Справа № 320/3533/19
про залишення апеляційної скарги без руху
11 серпня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Степанюка А.Г., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2019 у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових-повідомлень-рішень,-
У липні 2019 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - Позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, у подальшому замінено на правонаступника Головне управління Державної податкової служби у Київській області (далі - Відповідач, ГУ ДПС у Київській області), в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0001151303 від 29.01.2019 року та № 0001441303, № 0001131303, № 0001121303 від 28.01.2019 року.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 08.10.2019 позов задоволено.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.01.2020 року повернуто ГУ ДПС у Київській області вперше подану апеляційну скаргу у зв'язку відсутністю документу про сплату судового збору.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Київській області вдруге подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 295 КАС України, а саме - пропущено тридцятиденний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Крім того, приписи п. 1 ч. 2 ст. 295 КАС України визначають, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Як вбачається з матеріалів справи, повний текст рішення суду першої інстанції Відповідач отримав не пізніше 05.11.2019 року, що підтверджується відбитком штампу реєстрації вхідної кореспонденції суду першої інстанції на першій сторінці вперше поданої ГУ ДПС у Київській області апеляційної скарги. Отже, останнім днем подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції було 05.12.2019 року. Проте апеляційну скаргу подано до відділення поштового зв'язку 24.07.2020 року, тобто поза межами встановленого приписами КАС України процесуального строку.
В обґрунтування причин поважності пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції Апелянт зазначив, що звернення сторони із заявою про поновлення строку є підставою для прийняття апеляційної скарги до розгляду, а КАС України не містить застережень щодо неможливості повторного подання апеляційної скарги у межах річного строку з моменту складання повного тексту судового рішення. Наголошує на неможливості забезпечити подання апеляційної скарги в межах визначеного КАС України строку у зв'язку із обмеженим фінансуванням та масовим звільненням працівників контролюючого органу. Також підкреслює на наявність у нього конституційного права на подання апеляційної скарги.
Разом з тим, на переконання суду, такі причини пропуску процесуального строку поважними бути не можуть з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи, вперше подану ГУ ДПС в Київській області апеляційну скаргу було залишено без руху ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.12.2019 року у зв'язку із несплатою судового збору. Вказаним судовим рішенням було надано десятиденний строк для усунення недоліків. У зв'язку з неподанням документу про сплату судового збору в установлений строк суд ухвалою від 14.01.2020 року повернув ГУ ДПС у Київській області вперше подану останнім апеляційну скаргу, відмовивши у задоволенні поданого клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги. Тобто, Відповідач мав достатній встановлений чинним процесуальним законодавством строк для забезпечення сплати судового збору.
Відповідно до ч. 2 ст. 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Судом враховується, що підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 26.04.2018 року у справі №820/4420/18.
Сама по собі сплата судового збору суб'єктом владних повноважень не може бути безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції за відсутності належного підтвердження вчинення таким суб'єктом дій, спрямованих на забезпечення апеляційного оскарження судового рішення.
Аналогічна позиція підтримується і Верховним Судом, зокрема, у постановах від 18.05.2018 року у справі №820/4558/16, від 22.05.2018 року у справі №826/26113/15, від 18.09.2018 року у справі №826/25121/15.
Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне підкреслити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Наведений висновок викладений у постанові Верховного Суду від 26.03.2020 року у справі № 805/2688/18-а.
Обмеження строку на апеляційне оскарження не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 року №17-рп/2011). Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії», справа «Креуз проти Польщі»).
Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
При цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу, що Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічний гарантій з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» №540-ІХ від 30.03.2020 року, яким, серед іншого, внесені зміни до КАС України, набрав чинності 02.04.2020 року. Тоді як строк на апеляційне оскарження рішення у цій справі сплинув, як було встановлено вище, 05.12.2019 року, тобто до набрання законом чинності.
Крім того, суд звертає увагу на те, що вдруге апеляційну скаргу було подано 24.07.2020 року, тобто майже через сім місяців з моменту постановлення 13.01.2020 року ухвали про повернення вперше поданої апеляційної скарги.
Крім іншого, суд вважає за необхідне підкреслити, що наданий до апеляційної скарги документ про сплату судового збору - платіжне доручення від 16.07.2020 року № 1970 , свідчить, що платіж було проведено органами ДКС України 20.07.2020 року, що вказує на те, що Апелянт не забезпечив невідкладне подання вдруге апеляційної скарги після забезпечення сплати судового збору.
Щодо доводів Держгеонадр про обмежену кількість працівників, відповідальних за подання апеляційної скарги та їх завантаженість, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка міститься в постанові від 21.05.2020 року у справі № 620/3949/18, законодавством покладено обов'язок дотримання процесуальних строків саме на учасника справи, а не на його окремих працівників. А тому, неналежна організація трудового процесу з боку відповідальних осіб не може бути поважною причиною для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про необґрунтованість твердження Апелянта про наявність достатніх правових підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Інших причин поновлення строку звернення до суду ГУ ДПС у Київській області не зазначено.
Згідно ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи, що Апелянтом пропущено тридцятиденний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а викладені у клопотанні причини пропуску такого строку поважними визнані не були, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без руху та надання ГУ ДПС у Київській області строку для усунення визначених у вказаній ухвалі недоліків шляхом подання заяви про поновлення на апеляційне оскарження рішення суду із зазначенням інших поважних, на думку Апелянта, причин для його поновлення, а також зокрема, але не виключно, надання пояснень щодо неподання апеляційної скарги невідкладно після отримання копії ухвали про повернення вперше поданої та забезпечення сплати судового збору.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 298, 321, 325 КАС України, суд, -
Визнати викладені у клопотанні Головного управління ДПС у Київській області про поновлення строку на апеляційне оскарження причини пропуску строку - не поважними.
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2019 у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових-повідомлень-рішень - залишити без руху.
Вказати, що Апелянт протягом десяти днів, які обраховуються з моменту отримання копії даної ухвали, має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якій зазначити інші причини, які він вважає поважними, для його поновлення.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А.Г. Степанюк