Справа № 591/2667/20
Провадження № 2/591/1798/20
11 серпня 2020 року м. Суми
Зарічний районний суд м. Суми в складі:
головуючого - судді Шелєхової Г.В.
за участю секретаря судового засідання - Бондар С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу №591/2667/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», третя особа - приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюк Віктор Станіславович, приватний виконавець Закорко Вадим Вікторович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
Позивач свої вимоги мотивує тим, що 26 грудня 2019 року приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюком В.С. вчинено виконавчий напис про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК Аланд» заборгованості за кредитним договором, в тому числі плату за вчинення виконавчого напису в розмірі 13 925,40 грн. Зазначає, що заборгованість зазначена у виконавчому написі, на момент його вчинення була спірною. Позивач не визнає розміру заборгованості, зокрема неустойки та відсотків.
Тому просить виконавчий напис вчинений 26 грудня 2019 року визнати таким, що не підлягає виконанню.
В судове засідання сторони не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені.
Представник позивача та приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюк В.С. подали письмові заяви про слухання справи у їх відсутність, представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі, третя особа покладається на розсуд суду.
В зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Ухвалою судді Зарічного районного суду м. Суми від 21 травня 2020 року відкрито провадження, призначено справу до розгляду на 25 червня 2020 року.
25 червня 2020 року відкладено розгляд справи до 11 серпня 2020 року у зв'язку з перебуванням головуючого на лікарняному.
Суд, вивчивши письмові матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
26 грудня 2019 року приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Сумської області Кондратюком В.С. вчинено виконавчий напис №6154 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД» заборгованості за кредитним договором №3230/2721ES5G3111 від 09 липня 2016 року у розмірі 13625,40 грн. За період з 24 квітня 2018 року по 29 листопада 2019 року, яка складається з простроченої суми заборгованості 11135,40 грн., простроченої заборгованості за процентами - 2490 грн. та плати за вчинення нотаріальних дій у розмірі 300 грн., всього - 13925,40 грн. (а.с.12).
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Сумської області Закорко В.В. відкрито виконавче провадження №61631767 з виконання виконавчого напису №6154 від 26 грудня 2019 року (а.с.14-15).
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. за №1172.
З моменту прийняття цієї постанови і до 10 грудня 2014 року була чинною редакція Переліку, згідно якої стягнення кредитної заборгованості на підставі виконавчих написів було можливе тільки за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також звернення стягнення на заставлене майно.
10 грудня 2014 року набула чинності постава КМУ №662 від 26 листопада 2014 р. «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», якою. Зокрема, Перелік був доповнений новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що виникають з кредитних правовідносин», яким створено можливість вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями.
Для одержання виконавчого напису за кредитним договором, за яким боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями, додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначення заборгованості.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14, про визначення нечинним і скасування п.1 та п.2 Постанови КМУ №662 від 26 листопада 2014 року визнано незаконним та нечинним розділ Стягнення заборгованості з підстав, що виникають з кредитних правовідносин», а відтак Перелік діє в попередній редакції, яка не передбачала можливості вчинення виконавчого напису нотаріуса на нотаріально не посвідченому кредитному договорі.
Тобто, виконавчий напис було вчинено 26 грудня 2019 року, в період часу, коли законодавством не була передбачена можливість вчинення виконавчого напису на підставі кредитного договору.
У виконавчому написі відсутня інформація щодо строку прострочення та періоду, за який виникла заборгованість. У виконавчому написі та документах поданих стягувачем нотаріусу відсутня інформація, яка б безсумнівно встановлювала, що заборгованість, яку пропонується стягнути, виникла виключно в межах строку позовної давності. Посилання фінансової компанії у заяві нотаріусу на те, що заборгованість стягується за період з 24.04.2018 року по 29.11.2019 року, не є достатнім та безспірним документом, який підтверджує дійсний період та суму заборгованості.
Фактично при оскарженні виконавчого напису боржник повинен підтвердити, що напис було вчинено щодо сум, які кредитор не мав права стягувати.
Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові № 305/2082/14-ц від 15.01.2020 року.
За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з частиною першої статті 1 Закону України від 2 вересня 1993 року № 3425-XII «Про нотаріат» (далі - Закон «Про нотаріат») нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року№ 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов договору застави здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
При цьому стаття 50 Закону «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акту має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року № 6-887цс 17, та постанові Верховного Суду України від 23 січня 2018 року № 61-154св18.
Таким чином, в процесі розгляду справи встановлено, що позивач заперечує суму заборгованості, що є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
12 травня 2020 року між позивачем та адвокатом Дубровною В.В. укладено договір про надання правничої допомоги.
Згідно квитанції вартість наданих послуг з правничої допомоги становить: вивчення нормативної бази та судової практики (3 год.) - 300,00 грн.; консультації, вивчення доказів (2 год.) - 200,00 грн.; складання позовної заяви (4 год.) - 800,00 год.; складання заяви про забезпечення позову (2 год.) - 400,00 грн.; участь у судовому засіданні (300,00 грн.).
Згідно ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать в т. ч. і витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом ч.1,2 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Суд вважає, що обгрунтована та достатня сума витрат на правничу допомогу в розмірі 1700,00 грн. Оскільки судове засідання проведено у відсутність представника позивача, в частині стягнення витрат за участь в судовому засіданні в розмірі 300,00 грн. відмовлено.
Відповідно до ст. 141 ЦПК з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 1261 грн. 20 коп.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 10-13, 19, 76-82, 141, 258, 259, 264, 265, 273 ЦПК України,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис №6154, вчинений 26 грудня 2019 року приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Кондратюком Віктором Станіславовичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД» заборгованості за кредитним договором №3230/2721ES5G3111 від 09 липня 2016 року у розмірі 13625,40 грн. За період з 24 квітня 2018 року по 29 листопада 2019 року, яка складається з простроченої суми заборгованості 11135,40 грн., простроченої заборгованості за процентами - 2490 грн. та плати за вчинення нотаріальних дій у розмірі 300 грн., всього - 13925,40 грн.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД» на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 2961 грн. 20 коп.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Сумського апеляційного суду Сумської області шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Зарічний районний суд м. Суми.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНН НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД», код. ЄДРПОУ 42642578, адреса: м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 14, оф. 301.
Третя особа: приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюк Віктор Станіславович, адреса: м. Ірпінь, вул. Мечнікова, буд. 103, оф. 85, Київська область.
Третя особа: приватний виконавець Закорко Вадим Вікторович, адреса: м. Суми, пров. Пляжний, буд. 3.
Повне рішення виготовлене 11 серпня 2020 року.
Суддя Г.В. Шелєхова