Справа № 573/1145/20
Номер провадження 2/573/302/20
11 серпня 2020 року м. Білопілля
Білопільський районний суд Сумської області в складі:
головуючого судді: Черкашиної М.С.,
за участю секретаря: Федорченко Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Білопіллі заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді,
01 липня 2020 року до Білопільського районного суду Сумської області поштою надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повне звільнення від сплати заборгованості за аліментами.
10 липня 2020 року суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановила ухвалу про залишення позовної заяви без руху, надавши позивачу ОСОБА_1 строк для усунення недоліків, яку позивач отримав 21 липня 2020 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про отримання копії ухвали.
28 липня 2020 року до суду поштою надійшла заява про усунення недоліків, зазначених в ухвалі суду від 10 липня 2020 року, з копіями додатків до заяви.
Також 28 липня 2020 року разом із заявою про усунення недоліків, позивачем було направлено до суду заяву про відвід судді Черкашиної М.С., яка мотивована тим, що на думку позивача ОСОБА_1 , суддя є упередженою, оскільки винесла ухвалу про залишення його позовної заяви без руху, чим порушено його право на звернення до суду, порядок визначення судді для розгляду справи та порядок використання відео конференц зв'язку. Таким чином позивач, зазначаючи про упередженість судді, просить заяву про відвід судді задовольнити та розглянути без його участі, повідомити про результати розгляду поштою.
Згідно із наказом про надання відпустки судді Черкашиній М.С. № 17/07 від 01 липня 2020 року, остання перебувала у щорічній відпустці із 13 липня 2020 року по 10 серпня 2020 року включно, тому заява про відвід судді розглядається саме 11 серпня 2020 року.
Відповідно до вимог ч. 8 ст. 40 ЦПК України, суд вважає можливим вирішити питання про відвід судді без участі сторін.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді, приходить до наступних висновків.
Статтею 40 ЦПК України, визначено порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу.
Так, відповідно ст. 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Стаття 36 ЦПК України містить в собі вичерпний перелік підстав для відводу (самовідводу) судді.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо він є членом сім'ї чи близьким родичем сторони у справі; якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар або надавав стороні правничу допомогу в цій чи іншій справі; якщо він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року Про незалежність судової влади визначено, що процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом. А тому, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішення та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Хаушильд» проти Данії» зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності неупередженості судді для відсторонення його від справи. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
У рішенні від 09 листопада 2006 року по справі «Білуха проти України» ЄСПЛ зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності («Фей протни Австрії» (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, п.п. 27, 28 та 30. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), № 33958/96, п. 42, 43 ЄСПЛ 2000-ХІІ).
01 липня 2020 року до Білопільського районного суду Сумської області поштою надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повне звільнення від сплати заборгованості за аліментами.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України 08 липня 2020 року судом отримана інформація щодо зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання відповідача.
10 липня 2020 року суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановила ухвалу про залишення позовної заяви без руху, надавши позивачу ОСОБА_1 строк для усунення недоліків.
Позивач вказану вище ухвалу про залишення позовної заяви без руху отримав 21 липня 2020 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення.
На виконання вимог ухвали, позивачем було направлено до суду заяву про усунення недоліків та заяву про відвід судді з підстав заінтересованості судді в результатах розгляду справи, які зареєстровані у канцелярії суду 28 липня 2020 року.
Отже, на час подачі до суду заяви про відвід судді від 22 липня 2020 року, яка надійшла до суду 28 липня 2020 року, питання про відкриття провадження у справі вирішено не було, оскільки суддя Черкашина М.С. перебувала у щорічній відпустці із 13 липня 2020 року до 11 серпня 2020 року включно.
На думку суду наведені позивачем ОСОБА_1 доводи стосовно того, що суддею ігноруються вимоги Конституції України, ЦПК України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, є безпідставними та такими, що не відповідають дійсності, і не визначаються у розумінні норм ЦПК України підставними для відводу.
В даному випадку має місце фактично незгода позивача з прийнятою суддею процесуальною ухвалою у справі про залишення позовної заяви без руху, що сама по собі не може свідчити про наявність підстав для відводу судді від розгляду позовної заяви.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасник цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
У зв'язку з наведеним, залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту, несплата судового збору тощо), не є порушенням права на справедливий судовий захист.
Жодних інших обставин, які б давали можливість прийти до висновку про наявність підстав для задоволення заяви про відвід, позивачем не зазначено.
Крім того, 11 серпня 2020 року суддею вирішено питання про відкриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повне звільнення від сплати заборгованості за аліментами
Враховуючи викладене, за результатами розгляду заяви позивача судом не встановлено будь-яких з вищенаведених позивачем обставин, які б давали підстави для відводу судді Черкашиної М.С.
Частиною третьою ст. 40 ЦПК України встановлено, що якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Отже, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, у зв'язку з чим, наявні підстави для передачі заяви позивача про відвід судді для проведення автоматичного розподілу для визначення судді для її розгляду.
Керуючись ст. ст. 36,39,40 ЦПК України, суд,
Визнати необґрунтованим заявлений позивачем ОСОБА_1 відвід судді Черкашиній М.С.
Передати заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді Черкашиної М.С. до канцелярії суду для визначення судді в порядку, передбаченому ст. 33 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя: