Справа № 603/465/20
Провадження № 3/603/173/2020
"10" серпня 2020 р. м. Монастириська
Суддя Монастириського районного суду Тернопільської області Галіян І. М. розглянувши матеріали, що надійшли від Монастириського відділення поліції Теребовлянського відділу поліції Головного управління національної поліції в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово непрацюючого, до адміністративної відповідальності не притягувався,
- за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
06.08.2020 року близько 18 год. 30 хв., ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем свого проживання, що по АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру по відношенню до своєї співжительки ОСОБА_2 , що виражалось в нецензурній лайці, погрозах фізичною розправою, що викликало у потерпілої побоювання за свою безпеку, спричинило емоційну невпевненість внаслідок чого могла бути заподіяна шкода психічному здоров'ю потерпілої.
ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину визнав повністю у вчиненому розкаявся, суду по справі пояснив, що на ґрунті побутових проблем в нього виник конфлікт із його співжителькою ОСОБА_2 . Під час даного конфлікту він ображав свою співжительку нецензурною лайкою про що дуже жалкує, а тому просить суд суворо його не карати та не застосовувати до нього громадські роботи та адміністративний арешт.
Згідно приписів ч. 1 ст. 173-2 КУпАП адміністративна відповідальність за вказаною статтею настає у випадку вчинення домашнього насильства.
Окрім визнання ОСОБА_1 своєї вини, його вина у вчиненні вищевказаного правопорушення підтверджується належними та допустимими доказами, що були предметом перевірки в судовому засіданні.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення підтверджується такими засобами доказування:
-даними, встановленими в протоколі про адміністративне правопорушення від 06.08.2020 року серії АПР18 №174346, складеного поліцейським СРПП №4ПП Монастириського ВП ТВП ГУНП в Тернопільській області сержантом поліції Яремко М.Б.;
-заявою ОСОБА_2 від 06.08.2020 року про притягнення до відповідальності ОСОБА_1 ;
-письмовим поясненням потерпілої ОСОБА_2 від 06.08.2020 року, які містяться в матеріалах справи і згідно яких остання пояснила, що її співжитель ОСОБА_1 ображав її нецензурними словами;
-письмовими поясненнями свідка ОСОБА_3 які містяться в матеріалах справи та згідно яких вона пояснила, що 06.08.2020 року була свідком як ОСОБА_1 , ображав свою співжительку ОСОБА_4 нецензурними словами.
Оцінюючи встановлені судом обставини та аналізуючи вимоги законодавства, що регулюють спірні правовідносини суд констатує наступне.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, суб'єктом цього адміністративного правопорушення є особа, якій виповнилося 16 років, і яка вчинила будь-які дії фізичного, психологічного чи економічного характеру саме до одного із членів своєї сім'ї (домашнє насильство), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Положеннями ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що:
домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь;
психологічне насильство (саме такий вид домашнього насильства, інкримінований ОСОБА_1 ) - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
За даних обставин, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 містяться ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП - вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення насильства психологічного характеру.
Згідно з ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Суд, керуючись ст. 33 КУпАП, приймаючи до уваги характер вчиненого правопорушення, особу винного, ступінь його вини, а також враховуючи як пом'якшуючу обставину - щире розкаяння у вчиненому, обтяжуючі обставини - судом не встановлені, а також беручи до уваги те, що даними діями нікому не завдано шкоди, дійшов висновку про можливість застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у мінімальному його розмірі, що передбачено ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Саме таке стягнення на переконання суду буде співмірним вчиненому діянню, узгоджуватиметься з принципами доцільності, справедливості та невідворотності відповідальності та відповідатиме меті адміністративного стягнення.
У відповідності до ст. 40-1 КУпАП у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення у провадженні по справі про адміністративне правопорушення судовий збір сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст. 33, 34, ч. 1 ст. 173-2, ст.ст. 283, 284, 287, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 170 (сто сімдесят) грн. 00 коп. штрафу в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках передбачених КУпАП протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду через Монастириський районний суд Тернопільської області.
Суддя І. М. Галіян