06 серпня 2020 рокуЛьвівСправа № 260/1654/19 пров. № А/857/7493/20
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Старунського Д.М.,
суддів Качмара В.Я., Курильця А.Р.,
за участю секретаря судового засідання Кітраль Х.І.,
розглянувши у судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 червня 2020 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 260/1654/19 (ухвала постановлена в м. Ужгороді, головуючий суддя Реті С.І.) за адміністративним позовом Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арка і К" про стягнення адміністративно-господарських санкцій,
Закарпатське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів 21.11.2019 звернулося в суд із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арка і К", в якому просило стягнути з Товариства 26 468,75 грн адміністративно-господарських санкцій та 7263,36 грн пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідістю.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 червня 2020 року позовну заяву Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів залишено без розгляду.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Закарпатське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів оскаржило його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та справу направити до суду першої інстанції для продовження її розгляду.
Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали порушено норми матеріального права, а зроблені судом висновки не відповідають обставинам справи. Вказує, що 25.10.2019 Закарпатським обласним відділенням ФСЗІ на надіслану вимогу, було отримано від ТОВ "Арка і К" звіт за формою 10-ПІ "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів" за 2017 рік, з якого випливає, що ТОВ "Арка і К" вимогу Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" щодо нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів не виконано, в результаті чого у Відділення виникло право на звернення до адміністративного суду з позовом про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені. Таким чином, вважає, що оскільки підстава для пред'явлення адміністративного позову, з незалежних від Відділення підстав, виникла 25.10.2019, строк звернення до адміністративного суду повинен обчислюватись з моменту виявлення невиконання ТОВ "Арка і К" вимог Закону, а саме з 25.10.2019.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Відповідач просив розгляд справи проводити без його участі.
Позивач в судове засідання не прибув, про дату, час і місце апеляційного розгляду був повідомлений належним чином, тому колегія суддів, у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України, вважає за можливе розглядати справу за його відсутності.
В силу вимог ч.4 ст.229, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши підстави для апеляційного перегляду відповідно до доводів апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що ТОВ Арка і К" є юридичною особою, яка здійснює господарську діяльність та використовує найману працю.
22.10.2019 Закарпатським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів направлено ТОВ "Арка і К" лист, яким повідомлено про те, що відділення Фонду не отримало звіт роботодавця за 2017 та 2018 звітні роки. Крім того, зазначено, що з метою здійснення контролю та дотримання чинного законодавства Закарпатське обласне відділення ФСЗІ 11.09.2019 звернулось до територіального підрозділу Держпраці з повідомленням про необхідність проведення перевірки роботодавця з метою здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням вимог чинного законодавства щодо працевлаштування осіб з інвалідністю.
25.10.2019 ТОВ "Арка і К" подано до Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт форми № 10-ПІ "Про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2017 рік", згідно якого, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу (осіб) (код рядка 01) - 8 осіб, з них, середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність (код рядка 02) - 0; кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (код рядка 03) - 0.
Крім того, позивачем подано до суду лист Міжгірського відділу обслуговування громадян Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 06.12.2019 за № 50107/06.03, згідно якого, відповідно до звірки даних, поданих у звітах про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2017-2018 роки по ТОВ "Арка і К" повідомлено, що протягом 2017 року середня облікова кількість осіб, які працювали у ТОВ "Арка і К" становила 9 осіб. Також, з даного листа видно, що особа з інвалідністю працювала у ТОВ "Арка і К" 3 місяці.
При цьому, як стверджує відповідач у поданому відзиві на позовну заяву, виявивши помилку у поданому звіті за 2017 рік, ТОВ "Арка і К" подало уточнений звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2017 рік, який разом із супровідним листом від 25.11.2019 року, а також табелів обліку робочого часу було надіслано позивачу рекомендованим листом та згідно вказаного звіту, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу в 2017 році склала 5 осіб. Також посилається на лист Міжгірського відділу обслуговування громадян Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 16.12.2019 за № 52594/06.03 наданий на запит ТОВ "Арка і К", згідно якого, середньооблікова чисельність штатних працівників становила 6,5 осіб, проте, відповідачем вказаний лист суду не надано, а відтак, переконатися в достовірності наведених відповідачем тверджень, в суду не має можливості.
На виконання вимог ухвали про витребування доказів, 30.01.2020 позивачем надано уточнюючий звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2017 рік ТОВ "Арка і К", при цьому, як стверджує позивач, наказом Міністерства праці та соціальної політики за № 42 від 10.02.2007 року "Про затвердження форми звітності № 10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів" та Інструкції щодо заповнення форми звітності № 10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів" не передбачено уточненої форми звіту.
Відтак, як видно з матеріалів справи, спірні правовідносини полягають у застосуванні до відповідача адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, оскільки (як зазначає позивач) згідно поданого ТОВ "Арка і К" 25.10.2019 звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2017 рік, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу становить 8 осіб, в той же час, на підприємстві протягом 2017 року середньооблікова кількість осіб з інвалідністю становила 0 осіб.
Залишаючи позов Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів без розгляду суд першої інстанції виходив з того, що позивач пропустив тримісячний строк звернення до адміністративного суду, встановлений ч. 2 ст. 122 КАС України.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Правовідносини з приводу строків звернення до адміністративного суду врегульовані, зокрема, ст. 122 КАС України.
Так, відповідно до ч. 1 вищенаведеної статті Кодексу, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень (ч. 2 ст. 122 КАС України).
Частиною четвертою статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" передбачено, що адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.
Відповідно до пункту 2.1 Інструкції щодо заповнення форми № 10-ПІ (річна звітність) "Звіт зайнятість і працевлаштування інвалідів", затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10 лютого 2007 року № 42 тта зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13 лютого 2007 року за № 117/13384, звіт складається роботодавцями щороку і до 1 березня, наступного після звітного періоду, подається або надсилається рекомендованим листом за місцем їх державної реєстрації відділенню Фонду соціального захисту інвалідів.
Таким чином, річний звіт за формою № 10-ПІ щодо кількості працевлаштованих інвалідів за 2017 рік відповідач повинен був надати позивачу не пізніше 01 березня 2018 року та розрахувати і сплатити адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, - до 15 квітня 2018 року.
Отже, після вказаної дати у позивача виникли підстави для стягнення несплачених санкцій.
Такого ж висновку дійшов Верховний Суд України у постанові від 21 лютого 2011 року (справа № 21-9а11) та постанові Верховного суду від 08 серпня 2019 року у справі №809/1931/16.
Таким чином, на переконання колегії суддів, відлік строку на звернення до суду для позивача, як суб'єкта владних повноважень, почався не з моменту, коли він дізнався про порушення (день подання відповідачем річного звіту за формою №10-ПІ щодо кількості працевлаштованих інвалідів за 2017 рік), як він помилково вважає, а з дня виникнення підстав, що дають право на пред'явлення передбачених законом вимог, тобто 16 квітня 2018 року.
Отже, звернувшись з позовом 21 листопада 2020 року, позивач пропустив тримісячний строк звернення до адміністративного суду.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі «Станков проти Болгарії» від 12 липня 2007 року).
При цьому, у даній справі легітимна мета обмеження прав дотримана, права позивача не порушені, оскільки він не навів поважних підстав, які б створювали реально непереборні обставини для вчасного звернення до суду.
Суд першої інстанції вірно звернув увагу на небажання позивача дізнатися у передбачений законом спосіб про порушення його прав та інтересів відповідачем, в частині не подання "Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів", за формою №10-ПІ до 01.03.2018, та невиконання відповідачем обов'язку сплати адміністративно-господарських санкцій за 2017 рік.
Окрім цього, колегія суддів враховує не вчасне звернення позивача із запитом до Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області щодо середньооблікової чисельності штатних працівників відповідача, що є невиконанням завдань покладених чинним законодавством на Закарпатське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів та призвело до пропуску строків звернення до суду.
Відтак, на переконання колегії суддів, позивач не вжив усіх необхідних заходів для отримання інформації про працевлаштування позивачем інвалідів за 2017 рік для здійснення розрахунку суми адміністративно-господарських санкцій з подальшим зверненням до суду для реалізації покладених завдань зі стягнення суми адміністративно-господарських санкцій у разі невиконання роботодавцем встановленого нормативу за рік.
З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що Закарпатським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів пропущено тримісячний строк звернення до суду, і позивачем не надано належного обґрунтування причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом.
Керуючись статтями 229, 243, 308, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів залишити без задоволення, а ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 червня 2020 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 260/1654/19 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Д. М. Старунський
судді В. Я. Качмар
А. Р. Курилець
Повне судове рішення складено 12.08.2020