Справа № 570/3552/19
Номер провадження 2-ві/570/2/20
13 лютого 2020 року Рівненський районний суд Рівненської області
в особі судді Остапчук Л.В.
за участю: секретаря судового засідання Захарук Г.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рівне
заяву адвоката Патрикея Валерія Онисимовича про відвід судді в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди,
До суду надійшла заява адвоката Патрикея В.О., який є представником позивача ОСОБА_3 у вищезгаданій цивільній справі, про відвід судді Кушнір Н.В.
Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 28 січня 2020 року, заяву представника позивача про відвід судді Кушнір Н.В., подану у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди передано до канцелярії суду для визначення судді для розгляду даної заяви відповідно до вимог ст.33, ст.40 ЦПК України.
В результаті цього, вирішення питання про відвід судді Кушнір Н.В. у вищезгаданій цивільній справі, згідно автоматизованого розподілу судової справи між суддями передано судді Остапчук Л.В.
З поданої представником позивача ОСОБА_3 , адвокатом Патрикеєм В.О., заяви про відвід судді вбачається, що у нього виникли обґрунтовані підстави не довіряти судді Кушнір Н.В., оскільки в період з лютого 2004 року по жовтень 2014 року він перебував на посаді заступника прокурора Рівненської області та відповідно до розподілу обов'язків відповідав крім інших питань за стан організації роботи відділу представництва інтересів громадян та держави в судах прокуратури області. На протязі 2008-2009 років, зазначеним відділом організовувались та проводились перевірки законності судових рішень з приводу відчужень земельних ділянок сільськогосподарського призначення, в тому числі на території Рівненського району Рівненської області. Крім того, 20 березня 2009 року, ним було порушено кримінальну справу щодо судді Рівненського районного суду Рівненської області ОСОБА_5 за фактом постановлення нею завідомо неправосудних рішень за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.375 КК України. також прокуратурою області направлялися звернення до Вищої ради правосуддя про притягнення ОСОБА_5 до дисциплінарної відповідальності.
Це дає підстави для сумнівів в об'єктивності та неупередженості судді.
Сторони та їх представники в судове засідання для розгляду заяви про відвід судді не з'явилися, хоча про дату, час та місце розгляду заяви повідомлялися своєчасно та належним чином. Від адвоката Патрикея В.О. до суду надійшла заява, в якій він заяву підтримав повністю, просить її задоволити, розгляд заяви проводити без його участі, у зв'язку і перебуванням на лікарняному.
Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді, про що зазначено у п.8 ст.40 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява про відвід судді не підлягає до задоволення.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя Кушнір Н.В. ні прямо, ні опосередковано не заінтересована в результаті розгляду справи, вона діє відповідно до Закону і підпорядковується лише йому. Так, у відповідності до діючих норм ЦПК України, ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області під головуванням Кушнір Н.В. від 05 серпня 2019 року позовну заяву по справі було залишено без руху, вказано на недоліки позовної заяви, надано строк на їх усунення. Після усунення недоліків, ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 18 вересня 2019 року по справі було відкрито провадження. Після цього судом відкладався розгляд справи як за клопотанням сторони позивача, так і сторони відповідача, при цьому жодних ознак упередженості чи необ'єктивності зі сторони судді Кушнір Н.В. не вбачалося, оскільки заявником цього не вказано в поданій ним заяві.
Що стосується доводів адвоката Патрикея В.О., який є представником позивача по даній справі, про те, що він раніше перебував на посаді заступника прокурора Рівненської області та відповідно до розподілу обов'язків відповідав крім інших питань за стан організації роботи відділу представництва інтересів громадян та держави в судах прокуратури області, а 20 березня 2009 року було порушено кримінальну справу щодо судді Рівненського районного суду Рівненської області ОСОБА_5 за фактом постановлення нею завідомо неправосудних рішень за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.375 КК України і прокуратурою області направлялися звернення до Вищої ради правосуддя про притягнення судді ОСОБА_5 до дисциплінарної відповідальності, то суд їх не може взяти до уваги з наступних підстав.
Згідно діючого законодавства ці обставини не є підставою для відводу. Той факт, що ОСОБА_6 , працюючи в органах прокуратури, виконував покладені на нього обов'язки, представляв інтереси держави, а не свої особисті, не може в даний час бути підставою для відводу судді. Виходячи з логіки адвоката Патрикея В.О., суддя Кушнір Н.В. не може розглядати будь-які справи, де учасниками або представниками сторін будуть колишні працівники прокуратури. Це є абсурдним. Крім того, обставини, на які посилався ОСОБА_6 , як на підставу відводу судді Кушнір Н.В., на даний час не мають ніякого значення, оскільки суддя Кушнір Н.В. по даний час виконує покладені на неї обов'язки згідно наданих повноважень. Тобто будь-яких негативних наслідків не настало. Тому є незрозумілим те, чому суддя Кушнір Н.В. за таких обставин на даний час має бути упереджена до позивача, представником якого є колишній працівник прокуратури. По даній справі, заявник, адвокат Патрикей В.О., не є стороною по справі, винесення рішення суддею не може вплинути на його права на обов'язки.
Отже, суд вважає, що зазначені в заяві мотиви відводу є надуманими, не підтверджені жодним належним доказом і не можуть вплинути на прийняття суддею законного і справедливого рішення у даній справі.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом".
У рішенні Європейського Суду з прав людини від 10 грудня 2009 року в справі "Мироненко і Мартенко проти України" зазначається, що у кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім. Так, у п.п.66, 69 і 70 цього рішення вказано, що згідно з усталеною практикою Суду, наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Застосовуючи об'єктивний критерій, слід з'ясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть служити підставою для сумніву в його безсторонності.
Відповідно до ч.2 ст.40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Згідно ч.3 вищезгаданої статті, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Із матеріалів справи вбачається, що суддя Кушнір Н.В. не вчинила жодної дії, яка б вказувала на її упередженість або безсторонність у даній справі, не знайшла підтвердження її необ'єктивність або упередженість при розгляді даної заяви, відповідач не є родичем судді, а тому суд не вбачає підстав для відводу судді Кушнір Н.В. від розгляду справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди. Відповідно заява до задоволення не підлягає.
Керуючись ст.ст.36, 37, 40, 41, 258-261 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви адвоката Патрикея Валерія Онисимовича про відвід судді Кушнір Н.В. в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Остапчук Л.В.