вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
12.08.2020м. ДніпроСправа № 904/2163/20
за позовом Комунального підприємства "ТЕПЛОЕНЕРГО" Дніпровської міської ради, м.Дніпро
до Фізичної особи-підприємця Міхно Кирила Миколайовича, м. Дніпро
про стягнення заборгованості за договором про постачання теплової енергії № 020007 від 10.10.2016 року у розмірі 12 428, 25 грн
Суддя Ярошенко В.І.
Без виклику (повідомлення) учасників справи
Комунальне підприємство "Теплоенерго" Дніпровської міської ради звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Фізичної особи-підприємця Міхно Кирила Миколайовича і просить суд стягнути заборгованість у розмірі 12 428, 25 грн, з яких: основний борг у розмірі 9 635, 15 грн, інфляційні втрати у розмірі 1 938, 15 грн, 3% річних у розмірі 854, 95 грн.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 904/2163/20. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Судом встановлено відповідачеві строк - 5 днів після настання події (закінчення строку карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) на подання суду обґрунтованого письмового відзиву на позовну заяву.
Ухвалою суду від 20.07.2020 встановлено відповідачу строк до 06.08.2020 для подання відзиву на позовну заяву.
Ухвалу суду від 20.07.2020 відповідачем була отримана 30.07.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням № 4913004114477 про вручення поштового відправлення. Крім того, відповідач 12.06.2020 ознайомився із матеріалами справи. Відповідач відзив на позов не надав, причини неподання суду не повідомив.
Відповідно до частини 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно зі ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято рішення у справі.
Позиція позивача
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про неналежне виконання відповідачем умов договору про постачання теплової енергії № 020007 від 10.10.2016 в частині своєчасної оплати за спожиту теплову енергію.
Позиція відповідача
Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ
10.10.2016 між Комунальним підприємством "Теплоенерго" (далі - енергопостачальна організація, позивач) та Фізичною особою-підприємцем Міхном Кирилом Миколайовичем (далі - споживач, відповідач) укладено договір про постачання теплової енергії № 020007 (далі - договір) разом із додатками до нього.
Відповідно до пункту 1.1 договору енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачу теплову енергію, а споживач зобов'язується одержати та сплатити енергопостачальній організації її вартість за встановленими тарифами (цінами) в терміни та на умовах, передбачених цим договором.
Теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком 1 до цього договору у вигляді гарячої води на такі потреби:
опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону (175 діб);
гаряче водопостачання - протягом 350 діб;
технологічні потреби - відповідно з виробничою програмою;
кондиціювання повітря - по мірі необхідності (п. 2.1 договору).
Сторони передбачили, що облік споживання теплової енергії здійснюється за показниками приладів обліку, встановлених на вводах на опалення та гаряче водопостачання за адресою: пр. Слобожанський (ім. Газети «Правда»), 79 розрахунковим способом (п. 5.2 договору).
Відповідно до пункту 6.1 договору тарифи на теплову енергію, що споживається згідно з цим договором, установлюються Дніпропетровською міською радою.
Тариф для розрахунків за цим договором становить: теплова енергія - 1 Гкал - 1346,09 грн. (п. 6.2 договору).
Відповідно до пункту 7.1 договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться у грошовій формі відповідно до встановлених тарифів.
Згідно з пунктом 7.2 договору розрахунковим періодом є календарний місяць, за результатом якого підписується у 2-х примірниках акт прийому-передачі теплової енергії за формою додатку 4.
За умовами пунктів 7.3, 7.4 договору споживач зобов'язаний не пізніше ніж за 5 діб до початку розрахункового періоду сплачувати енергопостачальній організації вартість теплової енергії згідно з її кількістю, передбаченою у додатку 1 до цього договору, за власним платіжним дорученням із зазначенням періоду, за який він сплачує.
Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться споживачем впродовж 5 діб після одержання рахунку енергопостачальної організації, яка зобов'язана направити його споживачеві не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим. У випадку утворення переплати, вона зараховується у рахунок наступних платежів.
Цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 10 жовтня 2019 року (п. 11.1 договору).
Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (п. 11.5 договору).
На виконання умов договору позивач за період із жовтня 2016 року по квітень 2019 року поставив відповідачу теплову енергію на загальну суму 19 450,28 грн., що підтверджується актами здачі-приймання теплової енергії: за жовтень 2016 на суму 288,61 грн, за листопад 2016 на суму 757,58 грн, за грудень 2016 на суму 894,40 грн, за січень 2017 на суму 1 107,35 грн, за лютий 2017 на суму 1 785,89 грн, за березень 2017 на суму 869,77 грн, за жовтень 2017 на суму 130,25 грн, листопад 2017 на суму 912,43 грн, грудень 2017 на суму 1 250,83 грн, січень 2018 на суму 1 137,16 грн, за лютий 2018 на суму 1 246,30 грн, за березень 2018 на суму 1 518,83 грн, за квітень 2018 на суму 515, 52 грн, за листопад 2018 на суму 852,02 грн, за грудень 2018 на суму 1 521,97 грн, за січень 2019 на суму 2 055,51 грн, за лютий 2019 на суму 1 174,68 грн, за березень 2019 на суму 1 105,20 грн, за квітень 2019 на суму 325,98 грн (арк.с. 34-52).
На оплату наданих послуг з теплопостачання Комунальне підприємство "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради виставило рахунки (арк.с. 53-71).
Рахунки разом з актами були надані відповідачу, що підтверджується реєстром отримання рахунків та актів споживачами теплової енергії (арк.с. 27-33).
Відповідачем здійснено часткову оплату на загальну суму 9 815, 13 грн.
Несплаченими на загальну суму 9 635, 15 грн акти здачі-приймання теплової енергії залишилися такі: за грудень 2016 у сумі 288, 61 грн, за лютий 2017 у сумі 1 785, 89 грн, за грудень 2017 у сумі 1 250, 83 грн, за січень 2018 у сумі 637, 16 грн, за лютий 2018 у сумі 1 246, 30 грн, за березень 2018 у сумі 1 518, 83 грн, за листопад 2018 у сумі 852, 02 грн, за січень 2019 у сумі 2 055, 51 грн.
З урахуванням викладеного, відповідно до пункту 7.4 договору та статті 254 Цивільного кодексу України щодо визначення строку виконання зобов'язання, оплата спожитої відповідачем теплової енергії за виставленими рахунками мала бути здійснена ним у такі строки:
за грудень 2016 у сумі 288, 61 грн - не пізніше 14.11.2016;
за лютий 2017 у сумі 1 785, 89 грн - не пізніше 13.03.2017;
за грудень 2017 у сумі 1 250, 83 грн - не пізніше 15.01.2018;
за січень 2018 у сумі 637, 16 грн - не пізніше 12.02.2018;
за лютий 2018 у сумі 1 246, 30 грн - не пізніше 12.03.2018;
за березень 2018 у сумі 1 518, 83 грн - не пізніше 11.04.2018;
за листопад 2018 у сумі 852, 02 грн - не пізніше 17.12.2018;
за січень 2019 у сумі 2 055, 51 грн - не пізніше 12.02.2019;
Несплата відповідачем 9 635, 15 грн. за поставлену теплову енергію і є причиною виникнення спору.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Щодо правовідносин сторін
Відповідно до частини першої статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Щодо суми основного боргу
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина перша статті 193 Господарського кодексу України).
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
За частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з пунктами 7.3, 7.4 договору строк оплати є таким, що настав. Докази щодо сплати відповідачем спірної теплової енергії відсутні, а відтак несплачені останнім грошові кошти у сумі 9 635,15 є його заборгованістю.
Отже, позовні вимоги щодо стягнення основного боргу у сумі 9 635,15 грн. є законними й обґрунтованими.
Щодо суми 3% річних та інфляційний втрат
Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Як вбачається з розрахунку позивача, за отриману теплову енергію відповідач розраховувався несвоєчасно.
Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 854,95 грн за період з 15.11.2016 по 03.07.2019 та інфляційні втрати у сумі 1 938, 15 грн за період з листопада 2016 по червень 2019.
Перевіривши здійснені позивачем нарахування, суд встановив, що розрахунки 3% річних та інфляційних втрат є вірними.
На підставі викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі шляхом стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат у розмірі 1 938,15 грн, 3% річних у розмірі 854, 95 грн.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати з оплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 2102,00 грн.
Керуючись статтями 2, 73-74, 75-79, 86, 91, 129, п. 6 ч. 1 ст. 231, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Міхна Кирила Миколайовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства "ТЕПЛОЕНЕРГО" Дніпровської міської ради (49081, м.Дніпро, просп. Слобожанський, 29, офіс 504; ідентифікаційний код 25270048) основний борг у розмірі 9 635,15 грн, 3% річних у розмірі 854, 95 грн та 2 102 грн витрат із оплати судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскарженим протягом цього строку до Центрального апеляційного господарського суду в порядку ст.ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням пп. 17.5 п.17 ч.1 розділу ХІ ГПК України.
Суддя В.І. Ярошенко