КАС України передбачено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
Приписами пункту 4 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
За змістом наведених норм процесуального законодавства вбачається, що залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених частиною п'ятою статті 205, пунктом 4 частини першої статті 240 КАС України, можливе виключно за існування сукупності таких умов: а) належне повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання; б) відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності; в) неявка (повторна неявка, якщо він не є суб'єктом владних повноважень)позивача в судове засідання (підготовче засідання) без поважних причин або неповідомлення ним про причини такої неявки; г) неможливість розгляду справи по суті за відсутності позивача; ґ) відсутність вимоги відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів.
Таким чином, лише у випадку повторної неявки належним чином повідомленого позивача, який не повідомив суд про причини своєї неявки і від якого не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає заяву без розгляду.
Так дійсно, 07.05.2020 в судове засідання позивач та його представник не з'явились з невідомих суду причин, з заявою про відкладення чи про розгляд справи за їх відсутності до суду не звертались. Колегія суддів зауважує, що в матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення позивача про час і місце розгляду справи шляхом отримання судової повістки.
В судове засідання 27.05.2020 позивач та його представник не з'явились, проте електронною поштою 27.05.2020 на адресу суду надійшло клопотання від представника позивача про відкладення розгляду справи до закінчення карантинних заходів. Разом з тим, колегія суддів знову зауважує, що в матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення позивача про час і місце розгляду справи шляхом отримання судової повістки.
Таким чином, стороною позивача було своєчасно повідомлено суд про причини неявки в судове засідання та заявлене клопотання про відкладення слухання справи у зв'язку із запровадженням карантинних заходів на території України, у задоволенні якого безпідставно відмовлено судом першої інстанції.
Так, згідно з Указом Президента України від 13 березня 2020 року №87/2020 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 березня 2020 року «Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» з метою попередження розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом COVID-19, на всій території України установлено карантин.
Рада суддів України рекомендувала у період карантину встановити особливий режим роботи судів України, зокрема роз'яснити громадянам можливість відкладення розгляду справ у зв'язку із карантинними заходами (Лист Ради суддів України від 16.03.2020, адресований Верховному Суду, Вищому антикорупційному суду, місцевим та апеляційним судам).
Таким чином, з метою запобігання поширенню коронавірусу COVID-19 та попередження розповсюдження захворюваності на вказану гостру респіраторну інфекцію, учасникам справи рекомендовано скористатися своїм правом на відкладення розгляду справи та обґрунтовано сподіватися на таке відкладення, враховуючи його причину.
За таких обставин у суду першої інстанції не було достатніх підстав вважати, що у судовому засіданні 27.05.2020 мала місце повторна неявка позивача у судове засідання без поважних причин або повторне неповідомлення про причини неявки, як того вимагає пункт 4 частини першої статті 240 КАС України.
Таким чином, відсутня повторність неприбуття позивача у судове засідання без поважних причин або без повідомлення про причини неприбуття в розумінні пункту 4 частини першої статті 240 КАС України, як підстава залишення позовної заяви без розгляду, що судом першої інстанції не враховано. З огляду на викладені вище обставини, колегія суддів дійшла висновку, що залишення судом першої інстанції адміністративного позову без розгляду з підстав повторної неявки позивача без поважних причин є безпідставним.
Окрім вищенаведеного, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що положення коментованих вище статей КАС України не передбачають автоматичного застосування наслідків неявки позивача, які ними передбачені, а лише покликані надати суду можливість в разі зловживань з боку позивача своїми процесуальними правами урегулювати публічний спір, який ним розглядається шляхом постановлення відповідної ухвали. Таких зловживань своїми правами з боку ОСОБА_1 не вбачається, а матеріалами справи також підтверджується, що позивач не втратив інтересу до заявленого ним позову. Зокрема, з матеріалів справи видно, що позивач та його представник брали участь у судових засіданнях, а також зверталися до суду із клопотанням про долучення письмових доказів до матеріалів справи, що свідчить про зацікавленість у розгляді справи.
У зв'язку із наведеним, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції прийшов до передчасного висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду через повторну неявку позивача в судове засідання, чим порушив його право на розгляд справи в адміністративному суді, гарантоване статтею 5 КАС України.
Відповідно до пунктів 3, 4 частини першої статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Відповідно до положень частини третьої статті 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, що є підставою для скасування ухвали суду про залишення позову без розгляду, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження її розгляду по суті.
Керуючись частиною третьою статті 243, 308, 310, 316, 321, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 27 травня 2020 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі №346/3646/19 скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В. В. Ніколін
судді О. М. Гінда
М. А. Пліш
Повне судове рішення складено 12 серпня 2020 року.