Справа № 366/1813/20
Провадження №1-кп/366/277/20
12 серпня 2020 року Іванківський районний суд Київської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю учасників провадження: прокурора - ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного - ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Іванківського ВП Вишгородського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Іванківо-Чорнобильського відділу Броварської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України,
10 серпня 2020 року до слідчого судді Іванківського районного суду Київської області надійшло клопотання слідчого СВ Іванківського ВП Вишгородського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Іванківо-Чорнобильського відділу Броварської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України,
Своє клопотання, слідчий у змові з прокурором обґрунтовує тим, що 07.04.2020 року до Іванківського районного суду Київської області направлено обвинувальний акт щодо вчинення ОСОБА_5 кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України. Однак, не зважаючи на це, ОСОБА_5 , на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та знову вчинив кримінальне правопорушення, пов'язане з незаконним заволодінням транспортним засобом, вчинене повторно (ч. 2 ст. 289 КК України).
Крім того, слідчий у змові з прокурором, в обгрунтування заявленого клопотання клопотання посилається на те, що 05.08.2020 року, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.
06.08.2020 року, у зв'язку з не встановленням місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_5 , залишення ним місця свого проживання, останнього оголошено у розшук, а досудове розслідування у кримінальному провадженні у змові з прокурором, зупинено.
Крім того, слідчий у змові з прокурором, в обґрунтування свого клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, посилаються на положення ст. 177 КПК України, щодо наявності на їх думку ризиків, які дають їм достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 переховується від органів досудового розслідування, суду, на виклики до органів доудового розслідування, прокуратури та суду не з'являється, у зв'язку з чим оголошений у розшук, обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, не має на території Іванківського району Київської області постійного місця роботи, а тому під тяжбою отримання покарання, може продовжити ухилятися від органу досудового розслідування та суду, чим не уможливить виконання завдань кримінального провадження. Крім того, ОСОБА_5 може негативно впливати на свідків та потерпілих, може вчинити інші кримінальні правопорушення, про що свідчить характер вчинення інкримінованого йому правопорушення, а також той факт, що останній не має джерела доходів та відносно якого 07.04.2020 року до Іванківського районного суду направлено обвинувальний акт, щодо вчинення ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України. Сукупність вказаних обставин, на думку слідчого, є достатньою для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не може запобігти ризикам і досягти мети, передбаченої ст. 177 КПК України, у зв'язку з чим до підозрюваного ОСОБА_5 необхідно застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою. Відповідно до вимог п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, при застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий у змові з прокурором просить визначити підозрюваному ОСОБА_5 розмір застави, 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_5 , з приводу поданого клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою зазначив наступне.
Так, дійсно відносно нього до Іванківського районного суду Київської області спрямовано обвинувальний акт про обвинувачення у вчинення ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України. Під час досудового розслідування, відносно нього було застосовано запобіжний захід, особисте зобов'язання, який закінчився ще в травні місяці 2020 року. Будь-яких інших запобіжних заходів, до нього застосовано не було. Справа відносно нього перебуває у провадженні судді Гончарука. З часу надходження справи до суду, було проведено декілька підготовчих судових засідань. На всі засідання, окрім останнього він з'являвся. Про дату та час судових засідань, він дізнавався з смс - повідомлень (смс - повісток). Не зважаючи на те, що справа відносно нього передана до суду, він працевлаштувався, але у визначений судом час з'являвся. Підготовчі засідання неодноразово відкладались, але у зв'язку з неявкою потерпілого. Про те, що він перебуває у розшуку, дізнався від працівників патрульної поліції Полтавської області, які зупинили його за порушення правил дорожнього руху та під час перевірки, з'ясували, що він у розшуку. Він не переховувався та не мав наміру переховуватись від слідства та суду. Щодо застосування відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою з одночасним визначенням застави у розмірі 80прожиткових мінімумів для працездатних осіб, заперечував.
У судовому засіданні слідчий ОСОБА_4 у змові з процесуальним прокурор ОСОБА_3 , клопотання підтримали та наполягали на його задоволенні. Свою позицію з даного питання вони обґрунтували наступним чином.
Так, у квітні 2020 року Іванківського районного суду Київської області направлено обвинувальний акт щодо вчинення ОСОБА_5 кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України. Однак, не зважаючи на це, ОСОБА_5 , на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та знову вчинив кримінальне правопорушення, пов'язане з незаконним заволодінням транспортним засобом, вчинене повторно (ч. 2 ст. 289 КК України). Факт незаконного заволодіння транспортним засобом, зафіксовано на камеру зовнішнього відео спостереження. 05 серпня 2020 року, було підготовлено та повідомлено ОСОБА_5 про підозру відповідно до вимог ч. 1 ст. 278, ст. ст. 111, 112 КПК України, а саме підозра була вручена під розпис, батьку підозрюваного - ОСОБА_7 . У зв'язку з відсутністю підозрюваного ОСОБА_5 на час повідомлення про підозру за місцем свого проживання, постановою від 06.08.2020 року, досудове розслідування у кримінальному провадженні було зупинено, а підозрюваного ОСОБА_5 , оголошено у розшук. Крім того, слідчий вживав заходів щодо виклику підозрюваного ОСОБА_8 для оголошення підозри, а саме шляхом надання доручення оперативному підрозділу в порядку ст. 40 КПК України, про вручення підозрюваному повідомлення про виклик до слідчого для оголошення підозри. На переконання слідчого та прокурора, ОСОБА_5 , під тяжбою отримання покарання, залишив місце свого проживання з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Слідчий суддя вислухавши думку підозрюваного, виступ слідчого та прокурора, дослідивши матеріали, якими слідчий у змові з прокурором обґрунтовують клопотання, прийшов до висновку, що у задоволенні клопотання слідчого, погодженого з прокурором, про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою необхідно відмовити, виходячи з наступного.
Так, судом встановлено, що 05 серпня 2020 року, було підготовлено та повідомлено ОСОБА_5 про підозру відповідно до вимог ч. 1 ст. 278, ст. ст. 111, 112, 40 КПК України, а саме підозра була вручена під розпис, батьку підозрюваного - ОСОБА_7 . У зв'язку з відсутністю підозрюваного ОСОБА_5 на час повідомлення про підозру за місцем свого проживання, постановою від 06.08.2020 року, досудове розслідування у кримінальному провадженні було зупинено, а підозрюваного ОСОБА_5 , оголошено у розшук.10.08.2020 року, ОСОБА_5 було затримано (протокол затримання в матеріалах, якими слідчий у змові з прокурором обґрунтовують клопотання, відсутній). 11.08.2020 року, досудове розслідування відновлено.
Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
За ч. 1 ст. 12 КПК України, під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України - тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.
Згідно ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Слідчий у змові з прокурором, висловлюючи свою позицію з приводу заявленого клопотання, звертають увагу, на те, що підозрюваний ОСОБА_5 , з метою уникнення відповідальності, переховувався від органу досудового розслідування шляхом залишення місця проживання.
Слідчий суддя, не може погодитись з позицією сторони кримінального провадження, враховуючи положення Основного Закону України, а саме ст. 33 Конституції України, відповідно до якої кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
З оглянутих у судовому засіданні матеріалів, якими слідчий у змові з прокурором обґрунтовують клопотання, таких обмежень відносно підозрюваного ОСОБА_5 встановлено не було.
Крім того, слідчий у своєму виступі звертає увагу на те, що при повідомленні про підозру він керувався положеннями ст. ст. 278, 111, 112, 40 КПК України, що в подальшому стало підставою для оголошення ОСОБА_5 у розшук, з подальшим зверненням до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Слідчий суддя, вважає, що посилання слідчого на положення ст. 278, 111, 112, 40 КПК України, що стало підставою для ініціювання та подальшого обґрунтування заявленого клопотання є безпідставним.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 111 КПК України, повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію.
За ч. 3 ст. 111 КПК України, повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу.
За ст. 133 КПК України, слідчий, прокурор під час досудового розслідування має право викликати підозрюваного, свідка, потерпілого або іншого учасника кримінального провадження у встановлених цим Кодексом випадках для допиту чи участі в іншій процесуальній дії.
Слідчий, прокурор під час досудового розслідування мають право викликати особу, якщо є достатні підстави вважати, що вона може дати показання, які мають значення для кримінального провадження, або її участь у процесуальній дії є обов'язковою.
Згідно ч. 1, 2 ст. 135 КПК України, особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.
У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім'ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.
За ч. 8 ст. 135 КПК України, особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом не пізніше ніж за три дні до дня, коли вона зобов'язана прибути за викликом. У випадку встановлення цим Кодексом строків здійснення процесуальних дій, які не дозволяють здійснити виклик у зазначений строк, особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом якнайшвидше, але в будь-якому разі з наданням їй необхідного часу для підготовки та прибуття за викликом.
За ч. 1 ст. 136 КПК України, належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом.
Ч. 1 ст. 139 КПК України, передбачає, що якщо підозрюваний, обвинувачений, свідок, потерпілий, цивільний відповідач, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, який був у встановленому цим Кодексом порядку викликаний (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), не з'явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, на нього накладається грошове стягнення.
Згідно ч. 2 ст. 139 КПК України, у випадку, встановленому частиною першою цієї статті, до підозрюваного, обвинуваченого, свідка може бути застосовано привід.
Відповідно до ст. 140 КПК України, привід полягає у примусовому супроводженні особи, до якої він застосовується, особою, яка виконує ухвалу про здійснення приводу, до місця її виклику в зазначений в ухвалі час. Рішення про здійснення приводу приймається: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, прокурора.
Крім того, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 40 КПК України, слідчий уповноважений доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам.
За ст. 41 КПК України, оперативні підрозділи органів Національної поліції, органів безпеки, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового і митного законодавства, органів Державної прикордонної служби України, органів, установ виконання покарань та слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України здійснюють слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії в кримінальному провадженні за письмовим дорученням слідчого, прокурора.
У відповідності до ч. 1, 2 ст. 223 КПК України, слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.
За ч. 1 ст. 246 КПК України, негласні слідчі (розшукові) дії - це різновид слідчих (розшукових) дій, відомості про факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Підсумовуючи вищевикладене, слідчий суддя звертає увагу на те, що, незважаючи на гучні заяви слідчого та прокурора на підтримку заявленого клопотання про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, у клопотанні відсутні будь-які беззаперечні та обґрунтовані докази, які б підтверджували факт уникнення підозрюваного від отримання повідомлення про підозру, неявку на виклик до слідчого чи прокурора, переховування від органу досудового розслідування чи прокурора, перешкоджання кримінальному провадженню, вчинення тиску на свідків та потерпілого.
Щодо, доручення слідчого в порядку ст. 40 КПК України оперативному підрозділу, слід звернути увагу, на те, що в матеріалах клопотання знаходиться рапорт ст. о/у СКП Іванківського ВП, ОСОБА_9 від 06.08.2020 року, відповідно до якого встановити місцезнаходження ОСОБА_5 не представилось можливим. Однак, не зважаючи на це, саме доручення слідчого, щодо встановлення місця знаходження підозрюваного, до матеріалів клопотання не долучено.
Враховуючи викладені вище обставини та посилання на норми діючого КПК України, суд приходить до висновку, що в задоволенні клопотання слідчого погоджене з прокурором про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 необхідно відмовити у зв'язку з його необґрунтованістю.
Керуючись ст. ст. 176-178, 183, 193-196, 370-372 КПК України, суд-
В задоволенні клопотання слідчого СВ Іванківського ВП Вишгородського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_4 погоджене прокурором Іванківо-Чорнобильського відділу Броварської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали виготовлено 12 серпня 2020 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1