Провадження № 33/4820/480/20
Справа № 675/1184/20 Головуючий в 1-й інстанції Пашкевич Р. В.
Категорія: ч.2 ст.130 КУпАП Доповідач Матущак М.С.
11 серпня 2020 року м.Хмельницький
Суддя Хмельницького апеляційного суду Матущак М.С., за участю секретаря судового засідання Філіпчук О.В., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Ізяславського районного суду від 06 липня 2020 року,
Цією постановою
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , громадянин України, не працює,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 20 400 грн, без позбавлення права керування транспортними засобами.
Стягнуто з нього на користь держави 420 грн 40 коп судового збору.
За постановою судді, ОСОБА_1 23 червня 2020 року о 12 год 01 хв по вулиці П.Фонтани, 25 в місті Ізяслав Хмельницької області керував транспортним засобом - мотоблоком з причепом «Кентавр» НОМЕР_1 , незареєстрованим, з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння очей.
Від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в Ізяславській ЦРЛ відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив постанову судді Ізяславського районного суд від 06 липня 2020 року щодо нього скасувати та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Вважав, що постанова суду є незаконною та такою, що прийнята з порушенням норм матеріального права.
Зауважував, що учасниками дорожнього руху є не лише водії транспортних засобів та не залежно від перевезення чи не перевезення самого водія або вантажу.
Тому не кожен учасник дорожнього руху є суб'єктом відповідальності за ст.130 КУпАП.
Відтак, твердження суду про віднесення мотоблоку до транспортних засобів з причин того, що він, як учасник дорожнього руху, використовується для перевезення водія та/або вантажу, є помилковим.
Крім цього, на його думку, мотоблок «Кентавр» МБ 1080Д-5 не призначений для перевезення пасажирів чи вантажу, для керування ним не потрібно отримання посвідчення водія відповідної категорії як і не має потреби в реєстрації мотоблока як транспортного засобу. Відтак, мотоблок не є транспортним засобом, відповідно, експлуатація мотоблоку не є керуванням транспортним засобом, що є складовою дій, передбачених ст.130 КУпАП, як наслідок, він, як особа, яка експлуатувала мотоблок «Кентавр», не підпадає під дію ст.130 КУпАП.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, заслухавши ОСОБА_1 на підтримання апеляційної скарги з викладених у ній мотивів, приходжу до висновку про таке.
Згідно з п.2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п.6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС, МОЗ України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція), огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку), якому надано право на його проведення відповідно до ст.266 КУпАП.
Згідно з ч.ч.2, 3 ст.266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Диспозицією ст.130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, зокрема, й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Висновки суду першої інстанції про порушення ОСОБА_1 п.2.5 ПДР та відповідно вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, підтверджені матеріалами справи, а саме: відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №238719 від 23 червня 2020 року; письмовими поясненнями від 23 червня 2020 року; відеозаписом.
Також із зазначеного протоколу випливає, що свідками правопорушення є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які в письмовому вигляді підтвердили ту обставину, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням технічного засобу «Драгер» та в найближчому медичному закладі.
Крім того з даних відеозапису події, ОСОБА_1 у встановленому порядку було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння, однак останній таким правом не скористався від проходження такого огляду категорично відмовився, повідомляючи при цьому, що мотоблок не відноситься до транспортних засобів у відповідності до норм ПДР.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно вимог ст.252 КУпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
З огляду на викладене, проаналізувавши вказані докази в їх сукупності, приходжу до висновку про обґрунтованість притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.2 ст.130 КУпАП.
Відповідно до вимог ст.29 Закону України «Про дорожній рух» до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов'язковому технічному контролю, пройшов такий контроль.
Визначення терміну «транспортний засіб» наведено в п.1.10 Правил дорожнього руху України, згідно з яким транспортний засіб - це пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.
Можна дійти висновку, що у випадку, коли мотоблок служить для перевезення осіб, зокрема, і самого водія чи його вантажу, то в цьому випадку він є повноправним учасником дорожнього руху і вважається транспортним засобом, а тому особа, що керує таким транспортним засобом повинна нести відповідальність за керування ним у стані алкогольного сп'яніння чи відмову від проходження огляду на стан сп'яніння.
При цьому чинне законодавство не містить вказівки на те, що пристрій визнається транспортним засобом лише у разі присвоєння пристрою номерного знаку та за наявності посвідчення водія у особи, яка ним керує.
Механічний транспортний засіб - це транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.
Враховуючи, що ОСОБА_1 , керуючи мотоблоком з причепом, рухався по дорозі, він був учасником дорожнього руху, а тому зобов'язаний керуватись Правилами дорожнього руху України.
Як вбачається з відеозапису, ОСОБА_1 рухався на вказаному мотоблоці на дорозі загального користування з твердим покриттям (вулично-дорожній мережі) та був переобладнаний для перевезення людей або вантажу.
За таких обставин, вважаю, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.130 КУпАП (в редакції чинній до 01 липня 2020 року), оскільки на протязі року був підданий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП (в редакції чинній до 01 липня 2020 року), що стверджується постановою Ізяславського районного суду Хмельницької області від 24 квітня 2020 року, яка набула чинності 05 травня 2020 року.
Оскільки в судове засідання ОСОБА_1 , будучи своєчасно сповіщеним про місце та час розгляду справи, про що свідчить протокол про адміністративне правопорушення, а також відеозапис долучений до нього, не з'явився, про причини неявки місцевий суд не повідомляв, заяв про відкладення розгляду справи від нього не надходило, місцевий суд обґрунтовано розглянув справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 спростовуються наведеними доказами у справі, яким дана місцевим судом правильна правова оцінка.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що мотоблок «Кентавр» МБ1080 Д5 не є транспортним засобом, були ретельно перевірені апеляційним судом та не знайшли свого підтвердження.
Доводи апеляційної скарги не містять посилань на докази та порушення вимог закону, які б спростовували висновки місцевого суду і були б підставами для зміни або скасування судового рішення.
З довідки, виданої заступником начальника Ізяславського відділення поліції Славутського відділу Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, наявної у матеріалах справи, вбачається, що ОСОБА_1 , посвідчення водія не видавалось.
За змістом абз. 3 п.21 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» призначення покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами особі, яка взагалі не мала права керувати транспортними засобами, є неможливим.
Тому, враховуючи наведене, місцевий суд обґрунтовано визнав винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення та наклав на нього адміністративне стягнення у виді штрафу, без позбавлення права керування транспортними засобами.
Порушень вимог закону, які б ставили під сумнів доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, та необґрунтованість накладеного адміністративного стягнення, не вбачається.
Адміністративне стягнення накладено відповідно до вимог ст.33 КУпАП.
Водночас відсутні підстави для скасування постанови місцевого суду та закриття провадження, про що ставиться питання в апеляційній скарзі.
Керуючись ст.294 КУпАП,
Постанову судді Ізяславського районного суду Хмельницької області від 06 липня 2020 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст.130 КУпАП залишити без змін, а його апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Хмельницького
апеляційного суду М.С. Матущак