Справа № 373/131/20
Номер провадження 2/373/270/20
06 серпня 2020 року м. Переяслав
Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області
під головуванням судді Свояка Д.В.,
за участі:
секретар Тітрова І.В.
позивач ОСОБА_1
представник позивача ОСОБА_2
представник відповідачів та
третьої особи ОСОБА_3 ОСОБА_4
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження позовну заяву ОСОБА_1 до Громадської організації «Всеукраїнське фізкультурно-спортивне товариство «Колос», Підприємства об'єднання громадян «Навчально-спортивна база «Переяславль» Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства «Колос» Агропромислового комплексу України, треті особи: ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , про захист порушених трудових прав.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача:
Позивач звернувся до суду з позовом та просить зобов'язати ПОГ «Навчально-спортивна база «Переяславль» ВФСТ «Колос» АПК України скасувати наказ №22 від 25.06.2018 про припинення трудових відносин з ОСОБА_1 , стягнути з вказаного відповідача на його користь заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 138793,20 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що із ОСОБА_1 розпорядженням ГО «Всеукраїнське фізкультурно-спортивне товариство «Колос» №20-к від 20.07.2011 було укладено контракт на роботу на посаді директора підприємства на період з 20.07.2011 по 19.07.2016. Розпорядженням №20-К від 27.04.2012 ОСОБА_1 був звільнений з роботи на підставі п.2 ст.40 КЗпП України.
На виконання рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду від 25.12.2013 позивача було поновлено на посаді директора підприємства, згідно з розпорядженням №3-К від 24.01.2014. Розпорядженням ГО «Всеукраїнське фізкультурно-спортивне товариство «Колос» №24-к від 24.04.2014 ОСОБА_1 було призначено на посаду генерального директора Підприємства об'єднання громадян «Навчально-спортивна база «Переяславль» Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства «Колос» АПК України безстроково.
Розпорядженням ГО «Всеукраїнське фізкультурно-спортивне товариство «Колос» №25-к від 25.06.2018 позивач був звільнений з роботи з 25.06.2018 згідно з п.1-1 ст.41 КЗпП України, видано трудову книжку та не виплачені розрахункові кошти.
Позивач вважає своє звільнення незаконним, оскільки дисциплінарних стягнень не мав, дій щодо затримки з виплати заробітної плати не вчиняв.
З 20.06.2018 і на час звільнення позивач на роботі був відсутній у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності («на лікарняному»), що суперечить вимогам ч.3 ст.40 КЗпП України.
Позивачу стало відомо, що ГО «Всеукраїнське фізкультурно-спортивне товариство «Колос» скасувало своє розпорядження №25-к від 25.06.2018 про звільнення позивача, проте, реалізувати свої трудові права та пройти на територію свого робочого місця позивач не має змоги, оскільки він не допускається охороною підприємства за вказівкою керівництва.
У судовому засіданні позивач пояснив, що з 20.06.2018 на час його лікування ним було призначено т.в.о. керівника ПОГ «НСБ «Переяславль» ВФСТ «Колос» АПК України ОСОБА_5. Перебуваючи на амбулаторному лікуванні 24.06.2018 отримав телефонний дзвінок від голови ГО «ВФСТ «Колос» ОСОБА_3. щодо проведення робочої зустрічі. У зв'язку з цим ОСОБА_5 видала наказ про його відрядження до м.Київ, а також ним було отримано посвідчення про відрядження та відмічено його для того, щоб якось зафіксувати цей візит.
Обставини пропуску строку на звернення до суду із цим позовом пояснює тим, що інший позов ним було подано, але через незалучення ПОГ «НСБ «Переяславль» ВФСТ «Колос» АПК України у його задоволенні було відмовлено. Причини подачі цього позову більш як через місяць після отримання ним постанови Київського апеляційного суду від 05.12.2019 пояснив необхідністю підготовки цього позову.
18.02.2020 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідачів ОСОБА_4 позовні вимоги не визнала в повному обсязі, посилаючись на те, що зобов'язання роботодавця прийняти рішення або розпорядження певного змісту, зобов'язання роботодавця поновити працівника на роботі не є способом захисту, визначеним законом, у зв'язку із чим не може бути застосований. Вважає, що є підстави для закриття провадження у справі в частині вимог про стягнення заробітку за час вимушеного прогулу. Крім того, відповідач ГО «ВФСТ «Колос», як засновник ПОГ «НСБ «Переяславль» ВФСТ «Колос» АПК України мав право у будь-який час припинити повноваження позивача, як виконавчого органу ПОГ «НСБ «Переяславль» ВФСТ «Колос» АПК України та не може бути примушений відновити такі повноваження.
Вказує на те, що позовні вимоги позивача аналогічні за змістом та правовим наслідками вже розглянуті у провадженні іншого суду та просить відмовити в задоволенні позову. До відзиву додала копію рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 05.08.2019 у справі №373/130/18; копію постанови Київського апеляційного суду від 05.12.2019; копію ухвали Верховного Суду від 20.01.2020; копію розпорядження голови ГО «ВФСТ «Колос» від 26.06.2018.
07.04.2020 до суду надійшли пояснення третьої особи ОСОБА_3 щодо позову та відзиву, в яких він вважає позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.Зокрема, пославшись на те, що позивач подавав невчасно та неповно звіти. На засіданні Президії позивач не обґрунтував свою роботу, у зв'язку з чим було створено комісію для перевірки, за результатами роботи якої складено довідку. Позивач приїхав для ознайомлення з нею, але відмовився її підписувати, відмітив своє відрядження. Коли комісія приїхала вручати розпорядження, позивач сказав, що це рейдерство. Позивач приїхав та сказав, що був хворий, у зв'язку з цим розпорядження було скасоване. Його запрошували багато разів, але він не з'являється до цього часу. Позивач створив умови для заборгованості із заробітної плати на підприємстві, не сплатив податки та соціальні внески. Т.в.о. керівника підприємства ОСОБА_5 не була призначена ГО ВФСТ «Колос», й підстави винесення ОСОБА_5 оскаржуваного наказу не відомі. Повідомлення щодо скасування рішення про звільнення позивачу або керівництву «Переяславля» надсилались. Майновий комплекс переданий в оренду, але це не впливало на керівництво «Переяславля» на момент як звільнення, так і скасування розпорядження. Працювало на підприємстві тільки чотири працівники, в тому числі і син позивача.
17.07.2020 третя особа ОСОБА_5 подала суду свої пояснення щодо позову та відзиву, вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі:
В судовому засіданні позивач та його представник ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали та просили задовольнити їх в повному обсязі.
Судом відмовлено у прийнятті уточненої позовної заяви із збільшеними позовними вимогами у зв'язку із порушенням строку реалізації цього права.
Представник відповідачів та третьої особи ОСОБА_3 . ОСОБА_4 в судовому засіданні позов не визнала та просила відмовити в його задоволенні. Клопотання відповідачів про закриття провадження у справі просила залишити без розгляду. Подала заяву про застосування наслідків спливу позовної давності.
Третя особа ОСОБА_3 заперечував щодо задоволення позову у повному обсязі.
Третя особа ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилась, про місце і час слухання справи повідомлена належним чином.
22.07.2020 ухвалою суду закрито провадження в справі в частині позовних вимог щодо зобов'язання ГО «ВФСТ «Колос» видати розпорядження про поновлення позивача на роботі на посаді генерального директора ПОГ «Навчально-спортивна база «Переяславль» ВФСТ «Колос» АПК України.
Судом досліджені докази та встановлені наступні обставини:
Відповідно до копії постанови бюро Центральної ради Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства «Колос» Агропромислового комплексу України №20 від 22.04.2002 ОСОБА_1 призначено з 23.04.2002 в.о. директора навчально-спортивної бази «Переяславль».
Згідно з копією розпорядження ВФСТ «Колос» АПК України №20-к від 20.07.2011 ОСОБА_1 призначено директором МОП «УСБ «Переяславль» з 20.07.2011 по 19.07.2016.
Розпорядженням ВФСТ «Колос» АПК України №20-к від 27.04.2012 директора ОСОБА_1 звільнено 27.04.2012 в зв'язку з виявленою невідповідністю, п.2 ст.40 КЗпП України.
Відповідно до копії рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 25.12.2013 в справі №1019/1484/12 ОСОБА_1 поновлено на посаді директора санаторно-оздоровчого підприємства «Учбово-спортивна база «Переяславль» ВФСТ «Колос» АПК України з 28 квітня 2012 року.
Стягнуто з підприємства об'єднання громадян «Навчально-спортивна база «Переяславль» Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства «Колос» агропромислового комплексу України на користь ОСОБА_1 58646 (п'ятдесят вісім тисяч шістсот сорок шість) гривень 88 коп. заробітної плати за час вимушеного прогулу та 1000 (одну тисяча) гривень моральної шкоди, а всього 59646 (п'ятдесят дев'ять тисяч шістсот сорок шість) гривень 88 коп.
Додатковим рішенням того ж суду від 09.01.2014 допущено негайне виконання рішення суду від 25.12.2013 в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді директора Санаторно-оздоровчого підприємства «Учбово-спортивна база «Переяславль» ВФСТ «Колос» АПК України з 28 квітня 2012 року та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу в розмірі платежу за один місяць.
Відповідно до копії розпорядження ВФСТ «Колос» АПК України№3-к від 24.01.2014 ОСОБА_1 поновлено на роботі на посаді директора Санаторно-оздоровчого підприємства «Учбово-спортивна база «Переяславль» ВФСТ «Колос» АПК України.
Згідно з копією постанови президії №14 від 27.04.2012 перейменовано Санаторно-оздоровче підприємство «Учбово-спортивна база «Переяславль» Центральної ради кооперативно-профспілкового фізкультурно-спортивного товариства «Колос» в Підприємство об'єднання громадян «Навчально-спортивна база «Переяславль» Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства «Колос» агропромислового комплексу України.
Відповідно до копії розпорядження №24-к від 24.04.2014 ОСОБА_1 призначено на посаду в.о. генерального директора Підприємства об'єднання громадян «Навчально-спортивна база «Переяславль» Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства «Колос» агропромислового комплексу України з 25.04. 2014.
До матеріалів справи додано копію статуту ГО «ВФСТ «Колос» в новій редакції за 2017 рік; копію статуту ПОГ «НСБ «Переяславль» ВФСТ «Колос» АПК України; копію посадової інструкції заступника генерального директора ПОГ «НСБ «Переяславль» ВФСТ «Колос» АПК України; копію довідки про розмір зарплати ОСОБА_1 за квітень, травень 2018 року; відомості Пенсійного фонду України про застраховану особу ОСОБА_1 .
Згідно з копією розпорядження №25-к від 25.06.2018 ОСОБА_1 звільнено 25.06.2018 за винні дії керівника підприємства відповідно до п.1-1 ст.41 КЗпП України.
Відповідно до копії наказу т.в.о. Генерального директора ОСОБА_5 №22 від 25.06.2018 припинено виконання обов'язків генерального директора підприємства ОСОБА_1 в результаті його звільнення головою ГО ВФСТ «Колос». У копії містяться відмітки про ознайомлення з ним позивачем та отримання ним трудової книжки 25.06.2018.
Відповідно до копії листка непрацездатності ОСОБА_1 звільнений від роботи з 20.06.2018 по 06.07.2018 у зв'язку із загальним захворюванням.
Відповідно до копії ухвали Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду від 14.11.2018 провадження у справі № 373/1306/18 за позовом ОСОБА_1 до Громадської організації «Всеукраїнське Фізкультурно-спортивне товариство «Колос» про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу - закрито в зв'язку з відсутністю предмету спору.
Постановою Київського апеляційного суду від 14.02.2019 вказану ухвалу суду від 14.11.2018 в частині позовних вимог про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу скасовано.
Згідно з копією рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 05.08.2019 позов ОСОБА_1 до Громадської організації «Всеукраїнське Фізкультурно-спортивне товариство «Колос» про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу задоволено та поновлено ОСОБА_1 на посаді генерального директора підприємства об'єднання громадян «Навчальна спортивна база «Переяславль» «Всеукраїнське Фізкультурно-спортивне товариство «Колос» АПК України з 25 червня 2018 року. Також стягнуто з підприємства об'єднання громадян «Навчальна спортивна база «Переяславль» «Всеукраїнське Фізкультурно-спортивне товариство «Колос» АПК України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 88584 грн. 60 коп.
Постановою Київського апеляційного суду від 05.12.2019 вказане рішення від 05.08.2019 скасовано та постановлено нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 до Громадської організації «Всеукраїнське Фізкультурно-спортивне товариство «Колос» про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу відмовлено. Повну постанову складено 11.12.2019.
У постанові від 05.12.2019 встановлено, що ПОГ НСБ «Переяславль» ВФСТ «Колос» є самостійною юридичною особою, відповідальною за поновлення позивача на роботі та нарахування й виплату йому заробітної плати та у позивача з цим підприємством існували трудові відносини. Облік робочого часу, нарахування заробітної плати, ведення трудової книжки позивача здійснювався за безпосереднім робочим місцем позивача - ПОГ НСБ «Переяславль» ВФСТ «Колос».
Постановою Верховного Суду від 10.06.2020 зазначену постанову від 05.12.2019 залишено без змін.
У постанові від 10.06.2020 встановлено, що спір щодо поновлення на роботі, а фактично - щодо доступу до робочого місця керівника ПОГ НСБ «Переяславль» ВФСТ «Колос», виник не між позивачем та ГО ВФСТ «Колос», яке є відповідачем у справі, а між позивачем і ПОГ НСБ «Переяславль» ВФСТ «Колос», яке є окремою юридичною особою і яке до участі у справі в якості відповідача (співвідповідача) судом першої інстанції не залучено.
Відповідно до копії актів від 01.02.2019 та від 06.02.2019 ОСОБА_1 не допустили на територію підприємства ПОГ НСБ «Переяславль» ВФСТ «Колос» АПК України на своє робоче місце.
До позову додано талон-повідомлення №20 від 06.06.2019 чергової частини ВП ГУНП в Київські області; копію заяви ОСОБА_1 від 06.02.2019 про скоєння злочину; копію договору-позички від 11.07.2018; копію розпорядження від 26.06.2018 №27-к про призначення ОСОБА_6 в.о. генерального директора ОГ НСБ «Переяславль» ВФСТ «Колос» АПК України; копію посвідчення про відрядження ОСОБА_1 ; копію акту від 25.06.2018.
Актом від 25.06.2018 підтверджено, що цього дня ОСОБА_1 пропонувалось ознайомитись з довідкою перевірки фінансово-господарської діяльності очолюваного ним підприємства, але він відмовився ознайомлюватись із довідкою та вчиняти підпис про факт ознайомлення.
Норми права, застосовані судом:
Згідно з п.2 ч.1 ст.232 КЗпП України безпосередньо в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах розглядаються трудові спори за заявами, в тому числі, працівників про поновлення на роботі незалежно від підстав припинення трудового договору, зміну дати і формулювання причини звільнення, оплату за час вимушеного прогулу.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 40 КЗпП України не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.
Зазначена норма була предметом розгляду Конституційним Судом України, відповідно до рішення якого від 4 вересня 2019 року № 6-р(II)/2019 цими положеннями КЗпП України закріплені гарантії захисту працівника від незаконного звільнення, що є спеціальними вимогами законодавства, які мають бути реалізовані роботодавцем для дотримання трудового законодавства. Однією з таких гарантій є, зокрема, сформульована у законодавстві заборона роботодавцю звільняти працівника, який працює за трудовим договором і на момент звільнення є тимчасово непрацездатним або перебуває у відпустці.
Відповідно до ч. 1 ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
Статтею 234 КЗпП України передбачено, що у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки.
Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та іншихобставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 78 ЦПК України визначено, що суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Стаття 80 ЦПК України визначає, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Частинами 1, 2 ст.83 ЦПК України передбачено подання доказів сторонами та іншими учасниками справи безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатись до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Як передбачено ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 137 ч.1 ЦПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Оцінка суду аргументів сторін, доказів.
На підставі ч. 6 ст. 95 ЦПК України суд не бере до уваги копію посвідчення про відрядження, додану до пояснень третьої особи ОСОБА_3 .
Оцінюючи обставини обраного позивачем способу захисту, з врахуванням його пояснень та пояснень його представника, суд доходить висновку, що предметом позовних вимог є поновлення позивача на роботі у зв'язку із його звільненням на підставі наказу № 22 від 25.06.2018, виданого т.в.о. генерального директора Підприємства об'єднання громадян «Навчально-спортивна база «Переяславль» Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства «Колос» Агропромислового комплексу України ОСОБА_5.
Незважаючи на те, що позивач у позовній заяві зазначив про зобов'язання Підприємства об'єднання громадян «Навчально-спортивна база «Переяславль» Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства «Колос» Агропромислового комплексу України скасувати зазначений наказ, вбачається, що належним способом захисту порушеного права є скасування цього наказу та поновлення позивача на роботі.
У зв'язку з цим, суд розглядає позовні вимоги у цій частині як скасування наказу № 22 від 25.06.2018 про звільнення позивача з посади генерального директора Підприємства об'єднання громадян «Навчально-спортивна база «Переяславль» Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства «Колос» Агропромислового комплексу України та поновлення його на цій посаді.
Позовна вимога про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу є похідною вимогою від вимоги про поновлення на роботі.
Оцінюючи твердження позивача, що при ухваленні розпорядження про його звільнення від 25.06.2018 № 25-к не було відібрано пояснення від нього, суд доходить висновку, про безпідставність такого твердження, оскільки судом встановлено, що позивач відмовився ознайомлюватись із довідкою, що стала підставою для видачі відповідного розпорядження, та мав можливість надати відповідні пояснення, але цього не зробив.
Суд бере до уваги, що позивачем не доведено факт того, що третя особа ОСОБА_3 при виданні розпорядження від 25.06.2018 № 25-к Громадської організації «Всеукраїнське фізкультурно-спортивне товариство «Колос» знав про перебування позивача на лікуванні та його непрацездатність.
Перебування позивача 25.06.2018 у відрядженні у м.Києві у Громадській організації «Всеукраїнське фізкультурно-спортивне товариство «Колос» на підставі відповідного наказу т.в.о. генерального директора від 24.06.2018 давало підстави керівникові цієї організації бути впевненим, що позивач не перебуває на лікуванні (непрацездатний).
При цьому, з досліджених судом доказів вбачається, що т.в.о. генерального директора Підприємства об'єднання громадян «Навчально-спортивна база «Переяславль» Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства «Колос» Агропромислового комплексу України ОСОБА_5 знала про перебування позивача на лікуванні, але, всупереч цьому видала наказ про його відрядження до м.Києва, а також оскаржуваний наказ про його звільнення.
Отже, т.в.о. генерального директора Підприємства об'єднання громадян «Навчально-спортивна база «Переяславль» Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства «Колос» Агропромислового комплексу України ОСОБА_5 умисно, всупереч приписам ч. 3 ст. 40 КЗпП України було видано оскаржуваний наказ про звільнення позивача з роботи.
При цьому, вбачається, що позивач 25.06.2018 був обізнаний про призначення з 26.06.2018 виконуючим обов'язків генерального директора Підприємства об'єднання громадян «Навчально-спортивна база «Переяславль» Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства «Колос» Агропромислового комплексу України ОСОБА_6 , оскільки був ознайомлений 25.06.2018 із вищезазначеним розпорядженням від 25.06.2018 №25-к, яким було прийнято таке рішення.
У зв'язку з цим, незважаючи на те, що суду не надано доказів обізнаності позивача про видання розпорядження Громадської організації «Всеукраїнське фізкультурно-спортивне товариство «Колос» від 26.06.2018 № 27-к, яким скасовано вищезгадане розпорядження від 25.06.2018 №25-к й призначення виконуючим обов'язків генерального директора Підприємства об'єднання громадян «Навчально-спортивна база «Переяславль» Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства «Колос» Агропромислового комплексу України ОСОБА_6 на час хвороби позивача, суд доходить висновку, що позивач після закінчення лікування - 06.07.2018 мав приступити до роботи та повідомити про це ОСОБА_6 та/або керівника Громадської організації «Всеукраїнське фізкультурно-спортивне товариство «Колос». Однак, позивач у визначений час до роботи не приступив та не повідомив про закінчення свого лікування, а подав позов до суду про поновлення його на роботі у строк, визначений ч. 1 ст. 233 КЗпП України.
Зважаючи на положення ч. 1 ст. 81 ЦПК України та ст. 234 КЗпП України позивач мав довести поважність пропуску строку, визначеного ч. 1 ст. 233 КЗпП України.
Суд вбачає поважними причини пропуску зазначеного строку позивачем з моменту подання ним позову до суду й розгляду справи №373/1306/18-ц до моменту складення повного тексту постанови Київського апеляційного суду від 05.12.2019 - 11.12.2019. Оскільки цим судовим рішенням, яке набрало законної сили 05.12.2019, визначено обставини відмови у задоволенні позову позивача.
З відмітки на позовній заяві, що розглядається, вбачається, що позивачем її подано до суду 29.01.2020 особисто або через представника. Тобто позивачем подано позов через 1 місяць та 17 днів.
Зазначені позивачем обставини неподання цього позову у визначений строк суд визнає неповажними, оскільки підготовка матеріалів для позовної заяви вже здійснювалась позивачем при поданні позовної заяви у справі №373/1306/18-ц, обставини відмови у задоволенні тієї позовної заяви зводились лише до невірного визначення відповідача у справі, а також, що у цей період позивач скористався своїм правом на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного суду від 05.12.2019 й подав цю позовну заяву ще до закінчення розгляду його касаційної скарги, що свідчить про можливість звернення до суду вчасно. Будь-яких інших обставин, які б перешкодили позивачеві подати позов вчасно, суду не повідомлено та не надано відповідних доказів.
Зважаючи на вищенаведене наявні підстави для відмови у задоволенні позовних вимог повністю у зв'язку з пропуском строку на звернення до суду
Керуючись ст. ст. 263-265 ЦПК України, суд, -
Відмовити повністю у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Громадської організації «Всеукраїнське фізкультурно-спортивне товариство «Колос», Підприємства об'єднання громадян «Навчально-спортивна база «Переяславль» Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства «Колос» Агропромислового комплексу України, треті особи: ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , про захист порушених трудових прав.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду безпосередньо або через Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повні найменування сторін та інших учасників справи:
ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , і.н. НОМЕР_1 .
Громадська організація «Всеукраїнське фізкультурно-спортивне товариство «Колос», місцезнаходження: вул.Флоренції, 1/11, м.Київ, 02002, ЄДРПОУ 01287191.
Підприємство об'єднання громадян «навчально-спортивна база «Переяславль» Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства «Колос» Агропромислового комплексу України, місцезнаходження: вул.Героїв Дніпра, 122, м.Переяслав, Київська область, ЄДРПОУ 2647556.
ОСОБА_5 , місце проживання: АДРЕСА_2 , і.н. НОМЕР_2 .
ОСОБА_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 , і.н. невідомий.
Повний текст рішення складено 11.08.2020.
Суддя Д. В. Свояк