Справа № 620/705/20 Суддя (судді) першої інстанції: Баргаміна Н.М.
12 серпня 2020 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого-судді: Черпіцької Л.Т., суддів: Пилипенко О.Є., Сорочко Є.О., за участю секретаря: Закревської І.Л., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Комунального підприємства "Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації» Чернігівської обласної ради на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 березня 2020 року у справі за адміністративним позовом Чернігівської обласної ради до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови,
Чернігівська обласна рада звернулась до суду з позовом до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменка О.С. від 04.02.2020 у виконавчому провадженні № 60606711 про накладення штрафу. В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що відповідачем протиправно винесено оскаржувану постанову, оскільки на виконання рішення суду 08.05.2019 ОСОБА_1 було поновлено на посаді начальника Комунального підприємства «Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації» Чернігівської обласної ради з 07.12.2017, а відповідний запис до трудової книжки стягувача не внесено у зв'язку з тим, що остання з травня по грудень 2019 на роботі не з'являлася.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 березня 2020 року 2019 року у задоволенні позову Чернігівської обласної ради до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору про визнання протиправною та скасування постанови - відмовлено повністю.
Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що не вбачається з матеріалів справи, що позивачем було вжито достатніх заходів щодо виконання рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 02.05.2019 у справі №750/14127/17.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що відповідно до наказу генерального директора КП «Чернігівське МБТІ» від 08 травня 2019 року №09-0 ОСОБА_1 поновлено на посаді начальника Комунального підприємства «Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації» Чернігівської обласної ради з 07.12.2017, а відповідний запис до трудової книжки стягувача не внесено у зв'язку з тим, що остання з травня по грудень 2019 на роботі не з'являлася. Тому, вважає постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменка О.С. від 04.02.2020 у виконавчому провадженні № 60606711 про накладення штрафу протиправною.
Справа розглядається з урахуванням вимог ст. 287 КАС України.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Відповідачем надіслано клопотання про закриття апеляційного провадження.
Колегія суддів, розглянувши вказане клопотання, вважає, що висновок Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про те, що права скаржника не порушені є необгрунтованим, оскільки поновлення ОСОБА_1 відбулося на посаді начальника саме Комунального підприємства «Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації», а тому клопотання про закриття апеляційного провадження не підлягає задоволенню.
У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до вимог статті 311 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що на виконанні у відповідача перебуває виконавче провадження № 60606711 з виконання виконавчого листа № 750/14127/17, виданого 02.05.2019 Деснянським районним судом міста Чернігова, про поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Комунального підприємства «Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації» Чернігівської обласної ради з 07.12.2017.
В ході здійснення вказаного виконавчого провадження Управління комунального майна Чернігівської обласної ради листом від 03.12.2019 № 01-1241 повідомило відповідача про те, що наказом генерального директора Комунального підприємства «Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації» Чернігівської обласної ради від 08.05.2019 ОСОБА_1 поновлено на посаді начальника підприємства, про що повідомлено боржника. За період з 08.05.2019 по грудень 2019 року ОСОБА_1 на роботі не з'являлася, а тому було неможливо зробити запис у трудову книжку.
Зважаючи на невиконання рішення суду в повному обсязі, а саме не вжиття боржником усіх заходів щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Комунального підприємства «Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації» Чернігівської обласної ради з 07.12.2017, не внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача в порядку статті 65 Закону України «Про виконавче провадження», головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменком О.С. 04.02.2020 було прийнято постанову про накладення штрафу на позивача в розмірі 5100,00 грн.
Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість судового рішення, яким позов задоволено, суд апеляційної інстанції враховує наступне.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією законами України.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Спірні правовідносини врегульовані Законом України «Про виконавче провадження» . Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону №1404 -V-III виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з пунктами 1 та 16 частини третьої статті 18 Закону №1404 -V-ІII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Відповідно до частин першої та другої статті 63 Закону №1404 -V-III, зокрема, за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність.
Статтею 75 Закону №1404 -V-III встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті цієї справи потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання.
Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.
Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення). У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження.
Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду - тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону №1404 -V-III. Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
З аналізу вищезазначених норм вбачається, що постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання рішення суду генеральним директором винесено наказ № 09-о від 08.05.2019 про поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника з 17.12.2017.
При цьому, суд звертає увагу, що згідно виконавчого листа № 750/14127/17, виданого 02.05.2019 Деснянським районним судом міста Чернігова, ОСОБА_1 поновлено на посаді начальника Комунального підприємства «Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації» Чернігівської обласної ради з 07.12.2017.
Натомість, в наказі № 09-о від 08.05.2019 не вказана посада, яка визначена виконавчим листом, а також невірно зазначено дату, з якої останню поновлено на роботі.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що позивачем не було здійснено достатніх заходів щодо виконання рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 02.05.2019 у справі №750/14127/17, наприклад, направлення на адресу стягувача повідомлення (запрошення) про необхідність явки за місцем знаходження юридичної особи боржника або місцем роботи з метою внесення до трудової книжки запису про поновлення відповідно до наказу № 09-о від 08.05.2019, доказів відмови ОСОБА_1 надавати свою трудову книжку для внесення запису про поновлення на посаді тощо.
Колегія суддів вважає за необхідне вказати, що підставою для застосування штрафних санкцій стало неналежне поновлення начальника Комунального підприємства «Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації», який є скаржником у даній справі.
Також обов'язкове виконання рішення суду, в тому числі, суб'єктами наділеними владними повноваженнями, покладається Конвенцією про захист прав людини і освоположних свобод, яка ратифікована Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції» від 17.07.1997. Отже, її положення є обов'язковими для виконання Україною.
Стаття 6 вказаної Конвенції гарантує неухильність виконання рішення суду громадянами, юридичними особами та всіма органами влади України, до яких відноситься і позивач по даній справі.
Тобто, рішення суду, яке набрало законної сили, повинно бути виконане, а інші обставини щодо його невиконання суперечать основним принципам права і до уваги судом не беруться. У протилежному випадку буде мати місце порушення принципу юридичної визначеності, що є одним із базових складових принципу верховенства права, визнаного Україною як на рівні Конституції, так і шляхом ратифікації Європейської Конвенції з прав людини.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої та другої статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляд справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Як вбачається зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини неодноразово вказував на те, що державний орган влади не має права посилатися на брак коштів на виправдання неспроможності виконати судове рішення про повернення боргу. Не можна, посилаючись на стверджуванні фінансові труднощі, яких зазнавала держава, перешкоджати заявникові отримати вигоду від ухваленого на його користь судового рішення. (справа «Бурдов проти Росії», справа «Войтенко проти України»).
Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду не спростовують.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Приписи ст.. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 308,311,315,316,321,322,325,328 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації» Чернігівської обласної ради залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 березня 2020 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови виготовлено 12 серпня 2020 року
Головуючий суддя: Л.Т.Черпіцька
Судді: О.Є.Пилипенко
Є.О.Сорочко