6 серпня 2020 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Васильєва М.А.,
за участю:
захисника Спаського А.Ю.
особи, яка притягнута до
адміністративної відповідальності, ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу захисника Спаського Андрія Юрійовича в інтересах ОСОБА_1 на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 червня 2020 року, якою
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1
визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік,
Постановою суду ОСОБА_1 визнаний винуватим в тому, що 23 квітня 2020 року о 10 год. 10 хв. по вул. Виставкова, 18, в с. Чубинське, Бориспільського району, Київської області, керував транспортним засобом марки «Rover 618» державний номерний знак НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з ротової порожнини, виражене тремтіння пальців рук). Від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння він відмовився.
Не погоджуючись з постановою суду, захисник Спаський А.Ю. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду, провадження у справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
В обґрунтування апеляційних вимог захисник зазначає про те, що в порушення вимог п. 2-4 Інструкції ознаки алкогольного сп'яніння поліцейським фактично не встановлювалися, та ОСОБА_1 про них не повідомлялися, без жодних мотивувань та обґрунтувань ОСОБА_1 було запропоновано пройти медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння.
Також, як зазначає захисник, на відеозапису відсутні докази на підтвердження керування ОСОБА_1 транспортним засобом, що є невід'ємною складовою об'єктивної сторони даного правопорушення. Так на DVD-R диску знаходиться лише відео з закладу охорони здоров'я, де ОСОБА_1 проходив огляд на стан алкогольного сп'яніння, а відтак встановити ознаки, за якими було виявлено стан сп'яніння поліцейським неможливо.
Захисник наголошує на тому, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння, а, навпаки, наполягав на його проведенні та пропонував здати кров для проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння. Проте в порушення вимог Інструкції йому було відмовлено та складено щодо нього протокол за відмову від проходженні огляду на стан сп'яніння. Огляд лікарем ОСОБА_1 не проводився, ОСОБА_1 спілкувався лише з працівниками поліції, аж ніяк не з медичним персоналом лікарні, як того вимагає Інструкція. Крім того, ОСОБА_1 не було роз'яснено, що він, окрім крові, може здати зразки біологічного середовища.
Апелянт наголошує на тому, що підставою для складення протоколу про адміністративне правопорушення за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння є встановлення, що у водія наявні ознаки алкогольного сп'яніння, та він відмовився у присутності двох свідків від проходження огляду як на місці зупинки транспортного засобу поліцейськими, так і від проведення такого огляду у закладі охорони здоров'я. Зазначені обставини повинні бути підтверджені належними і допустимими доказами.
Також захисник зазначає, що направлення, яке міститься в матеріалах, справи датовано 24 квітня 2020 року о 09-50, в той час як протокол складений 23 квітня 2020 року о 10-40. Тобто, направлення на проходження огляду на стан сп'яніння виписане майже через 24 години після складання протоколу, а відповідно п. 9 Інструкції таке направлення має бути виписане не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Таким чином, на переконання захисника, оформлення працівниками поліції направлення на медичний огляд до відповідного закладу охорони здоров'я у випадку відмови водія від проведення огляду з метою виявлення стану сп'яніння є обов'язковим. Проте суд, визнав даний доказ таким, що підтверджує вину ОСОБА_1 .
Окрім того, захисник наголошує на тому, що показання свідків, наявні у справі, не узгоджуються з обставинами, викладеними у протоколі, що ставить під сумнів достовірність наданих до суду матеріалів. У своїх письмових поясненнях свідки вказують, що ОСОБА_1 відмовився від проходження тесту на алкогольне сп'яніння. При цьому не зазначено про відмову від проходження медичного огляду на стан сп'яніння. З пояснень свідків не зрозуміло, яким чином ОСОБА_1 пропонувалось пройти огляд на стан сп'яніння, чи пропонувалось йому пройти такий огляд на місці, та в зв'язку з чим він відмовився від проходження огляду в медичному закладі.
Апелянт переконаний, що цей факт ставить під сумнів показання свідків, у зв'язку з чим його не можна вважати достатнім і достовірним доказом. На даний факт місцевий суд увагу не звернув.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 підтримав доводи, які викладені в апеляційній скарзі, та пояснив, що був зупинений працівниками патрульної поліції за розмову по телефону. У той момент йому зателефонував син, який перебуває в АТО, і він ( ОСОБА_2 ) не міг не відповісти на телефонний дзвінок. Коли перелаштовувався, не увімкнув покажчик повороту, а автомобіль патрульної поліції не побачив. Коли до нього підійшли працівники поліції, то сказали, що з автомобіля відчувається запах алкоголю. В період події був доволі суворий карантин, і він використовував антисептичний засіб, що і пояснив поліцейським. Однак поліцейські йому сказали пройти огляд на стан сп'яніння. Він не відмовлявся від проходження медичного огляду, а відмовлявся від проходження тесту за допомогою приладу «Драгер», так як всі трубки до приладу були в розпечатаному вигляді. Коли його привезли в медичний заклад, пропонував здати кров, зазначив про те, що хворіє на важку хворобу, а тому й злякався проходити тест на приладі «Драгер». Коли він ( ОСОБА_2 ) та працівники поліції вже прибули до медичного закладу, то медичні працівники говорили про те, що вони для проходження медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння не використовують пристрій «Драгер», а беруть кров, а для встановлення стану наркотичного сп'яніння - сечу. Між працівником медичного закладу та працівником поліції виникла сварка, оскільки лікар відмовлялась проводити огляд за допомогою приладу «Драгер», пояснюючи тим, що за вказівкою керівництва лікарні прилад «Драгер» не використовується, або здається кров або інший біологічний матеріал. На наступний день для самостійного проходження до медичного закладу не звертався, так як не було сенсу, пройшов час. Що стосується хвороби, то через неї вражена сітківка очей. Більш того, через хворобу не рекомендується вживати алкоголь. Проходити тест за допомогою приладу «Драгер» він побоявся і через свою хворобу, і через COVID-19. Окрім того, йому невідома особа на прізвище ОСОБА_3 , якій, нібито, було передано автомобіль.
Захисник Спаський А.Ю. просив задовольнити апеляційні вимоги та пояснив, що обставини, які викладені у протоколі, не відповідають диспозиції ст. 130 КУпАП а фабула, яка викладена у протоколі, не відповідає фактичним обставинам справи. Докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 , які наявні у справі, також не відповідають події, яка мала місце 23 квітня 2020 року о 10 год. 10 хв. Так захисник наголосив на тому, що ОСОБА_1 відповідно до наданого працівниками поліції відеозапису в медичному закладі був 24 квітня 2020 року о 09 год. 50 хв. Огляд ОСОБА_1 працівником медичного закладу не здійснювався. В медичному закладі лікар ОСОБА_1 нічого не пропонував. Більш того, лікар у медичному закладі, у якої виникла суперечка з поліцейським, не була уповноважена проводити огляд, як того вимагає Інструкція. У відповідь на адвокатський запит було зазначено зовсім іншого лікаря. На адвокатський запит поліцією йому було надано більш повний відеозапис, відповідно до якого ОСОБА_1 тільки працівник поліції протягом всього часу пропонує пройти огляд за допомогою приладу «Драгер». В медичному закладі ОСОБА_1 ніхто не оглядав, останній просто сидів на лавочці. Залишився незрозумілим той факт, на підставі чого працівники поліції, як ознаку алкогольного сп'яніння, зазначили тремтіння пальців рук у ОСОБА_1 , з урахуванням того, що у ОСОБА_1 протягом тривалого часу внаслідок однієї із хвороб, це є супроводжуючим симптомом, про що зазначено і у медичній карті ОСОБА_1 . Працівники поліції допустили численні порушення, на які суд першої інстанції не звернув увагу.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників апеляційного розгляду на підтримку апеляційних вимог, дослідивши матеріали справи, а також додатково надані докази, які не були предметом розгляду в суді першої інстанції, переглянувши відеозаписи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить висновку про задоволення апеляційної скарги, з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з вимогами ст.ст. 278, 280 КУпАП, суд першої інстанції при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, чи є необхідність у витребуванні додаткових матеріалів, а при розгляді справи зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Проте, як убачається з матеріалів справи, судом першої інстанції ці вимоги закону дотримані не у повному обсязі.
Приймаючи рішення про винуватість ОСОБА_1 , суд першої інстанції в оскаржуваній постанові послався на протокол про адміністративне правопорушення сері ДПР18 № 223231 від 23 квітня 2020 року, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, розпискою ОСОБА_4 про те, що він зобов'язується не передавати автомобіль «Rover 618», державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_1 до повного його витверезіння, а також показаннями технічного приладу, який використовувався працівником поліції, з відповідним відеозаписом події. Відмова від проходження огляду на стан сп'яніння здійснена в присутності двох свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (ас. 20-21).
Однак, місцевий суд, не проаналізував докази їх в сукупності та не перевірив їх з точки зору достатності та допустимості, не усунув наявні у справі суперечності.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 223231 від 23 квітня 2020 року, складеного щодо ОСОБА_1 , 23 квітня 2020 року о 10.10 год. по вул. Виставкова, 18, в с. Чубинське, Бориспільського району, Київської області, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Rover 618», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння він відмовився.
В графі пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 зазначив про те, що «із вказаним рішенням не згоден, маючи хворобу токсокар крові, алкоголь не вживаю» (ас. 2).
Матеріали справи містять направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у якому зазначена дата та час - 24 квітня 2020 року 09.50 год. (ас. 3).
Згідно з актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів за допомогою приладу «Драгер» ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду (ас. 4). Вказаний акт ОСОБА_1 не підписаний, проте, містить підписи двох свідків.
Відповідно до письмових пояснень свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , наявних у справі, 23 квітня 2020 року близько 10.30 год. вони були свідками того, як ОСОБА_1 відмовився від проходження тесту на стан сп'яніння (ас. 6,7).
З переглянутого відеозапису, наявного у матеріалах справи, вбачається, що у медичному закладі працівник поліції запитує в ОСОБА_1 , чи буде він проходити огляд за допомогою приладу «Драгер» в медичному закладі. ОСОБА_1 повідомляє, що він погоджується здати кров, а від проходження огляду на приладі він відмовляється. Працівник поліції акцентує увагу на тому, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду за допомогою приладу «Драгер» на місці зупинки, а в медичному закладі він також повинен пройти огляд за допомогою приладу «Драгер», що кров відбирається тільки при ДТП. ОСОБА_1 наголошує, що йому це не зрозуміло, він бажає здати кров. Працівник поліції вказує, що лікарі спочатку не розібралися, але тепер все зрозуміло. Один з працівників поліції зазначає, що в ОСОБА_1 виявлені ознаки сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, а також тремтіння пальців рук. ОСОБА_1 на це зазначає, що зателефонує адвокату. Другий працівник поліції говорить з тиском ОСОБА_1 , щоб той відповів, буде він проходити тест або ні, або напише йому відмову. В подальшому ОСОБА_1 спілкується по телефону зі своїм адвокатом та вказує на те, що його примушують пройти огляд за допомогою «Драгеру», а він погоджується здати кров. На це працівники поліції зазначають, що ОСОБА_1 ніхто не примушує, а задають питання. Після розмови ОСОБА_1 з адвокатом працівник поліції запитує в ОСОБА_1 , що сказав адвокат, та чи буде він «продуватись», на що ОСОБА_1 сказав, що відмовляється. В подальшому працівник поліції повідомляє ОСОБА_1 , що зараз запросять двох свідків, та знову задає ОСОБА_1 питання, чи погоджується ОСОБА_1 «продуватися», потім йому випишують йому тимчасовий талон, та, оскільки машина припаркована в такому місці, де нікому не заважає, то машину евакуювати не будуть. На вулиці працівники поліції запросили двох свідків, яким розповіли, що зупинили ОСОБА_1 за порушення правил дорожнього руху, виявили ознаки сп'яніння, що ОСОБА_1 відмовився «продувати» на приладі «Драгер» на місці, побажав проїхати до лікарні, і тут «продуть, здати кров, так сказать», що ОСОБА_1 поспілкувався з адвокатом, і, як стало зрозуміло, адвокат порадив йому відмовитися. На це ОСОБА_1 знову повторює, що він погоджується здати кров, на що працівник поліції зазначає, що ОСОБА_1 відмовився «продутися у лікаря». Працівник поліції зазначає, що зараз 23 квітня 2020 року 10.30 год., та пропонує ОСОБА_1 пройти медичний огляд за допомогою приладу «Драгер». ОСОБА_1 знову наголошує на тому, що прилад «Драгер» продувати не буде, буде здавати кров, що він не знає, що таке прилад «Драгер», не хоче брати його до рота, а кров погоджується здати, що відмовляється від проходження будь-якого огляду саме за допомогою приладу «Драгер». При цьому ОСОБА_1 говорить про те, що зараз під'їде адвокат, з яким укладена угода, статей він не знає. Працівник поліції надає ОСОБА_1 пам'ятку з правами та роз'яснює, що ст. 63 Конституції України з посиланням на те, що ОСОБА_1 може відмовитися будь-що говорити або відповідати на запитання працівників поліції (ас. 10).
У матеріалах справи також наявна розписка від імені особи - ОСОБА_4 , який отримав під керування автомобіль та зобов'язується його не передавати ОСОБА_1 до повного його витверезвення (ас. 5). При цьому будь-які відомості щодо вказаної особи у матеріалах справи відсутні, а пояснення ОСОБА_1 про те, що йому невідома вказана особа, матеріалами справи не спростовані.
Під час апеляційного розгляду стороною захисту надані додаткові докази, а саме відеозапис, наданий Управлінням поліції захиснику на його запит, лист Бориспільської багатопрофільної лікарні інтенсивного лікування та медичні документи про стан здоров'я ОСОБА_1 .
З переглянутого відеозапису, наданого стороною захисту, вбачається, що час, зафіксований на відеозапису, зазначений 09.42 год., проте, на мобільному телефоні працівника поліції зафіксований час 10.07 год. Згідно з відеозаписом працівник поліції привели до медичного закладу ОСОБА_1 , і працівник поліції вимагає, щоб лікар «продув» ОСОБА_1 . Лікар з кимось спілкується по телефону, і в подальшому у спілкуванні з працівником поліції повідомляє останньому, що для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння медичний заклад не використовує прилад «Драгер», а відбираються тільки зразки біологічного середовища. На це працівник поліції (достатньо обурено) запитує у медичного працівника, де таке написано. Медичний працівник наголосила працівнику поліції, що, коли вона опитувалась в суді по іншій справі, то суддя задавала питання, чому медичний заклад використовує прилад «Драгер», що заклад охорони здоров'я може взяти аналізи. У подальшому працівник поліції доволі обурено звернувся до лікаря, щоб остання читала Інструкцію, та попросив медичного працівника представитись, на що особа представилась - черговий лікар приймального відділення - ОСОБА_7 . Лікар зазначила, що медичний огляд здійснюється так, як здійснюють його старші лікарі, і наголосила, що у медичному закладі у разі перебування особи у стані алкогольного сп'яніння у такої особи відбирається кров, а у разі наркотичного - сеча, а також попросила працівників поліції коректно себе поводити. В подальшому з відеозапису вбачається, як черговий лікар спілкується з кимось по телефону, повідомляє, що вказаними маніпуляціями займається нарколог, але її зараз немає. Через деякий час хтось з працівників лікарні задає питання, чи будуть «задуватись», на що один з працівників поліції каже, що так, а інший зазначає, що або так, або ні. Подальший розвиток подій аналогічний тому, що долучений працівниками поліції до матеріалів справи. Згідно з часом, зазначеним на відеозаписі, працівники поліції разом з ОСОБА_1 покидають приміщення лікарні о 10.02 год.
У відповідь на адвокатський запит директором КНП «ББЛІЛ» ОСОБА_8 повідомлено наступну інформацію.
В КНП «ББЛІЛ» для встановлення чи заперечення стану алкогольного сп'яніння використовується газоаналізатор Alcotest 6810 ARBE 0050, остання повірка 22 серпня 2019 року.
В деяких випадках, передбачених Інструкцією про проведення у водіїв транспортних засобів ознак сп'яніння, набираються зразки біологічного середовища та транспортуються в інший заклад охорони здоров'я для проведення лабораторного дослідження.
Для підтвердження чи заперечення наркотичного сп'яніння, а також для встановлення наркотичної речовини, що викликала сп'яніння, в квітні 2020 року використовувались комбіновані тести на наркотики у сечі № 5 та № 10 (всі документи на техніку додаються).
23 квітня 2020 року на приймальному відділенні чергувала ОСОБА_9 (ас. 34).
Оцінюючи та аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності, апеляційний суд доходить такого висновку.
Відповідно до вимог ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення с будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Встановлені правила допустимості і відповідності доказів є гарантом їх достовірності та істинності.
При цьому, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Статтею 266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року за № 1452/735, передбачені порядок, процедура та особливості проведення огляду особи на стан сп'яніння, а також дії поліцейського в разі відмови особи від проходження такого огляду.
Відповідно до п. 7 Розділу І вказаної Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.
Розділом Ш Інструкції передбачений порядок проведення огляду на стан сп'яніння в закладах охорони здоров'я і оформлення його результатів. Згідно із зазначеним розділом огляд у закладах охорони здоров'я щодо виявлення стану сп'яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством. Метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп'яніння в обстежуваної особи. Лікар (фельдшер) повинен ознайомитися з документами особи, яку оглядає (паспорт, особисте посвідчення, посвідчення водія тощо) (за наявності). Відсутність документів не може бути причиною для відмови у проведенні огляду на стан сп'яніння. У цьому разі в акті медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, зазначаються дані щодо зовнішнього вигляду особи, яку оглядають, а також те, що дані про цю особу записані з її слів. У разі надходження документів дані про оглянуту особу долучаються до акта медичного огляду. Проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння. Використання в закладах охорони здоров'я для проведення лабораторних досліджень вимірювальної техніки та обладнання, дозволених МОЗ, підтверджується сертифікатом відповідності та свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу.
За результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду.
Таким чином, відповідно до зазначеного розділу саме уповноважена особа - лікар повинен провести зовнішній огляд особи та здійснити її огляд на стан сп'яніння у визначеному законом порядку.
Проте, з відеозапису вбачається, що лікар, який був уповноважений на здійснення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, на відеозаписі відсутня; що будь-який огляд ОСОБА_1 лікарем не проводиться; що пропонується проходження огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння тільки працівниками поліції і тільки за допомогою приладу «Драгер».
При цьому ОСОБА_1 протягом усього часу, категорично заперечуючи проти огляду на стан сп'яніння за допомогою приладу «Драгер», наполягає на проведенні такого огляду за допомогою забору у нього крові, що не заперечується й на відеозаписі працівником поліції. Окрім того, про проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння саме шляхом забору крові зазначає й лікар, що зафіксовано на відеозапису, і проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння шляхом забору крові у особи не суперечить вимогам вищеназваної Інструкції.
Окрім того апеляційний суд звертає увагу, що згідно з п. 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (із змінами та доповненнями), у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Проте, з огляду на встановлені у справі обставини, працівниками поліції не зазначено дії водія ОСОБА_1 щодо ухилення від огляду на стан сп'яніння.
Також апеляційний суд звертає увагу на те, що згідно з протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 керував транспортним засобом 23 квітня 2020 року о 10.10 год. (ас. 2). Проте, у цей час ОСОБА_1 перебував у медичному закладі, а відтак у вказаний час не міг керувати транспортним засобом.
За обставин, встановлених під час апеляційного розгляду, висновок суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, є помилковим.
Доводи захисника про те, що у матеріалах справи відсутнє направлення водія на проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, що свідчить про порушення процедури і спростовує факт вимоги пройти такий огляд у закладі охорони здоров'я, а також те, що направлення, яке міститься в матеріалах справи датовано 24 квітня 2020 року о 09-50, в той час як протокол складений 23 квітня 2020 року о 10-40, тобто, направлення на проходження огляду на стан сп'яніння виписане майже через 24 години після складання протоколу, є необґрунтованими, оскільки з відеозапису вбачається, що на час знаходження в медичному закладі у працівника поліції наявне зазначене направлення, а, відтак, воно має описку у даті (ас. 3).
Доводи сторони захисту про те, що у своїх письмових поясненнях свідки вказують, що ОСОБА_1 відмовився від проходження тесту на алкогольне сп'яніння, при цьому не вказуючи про відмову від проходження медичного огляду на стан сп'яніння, є слушними, оскільки з відеозапису вбачається, що працівник поліції ОСОБА_1 пропонував проходження огляд на стан сп'яніння тільки за допомогою приладу «Драгер» (ас. 6-7).
Що стосується посилання захисника на те, що тремор рук у ОСОБА_1 пов'язаний з його станом здоров'я, на підтвердження чого апеляційному суду були надані медичні документи, суд апеляційної інстанції оцінює критично. Хоча вказані обставини й підтверджуються копією витягу з амбулаторної карки ОСОБА_1 , у якого в 2019 році встановлений діагноз остеохондроз поперечного відділу хребта, стадія загострення, ессенціальний доброякісний тремор (ас. 46-48), разом з тим, вказана ознака є однією з ознак алкогольного або наркотичного сп'яніння, передбачених п. 3, п. 4 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
З огляду на обставини, встановлені під час апеляційного розгляду, беззаперечних, достатніх та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 порушено ч. 1 ст.1 30 КУпАП матеріали справи не містять.
З урахуванням положень, викладених у рішенні Європейського суду з прав людини від 20 вересня 2016 року у справі «Карелін проти Росії», відповідно до якого збір судом доказів на підтвердження винуватості особи за відсутністю сторони обвинувачення у справах про адміністративне правопорушення, свідчить про порушення права особи на неупереджений судовий розгляд, за відсутності належних та допустимих доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення та постанові суду, апеляційний суд доходить висновку, що наявною сукупністю доказів у справі не доведена наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому апеляційна скарга підлягає до задоволення, постанова суду - скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -
Апеляційну скаргу захисника Спаського Андрія Юрійовича в інтересах ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 червня 2020 року, якою ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік - скасувати, провадження у справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду М.А. Васильєва