Іменем України
12 серпня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/2214/20
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Борзаниця С.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
До Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі також - позивач) до Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області в особі ліквідаційної комісії, в якій просить зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганській області скасувати рішення від 18.05.2020 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком і при цьому невідкладно з урахуванням вимог статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», розглянути питання про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком з 01.05.2020 з обов'язковим наданням письмового повідомлення про призначення цієї пенсії.
В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що 12.05.2020 позивач звернувся до УПФУ в Станично-Луганському районі за призначенням пенсії за віком.
Для призначення пенсії за віком до УПФУ в Станично-Луганському районі були надані відповідні документи на ім'я ОСОБА_1 , а саме: заява про призначення пенсії від 12.05.2020; паспорт НОМЕР_1 виданий Станично-Луганським РВ УМВС України в Луганській області 09.02.2005; картка платника податків; диплом НОМЕР_2 ; трудова книжка від 10.04.1981; трудова книжка НОМЕР_3 від 05.05.2004; військовий квиток НОМЕР_4 від 24.11.1976; довідка №34 від 14.04.2020.
26.05.2020 позивач отримав рішення без номера від 18.05.2020 за вих.№3457/03-23 про відмову в призначенні пенсії за віком, в якому зазначено, що зарахувати стаж на підставі трудової книжки від 10.04.1981 неможливо у зв'язку із тим, що внесенні зміни на першій сторінці (титульному аркуші) завірено з найменуванням печатки підприємства, записи якого відсутні в трудовій книжці ОСОБА_1 , що порушує вимоги п.2.13 Порядку ведення трудових книжок працівників, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 17.08.1993 за №110. Згідно з пунктом 2.13 Порядку ведення трудових книжок зміна записів у трудових книжках про прізвище, ім'я, по батькові і дату народження виконується власником або уповноваженим органом за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, ім'я та по батькові тощо) із посиланням на номер і дату цих документів. Зазначені зміни вносяться на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Однією рискою закреслюється, наприклад, колишнє прізвище або ім'я, по батькові, дата народження і записуються нові данні з посиланням на відповідні документи на внутрішньому боці обкладинки і завіряються підписом керівника підприємства або печаткою відділу кадрів. Враховуючи вище викладене, у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу в призначенні пенсії відмовлено.
Позивач вважає, що рішення УПФУ в Станично-Луганському районі від 18.05.2020 про відмову у призначенні відповідно до статей 26-28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є протиправним, а тому звернувся з цим позовом до суду.
Відповідач заперечував проти задоволення вимог, про що подав відзив на адміністративний позов (арк. спр. 42-44), в якому зазначив таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся за призначенням пенсії за віком 12.05.2020. Для призначення пенсії були надані документи: заява від 12.05.2020; паспорт НОМЕР_1 від 09.02.2005; картка платника податків від 24.09.2018; диплом НОМЕР_2 ; трудова книжка від 10.04.1981; трудова книжка НОМЕР_3 від 05.05.2004; військовий квіток НОМЕР_4 від 24.11.1976; довідка № 34 від 14.04.2020.
Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон) особи, починаючи з 01.01.2018 по 31.12.2018, мають право на призначення пенсії за віком після досягнення чоловіками 60 років та при наявності страхового стажу не менше 25 років.
Згідно наданих документів ОСОБА_1 має загальний стаж 15 років 7 місяців 3 дні, що недостатньо для призначення пенсії за віком відповідно до Закону.
Зарахувати стаж на підставі трудової книжки від 10.04.1981 неможливо у зв'язку із тим, що внесені зміни на першій сторінці (титульному аркуші) завірено з найменуванням печатки підприємства, записи якого відсутні в трудовій книжці ОСОБА_1 , що порушує вимоги п.2.13 Порядку ведення трудових книжок працівників, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 17.08.1993 за №110 (далі - Порядок ведення трудових книжок).
Враховуючи вищевикладене, у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу в призначенні пенсії позивачу було відмовлено.
Частиною 3 статті 26 Закону передбачено, що у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2019 року, страхового стажу передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 65 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2023 по 31 грудня 2023 року - від 15 до 20 років, тобто дата, з якої ОСОБА_1 матиме право на пенсійну виплату, становить 13.04.2023.
Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Сторони у судове засідання не прибули, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином (арк. спр. 38, 39). Позивач надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі (арк. спр. 40).
Відповідно до частини дев'ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Оскільки сторони про час, дату та місце судового розгляду повідомлені належним чином, відсутня потреба заслухати свідка чи експерта, суд вважає за можливе розглянути справу у письмовому провадженні на підставі наявних у ній доказів.
По справі вчинені такі процесуальні дії.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 10.06.2020 позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу усунути недоліки позовної заяви (арк. спр. 10-12).
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 30.06.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, розгляд справи призначено на 03.07.2020 (арк. спр. 25-26).
03.07.2020 розгляд справи відкладено, судове засідання призначено на 13.08.2020 (арк. спр. 29).
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.
ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) звернувся до УПФУ в Станично-Луганському районі за призначенням пенсії за віком 12.05.2020 (арк. спр. 7, 48-49).
До заяви про призначення пенсії за віком були надані відповідні документи на ім'я ОСОБА_1 , а саме: заява про призначення пенсії від 12.05.2020; паспорт НОМЕР_1 , виданий Станично-Луганським РВ УМВС України в Луганській області 09.02.2005; картка платника податків; диплом НОМЕР_2 ; трудова книжка від 10.04.1981; трудова книжка НОМЕР_3 від 05.05.2004; військовий квиток НОМЕР_4 від 24.11.1976; довідка №34 від 14.04.2020 (арк. спр. 50-61).
Рішенням УПФУ в Станично-Луганському районі від 18.05.2020 б/№ за вих.№3457/03-23 про відмову в призначенні пенсії про відмову в призначенні пенсії згідно зі статтями 26-28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивачу відмовлено в призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю страхового стажу (арк. спр. 3, 64-65).
В обґрунтування рішення зазначено, що згідно наданих документів ОСОБА_1 має загальний стаж 15 років 7 місяців 3 дні, що недостатньо для призначення пенсії за віком відповідно до Закону. Зарахувати стаж на підставі трудової книжки від 10.04.1981 неможливо у зв'язку із тим, що внесені зміни на першій сторінці (титульному аркуші) завірено з найменуванням печатки підприємства, записи якого відсутні в трудовій книжці ОСОБА_1 , що порушує вимоги п.2.13 Порядку ведення трудових книжок працівників, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 17.08.1993 року за №110 (далі Порядок ведення трудових книжок).
З трудової книжки від 10.04.1981 ОСОБА_1 вбачається, що у позивача з 24.11.1976 по 05.11.1980 - служба в Радянській Армії; з 08.04.1981 прийнятий у заклад УЛ 314-189 УМС Ворошиловградського облвиконкому на посаду інспектора госп.частини; в період з 21.05.1981 по 02.06.1992 працював в органах МВС України (арк. спр. 19-22). В трудовій книжці наявне закреслення однією рискою по батькові позивача « ОСОБА_2 » та записано « ОСОБА_3 ». На внутрішньому боці обкладинки записано: «Виправлено ім'я по батькові « ОСОБА_3 » на підставі паспорту НОМЕР_1 , виданий Станично-Луганським РВ УМВС України в Луганській області 9 лютого 2005 р.», виправлення завірено членом ліквідаційної комісії ГУМВС України у Луганській області ОСОБА_4 та закріплено печаткою Головного управління МВ України у Луганській області (арк. спр. 19-22).
Згідно з довідки Головного управління МВ України у Луганській області від 21.05.2020 № 6/2-119 ЛК ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходив службу в органах МВС України протягом 11 років 00 місяців 11 діб в період з 21.05.1981 по 02.06.1992 відповідно до запису в трудовій книжці від 10.04.1981 заповнення. Підстава: трудова книжка ОСОБА_1 , заповнена від 10.04.1981 (арк. спр. 5).
Відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 14.04.2020 № 34 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходив строкову військову службу в період з 24.11.1976 по 05.11.1980. Підстава: облікова картка до військового квитка НОМЕР_6 (арк. спр. 6).
Вирішуючи справу по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає таке.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом визначається Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон № 1058).
В силу пункту 1 частини першої статті 8 Закону №1058 право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються, у тому числі, пенсія за віком (пункт 1 частини першої статті 9 Закону №1058).
Статтею 26 Закону №1058 визначені умови призначення пенсії за віком.
Згідно з частиною першою статті 26 Закону № 1058 особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу:
з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років;
з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років;
з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років;
з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років;
з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років;
з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років;
з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року;
з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років;
з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років;
з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - не менше 34 років;
починаючи з 1 січня 2028 року - не менше 35 років.
Згідно із частиною першою статті 44 Закону №1058 заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Відповідно до пункту 1.1 розділу І Порядку № 22-1 заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім'ї у зв'язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об'єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).
В силу пункту 1.7 розділу І Порядку № 22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, «письмово повідомляє заявника» про те, які документи «необхідно подати» додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви (абзац третій пункту 1.7 розділу І Порядку).
Пунктом 3.3. розділу ІІІ Порядку № 22-1 визначено, що саме «орган, що призначає пенсію», надає роз'яснення особам з питань призначення та виплати пенсій.
Пункт 4.7. розділу ІV Порядку № 22-1 також визначає, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Натомість, відповідач проігнорував вище зазначені нормативно визначені вимоги для належного прийняття та розгляду документів щодо призначення пенсії позивачу.
З урахуванням положень пункту 4.7. розділу ІV Порядку № 22-1 саме відповідач як орган, що призначає пенсію, повинен спочатку всебічно, повно і об'єктивно розглянути усі подані документи, на підставі пункту 3.3. розділу ІІІ вказаного Порядку надати необхідні роз'яснення, і лише після цього вирішувати питання про наявність чи відсутність права особи на одержання пенсії.
Матеріалами справи встановлено, що відповідач необґрунтовано не зарахував стаж на підставі трудової книжки від 10.04.1981 у зв'язку із тим, що внесені зміни на першій сторінці (титульному аркуші) завірено з найменуванням печатки підприємства, записи якого відсутні в трудовій книжці ОСОБА_1 .
Наявні записи в трудовій книжці позивача не суперечать та не порушують положення пункту 2.13 «Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників», оскільки із записів у трудовій книжці від 10.04.1981 про звільнення відповідно до наказу №130 від 03.06.1992 вбачається, що запис про звільнення позивача засвідчено ОСОБА_5 - заступником начальника Управління по роботі з особовим складом УВС Ворошиловградського облвиконкому, який був реорганізований у ГУ МВС України в Луганській області. Як наслідок, іншого органу, який би міг внести зміни у трудову книжку позивача та поставити щодо цього печатку, не існує.
Таким чином, суд вважає, що є всі підстави для зарахування до страхового стажу позивача періоду з 08.04.1981 роботу у закладі УЛ 314-189 УМС Ворошиловградського облвиконкому на посаді інспектора госп.частини; з 21.05.1981 по 02.06.1992 - в органах МВС України, що з урахуванням даних трудової книжки позивача від 2004 року складає більше 25 років станом на 31.12.2018, коли позивач досяг віку 60 років, що відповідає положенням абз. 3 ч. 1 статті 26 Закону №1058.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону №1058 пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.
З практики Європейського суду з прав людини слідує таке: в національному праві має бути передбачено засіб правового захисту від довільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Будь-яка законна підстава для здійснення дискреційних повноважень може створити юридичну невизначеність, що є несумісною з принципом верховенства права без чіткого визначення обставин, за яких компетентні органи здійснюють такі повноваження, або, навіть, спотворити саму суть права. Отже, законом повинно з достатньою чіткістю бути визначено межі дискреції та порядок її здійснення, з урахуванням легітимної мети певного заходу, аби убезпечити особі адекватний захист від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Конкретна норма закону повинна містити досить чіткі положення про рамки і характер здійснення відповідних дискреційних повноважень, наданих органам державної влади. У разі, якщо ж закон не має достатньої чіткості, повинен спрацьовувати принцип верховенства права.
Статтею 58 Закону № 1058-IV визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Згідно з частинами третьою, п'ятою статті 45 вказаного Закону переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Тобто, територіальний орган Пенсійного фонду має виключну компетенцію у питаннях призначення (переведення з одного виду пенсії на інший) та перерахунку пенсії. Повноваження територіального органу Пенсійного фонду у питаннях зарахування періодів роботи до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії, є дискреційними.
Щодо способу захисту порушеного права суд зазначає таке.
Статтею 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд, серед іншого, може прийняти рішення про:
- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
- визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій.
Частиною третьою статті 245 КАС України передбачено, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
У зв'язку з чим суд законодавчо уповноважений зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії в разі встановлення порушень з його боку в цілях відновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Вимоги стосовно невідкладного розгляду питання про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком з 01.05.2020 з обов'язковим наданням письмового повідомлення про призначення цієї пенсії не підлягають задоволенню, оскільки стосуються процедури призначення пенсії, яка стосовно позивача ще не проводилася. Тобто, вказані вимоги заявлені на майбутнє та не підлягають задоволенню, оскільки завданням адміністративного судочинства є захист вже порушених прав та/або інтересів фізичних осіб.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Ухвалою суду від 30.06.2020 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі відстрочено позивачу сплату судового збору у розмірі 840,80 грн. до ухвалення судового рішення у справі.
Оскільки у даній справі позовні вимоги підлягають задоволенню в частині призначення пенсії та зарахування до страхового стажу період роботи, судовий збір у розмірі 840,80 грн. до Державного бюджету України належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань УПФУ в Станично-Луганському районі.
Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської від 18.05.2020 б/№ про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 згідно зі статтями 26-28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської призначити ОСОБА_1 пенсію згідно з абз. 3 частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням періоду роботи з 08.04.1981 по 02.06.1992 в органах МВС України, згідно поданої заяви від 12.05.2020.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області (ідентифікаційний номер 21792637, місцезнаходження: 93600, Луганська обл., Станично-Луганський район, смт Станиця Луганська, вул. 1 Травня, буд. 20) до Державного бюджету України судовий збір в сумі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень 80 коп.).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Борзаниця