Справа № 320/6723/19
про відмову у задоволенні заяв про відвід суддів
12 серпня 2020 року м. Київ
Суддя-доповідач Шостого апеляційного адміністративного суду Кузьмишина О.М., розглянувши заяви про відвід суддів Федотова І.В., Єгорової Н.М., Сорочка Є.О. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Першого заступника начальника державної установи «Білоцерківська виправна колонія № 35» Добровольського Валентина Миколайовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державна установа «Білоцерківська виправна колонія (№ 35)» про визнання протиправним та скасування постанови,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до першого заступника начальника державної установи Білоцерківська виправна колонія (№35) Добровольського Валентина Миколайовича про скасування постанови про поміщення ув'язненого до карцера першого заступника начальника державної установи Білоцерківська виправна колонія (№35) Добровольського В.М. від 30.08.2019 про поміщення ув'язненого ОСОБА_1 до карцера.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 26.02.2020 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, провадження за якою було відкрито та призначено її до розгляду ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2020 року.
07.08.2020 року на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача надійшло три заяви про відвід судді Сорочка Є.О., заява про відвід колегії суддів головуючого судді Федотова І.В., Сорочка Є.О., Єгорової Н.М., та заява про відвід судді Єгорової Н.М.
Заяви про відвід судді Сорочка Євгена Олександровича мотивовано тим, що відповідно до Указу Президента України від 02 червня 2007 року №485/2007 Сорочка Євгена Олександровича призначено суддею Чернігівського окружного адміністративного суду строком на п'ять років.
Відповідно до постанови Верховної ради України від 24 травня 2012 року №4860-VI Сорочка Євгена Олександровича обрано на посаду судді Київського апеляційного адміністративного суду безстроково.
Так, на думку представника позивача, обрання на посаду судді вищої інстанції відбулося у незаконний спосіб - до закінчення 5-річного строку повноважень судді, призначеного Президентом України вперше.
Крім того, заявник вказує на те, що суддя усвідомлював або повинен був усвідомлювати, що його було обрано на посаду судді Київського апеляційного адміністративного суду безстроково у незаконний спосіб, однак при цьому, не відмовився виконувати повноваження незаконно обраного судді, у зв'язку з чим, суддя не заслуговує на довіру під час розгляду цієї справи, він не може забезпечити достатні гарантії для виключення будь якого розумного сумніву щодо відсутності своєї безсторонності, а також ухвалити законне, обґрунтоване та справедливе судове рішення.
Також, як на підставу для відводу судді Сорочка Є.О. заявник вказує на те, що суддя Сорочко Є.О. не може забезпечити гарантії своєї безсторонності, оскільки його брат ОСОБА_3 працював у підпорядкуванні військового прокурора А. Матіоса, який має особисте неприязне відношення до позивача. Так, заявник, стверджує про те, що вказана особа маючи зв'язки в органах прокуратури та інших державних органах буде здійснювати вплив на суддю Сорочка Є.О .
Свою заяву про відвід судді Єгорової Наталії Миколаївни заявник мотивує тим, що суддю Єгорову (на той час Літвіну) Н.М. обрано безстроково на посаду судді Київського апеляційного адміністративного суду у незаконний спосіб, оскільки ухвалення рішення про обрання відбулося до закінчення п'ятирічного строку повноважень, визначеного Указом Президента від 12 січня 2004 року №32/2004.
Відтак, на думку заявника, розгляд справи №320/6723/19 не здійснюється "судом, встановленим законом".
Представник позивача, також зазначає, що підстави для відводу суддів Єгорової Н.М. та Сорочка Є.О. встановлені за критерієм, який він визначив, посилаючись на рішення Європейського суду з прав людини, прийняті у справах "Бочан проти України" (№7577/02), "Фельдман проти України", "Де Кубер проти Бельгії", "Кастільо Альгар прти Іспанії", "Фей проти Австрії", та на рішення Конституційного Суду України від 05 квітня 2011 року № 1-10/2011.
Мотивуючи заяву про відвід колегії суддів головуючого судді Федотова І.В., Сорочка Є.О., Єгорової Н.М. заявник вказує на те, що вказані судді, визначивши порядок апеляційного перегляду судового рішення у порядку письмового провадження порушили право позивача на доступ до суду в сенсі п.1 ст. 6 Конвенції 1950 року, проігнорувавши клопотання сторони позивача про участь у судовому засіданні з викликом сторін та допит свідків.
Таким чином, на думку заявника, судді продемонстрували очевидну небезсторонність - прихильність на користь сторони відповідача, що є незаконним та неприпустимим.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.08.2020 р. заяви представника позивача Костенка Вадима Павловича про відвід колегії суддів - головуючого судді Федотова Ігоря В'ячеславовича, суддів Єгорової Наталії Миколаївни та Сорочка Євгена Олександровича, та заяви про відвід судді Єгорової Наталії Миколаївни та судді Сорочка Євгена Олександровича визнано необґрунтованими. Зупинено провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2020 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до першого заступника начальника державної установи "Білоцерківська виправна колонія №35" Добровольського Валентина Миколайовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: державна установа "Білоцерківська виправна колонія (№35)" про визнання протиправним та скасування постанови до вирішення питання щодо заяви Костенка Вадима Павловича про відвід колегії суддів Шостого апеляційного адміністративного суду в складі головуючого судді (судді-доповідача) Федотова Ігоря В'ячеславовича, суддів Єгорової Наталії Миколаївни та Сорочка Євгена Олександровича. Передано справу № 320/6723/19 для визначення за допомогою автоматизованої системи документообігу суду судді, що вирішуватиме питання про відвід.
Відповідно до ст. 40 КАС України заяви про відвід передано для вирішення іншим складом суду у порядку, встановленому ч. 1 ст. 31 даного Кодексу.
Відповідно до Витягу із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.08.2020 р. для розгляду заяв про відвід суддів визначено суддю Шостого апеляційного адміністративного суду Кузьмишину О.М.
Частиною 8 ст. 40 КАС України встановлено, що суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.
З урахуванням наведеного вище, заяви про відвід суддів Федотова І.В., Єгорової Н.М., Сорочка Є.О.; Єгорової Н.М., Сорочка Є.О. підлягаєють розгляду в порядку письмового провадження.
Дослідивши подані заяви про відвід, оцінивши наявні в справі докази, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, що мають значення для вирішення питання відводу, суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу та відсутність підстав для його задоволення з огляду на наступне.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (іі) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими, іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (Рішення ЄСПЛ у справі "Мироненко і Мартенко проти України", "Олександр Волков проти України").
Судовий захист є юрисдикційною формою захисту порушених або оспорюваних суб'єктивних прав та інтересів. Сутність такої форми захисту полягає в тому, що особа, яка вважає, що її права та законні інтереси порушені неправомірними діями інших осіб чи органів, звертається за захистом до суду як державного органу, уповноваженого вирішувати спори з метою відновлення порушеного права й припинення такого порушення. Визначальною складовою принципу захисту прав та інтересів є забезпечення гарантій права кожної людини на ефективний судовий захист.
Слід також звернути увагу на те, що для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними.
Відвід повинен бути вмотивований - з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.
Частиною 1 ст. 36 КАС України визначено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Отже, не можуть бути підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, зокрема, призначення суддів на посади, прийняття ними процесуальних рішень у справі.
Дослідивши заяви про відвід складу суду та обставини, які в ній зазначені, суд визнає їх припущеннями, які не можуть вважатися підставою для сумніву у неупередженості та необ'єктивності колегії суддів у розгляді цієї справи.
Проаналізувавши аргументи, якими представник позивача обґрунтовує заявлені відводи, суд приходить до висновку, що такі не доводять наявності обставин, які могли б за суб'єктивними чи об'єктивними критеріями викликати сумнів в об'єктивності або неупередженості визначеного складу суду при розгляді цієї справи як підстави для відводу відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України.
Частиною 4 ст. 40 КАС України передбачено, що якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Згідно із ч. ч. 11, 12 цієї статті, питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
З урахуванням вищевикладеного, слід дійти висновку, що подані заяви про відвід не містять підстав для відводу, що передбачені нормами закону та обґрунтувань щодо підстав їх подання, що можуть викликати сумнів у неупередженості суддів, а відтак суд вважає за необхідне визнати їх безпідставними, необґрунтованими, недоведеними, а отже такими, що задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 36, 39, 40, 243, 321, 325 КАС України, суд, -
У задоволенні заяв представника позивача Костенка Вадима Павловича про відвід колегії суддів - головуючого судді Федотова Ігоря В'ячеславовича, суддів - Єгорової Наталії Миколаївни та Сорочка Євгена Олександровича, та заяви про відвід судді Єгорової Наталії Миколаївни та судді Сорочка Євгена Олександровича, відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Кузьмишина