Справа № 760/32878/19 Суддя (судді) першої інстанції:Українець В.В.
12 серпня 2020 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого-судді: Черпіцької Л.Т.
суддів:Пилипенко О.Є., Федотова І.В.,
секретар судового засідання:Закревська І.Л.,
за участю:
позивачОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Солом'янського районного суду м.Києва від 25 травня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м. Києві про визнання протиправною та скасування постанови,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції у м. Києві про визнання постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КпАП України у вигляді штрафу за ненадання посвідчення водія, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів протиправною та її скасування.
Рішенням Солом'янського районного суду м.Києва від 25 травня 2020 в задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що постанова про накладення адміністративного стягнення винесена інспектором Управління патрульної поліції у м. Києві Онищуком А.І., однак позивач визначив відповідачем Управління патрульної поліції у м. Києві, яке не є належним відповідачем у справі, оскільки не вчиняло дій щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності. При цьому, позивач з клопотанням про заміну неналежного відповідача до суду не звертався.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов, оскільки вважає, що постанову було прийнято з порушенням норм матеріального і процесуального права і неповним з'ясуванням обставин в адміністративній справі, що призвело до неправильного вирішення спору.
Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 22 листопада 2019 року щодо ОСОБА_1 інспектором Управління патрульної поліції у м. Києві Онищуком А.І. винесена постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КпАП України у вигляді штрафу за ненадання посвідчення водія, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (а.с. 16).
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ч. 1 ст. 126 КУпАП, керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За приписами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Таким чином, висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів.
Відповідно до ст. 16 Закону України "Про дорожній рух" водій зобов'язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, а водії військових транспортних засобів - на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Відповідно до п. 2.1 Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб, поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Отже відповідач у даній справі уповноважений через своїх робітників притягувати осіб до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху зокрема за відсутність або ненадання посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач не надав на вимогу інспектора для перевірки документи. При цьому, позивач обґрунтовує неправомірність вимоги лише тим, що він не керував транспортним засобом.
В той же час, надана позивачем до матеріалів справи схема ДТП (а.с. 19), складена 21.11.2019 об 23:30, свідчить на користь висновку про перебування позивача на місці події, наслідком якої стала вимога надати документи.
В судовому засіданні позивач підтвердив факт його обізнаності та підписання ним документів, складених на місці події 21.11.2019 об 23:30.
Враховуючи специфіку та особливості розглядуваних спірних правовідносин, а також беручи до уваги наявність у матеріалах справи відомостей про ДТП за участі автомобіля позивача та наявність суперечностей у викладенні одних й тих самих обставин позивачем та відповідачем, колегія суддів при розв'язанні даного спору вважає за необхідне надати перевагу доказам, складеним відповідачем, як наслідок приходить до висновку про наявність вчиненого позивачем складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 126 КУпАП.
З цього приводу також звертається увага, дійсно площині процесуального регулювання презумпції добросовісності особи, що притягається до адміністративної відповідальності відповідає обов'язок доведення відповідачем правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом у справі про скасування рішення як неправомірного (частина 2 статті 77 КАС України).
Натомість, у разі наявності у справі доказів, які спростовують дійсність чи повноту даних, на яких ґрунтується позиція позивача, останній відповідно до встановленого частиною 1 статті 77 КАС України обов'язку кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу), повинен також доводити належними та допустимими доказами порушення його прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин.
Однак, позивачем не представлено будь-яких інших переконливих доказів ніж ті, що містяться у матеріалах справи, на підтвердження того, що він не керував автомобілем.
В той же час, колегія суддів вважає, що наслідком пред'явлення позову у даній справі до Управління патрульної поліції у м. Києві не є достатньою підставою для відмови у позові.
Колегія суддів зазначає, що положення статті 48 КАС України передбачають, що суд першої інстанції, встановивши, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, а у випадку його незгоди - залучає як другого відповідача, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.
Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи. При цьому обов'язком суду є встановлення належності відповідачів, та їх заміна у разі необхідності.
З цього слідує, що суд за результатами розгляду справи відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.
Водночас колегія суддів зазначає, що позивач не завжди спроможний правильно визначити відповідача. Звертаючись до суду з адміністративним позовом, позивач зазначає відповідачем особу, яка, на його думку, повинна відповідати за позовом, проте під час розгляду справи він може заявити клопотання про заміну неналежного відповідача належним. Заміна відповідача може відбутися за клопотанням не лише позивача, а й будь-якої іншої особи, яка бере участь у справі, у тому числі й за клопотанням самого відповідача, або навіть за ініціативою суду.
Разом з тим, Національна поліція України, як і Управління патрульної поліції у м. Києві, уповноважена через своїх робітників притягувати осіб до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху, у зв'язку з чим даний статус суб'єкта владних повноважень та обсяг його владних управлінських функцій не впливає на обсяг його компетенції, відповідно і правосуб'єктності у даному публічно-правовому спорі.
Згідно із частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Підсумовуючи наведене, на переконання апеляційного суду, суд першої інстанції правильно по суті вирішив даний публічно-правовий спір та задовольнив позовні вимоги, однак не правильно застосував норми матеріального права, а тому мотивувальну частину оскаржуваного рішення слід змінити.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Рішення Солом'янського районного суду м.Києва від 25 травня 2020 року змінити у мотивувальній частині.
3. В іншій частині рішення Солом'янського районного суду м.Києва від 25 травня 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає відповідно до ч. 3 ст. 272 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 12 серпня 2020 року.
Головуючий суддя:Л.Т. Черпіцька
Судді:О.Є. Пилипенко
І.В. Федотов