Справа № 369/9401/20
Провадження № 3/369/5065/20
Іменем України
11.08.2020 року м. Київ
Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Перекупка Ганна Анатоліївна, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з військової частини НОМЕР_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності сержанта ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2
за частиною третьою статті 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), -
встановив:
Відповідно до протоколу про військове адміністративне правопорушення від 22 липня 2020 серії А0799 № 4 сержант ОСОБА_1 21 липня 2020 року о 15 год. 00 хв. в АДРЕСА_3 прибув на територію військового містечка з явними ознаками алкогольного сп'яніння, чим вчинив правопорушення, передбачене частиною третьою статті 172-20 КУпАП.
Сержант ОСОБА_1 з'явився в судове засідання. В судовому засіданні пояснив, що дійсно 21 липня 2020 року випив 0,5 л пива та прибув на територію військового містечка, свою вину визнає в повному обсязі, протиправність своєї поведінки усвідомлює, також зазначив, що в майбутньому нові правопорушення вчиняти не буде.
Крім того, у матеріалах справи наявні: протокол про військове адміністративне правопорушення від 22 липня 2020 року серії А0799 № 4, письмові пояснення сержанта ОСОБА_1 від 22 липня 2020 року та письмові пояснення майора ОСОБА_2 , капітана ОСОБА_3 , фельдшера ОСОБА_4 від 22 липня 2020 року (а. с. 3-5, 6-7, 8-9, 10-11, 12-13).
З пояснень вказаних осіб встановлено, що на ознаки алкогольного сп'яніння сержанта ОСОБА_1 вказувала його поведінка, а також запах з ротовою порожнини. Крім того, в поясненнях фельдшера ОСОБА_4 зазначено, що 21 липня 2020 року приблизно о 16 год. 30 хв. до нього звернувся капітан ОСОБА_3 щодо факту вживання алкогольних напоїв сержантом ОСОБА_1 . Фельдшер ОСОБА_4 пояснив, що даний факт він підтвердив. Крім того, зазначив, що за вказівкою командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_5 на власному автотранспорті вибув з військового містечка до Національного військово-медичного клінічного центру ГВКП для освідування сержанта ОСОБА_1 . Проте в приймальному відділенні вказаної медичної установи їм повідомили, що в зв'язку із встановленням карантину на всій території України медичні установи, які надають підтвердження наявності в організмі людини наркотичних речовин, на даний час прийом громадян не проводять.
Вказані докази суддею не приймаються до уваги, оскільки вони викликають сумніви та протиріччя, не підтверджують належним чином обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи відповідно до статті 280 КУпАП, зокрема, факт появи сержанта ОСОБА_1 в умовах особливого періоду на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння,передбаченого частиною третьою статті 172-20 КУпАП, а також його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, з огляду на наступне.
Згідно з частиною другою статті 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
У відповідності до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Однак, перевіркою матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що даних вимог закону дотримано не було, що підтверджуються наступним.
Згідно з пунктом 8 розділу ІІ Інструкції з оформлення в Національній гвардії України матеріалів про військові адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 23 серпня 2017 року №726 у разі виявлення факту розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцем на території військової частини, військового об'єкта або виконання ним обов'язків військової служби у нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння для підтвердження вчинення військовослужбовцем військового адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено статтею 172-20 КУпАП, посадова особа з відповідним письмовим направленням направляє його в супроводі двох представників військової частини (підрозділу) до закладу охорони здоров'я для отримання висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, форма якого наведена в додатку 4 до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858.
Натомість, такого порядку посадовими особами військової частини НОМЕР_1 № 4, дотримано не було.
Так, згідно матеріалів справи стан сп'яніння сержанта ОСОБА_1 в порушення вимог вищевказаної Інструкції був встановлений лише на підставі протоколу про військове адміністративне правопорушення від 22 липня 2020 року серії А0799 № 4, письмових пояснень сержанта ОСОБА_1 від 22 липня 2020 року, майора ОСОБА_2 , капітана ОСОБА_3 , фельдшера ОСОБА_4 , однак, відповідно до вищезазначеної Інструкції стан сп'яніння військовослужбовця повинен бути встановлений висновком, форма якого наведена в додатку 4 до вищевказаної Інструкції.
Також, в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, відсутнє, передбачене вищевказаною Інструкцією направлення до закладу охорони здоров'я для отримання висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Крім того, суд вважає не підтвердженні належними доказами обставини зазначені в протоколі про військове адміністративне правопорушення про те, що у зв'язку з тим, що на території України встановлено карантин, медичні установи, які надають підтвердження наявності в організмі людини алкогольних речовин не проводять прийом громадян, тому представники медичної установи відмовилися приймати та проводити аналізи на стан алкогольного сп'яніння сержанта ОСОБА_1 . Будь-які документи, які підтверджують вказаний факт до матеріалів справи не надано.
Інших доказів, які б підтверджували виконання сержантом ОСОБА_1 обов'язків військової служби у нетверезому стані, за що передбачена відповідальність частиною третьою статті 172-20 КУпАП, матеріали справи не містять.
Разом з тим, визнання ОСОБА_1 його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб'єкта владних повноважень, оскільки сам факт визнання особою вини у появі на території військової частини (військового містечка) у нетверезому стані, не звільняє уповноважену особу військової частини від доведення правомірності свого рішення.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Згідно з статтею 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Отже, аналіз перевірених і оцінених доказів не дають достатніх підстав для висновку, що у діях сержанта ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 172-20 КУпАП, а саме поява в умовах особливого періоду на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння.
Таким чином, провадження у справі про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 172-20 КУпАП щодо сержанта ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись частиною третьою статті 172-20, пунктом 1 частини першої статті 247, статтями 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення України -
постановив:
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 172-20 Кодексу України про адміністративне правопорушення (протокол від 22 липня 2020 серії А0799 № 4 року про військове адміністративне правопорушення) закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Г.А. Перекупка