Справа № 11-сс/824/3651/2020 Головуючий в 1 інст.: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
04 серпня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 22 червня 2020 року, щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Красноводськ Республіки Туркменістан, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, не працюючого, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.257, ч.4 ст.187 КК України,
за участю: прокурора ОСОБА_8 , захисника ОСОБА_6 , підозрюваного ОСОБА_7 ,
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 22 червня 2020 року задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_9 про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 та продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до 20.08.2020 включно.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_6 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 22 червня 2020 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обравши стосовно ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
На обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, про однобокість судового процесу, невідповідність висновків суду фактичним обставинам та про грубе порушення вимог кримінального процесуального закону, оскільки причетність ОСОБА_7 до інкримінованих йому кримінальних правопорушень не доведена, пред'явлена підозра є необґрунтована та не підтверджена прямими доказами.
Апелянт вважає, що утримання ОСОБА_7 під вартою є незаконним, в тому числі оскільки жоден ризик, передбачений ст. 177 КК України, не доведений прокурором у суді та спростований стороною захисту.
Також апелянт звертає увагу на те, що ОСОБА_7 має постійне місце проживання, де мешкає разом із своєю дружиною та малолітнім сином, за місцем проживання характеризується позитивно.
Заслухавши суддю-доповідача щодо змісту оскарженої ухвали слідчого судді, доводи підозрюваного та його захисника щодо обставин викладених в апеляційній скарзі захисника, яку вони підтримали в судовому засіданні апеляційного суду за наведених у ній обставинах і просили про її задоволення, доводи прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника, вивчивши матеріали провадження за клопотанням слідчого, перевіривши, обговоривши та обміркувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183, 199 КПК України.
Під час апеляційного розгляду, встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням зазначених вимог національного та міжнародного законодавства.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, СУ ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні за № 12020110260000164 від 11 квітня 2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 187 КК України.
27 квітня 2020 року об 11 год. 57 хв., було затримано ОСОБА_7 , в порядку ст. 208 КПК України, та того ж дня повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ст. 257 КК України.
28 квітня 2020 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва щодо підозрюваного ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави на 60 (шістдесят) днів, тобто до 25 червня 2020 року.
За загальним правилом, визначеним ч. 1 ст. 219 КПК України, досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
Між тим, ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва строк досудового розслідування кримінального провадження № 12020110260000164, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 квітня 2020 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ст. 257 КК України, продовжено до шести місяців, тобто до 27 жовтня 2020 року.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, з якими пов'язана можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та умови, за яких таке продовження можливе.
Згідно з вимогами ст. ст. 197, 199 КПК України за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на такий, що не пов'язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжений у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення в строки, встановлені статтею 219 цього Кодексу.
Під час розгляду клопотання органу досудового розслідування слідчий суддя суду першої інстанції встановив, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ст. 257 КК України, що підтверджується долученими до клопотання матеріалами, сукупність яких є достатньою для продовження дії запобіжного заходу, оскільки ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК Українине зменшились та продовжують існувати.
Також, слідчий суддя місцевого суду ретельно дослідив доводи клопотання слідчого відносно обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попереднього судового рішення про тримання підозрюваного ОСОБА_7 під вартою. При цьому для завершення досудового розслідування в даному кримінальному провадженні існує законодавчо встановлена необхідність у проведенні слідчих та процесуальних дій, обґрунтованість та необхідність яких перевірена та підтверджена в судовому засіданні матеріалами клопотання.
Разом з цим, слідчий суддя врахував тяжкість злочинів, конкретні обставини вчинення злочинів, дані про особу підозрюваного, в їх сукупності, та ті обставини, що на даній стадії досудового розслідування неможливо провести всі заплановані процесуальні дії, спрямовані на встановлення фактичних обставин справи, на підставі чого слідчий суддя дійшов висновку про відсутність достатніх стримуючих факторів, які б дозволили менш суворим запобіжним заходам запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування щодо ОСОБА_7 чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.
Крім того, слідчим суддею місцевого суду вірно не визначено альтернативний запобіжний захід в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 183 КПК України, оскільки ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні злочину із застосуванням насильства.
На підставі наведеного, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з рішенням слідчого судді місцевого суду щодо необхідності задоволення клопотання слідчого, оскільки він всебічно та у повному обсязі довів обставини, які виправдовують подальше обмеження права ОСОБА_7 перебувати на волі. Таке судове рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи (рішення у справі "Bykov v. Russia" п. 62), а також цілком відповідають практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Відтак, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою має забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні.
Доводи апеляційної скарги, про відсутність доказів щодо обґрунтованості його підозри у вчиненні злочинів, а також недоведеність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не ґрунтуються на матеріалах судового провадження.
Всі інші обставини, згідно вимог КПК України будуть встановлюватись під час судового розгляду по суті.
Істотних порушень вимог КПК України, які б перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді місцевого суду постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції - не виявлено.
Зважаючи на викладене, рішення слідчого судді є законним, обґрунтованим і вмотивованим на час його постановлення, оскільки постановлене згідно норм матеріального права з ретельним дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України, та ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та об'єктивно оціненими судом, в порядку та в межах, передбачених на даній стадії кримінального провадження, натомість доводи та твердження підозрюваного, про які йдеться в поданій апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційної інстанції вважає - безпідставними, в зв'язку з чим приходить до остаточного висновку про залишення поданої апеляційної скарги без задоволення.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 199, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду, -
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 22 червня 2020 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_9 про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 та продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до 20.08.2020 включно, - залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
______________ ________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4