Справа № 33/824/2562/2020 Суддя у І-й інст.: Дідик М.В.
Категорія: ч.1 ст. 130, ст. 124 КУпАП Доповідач: Юденко Т.М.
13 липня 2020 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Юденко Т.М., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за апеляційною скаргою захисника Коваленка М.С. на постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 04 червня 2020 року, -
Цією постановою суду ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік.
Постановою суду встановлено, що ОСОБА_1 14.03.2020 о 22 год. 40 хв. керуючи автомобілем «ЗАЗ» д.н.з. НОМЕР_1 в м. Києві по вул. Маричанській 3, в стані алкогольного сп'яніння, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не дотримався безпечного бокового інтервалу та скоїв наїзд на припаркований автомобіль «Джілі», НОМЕР_2 , що призвело до механічних пошкоджень ТЗ. Огляд на стан сп'яніння проводився зі згоди водія за допомогою приладу «Драгер», результат тесту 2,04 проміле. Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а), 13.1 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130, ст. 124 КУпАП.
Крім того 03.05.2020 року о 21.50 год. ОСОБА_1 керував автомобілем «ЗАЗ» реєстраційний номер д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, виражене тремтіння пальців рук. Від огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій ОСОБА_1 відмовився в присутності двох свідків, тобто вчинив дії, якими порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції в частині притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, захисник ОСОБА_2 подав на неї апеляційну скаргу, в якій просить постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 04 червня 2020 року скасувати, а провадження у справі за ч.1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п.1 ч. 1 ст.247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Зазначає, що розгляд адміністративного матеріалу відбувся без участі апелянта та його представника, а також без допиту свідків.
Вказує, що в матеріалах справи відсутні докази - сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки Drager.
03.07.2020 на адресу Київського апеляційного суду надійшла заява захисника Коваленка М.С. про закриття справи в порядку ст. 247 КУпАП у зв'язку зі скасуванням акта, який встановлює адміністративну відповідальність.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника Коваленко М.С., яка підтримала апеляційну скаргу, перевіривши доводи на обґрунтування апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до наступного.
Враховуючи те, що подія ДТП, обставини її виникнення та доведеність вини ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП апелянтом не оскаржуються, апеляційний суд переглядає постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 04 червня 2020 року лише в межах апеляційної скарги стосовно доведеності вини ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до вимог ст. 278 КУпАП, суддя районного суду при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання, передбачені вказаною статтею, у тому числі і питання про те, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Також стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особа, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
Як убачається з матеріалів справи, суд при розгляді справи по суті вказані вимоги закону виконав.
Так, висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, за наведених в постанові обставин, підтверджений сукупністю зібраних та належним чином перевірених доказів, є правильним і доводи апеляційної скарги цього не спростовують.
Зокрема, вина ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 422189 від 14.03.2020 та № 419933 від 03.05.2020, які підписані двома свідками; чеком огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу «Drager», у якому вказано результат огляду на стан сп'яніння - 2,04 проміле; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, підписаний свідками; відеозаписами з нагрудних бодікамер поліцейського АА-00521 та АА-00345; письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а також ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які підтвердили, що в їх присутності водій ОСОБА_1 оглядався на стан сп'яніння з використанням технічного засобу «Драгер», з результатом - 2,04 проміле, а у другому випадку - відмовився від проходження такого огляду.
З урахуванням того, що особи свідків, вказані в протоколі, є випадковими перехожими і не зацікавленими в результатах розгляду справи, підстав не довіряти поясненням вказаних осіб, суд не вбачає.
Відповідно до ст. 266 КУпАП та п.п. 6, 7, 12 Розділу ІІ Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МОЗ України за № 1452/735 від 09.11.2015 (далі по тексту - Інструкції), огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
Отже, висновок суду 1-ї інстанції про те, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 а ПДР України, відповідно до яких водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин, і тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, є правильним і таким, що відповідає матеріалам справи.
Довід апеляційної скарги про те, що в матеріалах справи відсутні сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки Drager є необґрунтованим, оскільки відповідно до п. 5 Розділу ІІ інструкції перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський на вимогуособи, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, однак ОСОБА_1 на місці зупинки жодних вимог щодо пред'явлення вказаних документів не заявляв.
Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, не ґрунтуються на матеріалах провадження, та не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду.
Що стосується клопотання захисника про закриття провадження в порядку п.6 ст.247 КУпАП у зв'язку зі скасуванням акта, який встановлює адміністративну відповідальність, то воно є безпідставним та не ґрунтується на вимогах закону. Зокрема, Касаційний кримінальний суд Верховного Суду в листі № 370/0/158-20 від 03.07.2020 роз'яснив, що до осіб, які до 01 липня 2020 року вчинили керування транспортними засобами в станіалкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, або інші дії, включені до ст. 130 КУпАП, має бути застосовано закон, що діяв під час і за місцем вчинення правопорушення.
З урахуванням того, що порушень норм КУпАП, які б стали підставою для скасування судового рішення, апеляційним судом не встановлено, постанова Голосіївського районного суду м. Києва від 04 червня 2020 року має бути залишена без зміни, а апеляційна скарга захисника Коваленко М.С. щодо її скасування - без задоволення.
Таким чином, керуючись ст. 247 КУпАП, суддя Київського апеляційного суду, -
Апеляційну скаргу захисника Коваленко М.С. залишити без задоволення, а постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 04 червня 2020 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Т.М. Юденко