про зупинення апеляційного провадження
11 серпня 2020 рокуЛьвівСправа № 460/3203/19 пров. № А/857/7161/20
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючий суддя -Ніколіна В. В.
суддів -Гінди О. М.
Пліша М. А.
за участі секретаря судового засідання Кітраль Х.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 13 травня 2020 року (суддя - Комшелюк Т.О., м. Рівне) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій,-
ОСОБА_1 в листопаді 2019 року звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, у якому просила: визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу нарахувати за період з 1 січня 2014 року по 2 серпня 2014 року та виплатити згідно зі статтями 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон №796-XII) доплату до пенсії відповідно до статті 39 Закону №796-XII, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає в зоні гарантованого добровільного відселення, в розмірі двох мінімальних заробітних плат, а також додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю особам, віднесеним до 3 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи в розмірі 25% мінімальної пенсії за віком; зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу доплату до пенсії відповідно до статті 39 Закону №796-XII, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає в зоні гарантованого добровільного відселення в розмірі двох мінімальних заробітних плат за період з 1 січня 2014 року по 2 серпня 2014 року, з урахуванням раніше виплачених сум, а також здійснити перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю особам, віднесеним до 3 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи" відповідно до частини третьої статті 51 Закону №796-XII в розмірі 25% мінімальної пенсії за віком, за період з 1 січня 2014 року по 2 серпня 2014 року та провести відповідні виплат з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 13 травня 2020 року у справі №460/3203/19 адміністративний позов задоволено.
Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позову. В апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду в Рівненській області посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи що призвело до неправильного її вирішення та звертає увагу на пропущення позивачем строку звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 13 травня 2020 року у справі №460/3203/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2020 року справу №460/3203/19 призначено до апеляційного розгляду у судовому засіданні на 11 серпня 2020 року о 14:30 у залі судових засідань №3 Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасники справи, в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому, апеляційний суд, відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників справи, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про необхідність зупинити провадження у справі, з таких підстав.
Судом встановлено, що на розгляді Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду перебуває справа №510/1286/16-а. Предметом розгляду зазначеної справи, зокрема, є питання щодо подачі позовної заяви з пропуском шестимісячного строку звернення до суду, встановленого частиною першою статті 99 КАС України.
Верховний Суд в ухвалі від 02 квітня 2019 року у справі №510/1286/16-а зазначив, що незважаючи на обґрунтування застосування необмеженого строку щодо захисту своїх порушених пенсійних прав з вини органів ПФУ, визначення початку перебігу строку звернення до адміністративного суду залишається актуальними з огляду на те, що найперше, необхідно розрізняти строк, неправильне визначення судом вищезазначеного початку строку може суттєво порушувати інтереси особи, що охороняються, та її процесуальне право на доступ до правосуддя. Особливою категорією публічно-правових спорів між громадянами-пенсіонерами та Пенсійним фондом є спори щодо визнання неправомірними владні дії (рішення), внаслідок яких був неправильно встановлений розмір пенсії первинно, або при несвоєчасному перерахунку пенсій, що призвело до недоотримання пенсіонером відповідних сум коштів. У разі порушення органом Пенсійного фонду України законодавства про пенсійне забезпечення та застосовування шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, це унеможливлює реалізацію передбаченого частиною другою статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" права пенсіонера на виплату сум пенсії за минулий час та компенсації втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати без обмеження будь-яким строком. Неможливість обмеження шестимісячним строком обов'язку України як держави забезпечити реалізацію громадянином України свого конституційного право на соціальний захист, підтверджується, також встановленим статтями 256 та 257 Цивільного кодексу України трирічним строком позовної давності, який означає строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. У протилежному випадку, обов'язок громадянина, зокрема, у формі майнового зобов'язання перед державою підлягав б судовому захисту протягом 3 років, а такий ж обов'язок держави перед громадянином - 6 місяцями.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року прийнято до розгляду справу №510/1286/16-а предметом розгляду якої є питання щодо подачі позовної заяви з пропуском шестимісячного строку звернення до суду.
Як встановлено із змісту вказаної ухвали за відсутності однозначної практики Верховного Суду України та Верховного Суду потрібно надати відповіді на такі питання:
1. Чи можуть судами застосовуватися у спорах стосовно соціального захисту (для обмеження розміру належних особі сум соціальних виплат) шестимісячні строки звернення до суду, встановлені процесуальним законом - КАС України (стаття 99 у редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року, та статті 122 в редакції, що є чинною на сьогодні), якщо предметом спору є неотримання особою регулярних (щомісячних тощо) соціальних виплат, які суб'єкт владних повноважень з власної вини не виплачував фізичній особі або виплачував у неповному розмірі?
2. Чи можуть суди застосовувати строки звернення до суду, встановлені процесуальним законом - КАС України (стаття 99 у редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року, та статті 122 в редакції, що є чинною на сьогодні), для фактичного встановлення строкових меж (може граничних меж) триваючого правопорушення у сфері реалізації соціальних прав та відповідно цим строком обмежувати доступ особи до суду?
3. Чи може бути факт нездійснення перевірки особою, якій державою призначено пенсію або інші постійні соціальні виплати, правильності нарахування уповноваженими суб'єктами владних повноважень конкретних сум таких виплат або невчасне звернення з відповідним позовом до адміністративного суду підставою для судового захисту її прав лише у межах останніх шести місяців, що передують даті звернення до суду?
4. Чи можуть суди не застосовувати відповідний процесуальний строк, а відповідно до частини шостої статті 7 КАС України використовувати як аналогію закону до всіх зазначених вище спорів положення частини другої статті 87 Закону України від 5 листопада 1991 року №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення»; статті 46 Закону України від 9 липня 2003 року №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та статей 51, 55 Закону України від 9 квітня 1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, а деяких інших осіб», в яких міститься норма, згідно з якою нараховані (первинно встановлені за відповідною заявою фізичної особи) суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком?
Зазначено, що складність цієї виняткової правової проблеми полягає у тому, що процесуальний закон у частині визначення строків звернення до суду не містить особливостей стосовно спорів у сфері соціального захисту, зокрема, тих, що стосуються регулярних (щомісячних тощо) виплат, які суб'єкт владних повноважень з власної вини протягом тривалого часу не виплачував фізичній особі або виплачував у неповному розмірі.
Згідно із приписами пункту 5 частини другої статті 236 КАС України суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що зупинення провадження в адміністративній справі з мотивів наявності іншої справи, яка розглядається в порядку цивільного, кримінального, господарського чи адміністративного судочинства, може мати місце тільки в тому разі, коли в цій, іншій, справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав заявлених в адміністративній справі вимог чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.
Так, предметом адміністративного позову в даній справі, зокрема, є перерахунок та виплатадоплати до пенсії відповідно до статті 39 Закону №796-XII, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає в зоні гарантованого добровільного відселення в розмірі двох мінімальних заробітних плат за період з 1 січня 2014 року по 2 серпня 2014 року, а також перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю особам, віднесеним до 3 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до частини третьої статті 51 Закону №796-XII в розмірі 25% мінімальної пенсії за віком, за період з 1 січня 2014 року по 2 серпня 2014 року.
В апеляційній скарзі відповідач вказує на пропуск позивачем встановленого законом шестимісячного строку звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Отже, для правильного вирішення справи спору необхідно встановити і вирішити питання щодо дотримання позивачем строків звернення до суду.
Відтак, зважаючи на дату звернення позивача з адміністративним позовом у даній справі, заявлені позовні вимоги та необхідність надання правової оцінки доводам відповідача щодо недотримання позивачем строку звернення до суду, формування відповідних правових позицій Великою Палатою Верховного Суду у справі №510/1286/16-а у подібних правових відносинах може вплинути на наслідки розгляду даної справи.
З урахуванням наведеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність зупинення провадження до набрання законної сили судовим рішенням Великої Палати Верховного Суду у справі №510/1286/16-а.
Керуючись статтями: 236, 248, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Провадження у справі за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 13 травня 2020 року у справі №460/3203/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій зупинити до набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду у справі №510/1286/16-а.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя В. В. Ніколін
судді О. М. Гінда
М. А. Пліш
Повний текст ухвали складено та підписано 12 серпня 2020 року.