Справа № 320/477/19
про залишення апеляційної скарги без руху
10 серпня 2020 року м. Київ
Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Федотов І.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2019 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Вказана апеляційна скарга не відповідає вимогам, встановленим статтею 296 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на наступне.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Питання, пов'язані із розміром ставок судового збору, порядком сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору регулюються Законом України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI (далі - «Закон № 3674-VI»).
Відповідно до п. п. 2 п. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на рішення суду судовий збір сплачується у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону № 3674-VI у редакції, яка діяла на момент подання позову до суду першої інстанції, ставка судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою-підприємцем складала 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За подання адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становила 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Разом з тим, в порушення зазначених правових норм, апелянтом не надано доказів сплати судового збору у розмірі 9472,85 грн. (6315,25 х 150% = 9472,85 грн.).
Несплачену суму судового збору належить перерахувати за реквізитами: отримувач - УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача - UA638999980313171206081026007, код класифікації доходів бюджету - 22030101, призначення платежу - судовий збір, Шостий апеляційний адміністративний суд, № справи.
Крім того, вказана апеляційна скарга не відповідає вимогам, ч.3 ст.298 КАС України, так як подана після закінчення тридцятиденного строку на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2019 року.
Разом з цим, апелянт звертається з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, посилаючись на те, що представник ГУ ДПС у Київській області, який супроводжував процес оскарження судового рішення у даній справі звільнився. Також, вказує на великий об'єм роботи та велике навантаження на працівників, обумовлене постійними кадровими змінами, звільненням працівників.
Крім того, апелянт звертає увагу, що в період з 12.03.2020 року на території України діяв карантин відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України корона вірусу COVID-19».
Згідно з приписами ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Відповідно до ч.3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Відповідно до п.4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційного оскарження визнані судом неповажними.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення Київського окружного адміністративного суду постановлено 29 листопада 2019 року.
Проте, апеляційна скарга подана вдруге 30 липня 2020 року, тобто з пропуском тридцятиденного строку для подачі апеляційної скарги. Разом з тим, суд звертає увагу, що ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2020 року апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2019 року повернуто апелянту.
З матеріалів справи вбачається, що зазначену ухвалу суду від 12.02.2020 отримано апелянтом 18.02.2020 року.
Згідно з ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.
Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
При цьому поновлення строку є надання нового строку на вчинення процесуальної дії, яка не була з поважної причини вчинена у заздалегідь встановлений судом строк.
Суд звертає увагу, що встановлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного процесу та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Враховуючи чітко визначенні строки подання апеляційної скарги та дату винесення рішення суду першої інстанції, сторони повинні мати впевненість у гарантованому його виконанні та неможливість порушення такого права шляхом подання апеляційної скарги у будь-який час.
Постійні кадрові зміни чи відсутність укомплектованого штату працівників податкового органу не може впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень.
Посилання апелянта на карантинні заходи, які були встановлені на території України, суд вважає недоречними, оскільки такі були запроваджені з 12.03.2020 року, вже після того як строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у дані справі сплив.
Враховуючи викладене, суд вважає наведені апелянтом причини пропуску строку подання апеляційної скарги неповажними.
Відповідно до частини третьої статті 2 цього Кодексу одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.
Частина друга статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до вимог ч.2 ст.298 КАС України до апеляційної скарги яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст.296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Оскільки вищевказані обставини перешкоджають прийняттю апеляційної скарги до провадження суду апеляційної інстанції, тому відповідно до ст.ст.169, 296 КАС України апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням необхідного строку для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 169, 296, 298 КАС України, суд -
У задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби у Київській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2019 року - відмовити.
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2019 року - залишити без руху.
Надати апелянту строк для усунення недоліків - десять днів з моменту отримання копії даної ухвали.
У разі неусунення недоліків у зазначений вище строк апеляційна скарга буде повернута особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.
Суддя: Федотов І.В.