справа №753/14406/19 Головуючий у І інстанції - Сирбул О.Ф.
апеляційне провадження №22-ц/824/4712/2020 Доповідач у ІІ інстанції - Гуль В.В.
10 серпня 2020 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді Гуля В.В.,
суддів Сушко Л.П., Сліпченка О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 24 вересня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дружини,-
встановив:
У липні 2018 року позивач ОСОБА_2 звернулась до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до відповідача ОСОБА_3 , в якому просила суд стягнути з нього на свою користь аліменти на своє утримання, як дружини в розмірі 25% від усіх видів доходів щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову до суду і до досягнення дитиною трирічного віку.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовувала тим, що вона перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі з вересня 2017 року. Від шлюбу сторони мають малолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років. На даний час позивач не працює, оскільки здійснює догляд за дитиною. Відповідач матеріально не підтримує ні позивача, ні спільну дитину, тому позивач змушена була звернутись до суду про примусове стягнення з відповідача аліментів, на своє утримання.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 24 вересня 2019 року позов задоволений.
Стягнуто з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) аліменти в розмірі 25 % від усіх видів доходу, щомісячно до досягнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку, починаючи з 27.07.2018 року по 07.11.2020 року включно.
Стягнуто з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) в дохід держави судовий збір у сумі 704,80 грн.
Допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць.
В апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду скасувати і в задоволенні позову відмовити в зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на те, що в нього не має фінансової можливості сплачувати ще додатково дружині аліменти в розмірі 25 % від усіх видів заробітку і таке стягнення значно перевищить 50 5 від його основного заробітку, оскільки несе такі додаткові витрати, як ви наймання для себе житла.
Крім того позивач вводить суд в оману неправдивою інформацією в тому, що відповідач не надає матеріальної допомоги, оскільки майже щомісячно додатково фінансовою допомогою позивачці ОСОБА_5 та за період з 19.04.2019 року по 16.10.2019 року, ним сплачено грошові кошти в розмірі 11355,28 грн., що підтверджується копіями дублікатів чеків ПриватБанку.
А також справа розглянута у відсутність відповідача.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач вказує, що безпідставність скарги.
Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
Відповідно до ч.1. ст.369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідно ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 22.09.2017 року.
Від вказаного шлюбу сторони мають малолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач разом з спільною дитиною сторін проживає окремо від відповідача і перебуває у відпустці по догляду за дитиною.
Задовольняючи позов, суд враховував матеріальний стан сторін і прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги ґрунтуються на вимогах ст. 84 СК України допомогу і підлягають задоволенню.
Такий висновок відповідає обставинам справи та вимогам закону виходячи з наступного.
Статтею 84 СК України встановлено, що дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.
Право на утримання вагітної дружини, а також дружини, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Право на утримання вагітної дружини, а також дружини, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.
Отже, за змістом вказаної норми права, можливість отримання аліментів на утримання дружини, з якою проживає дитина до досягнення нею трьох років, виникає за умови, що чоловік має можливість надавати таку матеріальну допомогу.
Згідно довідки Донецько-Луганського регіонального управління Державної прикордонної служби (військова частина № НОМЕР_3 ) відповідач проходить військову службу в Державній прикордонній службі з 2 жовтня 2015 року по теперішній час та дійсно проходить військову службу у Донецько-Луганському регіональному управлінні, військовій частині № НОМЕР_3 , з 7 травня 2019 року по теперішній час і періоди з 17 квітня 2019 року по теперішній час приймає участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районі операції Об'єднаних сил: м. Краматорськ, Донецької області.
Відповідно до звіту Донецьке-Луганське регіональне управління ДПСУ (В/ НОМЕР_4 ) про здійснені відрахування та виплати щодо ОСОБА_1 , останньому нараховано заробітну плату за травень 2019 року - 9764; червень -9597,37 грн.; липень - 9744,33 грн.; серпень - 9744,22 грн.; вересень - 9744,22 грн.; жовтень - 9744,22 грн.; листопад - 9744,22 грн.; грудень - 9754,01 грн., з яких щомісяця утримується сума в розмірі 2000 грн. у якості аліментів на користь доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на виконання заочного рішення Дарницького районного суду м. Києва від 8 серпня 2018 року.
Статтею 70 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що Розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника може бути утримано 50%.
Із встановлених обставин вбачається, що відповідач має можливість надавати матеріальну допомогу на утримання дружини, з якою проживає дитина до досягнення нею трьох років у розмірі 25% і у сукупності із аліментами на дитину цей розмір не буде перевищувати встановлений законодавством розмір.
За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 75 СК України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного.
Мінімальний розмір аліментів на дружину чинним сімейним законодавством не передбачено.
Таким чином доводи апеляційної скарги не спростовують права позивача на отримання аліментів, оскільки за можливості надання такої матеріальної допомоги, право дружини на їх отримання є абсолютним.
Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач несе додаткові витрати на винаймання житла не заслуховують на увагу, оскільки він є військовослужбовцем і на нього поширюється дія ст. 12 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх родин», якою передбачено, що Держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Військовослужбовці строкової військової служби та військовослужбовці, призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період, розміщуються в казармах (на кораблях) згідно із Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України. За ними зберігаються жилі приміщення, які вони займали до призову на строкову військову службу та військову службу під час мобілізації, на особливий період. Вони не можуть бути зняті з обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.
Військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби) та члени їх сімей, які проживають разом з ними, забезпечуються службовими жилими приміщеннями, що повинні відповідати вимогам житлового законодавства.
При таких обставинах суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років.
Доводи апеляційної скарги вказаних висновків не спростовують, а інші аргументи відповідача правового значення для вирішення справи не мають. Крім того відповідач скористався своїм правом та подав відзив на позовну заяву, в якому позов визнав на суму 700 грн., але за зазначеною ним адресою для листування: АДРЕСА_2 судові повістки не отримував.
Рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.7,367,369,374,375,381,382,389 ЦПК України, суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 24 вересня 2019 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, окрім випадків, передбачених ч.3 ст.389 ЦПК України.
Головуючий В.В. Гуль
Судді Л.П. Сушко
О.І. Сліпченко