Миргородський міськрайонний суд Полтавської області
133 м. м. Миргород Миргородський район Полтавська область Україна 37600
Справа № 541/787/20
№ провадження 1-кп/541/151/2020
11 серпня 2020 року Миргородський міськрайонний суд Полтавської області
в складі: головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
з участю прокурора - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миргороді кримінальне провадження по обвинуваченню:
ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миргород, Полтавської області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, утриманців не маючого, мешканця АДРЕСА_1 , раніше судимого:
1) 26.07.2018 року Миргородським міськрайонним судом Полтавської області за ст. 185 ч.1 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 850 грн. Ухвалою Миргородського міськрайонного суду від 13.02.2019 року штраф замінено на 50 год. громадських робіт. Покарання відбув 05.04.2019 року;
2) 20.03.2020 року Миргородським міськрайонним судом Полтавської області за ст. 309 ч.1 КК України до обмеження волі терміном на 1 рік; ст.. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням на іспитовий строк 1 рік.
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України,
встановив:
Повторно, в січні 2020 року близько 23 год. 00 хв., точної дати та часу не встановлено, ОСОБА_4 маючи бажання та умисел, направлені на таємне викрадення чужого майна, зайшов на огороджену парканом територію домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , належної ОСОБА_5 , де побачив приміщення сараю.
Перебуваючи на вищевказаній території ОСОБА_4 реалізуючи виниклий намір, маючи умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тобто діючи із прямим умислом, з метою незаконного особистого збагачення, повторно, скориставшись відсутністю нагляду за його діями з боку власника та інших сторонніх осіб, тобто діючи таємно, через незачинені на замикаючий пристрій двері зайшов до приміщення сараю, де виявив та викрав дитячий велосипед марки «AZIMUT TRIKE», рожевого кольору, вартістю якого згідно висновку експерта становить 933 гри. 33 коп., який належить потерпілій ОСОБА_5 .
Після цього, ОСОБА_4 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, тим самим довів свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна до кінця , чим завдав потерпілій ОСОБА_5 матеріальних збитків на загальну суму 933 грн. 33 коп.
Свою вину в інкримінованому йому діянні обвинувачений ОСОБА_4 визнав повністю. Пояснив, що взимку 2020 року в нічний час повертався додому та зайшов на територію домоволодіння розташованого в АДРЕСА_2 , де з незамкнутого сараю викрав дитячий велосипед, який відвів до себе додому. В подальшому цей велосипед у нього був вилучений працівниками поліції та повернутий потерпілій. У вчиненому щиро розкаюється та просить суд його суворо не карати.
Потерпіла ОСОБА_5 суду пояснила, що проживає по АДРЕСА_2 . В один із днів січня 2020 року вранці зайшовши в сарай, який нею не замикався, виявила зникнення дитячого велосипеду. Про крадіжку повідомила в поліцію. Було з'ясовано, що крадіжку вчинив ОСОБА_4 . Працівники поліції викрадене майно їй повернули. Претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого вона не має.
З'ясувавши правильність розуміння обвинуваченим ОСОБА_4 змісту фактичних обставин справи, у вчиненні яких він обвинувачується, та положень ст. 349 КПК України, не маючи сумнівів у добровільності та істинності його позиції в судовому засіданні, де він визнав свою вину у вчиненні злочину, що йому інкримінується, суд приймає їх до уваги як такі, що відповідають дійсності без повного дослідження всіх доказів по справі, визнавши, згідно ст. 349 КПК України недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, потерпілої та дослідженням характеризуючих обвинуваченого матеріалів.
Таким чином, дії обвинуваченого ОСОБА_4 слід кваліфікувати по ст. 185 ч. 3 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням в приміщення.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 суд, в порядку ст. 66 КК України визнає: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставини, які б обтяжували покарання обвинуваченого ОСОБА_4 відсутні.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, кількість та вартість викраденого ним майна, те що викрадене майно повернуто, позицію потерпілої, особу винного, який задовільно характеризується за місцем проживання, обставини, що пом'якшують його покарання, досудову доповідь Миргородського міськрайонного сектору філії Державної установи «Центр пробації» в Полтавській області, з якої вбачається, що установа вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без позбавлення волі.
За таких обставин суд приходить до висновку про можливість виправлення і перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 без реального відбуття ним покарання, та вважає за доцільне звільнити його від відбування покарання з випробуванням, застосувавши ст. 75 КК України.
Долю речових доказів вирішити у відповідності до положень ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 349; 368; 370; 374; 376 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 , визнати винним і призначити йому покарання по ст. 185 ч. 3 КК України у виді 3-х (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 ч.4 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень ОСОБА_4 призначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання призначеного вироком Миргородського міськрайонного суду від 20.03.2020 року більш суворим покаранням призначеним даним вироком суду у виді 3-х (трьох) років позбавлення волі .
Згідно ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання призначеного даним вироком суду з випробуванням на іспитовий строк 2 (два) роки.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Речовим доказом по справі: дитячим велосипедом марки «AZIMUT TRIKE», що знаходиться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_5 , дозволити потерпілій розпоряджатися на власний розсуд.
Процесуальні витрати по справі в сумі 653,80 грн. ( шістсот п'ятдесят три гривні вісімдесят копійок), які пов'язані із залученням експерта, стягнути із ОСОБА_4 на користь держави.
Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду на протязі 30 днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційних скарг через Миргородський міськрайонний суд.
Суддя ОСОБА_6