Справа № 11-сс/824/2264/2020 Головуючий в 1 інст.: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
03 серпня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою з доповненнями захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 25 березня 2020 року, щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпро, громадянина України, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2
який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.126, ч.2 ст.146, ч.4 ст.187, ст.257 КК України,
за участю: прокурора захисників підозрюваного ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 25 березня 2020 року задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_10 .
Застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_7 під вартою визначено до 22.05.2020.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, захисник ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу з доповненнями в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_10 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 .
На обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що вказана ухвала постановлена внаслідок неповного судового розгляду та невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.
Також апелянт зазначає, що порушено підслідність розгляду клопотання, та останнє підписано не уповноваженим слідчим. Підозра повідомлена ОСОБА_7 є необґрунтованою. В межах даного кримінального провадження органом досудового розслідування взагалі не зібрано доказів на підтвердження інкримінованих підозрюваному ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, які кваліфіковано за ч. 4 ст. 187 та ст. 257 КК України, що свідчить про відсутність достатніх даних, які б підтверджували обґрунтованість підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_7 вказаних кримінальних правопорушень.
Крім того апелянт зазначає, що не досліджено відповідно до ст. 177 КПК України підстави для застосування запобіжного заходу і наявність доказів на явності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України щодо ОСОБА_7 . Слідчим суддею залишено поза увагою, що докази у матеріалах клопотання про наявність ризиків для необхідності поміщення підозрюваного ОСОБА_7 під варту відсутні.
Також апелянт вказує, що слідчий суддя не звернув увагу на зміст ордерів захисників ОСОБА_9 та ОСОБА_6 , які долучено до клопотання, так як останні не містять повноважень адвокатів ОСОБА_9 та ОСОБА_6 , на представництво інтересів підзахисного ОСОБА_7 в Шевченківському районному суді м. Києва, тобто захисники під час розгляду даного клопотання не мали права здійснювати захист ОСОБА_7 .
Заслухавши доповідь судді, доводи захисників та підозрюваного, які підтримали подану апеляційну скаргу і просили її задовольнити, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, вивчивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Як вбачається з ухвали слідчого судді та матеріалів судової справи, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Київській області, здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12019110200003164 від 05.07.2019, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 127 КК України.
21.01.2020 ОСОБА_7 було затримано у порядку ст. 208 КПК України, того ж дня йому повідомлено про підозру за ч.4 ст.187, ст.257 КК України.
23.01.2020 ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва відносно ОСОБА_7 було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою.
19.02.2020 ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва відносно ОСОБА_7 було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою із одночасним обранням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.
13.03.2020 строк досудового розслідування продовжено до 21.07.2020 відповідно до ухвали слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 13.03.2020.
22.03.2020 підозрюваного ОСОБА_7 було звільнено з під варти у зв'язку із закінченням строку дії ухвали від 19.02.2020.
24.03.2020 старший слідчий в ОВС СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_10 , за погодженням із начальником відділу прокуратури Київської області ОСОБА_11 , звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 120 191 102 000 031 64 відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.126, ч.2 ст.146, ч.4 ст.187, ст.257 КК України.
На обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що 21.01.2020 ОСОБА_7 повідомлено про підозру за ч.4 ст.187, ст.257 КК України, а саме: в участі в озброєній банді з метою нападу на окремих осіб, а також вчинюваних нею нападах та у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу, вчиненого із проникненням у житло, організованою групою.
На переконання слідчого, оскільки ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні особливо тяжких злочинів за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років, існують ризики вчинення дій щодо переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на потерпілих та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
Посилаючись на вказане, слідчий вважає, що інші запобіжні заходи не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, а тому просив застосувати відносно ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
25.03.2020 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва вказане клопотання слідчого було задоволено та застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, до 22 травня 2020 року.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
За результатами апеляційного перегляду ухвали слідчого судді місцевого суду встановлено, що зазначені вимоги кримінального процесуального закону слідчим суддею належно дотримані.
Застосовуючи відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою судом перевірено, що в матеріалах провадження є достатні дані, що підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ст. 257 КК України. Вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним кримінального правопорушення доведена слідчим та сумнівів не викликає.
Також, як того вимагає закон, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України на які вказує слідчий у клопотанні, існують та підтверджуються матеріалами провадження, а саме можливість переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на потерпілих та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
Ґрунтуючись на зазначеному, слідчий суддя прийшов до висновку, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, наявність яких встановлена в ході розгляду клопотання слідчого.
Отже, під час розгляду клопотання органу досудового розслідування, як того вимагає закон, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що обставини визначені п. п. 1-3, ч. 1 ст. 194 КПК України, які свідчать про наявність встановлених стороною обвинувачення ризиків у даному кримінальному провадженні, достовірність підозри, недостатність застосування менш суворого запобіжного заходу для запобігання наявним ризикам є обґрунтованими, оскільки вони належним чином вмотивовані та доведені прокурором, при цьому підтверджуються матеріалами справи.
Обґрунтовуючи свої висновки, слідчий суддя місцевого суду в сукупності із зазначеним, врахував тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_7 та відомості про його особу, в їх сукупності.
З урахуванням вказаного, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність застосування виняткового запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_7 , оскільки встановлені судом обставини достатньо переконливо підтверджують, що менш суворі запобіжні заходи не можуть забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків в даному кримінальному провадженні.
При цьому, застосувавши до підозрюваного ОСОБА_7 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 183 КПК України не визначив підозрюваному розмір застави, оскільки відсутні підстави для визначення розміру застави у даному кримінальному провадженні з огляду на положення ч.4 ст. 183 КПК України.
На підставі зазначеного, слідчим суддею були враховані обставини справи в сукупності з особою підозрюваного, які вказують на можливість останнього вчиняти дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, в зв'язку з чим відносно ОСОБА_7 , застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який на думку колегії суддів апеляційного суду в сукупності з існуючими ризиками, особою підозрюваного, тяжкістю злочинів та їх наслідками, є обґрунтованим, а тому підстав вважати його занадто суворим - немає.
Доводи захисника про те, що органом досудового розслідування не доведено, а слідчим суддею не встановлено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованих злочинів, ризиків неправомірної поведінки підозрюваного, а також підстав вважати, що менш суворий запобіжний захід не зможе запобігти наявним ризикам не можуть бути прийняті до уваги, оскільки слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість обрання виключного запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, при цьому дослідив належним чином всі матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення. Отже, твердження в апеляційній скарзі про невмотивованість висновків суду щодо необхідності застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного є безпідставними, оскільки суперечать наявним у матеріалах кримінального провадження доказам, які містять фактичні дані на підтвердження наведених слідчим суддею в ухвалі обставин.
Доводи апеляційної скарги в частині того, що порушено підслідність розгляду клопотання, та останнє підписано не уповноваженим слідчим, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки старший слідчий в ОВС СУ ГУ НП в Київській області ОСОБА_10 , входить в групу слідчих в даному кримінальному провадженні відповідно до постанови від 21.03.2020 /т. 1 а.с. 37-38/, а клопотання подано до Шевченківського районного суду м. Києва, оскільки юридична адреса СУ ГУНП в Київській області знаходиться в м Києві по вул. Дегтярівська, 15-А, що територіально відноситься саме до Шевченківського району м. Києва, на що також звернуто увагу слідчим суддею в оскаржуваній ухвалі.
Стосовно тверджень апелянта, що слідчий суддя не звернув увагу на зміст ордерів захисників ОСОБА_9 та ОСОБА_6 , які долучено до клопотання, так як останні не містять повноважень адвокатів ОСОБА_9 та ОСОБА_6 , на представництво інтересів підзахисного ОСОБА_7 в Шевченківському районному судді м. Києва, то такі твердження сторони захисту колегія суддів вважає, голослівним, оскільки як вбачається з оскаржуваної ухвали та журналу судового засідання, підозрюваний ОСОБА_7 під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не заявляв слідчому судді, що захисники, які представляють його інтереси під час розгляду даного клопотання не уповноважені ним на здійснення захисту останнього у Шевченківському районному суді м. Києва. Крім того, повноваження захисників на участь у кримінальному провадженні підтверджуються відповідно до ст. 50 КПК України, не лише ордером, а й свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльність, та договором із захисником або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Проте дійсно в копії ордеру захисника ОСОБА_9 , у графі «назва органу, в якому надається правова допомога» зазначено у Святошинському районному суді м. Києва, Київському апеляційному суді, ГПУ, ГУНП в Київській області, ДУ «Київський слідчий ізолятор», а в копії ордеру захисника ОСОБА_6 , у зазначеній графі зазначено «ГУНП Київській області, прокуратурі Київської області, районному суді м. Києва», однак дані обставини не свідчать про те, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_7 , було порушено право на захист останнього. Відповідно до позиції сторони захисту, щодо відсутності у захисників повноважень на захист підозрюваного ОСОБА_7 , в Шевченківському районному суді м. Києва, то відповідно до ордеру захисник ОСОБА_6 , наділений правом на захист в будь якому районному суді м. Києва. Проте, це не свідчить, що захисник ОСОБА_9 не мав права представляти інтереси підозрюваного ОСОБА_7 у Шевченківському районному суді м. Києва, так як в ордері відсутнє інформація про даний суд, з урахуванням вище зазначеного.
Всі інші підстави підлягають з'ясуванню судом під час розгляду справи по суті.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування, та обрання підозрюваному іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, колегія суддів - не знаходить.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції - не виявлено.
Враховуючи викладене, рішення слідчого судді суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтвердженні достатніми даними, дослідженими судом, в порядку та межах, передбачених на даній стадії провадження, а тому апеляційна скарга захисника, з викладеними в ній доводами, задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу з доповненнями захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 25 березня 2020 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_10 , та застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою. Строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_7 під вартою визначенодо 22.05.2020, - залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ ________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4