Справа № 675/1505/20
Провадження № 1-кс/675/326/2020
"10" серпня 2020 р. м. Ізяслав
Слідчий суддя Ізяславського районного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого СВ Ізяславського ВП Славутського ВП ГУНП в Хмельницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Шепетівської місцевої прокуратури ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12020240150000202 від 07.08.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України про арешт тимчасово вилученого майна,-
Слідчий слідчого відділення Ізяславського відділення поліції Славутського відділу поліції Головного Управління Національної поліції в Хмельницькій області старший лейтенант поліції ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді із клопотанням погодженим прокурором Шепетівської місцевої прокуратури ОСОБА_5 по кримінальному провадженню №12020240150000202 від 07.08.2020 року про накладення арешту на наволочку зі слідами темно-бурої речовини, ззовні схожої на кров, що належить ОСОБА_6 , шляхом встановлення заборони відчуження, користування та розпорядження нею.
В обгрунтування клопотання зазначає, що 07.08.2020 року близько 03 години 30 хвилин ОСОБА_7 , перебуваючи в будинку знайомого ОСОБА_8 , спільно з ним та ОСОБА_9 розпивали спиртні напої, під час чого приревнував ОСОБА_10 до ОСОБА_6 , і з огляду на що вирішив його позбавити життя. Для цього ОСОБА_7 вже з місця свого проживання взяв господарську сокиру та прослідував до місця проживання ОСОБА_6 , де як він достовірно знав знаходився ОСОБА_10 . Проникши через не зачинені двері ОСОБА_7 помітив у спальні ОСОБА_10 , який спав з ОСОБА_6 та підійшов до дивану та завдав ОСОБА_10 , який спав у положені на спині не менше 6 ударів в область голови, вкладаючи в удари значну фізичну силу, спричинивши відкриту черепно-мозкову травму.
Вказує, що поданому факту внесено відомості до ЄРДР №12020240150000202 від 07.08.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України.
Зазначає, що 07.08.2020 року в період часу з 07 год. 15 хв. по 09 год. 05 хв. у квартирі, за місцем проживання ОСОБА_6 , що знаходиться по АДРЕСА_1 проведено огляд, в ході якого виявлено, оглянуто та вилучено наволочку зі слідами темно-бурої речовини, ззовні схожої на кров, яка в подальшому визнана речовим доказом у кримінальному провадженні.
На думку слідчого, на вказане вище майно слід накласти арешт, шляхом заборони відчуження, користування та розпорядження, оскільки воно зберегло на собі сліди злочину та містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Також акцентував увагу, що вилучена наволочка містить сліди темно-бурої речовини, ззовні схожої на кров, а відтак передача такого майна унеможливить збереження слідової інформації.
На переконання слідчого таке клопотання виправдане, оскільки вказане в клопотанні майно визнане речовим доказом і зберегло на собі сліди кримінального правопорушення.
Слідчий у судовому засіданні клопотання підтримав, вказавши на те, що зазначене в клопотанні майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні. На думку слідчого з метою проведення повного, всебічного та об'єктивного досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні існує потреба постановлення рішення про арешт майна, так як подальше використання такого майна може призвести до спотворення або знищення слідів кримінального правопорушення.
Перевіривши надані матеріали клопотання, заслухавши пояснення слідчого, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до вимог закону завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт може бути накладений у встановленому КПК України порядку на рухоме чи нерухоме майно, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
З матеріалів клопотання вбачається, що 07.08.2020 року були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020240150000202 по факту вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.
У ході розгляду клопотання встановлено та підтверджено протоколом огляду місця події від 07.08.2020 року, що 07.08.2020 року в період часу з 07 год. 15 хв. по 09 год. 05 хв. у квартирі, за місцем проживання ОСОБА_6 , що знаходиться по АДРЕСА_1 проведено огляд, в ході якого виявлено, оглянуто та вилучено наволочку зі слідами темно-бурої речовини, ззовні схожої на кров.
Як вбачається з матеріалів клопотання, а саме постанови слідчого СВ Ізяславського ВП Славутського ВП ГУНП в Хмельницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 від 07.08.2020 року вказану наволочку зі слідами темно-бурої речовини поряд з іншим, визнано речовим доказом по кримінальному провадженню №12020240150000202, оскільки об'єктивно могла зберегти на собі сліди кримінального правопорушення.
При цьому слідчий суддя констатує, що з огляду на попередню кваліфікацію кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України таке майно по своїй суті може являється об'єктом дослідження під час проведення експертиз, а відтак на даному етапі досудового розслідування його передача та зберігання власником чи іншим користувачем може створити реальну загрозу спотворення або взагалі знищення слідів кримінального правопорушення, що унеможливить у разі необхідності проведення будь-яких експертиз, і відповідно суттєво вплине на хід досудового розслідування кримінального провадження.
Згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Враховуючи викладене вище, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав для арешту вказаного майна, враховує можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, оскільки на виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий довів слідчому судді необхідність арешту вказаного майна, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.
Слідчий суддя констатує, що вказане майно є речовим доказом, і, дійсно може містити сліди кримінального правопорушення, слідчим доведено, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, наявність ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, а відтак, з метою збереження речових доказів слід накласти арешт на майно, що зазначене в клопотанні, шляхом позбавлення права на його відчуження, розпорядження та користування.
Слідчим суддею додатково враховано, що з огляду на попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення є підстави вважати, що тимчасово вилучене майно знаходячись у користуванні фактичного користувача (власника) може створити умови для його приховування, відчуження, пошкодження, спотворення або ж втрати слідів вчинення кримінального правопорушення, тобто наявні обставини, передбачені ч. 11 ст. 170 КПК України.
Керуючись ст.ст. 132, 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого про арешт тимчасово вилученого майна задовольнити.
Накласти арешт на наволочку зі слідами темно-бурої речовини, ззовні схожої на кров, що належить ОСОБА_6 , шляхом встановлення заборони відчуження, користування та розпорядження нею.
Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.
Роз'яснити, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1