Ухвала від 06.08.2020 по справі 380/3250/20

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа№380/3250/20

УХВАЛА

з питань залишення позову без розгляду

06 серпня 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сасевича О.М.,

секретаря судового засідання Шиц А.А.,

представника позивача Мельника М.А.,

представника відповідачів Гавриляка Р.А.,

розглянувши у підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження клопотання представника відповідачів про залишення позову без розгляду та заяву представника позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер Дістрібьюшн» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання до вчинення дій,-

ВСТАНОВИВ:

На розгляд до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер Дістрібьюшн» до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Львівській області, із вимогами:

1)визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Львівській області про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме:

-рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №1056181/37171990 від 22.01.2019 року;

-рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову

в такій реєстрації №1056435/37171990 від 22.01.2019 року;

в такій реєстрації №1056160/37171990 від 22.01.2019 року;

-рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №1101412/37171990 від 12.03.2019 року;

2)зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкові накладні ТзОВ «Партнер Дістрібьюшн» (код ЄДРПОУ 37171990) датою їх подання на реєстрацію, а саме: податкову накладну №2701612 від 14.03.2018 року на суму 1261,50 грн.; податкову накладну №2701446 від 14.03.2018 року на суму 2712,40 грн.; податкову накладну №2701448 від 14.03.2018 р. на суму 427,32 грн.; податкову накладну №2701440 від 14.03.2018 року на суму 1815,08 грн.; податкову накладну №2701432 від 14.03.2018 року на суму 7425,32 грн.; податкову накладну №2701449 від 14.03.2018 року на суму 3676,36 грн.; податкову накладну №2701355 від 14.03.2018 року на суму 1382,78 грн.; податкову накладну №2701358 від 14.03.2018 року на суму 1361,64 грн.; податкову накладну №2701357 від 14.03.2018 року на суму 1007,40 грн.; податкову накладну №2701412 від 14.03.2018 року на суму 485,79 грн.; податкову накладну №2701387 від 14.03.2018 року на суму 2889,90 грн.; податкову накладну №2701619 від 14.03.2018 року на суму 6775,38 грн.; податкову накладну №2701618 від 14.03.2018 року на суму 5423,21 грн.; податкову накладну №2701617 від 14.03.2018 року на суму 787,19 грн.; податкову накладну №2701616 від 14.03.2018 року на суму 2314,85 грн.; податкову накладну №2701624 від 14.03.2018 року на суму 1128,71 грн.; податкову накладну №2701663 від 14.03.2018 року на суму 2721,34 грн.; податкову накладну №2701808 від 14.03.2018 року на суму 871,30 грн.; податкову накладну №2701777 від 14.03.2018 року на суму 390,24 грн.; податкову накладну №2701776 від 14.03.2018 року на суму 1040,00 грн.; податкову накладну №2701662 від 14.03.2018 року на суму 711,99 грн.; податкову накладну №2701620 від 14.03.2018 року на суму 5037,82 грн.; податкову накладну №2701614 від 14.03.2018 року на суму 9483,89 грн.; податкову накладну №2701615 від 14.03.2018 року на суму 2166,20 грн.; податкову накладну №2701631 від 14.03.2018 року на суму 185,76 грн.; податкову накладну №2701642 від 14.03.2018 року на суму 1206,60 грн.; податкову накладну №2701661 від 14.03.2018 року на суму 3196,07 грн.; податкову накладну № 2701298 від 13.03.2018 року на суму 2416,60 грн.; податкову накладну №2701334 від 13.03.2018 року на суму 6724,26 грн.; податкову накладну №2701110 від 09.03.2018 року на суму 1856,34 грн.; податкову накладну №2701109 від 09.03.2018 року на суму 2549,94 грн.; податкову накладну №2701111 від 09.03.2018 року на суму 5072,50 грн.; податкову накладну №2701299 від 13.03.2018 року на суму 1786,88 грн.; податкову накладну №2701113 від 09.03.2018 року на суму 781,92 грн.; податкову накладну №2701443 від 14.03.2018 року на суму 175,14 грн.; податкову накладну №2701046 від 09.03.2018 року на суму 721,92 грн.; податкову накладну №1502665 від 10.03.2018 року на суму 613,08 грн.; податкову накладну №1502666 від 10.03.2018 року на суму 613,08 грн.; податкову накладну №1502667 від 10.03.2018 року на суму 151,20 грн.; податкову накладну №1502669 від 10.03.2018 року на суму 931,68 грн.; податкову накладну №1502668 від 10.03.2018 року на суму 222,40 грн.; податкову накладну №1502670 від 10.03.2018 року на суму 512,40 грн.; податкову накладну №1503013 від 13.03.2018 року на суму 988,08 грн.;податкову накладну №1503012 від 13.03.2018 року на суму 111,20 грн.; податкову накладну №1503015 від 13.03.2018 року на суму 290,00 грн.; податкову накладну №1503014 від 13.03.2018 року на суму 132,84 грн.; податкову накладну №2701552 від 14.03.2018 року на суму 1456,18 грн.; податкову накладну №2701549 від 14.03.2018 року на суму 2277,04 грн.; податкову накладну №1502647 від 10.03.2018 року на суму 328,40 грн.; податкову накладну №1401589 від 09.03.2018 року на суму 312,15 грн.

Ухвалою судді від 30.04.2020 року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання.

26.05.2020 року представник відповідачів подав до суду відзив на позовну заяву.

29.05.2020 року представник відповідачів надіслав до суду засобами електронного зв'язку клопотання про залишення позову без розгляду, у зв'язку із пропуском позивачем строку звернення до суду з означеним позовом. Клопотання обґрунтоване тим, що рішення про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не є рішеннями про нарахування грошового зобов'язання в розумінні ст.102 і п.56.18 Податкового кодексу України, якими встановлюється право та строки оскарження рішень про визначення грошових зобов'язань, а тому для оскарження рішень про відмову у реєстрації податкової накладної, на яке в силу наведеного не поширюються правила п.56.18 та ст.102 Податкового кодексу України, застосовується загальний строк звернення до суду - шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Протокольною ухвалою суду 01.06.2020 року було задоволено клопотання представника відповідачів та здійснено заміну відповідачів - Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Львівській області на належних - Державну податкову службу України, Головне управління ДПС у Львівській області.

01.06.2020 року представник позивача подав до суду заперечення на клопотання про залишення позовної без розгляду.

23.07.2020 року представник відповідачів повторно подав до суду клопотання про залишення позову без розгляду.

03.08.2020 року від представника позивача засобами поштового зв'язку надійшла до суду заява про поновлення строку для звернення до суду з означеним позовом. Заява обгрунтована тим, що Верховний Суд у постанові від 02.07.2020 року у справі №1.380.2019.006119 сформулював правовий висновок, відповідно до якого строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН з похідною вимогою про зобов'язання її зареєструвати, у разі, коли платником податків не використовувалася процедура адміністративного оскарження таких рішень як досудового порядку вирішення спору, визначається частиною першою статті 122 КАС України і становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Позивач зазначає, що до відступлення Верховним Судом від правового висновку, наведеного у постановах Верховного Суду від 17.07.2019 року у справі №640/46/19 та від 14.02.2019 року у справі №813/4921/17, вважалось, що строк на оскарження рішення про відмову в реєстрації ПН/РК становить 1095 днів, незалежно від використання права на адміністративне оскарження. Таким чином, на момент подачі позовної заяви позивач не міг очікувати, що буде сформовано позицію, відповідно до якої, строк на звернення до суду для оскарження рішень про відмову в реєстрації ПН/РК буде скорочено.

Окрім того, 03.08.2020 року представник позивача подав до суду заперечення на клопотання про залишення позову без розгляду.

Отже, спірним у цій справі є питання застосування строку звернення до суду з позовом про визнання протиправними і скасування рішень про відмову в реєстрації податкових накладних в ЄРПН та зобов'язання їх зареєструвати, у разі, коли платником податків не проводилася процедура адміністративного оскарження таких рішень як досудового порядку вирішення спору.

Суд у підготовчому засіданні поставив на обговорення заяву представника позивача про визнання поважними причин пропуску строків звернення до суду й поновлення такого строку та клопотання представника відповідачів щодо залишення позову без розгляду.

У підготовчому засіданні представник позивача заяву про поновлення строку звернення до суду підтримав, просив суд визнати поважними причини пропуску позивачем такого строку, заперечив проти задоволення клопотання представника відповідачів про залишення позову без розгляду.

Представник відповідачів у підготовчому засіданні вказав на пропуск позивачем встановленого законом строку звернення до адміністративного суду, просив суд відмовити у задоволенні заяви представника позивача, залишивши позов без розгляду.

Заслухавши думку представників сторін, розглянувши заяву представника позивача про визнання поважними причин пропуску строків звернення до суду й поновлення пропущеного строку звернення до суду та клопотання представника відповідачів щодо залишення позову без розгляду, водночас, визначаючись щодо дотримання позивачем строків звернення до суду та наявності підстав для поновлення такого строку, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч.2 ст.122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з правовою позицією викладеною, зокрема, у постанові Верховного Суду від 17.07.2019 року у справі №640/46/19, відповідно до п.56.1 ст.56 Податкового кодексу України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 56.23 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що оскарження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється у порядку, визначеному цією статтею з урахуванням таких особливостей: скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних подається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику; скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних розглядається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, за участі уповноваженої особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику; скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних розглядається протягом 10 календарних днів з дня отримання такої скарги центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Термін розгляду скарги не може бути продовженим; якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не надсилається платнику податків протягом 10-денного строку, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку.

Відповідно до абзаців 1-3 пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Статтею 102 Податкового кодексу України передбачено строк давності тривалістю 1095 днів (2555 днів у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу).

Таким чином, вказані вище положення Податкового кодексу України передбачають, що строк для звернення платника податків до адміністративного суду із позовом про скасування податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу становить 1095 днів (2555 днів у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу) і обчислюється з дня отримання платником податків такого рішення.

Проте, у постанові від 02.07.2020 року у справі №1.380.2019.006119 Верховний Суд відступив від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах в частині, що положення пункту 56.18 статті 56 ПК України є спеціальними по відношенню до приписів статті 122 КАС України, а тому незалежно від використання платником податків права на адміністративне оскарження, строк звернення до суду з адміністративним позовом про оскарження рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН становить 1095 днів, викладеного у постановах Верховного Суду від 17 липня 2019 року (справа №640/46/19), від 17 лютого 2019 року (справа №813/4921/17).

Правова позиція Верховного Суду, викладена у цій постанові, полягає перш за все у тому, що у справах цієї категорії застосовуються загальні строки звернення до суду, визначені нормами Кодексу адміністративного судочинства України, а не Податковим кодексом України.

Таким чином, колегія суддів сформулювала правовий висновок, відповідно до якого, строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН з похідною вимогою про зобов'язання її зареєструвати, у разі, коли платником податків не використовувалася процедура адміністративного оскарження таких рішень як досудового порядку вирішення спору, визначається частиною першою статті 122 КАС України і становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, судом з'ясовано та підтверджено матеріалами адміністративної справи (яка розглядається), що позивач дізнався про порушення його прав, у зв'язку із прийняттям контролюючим органом рішень про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме: №1056181/37171990 від 22.01.2019 року, №1056172/37171990 від 22.01.2019 року, №1056176/37171990 від 22.01.2019 року, №1056169/37171990 від 22.01.2019 року, №1056435/37171990 від 22.01.2019 року, №1056440/37171990 від 22.01.2019 року, №1056155/37171990 від 22.01.2019 року, №1056160/37171990 від 22.01.2019 року, №1056158/37171990 від 22.01.2019 року, №1056438/37171990 від 22.01.2019 року, №1056164/37171990 від 22.01.2019 року, №1056309/37171990 від 22.01.2019 року, №1056306/37171990 від 22.01.2019 року, №1056302/37171990 від 22.01.2019 року, №1056297/37171990 від 22.01.2019 року, №1079964/37171990 від 18.02.2019 року, №1056330/37171990 від 22.01.2019 року, №1056257/37171990 від 22.01.2019 року, №1056343/37171990 від 22.02.2019 року, №1056338/37171990 від 22.01.2019 року, №1056326/37171990 від 22.01.2019 року, №1056321/37171990 від 22.01.2019 року, №1056184/37171990 від 22.01.2019 року, №1056187/37171990 від 22.01.2019 року, №1057342/37171990 від 23.01.2019 року, №1056322/37171990 від 22.01.2019 року, №1056324/37171990 від 22.01.2019 року, №1078117/37171990 від 15.02.2019 року, №1078171/37171990 від 15.02.2019 року, №1078179/37171990 від 15.02.2019 року, №1078173/37171990 від 15.02.2019 року, №1078174/37171990 від 15.02.2019 року, №1078109/37171990 від 15.02.2019 року, №1079957/37171990 від 18.02.2019 року, №1078180/37171990 від 15.02.2019 року, №1078102/37171990 від 15.02.2019 року, №1101412/37171990 від 12.03.2019 року, №1101468/37171990 від 12.03.2019 року, №1101337/37171990 від 12.03.2019 року, №1101340/37171990 від 12.03.2019 року, №1101415/37171990 від 12.03.2019 року, №1101339/37171990 від 12.03.2019 року, №1101461/37171990 від 12.03.2019 року, №1101360/37171990 від 12.03.2019 року, №1101477/37171990 від 12.03.2019 року, №1101489/37171990 від 12.03.2019 року, №1078181/37171990 від 15.03.2019 року, №1078121/37171990 від 15.03.2019 року, №1096128/37171990 від 06.03.2019 року, №1068294/37171990 від 05.02.2019 року.

Як встановлено судом із матеріалів справи та стверджується поясненнями представника позивача, наданими у підготовчих засіданнях, позивач в адміністративному порядку рішень контролюючого органу (комісії Головного управління ДФС у Львівській області) не оскаржував, відтак строк звернення до суду становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Проте, з даним позовом позивач звернувся до суду лише 29.04.2020 року, в той час коли строк оскарження спірних рішень закінчився наприкінці 2019 року.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що оскільки позивач фактично дізнався про порушення його прав та законних інтересів у 2019 році, а з позовом до суду про скасування вищевказаних рішень комісії Головного управління ДФС у Львівській області про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних звернувся 29.04.2020 року, тому Товариством з обмеженою відповідальністю «Партнер Дістрібьюшн» пропущено шестимісячний строк звернення до суду.

Згідно ч.2 ст.6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

За приписами ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року №3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (ратифіковано Україною 17.07.1997 року) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Доводи представника позивача із посиланням на практику апеляційного суду та Європейського суду з прав людини не спростовують факт пропуску строку звернення до суду, оскільки Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання, а зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28.10.1998 року, заява №28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Крім того, у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, Європейський суд з прав людини виходить із наступного: 1)поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2)поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об'єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3)оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4)будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5)необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

Водночас, як зазначив Європейський Суд з прав людини в ухвалі щодо прийнятності заяви від 30.08.2006 року (справа «Каменівська проти України»), «право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані».

За практикою Європейського Суду з прав людини право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).

Суд зазначає, що дотримання строків звернення до суду з позовною заявою є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Це дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє стабільності діяльності суб'єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Тому у разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку.

Виходячи з вищевикладеного, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» (№3236/03 від 03 квітня 2008 року, §41) зазначено, що «…Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави».

Отже, за практикою Європейського суду з прав людини застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду.

При цьому, представником позивача у заяві про поновлення строку звернення до суду не наведено будь-яких поважних причин, які б об'єктивно та непереборно перешкоджали йому своєчасно звернутись до суду із вищезазначеними вимогами.

Водночас, на переконання суду, зміна Верховним Судом правової позиції, як зазначає представник позивача у своїй заяві та запереченнях, не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Суд наголошує, що учасники справи зобов'язанні діяти вчасно та в належний спосіб, у зв'язку з чим, будь-які зволікання останніх не свідчать про намір добросовісної реалізації права на звернення до суду.

Згідно з ч.1 ст.121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли вказаним Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачем пропущено строк звернення до суду без поважних причин.

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Отже, під час розгляду питання щодо визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду представник позивача не надав в обґрунтування своїх стверджень достатніх доказів у підтвердження обставин, що перешкоджали позивачу своєчасно звернутися до суду із позовом. В той же час, наведені представником відповідачів обставини щодо відсутності поважних причин пропуску строку звернення до суду, знайшли підтвердження відповідними доказами, зокрема, наявними у справі документами. Тож, суд не вбачає можливим визнати поважними причини пропуску позивачем строку звернення до суду.

Відповідно до ч.2 ст.183 КАС України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: 1)залишення позовної заяви без розгляду; 2)закриття провадження у справі; 3)закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Згідно з п.8 ч.1 ст.240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених ч.ч.3-4 ст.123 цього Кодексу.

З огляду на викладене, суд вважає, що у задоволенні заяви представника позивача про визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними та поновлення такого строку необхідно відмовити, а позов - залишити без розгляду, задоволивши клопотання представника відповідачів, відповідно до п.8 ч.1 ст.240 КАС України.

В силу частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням), тому судовий збір в сумі 105100,00 грн., сплачений згідно платіжного доручення №26683 від 17.03.2020 року підлягає поверненню позивачу.

Керуючись ст.122, 123, 139, 173, 240, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду відмовити.

Клопотання представника відповідачів про залишення позову без розгляду в адміністративній справі №380/3250/20 задоволити.

Залишити без розгляду позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер Дістрібьюшн» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання до вчинення дій.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Партнер Дістрібьюшн» (79040, м.Львів, вул.Городоцька, буд.355, офіс 325; код ЄДРПОУ 37171990) судовий збір у розмірі 105100 (сто п'ять тисяч сто) грн. 00 коп., сплачений згідно платіжного доручення №26683 від 17.03.2020 року.

Роз'яснити позивачу, що після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, він має право на повторне звернення до адміністративного суду, у загальному порядку.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду в порядку, передбаченому ст.297 Кодексу адміністративного судочинства України, та у строки визначені ст.295 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням гарантій, встановлених пунктом 3 Розділу VI «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Сасевич О.М.

Повний текст ухвали складено та підписано 11.08.2020 року.

Попередній документ

90916278

Наступний документ

90916280

Інформація про рішення:

№ рішення:	90916279
№ справи:	380/3250/20
Дата рішення:	06.08.2020
Дата публікації:	14.08.2020
Форма документу:	Ухвала
Форма судочинства:	Адміністративне
Суд:	Львівський окружний адміністративний суд
Категорія справи:	Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; реалізації податкового контролю

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Призначено склад суду (23.11.2020)
Дата надходження:	23.11.2020
Предмет позову:	про визнання протиправними та скасування рішень, зобов"язання вчинити дії

Розклад засідань:

Минулі засідання (8)

25.05.2020 09:00	Львівський окружний адміністративний суд
01.06.2020 12:10	Львівський окружний адміністративний суд
11.06.2020 14:30	Львівський окружний адміністративний суд
22.06.2020 13:30	Львівський окружний адміністративний суд
27.07.2020 14:40	Львівський окружний адміністративний суд
03.08.2020 13:00	Львівський окружний адміністративний суд
06.08.2020 16:00	Львівський окружний адміністративний суд
22.10.2020 11:30	Восьмий апеляційний адміністративний суд