61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002
іменем України
10.08.2020 Справа № 905/1965/19 (910/17475/19
Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунова Е.В., при секретарі судового засідання Новікової К.Ю., у відкритому судовому засіданні розглянувши матеріали господарської справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Перший український експертний центр" до відповідача 1 Акціонерного товариства АТ "К.Енерго" та відповідача 2 Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" про зобов'язання вчинити дії,-
За участю представників сторін:
від позивача - Закарлюка Н.С. (за наказом);
від відповідача 1 - Щербань Л.А. (за довіреністю);
від відповідача 2 - Лінніченко Д.О. (за довіреністю).
Товариство з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідача 1 Акціонерного товариства АТ «К.Енерго» та відповідача 2 Комунального підприємства виконавчого органу Київради про зобов'язання вчинити дії.
22.01.2020 на адресу суду від представника відповідача 2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти вимог викладених в позовній заяві заперечував, просив відмовити в їх задоволенні. У своєму відзиві, представник відповідача 2 зауважив, що позивач має вирішити питання дійсності заборгованості з АТ «К.Енерго», яке здійснювало нарахування вартості поставленої теплової енергії, а не з КП «Київтеплоенерго». Крім того, представник відповідача 2 зазначив, що згідно п.2.4. угоди на реструктуризацію заборгованості за спожиту теплову енергію за договорами на постачання теплової енергії у гарячій воді від 25.10.2016, сплата заборгованості в розмірі 1 375 176,1 грн. - відкладається до прийняття судом остаточного рішення у справі щодо чинності постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 03.03.2015 № 613 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб населення ПАТ «Київенерго». Протягом одного місяця з дня прийняття судом остаточного рішення у такій справі сторони мають визначити порядок врегулювання залишку заборгованості з урахуванням санкцій та судових витрат за рішеннями господарського суду про стягнення заборгованості, а отже вказаним пунктом передбачалося відкладення вирішення питання щодо залишку заборгованості, а не списання такої заборгованості, як зазначає у своєму позові позивач. Також, представник відповідача 2 у своєму відзиві вказав, що позивачем не надано доказів порушення його прав та інтересів КП «Київтеплоенерго», а отже підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 27.01.2020 матеріали справи №910/17475/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» до Акціонерного товариства АТ «К.Енерго» та Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» про зобов'язання списати заборгованість позивача у сумі 1 375 176,14 грн. передано за підсудністю до Господарського суду Донецької області для розгляду в межах справи № 905/1965/19 про банкрутство Акціонерного товариства «К.ЕНЕРГО».
13.02.2020 матеріали позовної заяви у справі №910/17475/19 надійшли до Господарського суду Донецької області.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.02.2020 для розгляду даної справи визначено суддю Зекунова Е.В.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 18.02.2020 прийнято до провадження справу № 910/17475/19 за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження. Підготовче судове засідання призначено на 17.03.2020 року.
05.03.2020 до Господарського суду Донецької області від представника відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти позовних вимог заперечував, просив суд відмовити в їх задоволенні. У своєму відзиві представник відповідача 1 зазначив, що договорами про відступлення права вимоги (цесії) № 601-18, 603-18 AT АТ «К.Енерго» відступило КП «Київтеплоенерго» заборгованість, наявність якої підтверджена рішеннями судів, що набрали законної сили, а отже AT АТ «К.Енерго» передало новому кредитору КП «Київтеплоенерго» права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Крім того, представник відповідача 1 вказав, що наявність боргу, що був відступлений, підтверджується рядом судових рішень, які набрали законної сили. Заборгованість позивача відступлена відповідачу 2, а судом замінена сторона у виконавчому провадженні з відповідача 1 на відповідача 2, тобто борг після укладення договору відступлення не рахується на обліку відповідача 1, а отже відсутні правові підстави зобов'язувати відповідача 1 здійснити перерахунок боргу, який відсутній на обліку відповідача 1 як первісного кредитора у спірних правовідносинах.
Також, у своєму відзиві представником відповідача 1 заявлено про застосування строків позовної давності до позовних вимог у справі. В обґрунтування пропуску строку позовної давності відповідачем зазначено, що у позивача як зацікавленої особи виникло право на позов, тобто можливість реалізувати своє право в примусовому порядку через суд позивач мав саме з моменту прийняття апеляційною інстанцією постанови у справі №826/15733/15, якою визнано нечинною постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 03.03.2015 року №613 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб населення ПАТ «Київенерго» Прийняття Київським апеляційним адміністративним судом постанови 06.07.2016 у справі № 826/15733/15 є загальновідомим фактом та позивач мав бути обізнаний у її існуванні. Крім того, як вбачається з тексту угоди №Р36844047-10/16 про реструктуризацію заборгованості, яка була укладена між відповідачем 1 та позивачем ще 25.10.2016 позивачу достеменно було відомо про скасування вказаних тарифів. Факт обізнаності позивача щодо скасування тарифів підтверджується зверненням останнього в липні 2016 року до Господарського суду м. Києва із заявою про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами по справі № 910/5981/16, у зв'язку із скасуванням постанови НКРЕКП від 03.03.2015 № 613. Ухвалою від 15.09.2016 по справі №910/5981/16 Господарський суду м. Києва відмовлено у задоволенні вказаної заяви та роз'яснено право позивача звернутися до суду з окремим позовом щодо здійснення перерахунку, однак позивач звернувся з позовом до відповідача 1 та відповідача 2 у грудні 2019 року, тобто поза межами строку позовної давності.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 17.03.2020 відкладено підготовче засідання на 15.04.2020 року.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 15.04.2020 відкладено розгляд справи та зазначено, що про дату та час проведення судового засідання учасники справи будуть повідомленні додатково ухвалою Господарського суду Донецької області після закінчення дії карантину, введеного постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами).
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 17.06.2020 судове засідання призначене на 08.07.2020.
08.07.2020 до канцелярії Господарського суду Донецької області надійшла заява від представника відповідача 1 з проханням не призначати судове засідання на період з 01.08.2020 по 08.08.2020 у зв'язку із перебуванням представника відповідача 1 у відпустці та відсутністю інших представників Акціонерного товариства АТ «К.Енерго» , які уповноважені для участі у справі від імені останнього.
У судому засіданні 08.07.2020 представником відповідача 2 заявлено усне клопотання про застосування строків позовної давності до позовних вимог.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 08.07.2020 закрито підготовче провадження у справі №905/1965/19 (910/17475/19) та призначено розгляд справи по суті на 10.08.2020 року.
03.08.2020 на адресу Господарського суду Донецької області від представника позивача надійшли письмові пояснення, в яких останній заперечив проти клопотань відповідачів 1 та 2 про застосування строків позовної давності, зазначивши, що у позивача як зацікавленої особи виникло право на позов, тобто можливість реалізувати своє право в примусовому порядку лише з 07.10.2019 року, оскільки остаточне рішення прийняте Верховним судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, а не Київським апеляційним адміністративним судом, а отже позивач звернувся до відповідача 1 та відповідача 2 в межах строку позовної давності. Крім того, у своїх поясненнях представник позивача звернув увагу суду, що згідно п.13 угоди № Р 36844047-10/16 про реструктуризацію заборгованості за спожиту теплову енергію за договорами на постачання теплової енергії у гарячій воді від 25.10.2016 року, права та обов'язки за цією угодою не можуть бути передані (відступлені) третім особам. Проте, всупереч вимогам даної угоди та вимог ч.1 ст.514 Цивільного кодексу України, на стадії виконання судових рішень, було замінено сторону стягувача на ПАТ «Київтеплоенерго» до моменту врегулювання питання сплати заборгованостей за судовим рішенням у порядку, що визначений Господарським процесуальним кодексом України про що відповідачем-1 не було повідомлено позивача.
10.08.2020 до канцелярії Господарського суду Донецької області від представника відповідача 1 надійшли письмові пояснення, в яких останній зазначив, що станом на 01.06.2018 борг позивача перед відповідачем 1 становив 1 375 176,23 грн. За договором про відступлення права вимоги (цесії) №601-18 АТ «К.Енерго» відступило КП «КИЇЇВТЕПЛОЕНЕРГО» заборгованість за договорами, укладеними з позивачем на суму 1 244 057,23 грн. Разом з тим, на обліку АТ «К.Енерго» за переліком договорів, що охоплені угодою про реструктуризацію боргу від 25.10.2016, на поточну дату рахується борг позивача перед АТ «К.Енерго» за договором № 7560677 в розмірі 147 123,91 грн. Крім того, у своїх поясненнях представник відповідача 1 вказав, що п.2.4. Угоди про реструктуризацію боргу від 25.10.2016 передбачалося відкладення розгляду питання щодо залишку боргу, а не списання такого боргу, як просить позивач у позові.
10.08.2020 до канцелярії Господарського суду Донецької області від представника відповідача 2 надійшла заява про долучення доказів до матеріалів справи
У судове засідання 10.08.2020 з'явились представник позивача, представник відповідача 1 та представник відповідача 2.
Згідно ст. 222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового засідання здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, господарський суд,
25.10.2016 року між Публічним Акціонерним товариством «Київенерго» (відповідач, енергопостачальна організація) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» (позивач, споживач) було укладено угоду №РЗ6844047-10/16 від 25.10.2016 року про реструктуризацію заборгованості за спожиту теплову енергію за договорами на постачання теплової енергії у гарячій воді.
При цьому, як встановлено судом згідно даних з Єдиного державного реєстру фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідач (ЄДРПОУ 00131305) змінив своє найменування та наразі є Акціонерним товариством «К.ЕНЕРГО» (ЄДРПОУ 00131305).
Отже, станом на час розгляду справи найменуванням відповідача є Акціонерне товариство «К.ЕНЕРГО», що враховується судом при вирішенні спору.
Пунктом 1 угоди №Р36844047-10/16 від 25.10.2016 року споживач підтвердив, що станом на 01.10.2016 року його заборгованість перед енергопостачальною організацією за договорами на постачання теплової енергії у гарячій воді, перелік яких наведений у додатку № 1 до цієї угоди (надалі - «Договори на постачання теплової енергії у гарячий воді»), з урахуванням сум заборгованості, передбачених рішеннями Господарського суду міста Києва від 06.07.2016 року у справі №910/5578/16, від 07.06.2016 року у справі № 910/5596/16, від 15.06.2016 року у справі №910/5977/16, від 14.06.2016 року у справі № 910/5978/16, від 13.06.2016 року у справі № 910/5979/16, від 21.06.2016 року у справі № 910/5980/16, від 27.04.2016 року у справі № 910/5981/16, від 14.06.2016 року у справі № 910/5982/16, від 13.06.2016 року у справі № 910/5983/16, від 22.06.2016 року у справі № 910/6690/16, від 29.06.2016 року у справі № 910/7393/16, становить 4 440 946,07 грн. (чотири мільйони чотириста сорок тисяч дев'ятсот сорок шість гривень сім копійок).
Відповідно до п.2 угоди, споживач зобов'язується сплатити зазначену в п. 1 цієї угоди суму заборгованості наступним чином:
Сума заборгованості в розмірі 2 558 924,66 грн. (два мільйони п'ятсот п'ятдесят вісім тисяч дев'ятсот двадцять чотири гривні шістдесят шість копійок) буде оплачена у період з жовтня 2016 року по квітень 2018 року щомісячними платежами згідно з додатком 2 до цієї угоди, до 25 числа кожного календарного місяця за кожною тарифною групою згідно з договорами на постачання теплової енергії у гарячій воді за такими реквізитами: рахунок № 260323000201 для тарифної групи «населення»; рахунок № 260393030201 для тарифної групи «інші споживачі»; код 00131305; МФО 322669; банк Філія Головного управління по м.Києву та Київській області АТ «Державний ощадний банк України»; одержувач ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» (п.п.2.1. угоди).
Сума заборгованості в розмірі 506 845,27 грн. (п'ятсот шість тисяч вісімсот сорок п ять гривень двадцять сім копійок) буде сплачена споживачем за реквізитами, зазначеними в п 2.1. цієї угоди, не пізніше 3-х робочих днів з моменту отримання споживачем від енергопостачальної організації всіх належних до сплати платежів за договором про надання послуг від 24.12.2015 року №619/53-15, договором про надання послуг від 16.09.2016 №1263-16 та/або іншим договором про надання аналогічних послуг, укладеними між сторонами (п.п.2.2. угоди).
Споживач разом зі сплатою суми, зазначеної у п.2.1,2.2 цієї угоди зобов'язується в повному обсязі оплачувати поточне споживання енергії згідно з договорами на постачання теплової енергії у гарячій воді (п.п.2.3. угоди).
Сплата решти заборгованості в розмірі 1 375 176,14 грн. (один мільйон триста сімдесят п'ять тисяч сто сімдесят шість гривень чотирнадцять копійок) відкладається до прийняття судом остаточного рішення у справі щодо чинності постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та і комунальних послуг, від 03.03.2015 року № 613 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб населення ПАТ «Київенерго» Протягом одного місяця з дня прийняття судом остаточного рішення у такій справі сторони мають визначити порядок врегулювання залишку заборгованості з урахуванням санкцій та судових витрат за рішеннями господарського суду про стягнення заборгованості зі споживача (п.п.2.4. угоди).
Відповідно до п.13 угоди, права та обов'язки сторін за цією угодою не можуть бути передані (відступлені) третім особам.
Угода №РЗ6844047-10/16 від 25.10.2016 року про реструктуризацію заборгованості за спожиту теплову енергію за договорами на постачання теплової енергії у гарячій воді підписана керівником департаменту продажу теплової енергії комерційної дирекції ПАТ «Київенерго» Куніним Л.М. та директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» Степанюком І.Л. без зауважень та засвідчений печатками підприємств.
Згідно акту звіряння розрахунків згідно угоди від 25.10.2016 №РЗ6844047-10/16 про реструктуризацію заборгованості між ПАТ «Київенерго» та ТОВ «Перший український експертний центр» за період з 01.01.2018 по 01.06.2018 року, заборгованість позивача перед відповідачем 1 за договорами №№ 230485, 230486, 330266, 340461, 340500, 340503, 520390, 520677, 620014, 620515, 811201, 811422, 822257, 1030107, 1220102, 1540648, 1541452, 1541873, 1542394, 1631603, 1631604, 1631605, 1631606, 1631608, 1631673, 1631674, 1631676, 1631703, 1632727, 1640178, 7560643, 7560645, 7560647, 7560661, 7560662, 7560664, 7560665, 7560674, 7560677, 8031057, 8031060, 8252094, 8353092, 8594041, 9176149, 9377042 становить 1 385 640,70 грн.
Відповідно до рахунку-фактури №8252094/2018-11 від 30.11.2018, позивачем частково сплачено суму заборгованості за договором №8252094 від 01.04.2013 року на суму 10 464,47 грн., що підтверджується платіжним дорученням №7133 від 11.12.2018 року.
11.10.2018 між Публічним акціонерним товариством «Київенерго» (кредитор) та Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (новий кредитор) було укладено договір №601-18 про відступлення права вимоги (цесії), згідно з п.1.1 якого кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги до юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців (далі по тексту - споживачі) щодо виконання ними грошових зобов'язань перед кредитором з оплати спожитої до 01.05.2018 р. теплової енергії (основний борг, в тому числі той, що є предметом судового розгляду та/або підтверджений судовим рішенням (судовими рішеннями) як такий, що підлягає стягненню із споживача (споживачів) на загальну суму 497 554 936,91 грн. (чотириста дев'яносто сім мільйонів п'ятсот п'ятдесят чотири тисячі дев'ятсот тридцять шість грн. 91 коп.) станом на 01.08.2018 р. з урахуванням оплат, що отримані кредитором за період з 01.08.2018 до дати укладення цього договору та коригувань платежів.
Перелік договорів (особових рахунків), споживачів та сум грошових зобов'язань (основний борг), право вимоги яких відступаються за цим договором, зазначається в Додатку № 1 до цього договору. Всі права вимоги переходять від кредитора до нового кредитора в момент підписання сторонами додатку № 1 до цього договору (п.1.2. договору).
Строк дії договору погоджений сторонами у п.5.1., згідно якого, договір набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін та діє до повного виконання кредитором та новим кредитором своїх зобов'язань за цим договором .
Вказаний договір підписаний сторонами без жодних зауважень та скріплений печатками підприємств.
Відповідно до додатку №1 до договору №601-18 про відступлення права вимоги (цесії) від 11.10.2018, на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» було відступлено заборгованість споживача Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» за договорами №№ 1542394, 7560643, 7560645, 7560661, 7560662, 7560664, 7560665, 7560674, 8031060, 8594041, 9176149, 9377042, 1310400-01 та 621418-01 на загальну суму 1 244 057,23 грн.
Крім того, 11.10.2018 між Публічним акціонерним товариством «Київенерго» (кредитор) та Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (новий кредитор) було укладено договір №603-18 про відступлення права вимоги (цесії), згідно з п.1.1 якого кредитор відступає, а новий кредитор набуває право грошової вимоги до споживачів (юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців, перелік яких визначений у додатках до договорів про відступлення права вимоги від 11 жовтня № 601-18, від 11 жовтня № 602-18 ) теплової енергії, комунальних послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, в частині їх зобов'язання перед кредитором оплатити неустойку (пеня та/або штраф), 3% річних, інфляційні нарахування, судові та інші витрати, витрати на адвокатські послуги, пов'язані з отриманням боргу та примусовим стягненням та будь-які інші без виключень та обмежень), що нараховані кредитором та/або виникли до дати укладення цього договору та/або можуть бути нараховані та/або виникнути після лати укладення цього договору у зв'язку з неналежним виконанням споживачами обов'язків з оплати спожитої теплової енергії та/або комунальних послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води та є предметом судового розгляду або підтверджені судовими рішеннями, як такі, що підлягають стягненню із споживачів.
Перелік споживачів та склад вимог (неустойка (пеня та/або штраф), 3% річних, інфляційні нарахування, судові та інші витрати, витрати на адвокатські послуги, пов'язані з триманням боргу та примусовим стягненням та будь-які інші без виключень та обмежень) у вже розпочатих судових спорах та/або рішеннях суду та/або виконавчих провадженнях зазначаються у додатках № 1, № 2 та № 3 та № 4 до цього договору (п.1.2. договору).
Строк дії договору погоджений сторонами у п.5.1., згідно якого, договір набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін та діє до повного виконання кредитором та новим кредитором своїх зобов'язань за цим договором .
Вказаний договір підписаний сторонами без жодних зауважень та скріплений печатками підприємств.
Відповідно до Додатку №1 до договору №603-18 про відступлення права вимоги (цесії) від 11.10.2018, на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» було відступлено заборгованість споживача Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» за договорами №№1542394, 7560643, 7560645, 7560662, 7560664, 7560665, 9377042 на загальну суму 89 234,24 грн.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2016 у справі №826/15733/15 постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 15.03.2016 в частині відмови у задоволені позову про визнання нечинною постанови - скасовано, постановивши в цій частині нову, якою позовні вимоги задоволено, визнано нечинною з моменту прийняття постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 03.03.2015 року №613 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб населення ПАТ «Київенерго», зобов'язано Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг оприлюднити резолютивну частину даної постанови у 15-деннний термін з моменту її проголошення, в решті постанову суду - залишено без змін.
Оскільки, відповідач 1 у період з березня 2015 року по червень 2016 (включно) проводив нарахування за теплопостачання позивачу, застосовуючи тариф встановлений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 03.03.2015 №613 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб населення ПАТ «Київенерго», яка була скасована з моменту її прийняття, в зв'язку з чим, за доводами позивача, у відповідача 1 відсутні правові підстави для визначення вартості спожитої позивачем теплової енергії за період з березеня 2015 року по червень 2016 року (включно) із застосуванням тарифу, встановленого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 03.03.2015 №613, яку постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2016 у справі № 826/15733/15 визнано нечинною з моменту її прийняття, а наявність безпідставно нарахованої заборгованості у сумі 1 375 176,14 (один мільйон триста сімдесят п'ять тисяч сто сімдесят шість гривень чотирнадцять копійок) порушує права позивача.
Відповідачі 1 та 2 заперечуючи проти позову наголошують на тому, що угодою №РЗ6844047-10/16 від 25.10.2016 року про реструктуризацію заборгованості за спожиту теплову енергію за договорами на постачання теплової енергії у гарячій воді передбачено, що сторони мають врегулювати залишок заборгованості протягом одного місяця з дня прийняття судом остаточного рішення у справі (щодо чинності постанови НКРЕКП від 03.03.2015 № 613), а отже вказаним пунктом передбачалося відкладення вирішення питання щодо залишку заборгованості, а не списання такої заборгованості, як зазначає у своєму позові позивач.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору та інших правочинів.
Статтею 714 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Згідно ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
У відповідності до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
Згідно з п.1 ч.1 ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газопостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо).
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що між відповідачем 1 та позивачем існували правочини, що за своєю правовою природою є договорами про надання житлово-комунальних послуг.
Відповідно до ч.ч. 6, 7 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.
У відповідності до ст.16 Закону України «Про теплопостачання» до повноважень національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, зокрема, належать: розробка методик розрахунків тарифів на виробництво теплової енергії та плати за її транспортування та постачання; забезпечення проведення єдиної тарифної політики у сфері теплопостачання; розроблення і затвердження методології (порядку) формування тарифів на теплову енергію у сфері теплопостачання для суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках; встановлення тарифів на теплову енергію суб'єктам природних монополій у сфері теплопостачання, ліцензування діяльності яких здійснюється Комісією.
Згідно з ч.ч.2, 3 ст.20 Закону України «Про теплопостачання» тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, крім тарифів на виробництво теплової енергії для суб'єктів господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, затверджуються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, та органами місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законодавством.
Судом встановлено, що згідно угоди №РЗ6844047-10/16 від 25.10.2016 року про реструктуризацію заборгованості за спожиту теплову енергію за договорами на постачання теплової енергії у гарячій воді заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Київенерго» за договорами №№ 230485, 230486, 330266, 340461, 340500, 340503, 520390, 520677, 620014, 620515, 811201, 811422, 822257, 1030107, 1220102, 1540648, 1541452, 1541873, 1542394, 1631603, 1631604, 1631605, 1631606, 1631608, 1631673, 1631674, 1631676, 1631703, 1632727, 1640178, 7560643, 7560645, 7560647, 7560661, 7560662, 7560664, 7560665, 7560674, 7560677, 8031057, 8031060, 8252094, 8353092, 8594041, 9176149, 9377042 становить 4 440 946,07 грн.
Згідно п.2. угоди №РЗ6844047-10/16 від 25.10.2016 року та графіку погашення заборгованості, що міститься в матеріалах справи, позивач зобов'язався сплатити суму заборгованості в розмірі 2 558,924,66 грн. в період з жовтня 2016 року по квітень 2018 року.
Відповідно до акту звіряння розрахунків згідно угоди від 25.10.2016 №РЗ6844047-10/16 про реструктуризацію заборгованості між ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» та ТОВ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ЕКСПЕРТНИЙ ЦЕНТР» за період з 01.01.2018 по 01.06.2018 року, заборгованість позивача перед відповідачем 1 за договорами №№ 230485, 230486, 330266, 340461, 340500, 340503, 520390, 520677, 620014, 620515, 811201, 811422, 822257, 1030107, 1220102, 1540648, 1541452, 1541873, 1542394, 1631603, 1631604, 1631605, 1631606, 1631608, 1631673, 1631674, 1631676, 1631703, 1632727, 1640178, 7560643, 7560645, 7560647, 7560661, 7560662, 7560664, 7560665, 7560674, 7560677, 8031057, 8031060, 8252094, 8353092, 8594041, 9176149, 9377042 становила 1 385 640,70 грн.
В подальшому, позивачем частково сплачено суму заборгованості за договором №8252094 від 01.04.2013 року на суму 10 464,47 грн., що підтверджується рахунком-фактурою №8252094/2018-11 від 30.11.2018 та платіжним дорученням №7133 від 11.12.2018 року.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що залишок заборгованості ТОВ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ЕКСПЕРТНИЙ ЦЕНТР» перед ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» на час складання вищезазначених акті звіряння та часткових оплат за вищевказаними договорами складав 1 375 176,23 грн.
Відповідно до Додатку №1 (Перелік споживачів теплової енергії та зобов'язань, право вимоги яких відступається) до договору №601-18 про відступлення права вимоги (цесії) від 11.10.2018 Публічним акціонерним товариством «Київенерго» відступлено Комунальному підприємству виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» право вимоги щодо виконання грошових зобов'язань з оплати спожитої до 01.05.2018 року теплової енергії споживача Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» в загальній сумі 1 244 057,23 грн., що складається з:
- заборгованості за договором № 1542394 в розмірі 67 759,96 грн.;
- заборгованості за договором № 7560643 в розмірі 85 160,74 грн.;
- заборгованості за договором № 7560645 в розмірі 73 135,33 грн.;
- заборгованості за договором № 7560661 в розмірі 139 070,62 грн.;
- заборгованості за договором № 7560662 в розмірі 119 850,67 грн.;
- заборгованості за договором № 7560664 в розмірі 236 369,14 грн.;
- заборгованості за договором № 7560665 в розмірі 124 750,72 грн.;
- заборгованості за договором № 7560674 в розмірі 71 001,29 грн.;
- заборгованості за договором № 8031060 в розмірі 38 921,13 грн.;
- заборгованості за договором № 8594041 в розмірі 124 608,14 грн.;
- заборгованості за договором № 9176149 в розмірі 109 478,55 грн.;
- заборгованості за договором № 9377042 в розмірі 37 946,03 грн.;
- заборгованості за договором № 1310400-01 в розмірі 6 663,48 грн.;
- заборгованості за договором № 621418-01 в розмірі 9 341,43 грн.
Разом з тим, відповідно до вказаного переліку, Публічним акціонерним товариством «Київенерго» відступлено Комунальному підприємству виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» право вимоги щодо виконання грошових зобов'язань за договорами № 1310400-01 в розмірі 6 663,48 грн. та № 621418-01 в розмірі 9 341,43 грн., які в свою чергу не входять до переліку договорів на постачання теплової енергії у гарячій воді, за якими станом на 01.06.2016 року у Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» наявна заборгованість перед Публічним акціонерним товариством «Київенерго» згідно угоди №РЗ6844047-10/16 від 25.10.2016 року про реструктуризацію заборгованості за спожиту теплову енергію за договорами на постачання теплової енергії у гарячій воді.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що договором №601-18 про відступлення права вимоги (цесії) від 11.10.2018 Публічним акціонерним товариством «Київенерго» відступлено Комунальному підприємству виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» право вимоги щодо виконання грошових зобов'язань з оплати спожитої до 01.05.2018 року теплової енергії споживача Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» в загальній сумі 1 228 052,32грн. (за вирахуванням заборгованості за договорами №1310400-01 та №621418-01).
Відступлення права вимоги, також підтверджується ухвалами Господарського суду міста Києва у справах №№910/5982/16, 910/5983/16, 910/5978/16, 910/5979/16, відповідно до яких, змінено стягувача - Публічне акціонерне товариство «Київенерго» на стадії виконання судового рішення на його правонаступника - Комунальне підприємство виконавчого органу Київради.
Крім того, суд зазначає, що договором №601-18 про відступлення права вимоги (цесії) від 11.10.2018 Публічним акціонерним товариством «Київенерго» не було відступлено Комунальному підприємству виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» право вимоги щодо виконання грошових зобов'язань з оплати спожитої до 01.05.2018 року теплової енергії споживача Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» на заборгованість за договором №7560677 в розмірі 147 123,91 грн.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що у Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» обліковується заборгованість за поставлену теплову енергію за договором №7560677 в розмірі 147 123,91 грн. перед Акціонерним товариством АТ «К.Енерго» та перед Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» за договорами №№ 1542394, 7560643, 7560645, 7560661, 7560662, 7560664, 7560665, 7560674, 8031060, 8594041, 9176149, 9377042 в загальному розмірі 1 228 052,32грн., у зв'язку із укладенням договору цесії.
Як вже зазначалося, відповідно до п.п.2.4. угоди №РЗ6844047-10/16 від 25.10.2016 року про реструктуризацію заборгованості за спожиту теплову енергію за договорами на постачання теплової енергії у гарячій воді, сплата решти заборгованості в розмірі 1375176,14 грн. (один мільйон триста сімдесят п'ять тисяч сто сімдесят шість гривень чотирнадцять копійок) відкладається до прийняття судом остаточного рішення у справі щодо чинності постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та і комунальних послуг, від 03.03.2015 року № 613 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб населення ПАТ «Київенерго».
Постановою від 03.03.2015 року № 613 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб населення ПАТ «Київенерго» відповідно до Закону України «Про державне регулювання у сферах комунальних послуг», Указу Президента України від 10.09.2014р. №715 «Про затвердження Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» та постанови Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 №869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги» Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) постановила:
« 1. Установити ПАТ «Київенерго» тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб населення на рівні:
- тариф на теплову енергію - 531,10 грн./Гкал (без ПДВ) за такими складовими: тариф на виробництво теплової енергії - 482,21 грн./Гкал (без ПДВ); тариф на транспортування теплової енергії - 46,77 грн./Гкал (без ПДВ); тариф на постачання теплової енергії - 2,12 грн./Гкал (без ПДВ);
2. Установити ПАТ «Київенерго» структуру тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб населення згідно з додатками 1, 2, 3, 4;
3. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, від 23 квітня 2014 № 465 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб населення ПАТ «Київенерго».
Разом з тим, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2016 року у справі № 826/15733/15 визнано нечинною з моменту прийняття постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 03.03.2015 року № 613 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб населення ПАТ «Київенерго».
Постановою Верховного Суду від 02.04.2018 року №826/15733/15 було відмовлено у задоволенні заяви Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про зупинення виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2016 року у справі №826/15733/15.
Постановою Верховного Суду від 07.10.2019р касаційні скарги Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Публічного акціонерного товариства «Київенерго» - залишено без задоволення, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2016 року - залишено без змін.
Відповідно до ч.4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Преюдиційні факти є обов'язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв'язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.
Норми ст.129-1 Конституції України визначають, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі «Рябих проти Росії» заява № 52854/99, «Устименко проти України» (заява № 32053/13).
Відповідно до п.72 рішення Європейського Суду з прав людини від 25.07.2002 у справі «Совтрансавто-Холдинг» проти України» (заява № 48553/99): «Суд повторює, що відповідно до його прецедентної практики право на справедливий судовий розгляд, гарантований статтею 6 параграфа 1, повинно тлумачитися в світлі преамбули Конвенції (995_004), яка проголошує верховенство права як елемент спільної спадщини держав-учасниць. Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.».
Таким чином, судове рішення у справі №826/15733/15 не може бути поставлене під сумнів, а інші рішення, в тому числі і у даній справі, не можуть йому суперечити, а тому факт визнання нечинною з моменту прийняття постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 03.03.2015 року №613 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб населення ПАТ «Київенерго» підтверджено постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2016 року у справі №826/15733/15, яка набрала законної сили.
Згідно з ч.5 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції станом на момент прийняття постанови) постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Оскільки, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2016 у справі №826/15733/15 визнано нечинною постанову №613 з моменту її прийняття, то суд вважає відсутніми правові підстави для визначення вартості спожитої позивачем теплової енергії за період з березня 2015 по квітень 2016 за тарифами встановленими постановою №613 та про наявність підстав для перерахунку вартості спожитої теплової енергії протягом періоду.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19.03.2018 у справі №910/7749/17, від 23.08.2018 у справі №910/16692/17, від 12.10.2018 у справі №910/30728/15.
При цьому, судом встановлено, що 23.04.2014 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг було прийнято постанову №465, відповідно до якої тариф для ПАТ «Київенерго» на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії становить 295,17 грн./Гкал,; постанова набирає чинності з 01 липня 2014 року.
Строку чинності тарифів, вказаних у постанові Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг від 23.04.2014р. №465, не встановлено.
Враховуючи наведене, господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визначення вартості спожитої позивачем теплової енергії за період з березня 2015 по червень 2016 (включно) за договорами, що увійшли до угоди №РЗ6844047-10/16 від 25.10.2016 року про реструктуризацію заборгованості за спожиту теплову енергію за договорами на постачання теплової енергії у гарячій воді, та які передбачають застосування регульованого тарифу 531,10 грн. за 1 Гкал без ПДВ (637,32 грн. з ПДВ).
У даному випадку до спірних правовідносин за договорами №№ 230485, 230486, 330266, 340461, 340500, 340503, 520390, 520677, 620014, 620515, 811201, 811422, 822257, 1030107, 1220102, 1540648, 1541452, 1541873, 1542394, 1631603, 1631604, 1631605, 1631606, 1631608, 1631673, 1631674, 1631676, 1631703, 1632727, 1640178, 7560643, 7560645, 7560647, 7560661, 7560662, 7560664, 7560665, 7560674, 7560677, 8031057, 8031060, 8252094, 8353092, 8594041, 9176149, 9377042 слід застосовувати тариф, встановлений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг №465 від 23.04.2014 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб населення ПАТ «Київенерго», якою було встановлено тариф на теплову енергію у розмірі 295,17 гривень (без ПДВ) за 1 Гкал (354,20 гривень з ПДВ).
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Виходячи з наведеного, у сторін по справі відсутній обов'язок виконувати рішення про встановлення тарифів на теплову енергію, які суперечать Конституції та Законам України, з часу прийняття цих рішень. Нарахування ж відповідачем 1 оплати за теплову енергію на підставі тарифів, встановлених цими рішеннями, примушує позивача робити те, що не передбачено законодавством.
З огляду на викладене та на підставі наявних в матеріалах справи документів, суд дійшов висновку про наявність порушення відповідачами права позивача у вигляді перерахунку вартості поставленої теплової енергії та визнання виконаним п.2.4. угоди про реструктуризацію заборгованості (списання заборгованості) повністю, або частково.
Проте, у судовому засіданні 08.07.2020 року, представником відповідача 2 заявлено усне клопотання про застосування наслідків пропуску позовної давності до вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» до відповідача 1 Акціонерного товариства АТ «К.Енерго» та відповідача 2 Комунального підприємства виконавчого органу Київради про зобов'язання вчинити дії. Крім того, аналогічне клопотання міститься у відзиві на позовну заяву, наданому відповідачем 1.
В обґрунтування пропуску позовної давності відповідачем 1 зазначено, що з тексту позовної заяви та з первинних документів, наданих позивачем, вбачається, що позивач заявив позов про списання заборгованості за поставлену теплову енергію за період з березня 2015 по червень 2016. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.07.2016 у справі №826/15733/15 визнано нечинною з моменту її прийняття постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №613 від 03.03.2015, отже саме з цієї дати почався перебіг строку позовної давності. Незважаючи на те, що відомості про визнання нечинною з моменту її прийняття вказаної постанови є загальновідомою інформацією, позивач звернувся до суду лише у грудні 2019 року, тобто за межами позовної давності. Тому, керуючись нормами ч.3.4 ст.267 ЦК України відповідач 1 просив застосувати позовну давність до позовних вимог.
Разом з цим, обґрунтовуючи своєчасність звернення до суду, позивач зазначав, що позовну заяву ним подано в межах строку позовної давності, адже право на позов виникло у нього лише з 07.10.2019 року - з моменту набрання законної сили постанови Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 07.10.2019 у справі №826/15733/15, якою постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2016 залишено без змін.
Розглядаючи вказану заяву про застосування строків позовної давності суд виходить з натупного.
Статтею 256 ЦК України передбачена позовна давність як строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 Цивільного кодексу України), перебіг якої, відповідно до ч.1 ст.261 Цивільного кодексу України, починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Частинами 1, 3 ст.264 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. (ст. 267 Цивільного кодексу України).
У цьому разі суд з посиланням на докази у справі та норми законодавства, має встановити (обрахувати), чи мав місце пропуск строку позовної давності.
Крім того, згідно абз.2 п.п.2.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №10 від 29.05.2013, позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.
Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.
Судом встановлено, що постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.07.2016 у справі №826/15733/15, визнано нечинною з моменту прийняття постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №613 від 03.03.2015, якою визначалась вартість спожитої позивачем теплової енергії у період з 01.04.2015 по 01.06.2016.
Позовні вимоги заявлені позивачем дійсно стосуються вартості поставленої теплової енергії за період з березня 2015 по червень 2016 у зв'язку з чим суд робить висновок щодо наявності факту порушення відповідачами прав позивача у вигляді не перерахунку вартості поставленої теплової енергії та визнання виконаним п.2.4. угоди про реструктуризацію заборгованості (списання заборгованості) повністю, або частково.
Проте, право на отримання перерахунку у вказаний період виникло у позивача лише з моменту прийняття постанови Київським апеляційним господарським судом у справі №826/15733/15 - 06.07.2016, якою постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №613 від 03.03.2015 визнано нечинною з моменту її прийняття.
Інформація про втрату чинності постанови була загальновідомою та доступною для ознайомлення, зокрема: на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень у відповідності до Закону України «Про доступ до судових рішень» (посилання: http://reestr.court.gov.ua/Review/58846460).
Окрім того, укладаючи угоду №РЗ6844047-10/16 від 25.10.2016 року про реструктуризацію заборгованості за спожиту теплову енергію за договорами на постачання теплової енергії у гарячій воді, позивачу було відомо про скасування 06.07.2016 року тарифу постановою Київського апеляційного господарського суду у справі №826/15733/15.
Обізнаність позивача про скасування тарифів, також підтверджується зверненням останнього у липні 2016 року до Господарського суду міста Києва із заявою про перегляд судового рішення від 27.04.2016 по справі №910/5981/16 за нововиявленими обставинами, вказуючи на нечинність з моменту прийняття постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №613 від 03.03.2015, якою було встановлено тариф на теплову енергію, за яким обраховувалась вартість теплової енергії, поставленої відповідачу у спірний період, внаслідок скасування постанови НКРЕКП від 03.03.2015 №613 постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2016 у справі № 826/15733/15.
Крім того, ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.2016 року по справі №910/5981/16 позивачу було роз'яснено його право на звернення до суду з окремим позовом щодо здійснення перерахунку вартості спожитої теплової енергії у зв'язку з визнанням нечинним тарифу, на підставі яких здійснювалось нарахування за спірний період.
Суд зазначає, що порівняльний аналіз термінів «довідався» та «міг довідатися», що містяться в статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.
Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 60 ЦПК України, про обов'язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.11.2016 року у справі № 487/10132/14-ц.
Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява позивачем була подана 10.12.2019, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції канцелярії Господарського суду міста Києва.
Таким чином, на момент подачі позову строк позовної давності сплинув, а позивач не довів суду ані поважності причин її пропущення, ані факту неможливості дізнатися про порушення свого цивільного права.
За таких обставин, в силу положень ч.4 ст.267 ЦК України, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог позивача про зобов'язання вчинити дії слід відмовити.
Згідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр».
Керуючись статтями 12, 13, 42, 46, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 236-241, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
В И Р I Ш И В:
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Перший український експертний центр" до відповідача 1 Акціонерного товариства АТ "К.Енерго" та відповідача 2 Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" про зобов'язання вчинити дії - відмовити повністю.
Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 10 серпня 2020 року.
Повний текст рішення складено та підписано 11.08.2020 року.
Рішення Господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими статтею 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому главою 1 розділу ІV Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Е.В. Зекунов