Справа № 620/841/20 Суддя (судді) першої інстанції: Лобан Д.В.
11 серпня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Парінова А.Б.,
суддів: Горяйнова А.М.,
Кузьмишиної О.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 травня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про зобов'язання вчинити певні дії, -
До Чернігівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просив суд:
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату йому пенсії починаючи з 03 серпня 2018 року, виходячи з 70% його грошового забезпечення, з якого сплачений єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, згідно довідки - витягу з роздавальних відомостей військової частини НОМЕР_1 від 20.01.2020 № 18.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що обрахунок його пенсії є не повним, оскільки в його пенсійній справі станом до 23.01.2020 були відсутні дані щодо отримання ним щомісячної додаткової грошової винагороди. Проте, після надання пенсійному органу відповідних даних, останнім було безпідставно відмовлено у перерахунку його пенсії з урахуванням вказаного додаткового виду грошового забезпечення.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено повністю.
Не погодившись з прийнятим судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на обставини аналогічні викладеним у позовній заяві та при цьому наголошує, що щомісячна додаткова грошова винагорода з якої сплачено страхові внески за загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду.
За наведених у апеляційній скарзі обставин, позивач вважає, що розрахунок його пенсії повинен бути зроблений з грошового забезпечення з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, виплаченої йому у березні 2018 року.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 травня 2020 року та на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.
Відповідачем було подано відзив на апеляційну скаргу відповідно до змісту якого останній зазначає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а також з урахуванням правової позиції Верховного Суду щодо спірних правовідносин. Зокрема, відповідач вказує, що суд першої інстанції вірно зазначив, що виплата щомісячної додаткової винагороди скасована Постановою № 704 та підстави для її виплати з 01.03.2018 відсутні. Натомість, доводи апеляційної скарги вважає безпідставними та необґрунтованими, а вимоги апеляційної скарги такими, що задоволенню не підлягають.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Як було встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 - полковник запасу, проходив службу у військовій частині НОМЕР_2 на посаді начальника організаційно-мобілізаційного управління - заступника начальника штабу управління оперативного командування “Північ”.
Наказом Міністра оборони України (по особовому складу) від 17 липня 2018 року № 433 відповідно до п.2 ч. 5 ст. 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу”, позивач був звільнений з військової служби у запас за пунктом “к” (які проходять військову службу за контрактом, дію якого продовжено понад встановлені строки на період до закінчення особливого періоду або до оголошення демобілізації, та які вислужили не менше 18 місяців з дати продовження дії контракту, якщо вони не виявили бажання продовжити військову службу під час особливого періоду).
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 02.08.2018 № 206 позивач виключений із списків особового складу частини та направлений для зарахування на військовий облік до Чернігівського об'єднаного міського військового комісаріату м. Чернігів.
З матеріалів справи вбачається, що 01 серпня 2018 року Військовою частиною НОМЕР_2 було видано ОСОБА_1 довідку про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії для обчислення пенсії відповідно до ст. 43 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та абз.8 п.7 постанови КМУ від 17.07.1992 № 393.
Зі змісту вказаної довідки вбачається, що до її складу включені наступні складові грошового забезпечення позивача за період березень -липень 2018 року:
основні види:
- посадовий оклад;
- оклад за військове звання;
- надбавка за вислугу років 50% від ПО, ОВЗ;
щомісячні додаткові види та премія:
- надбавка за особливості проходження служби 10%;
- надбавка за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці 20%;
- премія 10%.
Пенсія позивачу призначена Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області на підставі Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб” з 03 серпня 2018 року.
Вислуга повних років на військовій службі позивача - 30 років, відповідно розмір пенсії складає 70 % грошового забезпечення.
23.01.2020 позивач особисто подав до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області заяву про перерахунок його пенсії та додав до даної заяви оригінал довідки-витягу з роздавальних відомостей військової частини НОМЕР_1 від 20.01.2020 № 18 про розмір грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням, з яких сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а саме за період з серпня 2016 року по липень 2018 року.
Зі змісту вказаної довідки вбачається, що розмір грошового забезпечення позивача був визначений з наступних складових:
- оклад за військове звання;
- посадовий оклад;
- надбавка за вислугу років;
- надбавка за виконання особливо важливих завдань;
- надбавка за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці;
- премія;
- щомісячна додаткова винагорода.
Розглянувши вказану заяву позивача, Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області листом від 13.02.2020 № 48-153/Б-02/8-2500/20 повідомило ОСОБА_1 , що пенсія йому виплачується згідно з чинним законодавством та не має законних підстав проводити перерахунок його пенсії з урахуванням щомісячної грошової винагороди.
Вважаючи свої права та інтереси порушеними, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що в розумінні вимог пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393для осіб, які звільнені із служби, у тому числі військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, з 01 березня 2018 року та пізніше, розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення загальної суми таких видів грошового забезпечення за останні фактичні місяці служби підряд перед звільненням починаючи з 01 березня 2018 року на кількість таких місяців. З огляду на зазначене та враховуючи, що щомісячна додаткова грошова винагорода з 01 березня 2018 року не входила до складу грошового забезпечення позивача, то відповідно сума вказаної винагороди не включається до складу грошового забезпечення позивача, з якого обчислюється пенсія.
Переглядаючи справу за наявними у ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.
В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частинами 1-3 ст. 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин тут й надалі; далі - Закон № 2011-XII) встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види його складових:
1) посадовий оклад;
2) оклад за військовим званням;
3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення;
4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Частиною 1 ст. 15 Закону № 2011-ХІІ визначено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-XII).
Однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій.
Так, ч. 3 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (далі - КМ України).
Відповідно до п. 7 постанови КМ України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
Таким чином, Закон № 2262-ХІІ, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, зокрема осіб, звільнених з військової служби, та має на меті реалізацію цими особами, конституційного права на державне пенсійне забезпечення і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України, передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячні основні види грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
Тобто, при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.
При цьому, факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, та має значення лише для включення до цього грошового забезпечення його видів з переліку, визначеного статтею 43 Закону № 2262-ХІІ, який є вичерпним.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2019 у справі № 522/2738/17.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, отримувана позивачем щомісячна додаткова грошова винагорода, з якої щомісяця утримувався єдиний внесок, має бути включена до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії, у зв'язку із чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 522/3148/17.
При цьому, колегія суддів не приймає до уваги посилання відповідача на положення постанови КМУ від 17.07.1992 № 393 та постанови КМУ від 30.08.2017 № 704, що слугували підставою для відмови позивачу у проведенні перерахунку пенсії, та разом з цим вважає помилковим висновок суду першої інстанції, що для осіб, які звільнені зі служби, у тому числі військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, з 01 березня 2018 року та пізніше, розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення загальної суми таких видів грошового забезпечення за останні фактичні місяці служби підряд перед звільненням починаючи з 01 березня 2018 року на кількість таких місяців.
Так, положеннями п. 7 постанови КМ України від 17.07.1992 № 393 чітко визначено, що розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що положення вказаного пункту, якими передбачено, що середньомісячна сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення загальної суми таких видів грошового забезпечення за останні фактичні місяці служби підряд перед звільненням (смертю) зі служби, починаючи з 1 березня 2018 р. на кількість таких місяців на позивача не розповсюджуються, оскільки визначає умови розрахунку середньої суми щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії осіб, які звільнені зі служби, відряджених до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та інших підприємств, установ та організацій, зокрема у довготермінові закордонні відрядження, та виключно у разі, коли строк військової служби після повернення з відрядження до звільнення на пенсію становив менше ніж 24 календарні місяці, з 1 березня 2018 р. та пізніше, або осіб, які померли (загинули) в зазначений період і на час звільнення (смерті) мають менше ніж 24 календарні місяці служби.
За наведених обставин, колегією суддів встановлено, що висновок суду першої інстанції про те, що оскільки щомісячна додаткова грошова винагорода з 01 березня 2018 року не входить до складу грошового забезпечення позивача, відповідно сума вказаної винагороди за лютий 2018 року не включається до складу грошового забезпечення позивача, з якого обчислюється пенсія є помилковим, а наведені відповідачем у листі від 13.02.2020 № 48-153/Б-02/8-2500/20 підстави для відмови позивачу у перерахунку його пенсії на підставі довідки - витягу з роздавальних відомостей військової частини НОМЕР_1 від 20.01.2020 № 18 - протиправними.
З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення вимог позивача в частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату йому пенсії виходячи з 70% його грошового забезпечення, з якого сплачений єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, згідно довідки - витягу з роздавальних відомостей військової частини НОМЕР_1 від 20.01.2020 № 18.
Вирішуючи питання щодо строку, з якого позивачу необхідно здійснити відповідний перерахунок його пенсії, колегія суддів зазначає про таке.
Відповідно до пункту 23 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1, перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону № 2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
Отже, з аналізу наведеної норми слідує, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи.
Разом з цим, колегія суддів зазначає, що за результатом розгляду зразкової справи № 160/8324/19 Верховний Суд у постанові від 17 грудня 2019 року дійшов висновку, що до моменту отримання належної довідки від відповідача у пенсійного органу не виникає обов'язку з перерахунку пенсії позивача.
Як встановлено судом, підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами по справі, позивач звернувся до відповідача з відповідною заявою та довідкою військової частини НОМЕР_1 від 20.01.2020 № 18 23 січня 2020 року, а тому саме з вказаної дати у відповідача виникли правові підстави для перерахунку пенсії позивача з урахуванням вказаних у цій довідці відомостей.
Таким чином, на підставі встановлених під час апеляційного розгляду обставин справи у їх сукупності та взаємозв'язку, колегією суддів встановлено, що висновки викладені у рішенні суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та нормам чинного законодавства, а також повністю спростовуються наявними у справі доказами.
Положеннями ст. 242 КАС України встановлено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, що є підставою для його скасування, та прийняття нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 242, 308, 311, 315, 317, 321-322, 325, 328 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 травня 2020 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити частково.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П'ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005, код ЭДРПОУ - 21390940) починаючи з 23 січня 2020 року здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 ) виходячи з 70% грошового забезпечення, врахувавши у розрахунок, з якого обчислюється пенсія, щомісячну додаткову грошову винагороду, відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 від 20.01.2020 № 18, з урахуванням раніше виплачених сум.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя А.Б. Парінов
Судді А.М. Горяйнов
О.М. Кузьмишина