Постанова від 10.08.2020 по справі 734/2275/20

Провадження № 1-кс/734/625/20 Справа № 734/2275/20

УХВАЛА

іменем України

10 серпня 2020 року смт. Козелець

Слідчий суддя Козелецького районного суду Чернігівської області ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання іспектора сектору дізнання Козелецького ВП Ніжинського ВП ГУНП в Чернігівській області молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про накладення арешту на майно по кримінальному провадженню № 12020275130000069, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.08.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Іспектор сектору дізнання Козелецького ВП Ніжинського ВП ГУНП в Чернігівській області молодший лейтенант поліції ОСОБА_3 звернувся до суду в рамках кримінального провадження № 12020275130000069, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.08.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України з клопотанням про накладення арешту на майно.

Клопотання мотивоване тим, що 06.08.2020 року до Козелецького ВП надійшло повідомлення від працівників поліції УПП м. Чернігів, про те, що на АД М-01 с. Красилівка, було зупинено вантажний автомобіль, марки DAFXFд.н.з. НОМЕР_1 під керуванням гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В ході перевірки документів, а саме свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 на спеціалізований напівпричіп марки «STASS3» д.н.з. НОМЕР_3 було виявлено ознаки підробки.

06.07.2020 проведено огляд місця події, а саме ділянки місцевості розташованої за адресою № 16 вул. Родини Богомольців сел. Козелець, Козелецького району, Чернігівської області. В ході огляду місця події було виявлено та вилучено свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 18.02.2020 року на спеціалізований напівпричіп марки «STASS3» д.н.з. НОМЕР_3 , власником якого являється ОСОБА_4 , проживаючий: АДРЕСА_1 . Ознак підробки на свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу не виявлено.

Вищевказане майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні. Воно має значення речового доказу у кримінальному провадженні, так як несе на собі сліди злочину, а тому для збереження речових доказів необхідно накласти арешт на вилучене майно.

Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування встановлене цим кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або права на відчуження, розпорядження або користування майном щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів.

Разом з тим, незастосування заборони розпоряджатися вказаним майном може призвести до зникнення, втрати або пошкодження майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Відповідно до ч. 5 ст.171 КПК клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна.

Слідчий в судове засідання не з'явився але попередньо надав суду заяву про проведення судового засідання без його участі. Клопотання підтримує.

ОСОБА_5 до суду не з'явився. На час розгляду клопотання надав суду заяву в якій просить клопотання розглядати без його участі.

Вивчивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя вважає клопотання обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною другою статті 170 КПК України передбачено, що слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з їх незаконним обігом; набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Статтею 131 КПК України визначено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження, а заходами забезпечення кримінального провадження, в тому числі, є арешт майна.

Отже на вказане в клопотанні майно необхідно накласти арешт, так-як в разі не накладення на нього арешту воно може мати наслідки зникнення, втрати, пошкодження майна або настання інших наслідків, які можуть перешкоджати встановлення істини в кримінальному провадженні.

Таким чином, проаналізувавши доводи клопотання та додані до нього докази, слідчий суддя приходить до висновку про наявність достатніх підстав для задоволення клопотання.

Враховуючи викладене, клопотання про накладення арешту на майно, підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 167, 168, 170, 171, 173 КПК України, слідчий суддя:-

УХВАЛИВ:

Клопотання іспектора сектору дізнання Козелецького ВП Ніжинського ВП ГУНП в Чернігівській області молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про накладення арешту на майно по кримінальному провадженню № 12020275130000069, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.08.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України - задовольнити.

Накласти арешт на свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 18.02.2020 року, що перебуває у володінні та користуванні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , та який вилучено під час огляду місця події 06.08.2020 з метою збереження речових доказів та позбавлення останнього права на відчуження, розпорядження, користування вказаним майном.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1

Попередній документ
90904656
Наступний документ
90904658
Інформація про рішення:
№ рішення: 90904657
№ справи: 734/2275/20
Дата рішення: 10.08.2020
Дата публікації: 09.02.2023
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Козелецький районний суд Чернігівської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян та кримінальні правопорушення проти журналістів; Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів