Справа № 363/2891/16-к
Провадження по справі № 1-кп/367/418/2020
Іменем України
11 серпня 2020 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
Головуючого судді: ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
при секретарі: ОСОБА_4 ,
за участю прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
обвинуваченого: ОСОБА_7 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі судових засідань Ірпінського міського суду Київської області кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочину, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України,-
В провадженні Ірпінського міського суду Київської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України.
Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою. Своє клопотання прокурор мотивує тим, що підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого згідно ч. 2 ст. 177, ст. 194 КПК України є наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні злочину, який є особливо тяжким кримінальним злочином, передбачений п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, а також наявність ризиків, у зв'язку з тим, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. На думку прокурора менш суворі запобіжні заходи, у тому числі домашній арешт не зможуть забезпечити уникнення зазначених ризиків та забезпечити виконання покладених на обвинуваченого обов'язків, у зв'язку з чим є достатні підстави для застосування такого виду запобіжного заходу, як тримання під вартою.
Захисник в судовому засіданні та обвинувачений заперечували проти продовження строків тримання під вартою, оскільки прокурором не доведено наявність ризиків та просили замінити запобіжний захід на більш м'який.
Заслухавши клопотання прокурора, врахувавши думки захисника та обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд незалежно від наявності клопотань зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_7 судом було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, який спливає 28.08.2020р., а дата наступного судового засідання визначена пізніше.
Стаття 197 КПК України передбачає, що строк дії ухвали суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, в тому числі: вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, а також те, що відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.
Продовжуючи строк тримання під вартою, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Так, Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Суд заслухавши доводи прокурора, захисника і обвинуваченого та вивчивши матеріали кримінального провадження вважає, що обвинуваченому слід продовжити строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з врахуванням наявності ризиків передбачених у п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які наявні на час розгляду справи судом, що підтверджують матеріали кримінального провадження. Оскільки, обвинувачений ОСОБА_7 , обвинувачується у вчиненні злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, який карається позбавленням волі на строк до 15 років або довічним позбавленням волі, який він, згідно обвинувального акту, вчинив під час іспитового строку, а тому є обґрунтовані підстави вважати, що обвинувачений перебуваючи на свободі може переховуватись від суду, з метою уникнути покарання та вчинити інше кримінальне правопорушення, також перебуваючи на свободі може незаконно впливати на потерпілих і свідків, або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Крім того, будь-яких даних про усунення ризиків, наявність яких слугувала підставою для обрання стосовно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено, у зв'язку з чим суд, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого в ході судового слідства, виконання процесуальних рішень у справі дійшов висновку, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, а тому, вважає за доцільне залишити ОСОБА_7 раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Суд критично ставиться до доводів сторони захисту, про можливість заміни обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м'який, а саме домашній арешт, оскільки доводи сторони захисту про виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов'язків належним чином нічим не підтверджені, та усні обіцянки обвинуваченого з'являтись до суду та не вчиняти інших злочинів на думку суду не можуть забезпечити його належну процесуальну поведінку та не спростовують доводів прокурора про наявність ризиків передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Суд критично ставиться до доводів сторони захисту про наявність місця реєстрації та проживання у обвинуваченого оскільки вони не є гарантією виконання ним своїх процесуальних обов'язків та запобіганню спробам переховуватись від суду, з метою уникнення покарання за скоєне, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Враховуючи вищевикладене суд прийшов до висновку, що менш суворі запобіжні заходи, у тому числі домашній арешт, не зможуть забезпечити уникнення зазначених ризиків та покладених на обвинуваченого обов'язків, у зв'язку з чим є достатні підстави для застосування такого виду запобіжного заходу, як тримання під вартою.
Одночасно використовуючи ст. 28 КПК України, суд констатує, що під час розгляду даного кримінального провадження кожна процесуальна дія та процесуальне рішення виконуються та приймаються в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
Так, на думку суду дане кримінальне провадження відноситься до особливої категорії складності, яка визначається з урахуванням кількості учасників розгляду, свідків, особливості обставин вчинення кримінального правопорушення, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для вчинення у суді.
Крім того, загальне положення щодо розумних строків у таких випадках викладено у п. 79 правової позиції ЄСПЛ в рішенні у справі "Харченко проти України", згідно з якою "розумність строку тримання під вартою не може оцінюватися абстрактно. Вона має оцінюватися в кожному окремому випадку залежно від особливостей конкретної справи, причин, про які йдеться у рішеннях національних судів. Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості, який і вбачає суд із розгляду даного кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 , у вчиненні злочину, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України.
Враховуючи вищевикладене суд прийшов до висновку, що менш суворі запобіжні заходи, у тому числі домашній арешт, не зможуть забезпечити уникнення зазначених ризиків та покладених на обвинуваченого обов'язків, у зв'язку з чим є достатні підстави для застосування такого виду запобіжного заходу, як тримання під вартою.
Таким чином суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_7 необхідно продовжити строк тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор».
Строк дії ухвали суду про тримання під вартою становить 60 (шістдесят) днів.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177, 184, 197, 331, 376 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора Ірпінського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 - задовольнити.
Клопотання захисника про зміну запобіжного заходу на більш м'який, - залишити без задоволення.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у ДУ «Київський слідчий ізолятор» обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити на 60 (шістдесят) днів.
Строк дії ухвали суду про тримання під вартою, обчислювати з 11.08.2020 року до 09.10.2020 року, включно.
Повний текст ухвали буде складено, в межах строків, визначених ч. 2 ст. 376 КПК України та оголошено 12 серпня 2020 року.
Ухвала суду підлягає виконанню негайно та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її проголошення.
Судді: ОСОБА_1
ОСОБА_2
ОСОБА_3