Справа № 369/16513/18
Провадження № 2/369/333/20
Іменем України
11.08.2020 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
Головуючої судді: Дубас Т.В.,
при секретарі Мазурик Д.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -
В грудні 2018 позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом, мотивуючи свої вимоги тим що, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_2 , який проживав за адресою: АДРЕСА_1 . Факт смерті батька позивача підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим 02 жовтня 2002 року виконкомом відділ РАГС адміністрації Першотравневий району м. Ростов-на-Дону.
07.12.2018 позивач подала до Києво-Святошинської районної нотаріальної контори Київської області заяву про прийняття спадщини.
Після подання заяви позивача №1736 про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом , яка надійшла від імені гр.. ОСОБА_1 , була заведена спадкова справа №630/2018 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .
Однак позивачу було відмовлена Києво-Святошинської районної нотаріальної контори Київської області, для отримання свідоцтва, про право на спадщину, за законом, їй було відмовлено у видачі свідоцтва, так як позивачем не було своєчасно подано всі необхідній документи для оформлення про право на спадщину так як позивач думала що вона єдина дитина у померлого ОСОБА_2 і фактично вступила в управлінні ,та володінні спадковим майном.
Тому позивач просила постановити рішення, яким визначити їй додатковий строк до трьох місяців ля прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 .
Представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, вимоги позову підтримав та просив їх задоволити.
Відповідач про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Відзиву до суду не подав.
У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено в судовому засіданні, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер громадянин Російської Федерації ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2
В Києво-Святошинській районній державній нотаріальній конторі Київської області 07.12.2018 року на підставі заяви № 1736 про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, яка надійшла від імені гр. ОСОБА_1 , була заведена спадкова справа № 630/2018 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .
Заяву про прийняття спадщини в шестимісячний термін з дня смерті спадкодавця гр. ОСОБА_1 до нотаріальної контори не подавала.
Згідно постанови державного нотаріуса Києво-Святошинської районної державної нотаріальної контори Київської області від 07.12.2018 року вих. № 3781/02-31 відмовлено ОСОБА_1 у видачі їй свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно належне померлому ОСОБА_2 .
Згідно з пунктом першим постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини.
Статтею 524 ЦК УРСР встановлено, що спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом. Згідно з нормами статей 548, 549, 554 ЦК УРСР для спадкування необхідно аби спадкоємець прийняв спадщину. Прийнята спадщина ви-знається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
Відповідно до норм частин першої, другої статті 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном або якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Такі дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Згідно ст. 550 ЦК УРСР Строк для прийняття спадщини, встановлений статтею 549 цього Кодексу, може бути продовжений судом, якщо він визнає причини пропуску строку поважними. Спадщина може бути прийнята після закінчення зазначеного строку і без звернення до суду при наявності згоди на це всіх інших спадкоємців, які прийняли спадщину.
Відповідно до п. 24 постанови ПВС України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року № 7, особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини 3 ст. 1272 ЦК України.
При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.
Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Згідно Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», вбачається що судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.
При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов'язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.
З матеріалів справи вбачається що позивач ОСОБА_1 не звернулась до нотаріальної контори у зв'язку з тим, що остання думала що вона єдина дитина у померлого ОСОБА_2 і фактично вступила в управлінні, та володінні спадковим майном, а отже відповідно прийняла спадщину, що відповідно підтверджується актом депутата Боярської міської ради від 05 листопада 2019 року.
Враховуючи поважність причин що пов'язані з об'єктивними труднощами для спадкоємця на вчинення спадкових дій су приходить до висновку про обгрунтованість вимог позову.
Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Стаття 81 ЦПК України визначає що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, суд приходить до висновку про необхідність задоволення вимог позову.
Зважаючи на вищевикладене, відповідно до ст.ст. 1218, 1220, 1221, 1222, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», та керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк ля прийняття спадщини після померлого ОСОБА_2 - 3 (три) місяці, що починається з дня набрання рішенням суду законної сили.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області або безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено удень його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: Дубас Т.В.