Справа № 240/367/20 Головуючий у 1-й інстанції: Капинос Оксана Валентинівна Суддя-доповідач: Кузьмишин В.М.
01 липня 2020 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Кузьмишина В.М.
суддів: Залімського І. Г. Сушка О.О.
за участю:
секретаря судового засідання: Платаш В.О.
позивача: ОСОБА_1 ,
представника позивача: Остапчука В.О.,
представника відповідача: Стасюк І.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04 березня 2020 року (проголошено в м. Житомир 04.03.2020) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, зобов'язання вчинити дії,
Описова частина.
Короткий зміст позовних вимог.
В січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Житомирській області, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Житомирській області "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 " №1640 від 17.12.2019;
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Житомирській області №269 о/с від 28.12.2019 про звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Житомирській області № 6 ос від 10.01.2020 "Про внесення змін до наказу Головного управління Національної поліції в Житомирській області №269 о/с від 28.12.2019" в частині дати звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1 ;
- поновити капітана поліції ОСОБА_1 на посаді начальника сектору реагування патрульної поліції №3 Чуднівського відділення поліції Бердичівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Житомирській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 04.03.2020 позов задоволено.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погодившись з рішенням суду, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій останній просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Зокрема, апелянт посилався на те, що висновки суду першої інстанції є вибірковими та помилковими, оскільки, з матеріалів службового розслідування, на переконання відповідача, встановлено, що позивач використовував власне авто після вживання алкогольних напоїв та був причетний до вчинення ДТП, яка мала місце у м. Чуднів, чим допустив грубе порушення службової дисципліни, в силу чого його було притягнуто до дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби. Також ГУНП вважає, що своїм вчинком ОСОБА_1 дискредитує працівників поліції.
Відзив/заперечення на апеляційну скаргу.
24 травня 2020 року на адресу Сьомого апеляційного адміністративного суду від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким він підтримує висновки суду першої інстанції, та надає спростування позиції ГУНП, зазначену в апеляційній скарзі, як такі, що не відповідають обставинам справи та не знайшли свого підтвердження.
Рух справи у суді апеляційної інстанції.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2020 року відкрито апеляційне провадження у вищевказаній справі.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2020 року справу призначено до судового розгляду в відкритому судовому засіданні.
В судовому засіданні позивач та його представник підтримали висновки суду першої інстанції та просили суд залишити без задоволення подану апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Представник відповідача послався на обставини, викладені в апеляційній скарзі, та просив її задовольнити, скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове - про відмову у задоволенні позовних вимог.
Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 перебував на службі в поліції на посаді начальника сектору реагування патрульної поліції №3 Чуднівського відділення поліції Бердичівського відділу поліції ГУНП в Житомирській області, на яку був призначений наказом начальника ГУНП в Житомирській області.
За фактом можливої причетності капітана поліції ОСОБА_1 до ДТП, яка мала місце 06.12.2019 у м.Чуднів, наказом начальника ГУНП в Житомирській області "Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії" №1536 було призначено службове розслідування.
За результатами службового розслідування складено висновок службового розслідування від 16.12.2019, яким за грубе порушення службової дисципліни, невиконання вимог ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 18, пунктів 1, 2, 3, 4, 14 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію", в частині неухильного дотримання законів України та інших нормативно-правових актів, які регламентують діяльність поліції, поваги та охорони честі держави, гідного несення високого звання поліцейського, гідного і чесного поводження в позаслужбовий час, ігнорування вимог керівництва НПУ та ГУНП, відсутність почуття відповідальності стосовно дотримання професійно-етичних норм поведінки, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до Національної поліції України, вчинення негідної поведінки проти інтересів служби, що суперечить покладеним на поліцейського обов'язкам, підриває довіру до нього, як носія влади, що призводить до підриву авторитету державного органу, порушення розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, що виразилось у керуванні транспортним засобом після вживання алкогольних напоїв, а також у приховуванні обставин скоєння тяжкого злочину - дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої загинула людина, що у свою чергу не сприяє швидкому, якісному розслідуванню кримінального провадження, а тим самим перешкоджає встановленню істини по справі. За вказаним фактом комісія рекомендувала застосувати до начальника сектору реагування патрульної поліції № З Чуднівського відділення поліції Бердичівського ВП ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
На підставі висновків службового розслідування, наказом начальника Головного управління Національної поліції в Житомирській області №1640 від 17 грудня 2019 року "Про застосування дисциплінарних стягнень" ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з служби в поліції.
Наказ "Про застосування дисциплінарних стягнень" був реалізований наказом начальника Головного управління Національної поліції в Житомирській області №269 о/с від 28 грудня 2019 року, яким капітана поліції ОСОБА_1 було звільнено зі служби в поліції з посади начальника сектору реагування патрульної поліції №3 Чуднівського відділення поліції Бердичівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області на підставі п. 6 ч.1 ст.77 (в порядку дисциплінарного стягнення) Закону України "Про Національну поліцію", з 31.12.2019.
10.01.2020 наказом № 296 ос начальник Головного управління Національної поліції в Житомирській області вніс зміни до наказу про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника сектору реагування патрульної поліції №3 Чуднівського відділення поліції Бердичівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області в частині звільнення не з 31.12.2019, а з 04.01.2020. Підстава: заява ОСОБА_1 та листок непрацездатності від 03.01.2020.
З матеріалів службового розслідування встановлено, що 06.12.2019 близько 20.40 невстановлений водій, керуючи автомобілем марки "Volkswagen Т5", темного кольору, рухаючись по вул. Соборній у м. Чуднів, від с. Вільшанка у напрямку центру міста, поблизу будинку № 54, виїхав на смугу зустрічного руху де допустив наїзд на велосипедиста, як у подальшому встановлено - ОСОБА_2 , після чого, залишив місце дорожньо-транспортної пригоди.
Унаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 від отриманих тілесних ушкоджень загинув на місці події.
У ході проведених першочергових оперативно-розшукових заходів встановлено, що дорожньо-транспортна пригода скоєна за участі автомобіля марки "Volkswagen Т5", синього кольору, номерний знак НОМЕР_1 , який згідно зданими Інформаційної інтегровано-пошукової системи МВС України, на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 06.12.2012 належить ОСОБА_3 , та перебуває у користуванні її сина - начальника сектору реагування патрульної поліції № 3 Чуднівського відділення поліції Бердичівського ВП ГУНП капітана поліції ОСОБА_1
07.12.2019, перебуваючи у Чуднівському відділенні поліції, капітан поліції ОСОБА_1 свою причетність до скоєння ДТП категорично заперечив, місцезнаходження автомобіля марки "Volkswagen Т5", номерний знак НОМЕР_1 , яким користується, повідомити відмовився та відмовився від повідомлення про місце свого перебування на момент ДТП та обставин отримання автомобілем механічних пошкоджень, характерних для ДТП.
Відтак, шляхом проведення службового розслідування було встановлено, що 06.12.2019, перебуваючи поза службою, капітан поліції ОСОБА_1 упродовж дня знаходився у с. Карпівці Чуднівського району на території сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Спілка хмелярів та пивоварів", де ремонтував трактор.
З відеокамер зовнішнього нагляду території СТОВ "Спілка хмелярів та пивоварів" встановлено, що капітан поліції ОСОБА_1 заїхав на територію підприємства 06.12.2019 об 11.40, а залишив її о 20.25.
Згідно з показами головного інженера СТОВ "Спілка хмелярів ат пивоварів" ОСОБА_4 , ОСОБА_1 запропонував усім разом пообідати та вжити алкоголь, на що присутні погодились та вжили близько 100 грам горілки кожен. Територію ОСОБА_1 покинув увечері на автомобілі марки "Volkswagen Т5", синього кольору, до якої сідав сам.
Відповідно до показів місцевого жителя ОСОБА_5 , який 06.12.2019 близько 20.40 рухався на автомобілі до м. Чуднів його обігнав автомобіль марки "Volkswagen", синього кольору, водій якого рухався з порушенням Правил дорожнього руху та поведінка водія автомобіля марки "Volkswagen" могла свідчити про перебування останнього у стані сп'яніння. У зв'язку із чим він зателефонував на спецлінію "102" та повідомив про вказаний факт.
Громадянка ОСОБА_6 , у якої виявили автомобіль, пояснила, що у ніч з 06.12.2019 на 07.12.2019 до неї звернулася невідома особа, яка представилась від товариша її сина та попросила ключі від гаража, щоб поставити автомобіль. Син зазначеної громадянки підтвердив, що ключі брала ОСОБА_7 - дружина ОСОБА_1 , яка від дачі пояснень відмовилась.
За фактом скоєння ДТП 07.12.2019 внесені відомості до ЄДРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 КК України.
За результатами службового розслідування зроблено висновок, що капітан поліції ОСОБА_1 , достеменно володіючи інформацією про причини та обставини дорожньо-транспортної пригоди, повідомляти їх працівникам поліції категорично відмовився, що може свідчити про безпосередню його участь у дорожньо-транспортній пригоді та свідоме ухилення від відповідальності. Крім того, будучи поліцейським та володіючи інформацією про місце знаходження автомобіля марки "Volkswagen Т5", номерний знак НОМЕР_1 , що має відношення до ДТП, місце його перебування не вказав. Така поведінка капітана поліції ОСОБА_1 суперечить загальним принципам, встановленим для працівників поліції.
В силу зазначеного слідує, що така ситуація ґрунтується на ймовірній участі у ДТП ОСОБА_1 та ухиленні від допомоги органам досудового розслідування.
Позивач, вважаючи вказане рішення відповідача протиправним, звернувся до суду з апеляційним позовом з метою захисту своїх порушених прав.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 04 березня 2020 року позов задоволено.
Мотивувальна частина.
Позиція Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України від 02.07.2015 р. № 580-VIII "Про національну поліцію" (далі - Закон №580).
Згідно з ч.1 ст.17 Закону №580, поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Статтею 18 Закону №580 визначено обв'язки поліцейських. Зокрема, поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва. Поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов'язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції.
У разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Особливості проведення службових розслідувань, застосувань дисциплінарних стягнень до працівників органів внутрішніх справ визначені Законом України "Про Національну поліцію", Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України", Законом України "Про дисциплінарний статут Національної поліції України".
Як встановлено ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
В силу статті 2 Дисциплінарного статуту дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
Згідно зі ст.3 Статуту, службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених ст.18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Так, відповідно до статті 5 Дисциплінарного статуту, за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Відповідно до ст.11 Статуту, за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
Статтею 12 Статуту Національної поліції України визначено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Частинами 1 та 2 ст.13 Статуту визначено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції.
Підставою для застосування до поліцейського дисциплінарних стягнень, перелік яких визначено у ст. 13 Дисциплінарного статуту, є вчинення дисциплінарного проступку, тобто протиправних, винних дій чи бездіяльність, що полягає в порушенні поліцейським службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Перелічені у ст. 13 Дисциплінарного статуту види дисциплінарних стягнень застосовуються, виходячи із обставин і характеру проступку, особи поліцейського, обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередньої поведінки поліцейського, його ставлення до служби, ступеня його вини.
Дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
Відповідно до частин 1-4 ст. 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Відповідно до ч. 7 ст. 19 Дисциплінарного статуту у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Згідно з ч. 8 ст. 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
У відповідності до п. 3 ст. 22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України щодо виконання дисциплінарних стягнень - дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу.
Відповідно до Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 р. №1179, поліцейські повинні неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.
Працівник поліції, керуючись Присягою, відповідно до службового обов'язку, дотримуючись професійних честі і гідності, бере на себе моральне зобов'язання бути прикладом безумовного дотримання вимог законів та службової дисципліни в професійній діяльності та приватному житті, залишатися за будь-яких обставин чесним і непідкупним, відданим інтересам служби.
Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
У частині 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію" передбачені обов'язки поліцейського зокрема: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини.
Статтею 64 Закону України "Про Національну поліцію" визначена Присяга працівника поліції.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 19 Закону України "Про Національну поліцію" у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Відповідно до статті 37 Закону України «Про запобігання корупції», Закону України «Про Національну поліцію», з метою формування в поліцейських почуття відповідальності стосовно дотримання професійно-етичних норм поведінки під час виконання службових обов'язків, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до Національної поліції України.
Правила етичної поведінки працівників поліції затвердженні наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 № 1179 "Про затвердження Правил етичної поведінки поліцейських".
Згідно п.1 Розділу І Правил, вони поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України (далі - поліція). Дотримання вимог цих Правил є обов'язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.
Відповідно до п.1 Розділу ІІ Правил, під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен, зокрема, поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку; дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики.
Пунктами 3 та 4 Розділу IV Правил передбачено, що за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов'язаний дотримуватися норм професійної етики.
Поліцейський повинен бути коректним та не повинен допускати застосування насильства чи інших негативних дій щодо членів суспільства, а також, незважаючи на провокації, повинен залишатися об'єктивним.
З наведеного слідує, що працівник поліції має чітко усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, та повинен стверджувати і відстоювати честь і гідність звання поліцейського, несучи особисту відповідальність перед державою і суспільством. Він має вживати заходів на підвищення авторитету та позитивного іміджу органів поліції. В особистій поведінці у службових та позаслужбових стосунках з людьми не допускати проявів жорстокого або принизливого ставлення до людей, бути зразком чесності, тактовності та внутрішньої дисциплінованості, оскільки проходження служби в поліції несумісне з неправомірною поведінкою, ігноруванням вимог Конституції, законів України та Дисциплінарного статуту.
Тобто, поліцейський повинен уникати вчинення дій, що підривають довіру та авторитет органів поліції, їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.
Дотримання вище зазначених вимог Дисциплінарного статуту та Правил є обов'язком кожного поліцейського незалежно від того, перебуває він під час виконання службових обов'язків чи у позаслужбовий час, що пов'язане з особливостями проходження служби в Національній поліції.
Як встановлено судом першої інстанції та видно з матеріалів службового розслідування справи, начальником Головного управління Нацiональної полiцiї в Чернiгiвськiй областi було затверджено висновок службового розслiдування та прийнято рiшення про притягнення позивача до дисциплінарної вiдповiдальностi. На виконання прийнятого рішення, видано наказ вiд 17 грудня 2019 року № 1640, яким на позивача накладено дисциплінарне стягнення у виглядi звiльнення зi служби в поліції.
Так, у висновку службового розслідування від 26.05.2017 року зазначено, що за грубе порушення службової дисципліни, невиконання вимог ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 18, пунктів 1, 2, 3, 4, 14 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію", в частині неухильного дотримання законів України та інших нормативно-правових актів, які регламентують діяльність поліції, поваги та охорони честі держави, гідного несення високого звання поліцейського, гідного і чесного поводження в позаслужбовий час, ігнорування вимог керівництва НПУ та ГУНП, відсутність почуття відповідальності стосовно дотримання професійно-етичних норм поведінки, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до Національної поліції України, вчинення негідної поведінки проти інтересів служби, що суперечить покладеним на поліцейського обов'язків, підриває довіру до нього, як носія влади, що призводить до підриву авторитету державного органу, порушення розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, що виразилось у керуванні транспортним засобом після вживання алкогольних напоїв, а також приховування обставин скоєння тяжкого злочину - дорожньо-транспортної пригоди, унаслідок якої загинула людина, що у свою чергу не сприяє швидкому, якісному розслідуванню кримінального провадження, а тим самим перешкоджає встановлення істини по справі, за вказаним фактом, комісія рекомендувала застосувати до начальника сектору реагування патрульної поліції № З Чуднівського відділення поліції Бердичівського ВП ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 , дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
Вiдповiдно до положень Дисциплiнарного статуту Нацiональної полiцiї, наказ про притягнення до дисциплiнарної вiдповiдальностi у виглядi звiльнення зi служби реалізовано шляхом видання наказу по особовому складу вiд 28 грудня 2019 року № 269 о/с в частині звільнення позивача за п. 6 ч.1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію (у зв'язку з реалізацією дисциплiнарного стягнення у виглядi звільнення зi служби в поліції).
Відтак, передумовою звільнення посадової особи за вчинення дисциплінарного правопорушення, пов'язаного зі здійсненням службової діяльності, з підстави припинення служби за порушення Присяги мають бути порушення, встановлені внаслідок ретельного службового розслідування. Звільнення за порушення Присяги може мати місце лише тоді, коли особа скоїла проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Отже, накладаючи на позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з поліції за порушення дисципліни відповідач правомірно виходив з того, що ним вчинено проступок, який виразився у керуванні транспортним засобом після вживання алкогольних напоїв, а також приховування обставин скоєння тяжкого злочину - дорожньо-транспортної пригоди внаслідок, якої загинула людина, викликало негативний суспільний резонанс щодо діяльності поліції, тобто вказаний вчинок не сумісний з перебуванням в органах поліції.
Колегія суддів не погоджується з доводами суду першої інстанції та зазначає, що позивача звільнено зі служби в поліції за порушення службової дисципліни і законності, вчинення вчинку, який несумісний з перебуванням в органах поліції.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , оскільки позивачем було вчинено дії, не сумісні з подальшим перебування на службі в поліції, не дотримано вимог чинного законодавства та, зокрема, статей 1, 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, які визначають службову дисципліну та обов'язки осіб рядового і начальницького складу.
Будь-яких доказів, які б спростовували висновки службового розслідування, проведеного відносно позивача, під час апеляційного розгляду справи не надано.
Висновок за результатами розгляду апеляційної скарги.
Враховуючи вищевказане, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції не в повній мірі з'ясовано обставини, що мають значення для справи та як наслідок неправильно вирішено спірні правовідносини.
Колегія суддів вважає, що підстави для визнання протиправними та скасування наказів Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 18.07.2019 р. №1364 та від 29.07.2019 р. №228 о/с відсутні.
Згідно з п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Житомирській області задовольнити повністю.
Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04 березня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, зобов'язання вчинити дії скасувати.
Прийняти постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 03 серпня 2020 року.
Головуючий Кузьмишин В.М.
Судді Залімський І. Г. Сушко О.О.